Амбліопія в дітей – симптоми та способи лікування


Лікування амбліопії в дітей – Класифікація та різновиди амбліопії
– Основні симптоми амбліопії
– Методи діагностики амбліопії
– Лікування амбліопії в дітей
– Прогноз та профілактика амбліопії

Амбліопія в дитини – це поступове двостороннє або одностороннє погіршення зору, яке не має зв’язку з патологічними змінами в зоровому аналізаторі та не підлягає оптичній корекції. Розвиток амбліопії у дітей часто відбувається без симптомів, але інколи може виникати неправильне сприйняття кольорів, неможливість фіксації погляду, порушення орієнтації у просторі та погіршення гостроти зору. Під час діагностування амбліопії в дитини в першу чергу визначається гострота зору і периметрія, а також відчуття кольорів і адаптація до темноти. Крім цього офтальмолог оглядає очне дно, застосовує біомікроскопію, тонометри, встановлює кут косоокості та її тип. Інколи також виконується скіаскопія, рефрактометрія, ультразвукова діагностика, електроретинографія та обстеження неврологом. Лікування амбліопії в дітей спрямоване в першу чергу на усунення причин захворювання. Це можуть бути консервативні (очна корекція, педалізація, плеоптика, фізіотерапія) або хірургічні (екстракція катаракти, усунення птозу, корекція косоокості) методи.

Амбліопія в дітей часто називається синдромом ледачого або тупого ока, що пов’язано з неприйняттям одного ока або обох очей в процесі зору. Офтальмологи вважають амблиопію однією з основних причин одностороннього погіршення зору. В цілому у світі від цього захворювання страждає приблизно 2 % людей. Однак слід зазначити, що амбліопія належить до захворювань, від яких найбільше страждають діти, у зв’язку з чим дуже важливим є своєчасне виявлення та правильне лікування цього дефекту зору.

Класифікація та різновиди амбліопії

За швидкістю і тривалістю прогресування патологічних змін амбліопія буває первинною (вродженою) і вторинною. З точки зору причин виникнення це захворювання ділиться на наступні форми:

– дисбінокулярна (страбізматична);
– деприваційна (обскураційна);
– рефракційна;
– анізометропічна;
– істерична;
– змішана.

Незважаючи на велику кількість форм захворювання, процес його розвитку завжди пов’язаний з депривацією зору та бінокулярними патологічними зв’язками, які є причиною погіршення центрального зору.

Причиною дисбінокулярної амбліопії в дитини є порушення бінокулярного зору, що викликане довготривалою супресією ока. Страбізматична амбліопія в дітей може бути двох типів: з правильною фіксацією, при якій ділянкою фіксації є центр сітківки, і з неправильною фіксацією, коли фіксація відбувається будь-якою іншою ділянкою сітківки. Слід зазначити, що амбліопія з неправильною фіксацією діагностується приблизно в 70 % дітей. Діагноз страбізматична амбліопія передбачає специфічні методи лікування.

Деприваційна амбліопія в дитини, як правило, викликана вродженим або набутим в ранньому віці помутнінням оптичного середовища ока. Цей вид захворювання діагностується у випадку збереження зниженого зору в дитини після усунення причини (після видалення катаркти), або коли немає структурних змін задніх відділів очей.

При наявності рефракційної амбліопії в дитини спостерігається порушення рефракції, яке практично неможливо відкорегувати. Причиною виникнення цієї форми захворювання є постійне або довготривале проектування на поверхню сітки невиразних зображень оточуючих предметів.

Анізометропічна амбліопія може розвинутись в дитини при різній рефракції очей, що викликає неоднакову величину зображень на поверхні сітківки лівого і правого ока. Це не дозволяє отримати єдиний зоровий образ.

Істерична амбліопія вважається досить рідкісним видом функціонального розладу, який може розвинутись від будь-яких афектів. Цю форму хвороби ще називають психогенною сліпотою. Погіршення зору при істеричній амбліопії в дитини може бути частковим або повним.

Враховуючи степінь погіршення гостроти зору, амбліопію розділять на:

– слабку (0,4 – 0,8);
– середньої важкості (0,2 – 0,3);
– високої степені (0,05 – 0,1);
– дуже високої степені (менше 0,04).

Крім цього, амбліопія в дітей буває одностороння (на одному оці) або двостороння.

Основні симптоми амбліопії

Кожна форма амбліопії відрізняється своїми проявами. При слабій степені дуже часто спостерігається перебіг захворювання без симптомів.

Через брак сенсорного досвіду діти не здатні самостійно визначити, чи достатньо добрий в них зір і чи рівномірно задіяні під час погляду обидва ока. Про ймовірність цього захворювання у маленьких діток можна судити у випадку ністагму, косоокості, відсутності чіткої фіксації погляду на предметах. В більших дітей амбліопію можна запідозрити при погіршенні гостроти зору та неможливості його корекції, відхиленні в бік одного з очей, порушенні орієнтації в незвичних місцях, наявності звички заплющувати або прикривати одне око під час читання або розглядання якогось предмету, постійних спробах повернути або нахилити голову під час розглядання предметів, неправильному сприйнятті кольорів або адаптації очей до темряви.

Порушення зору в дітей при амбліопії бувають різними за ступінню, починаючи від незначного погіршення гостроти зору і до неможливості фіксації зору та повної втрати світловідчуття.

Методи діагностики амбліопії

Для встановлення діагнозу амбліопія в дитини офтальмологи призначають комплексне офтальмологічне обстеження. Під час первинного огляду лікарі звертають увагу в першу чергу на очні щілини, повіки, розміщення очного яблука, після чого визначають реагування зіниць очей на світло.

Загальні дані про гостроту зору дитини офтальмолог отримує під час звичайних офтальмологічних тестів. Здійснюється звичайна перевірка гостроти зору без корекції та з корекцією, а також проводиться перевірка периметрії та заломлення. Крім цього застосовується колірне тестування. Таким чином, враховуючи погіршення гостроти зору, діагностується степінь вираженості захворювання.

Для аналізу структур очей виконується біомікроскопія, офтальмоскопія, дослідження дна очей за допомогою лінзи Гольдмана. Щоб встановити прозорість заломлюючого середовища застосовується огляд очей дитини у світлі. При недостатній прозорості очний кришталик і скловидне тіло перевіряють за допомогою УЗД.

Серед біометричних способів діагностики найважливішим є встановлення кута косоокості за Гіршбергом та вимірювання його на сінаптофорі. Для того, щоб виключити ймовірність анізометропічної та рефракційної амбліопії в дитини офтальмологи досліджують рефракцію за допомогою рефрактометрії та скіаскопії.

До комплексної діагностики дітей з амбліопією може також входити електроретинографія, тонометрія та, при необхідності, обстеження неврологом.

Лікування амбліопії в дітей

Позитивний результат лікування амбліопії в дитини може бути досягнутий тільки при вчасному виявленні хвороби і ранньому, підібраному індивідуально способу терапії. Корекція амбліопії здійснюється переважно дітям віком до 7 років, а після досягнення дитиною 11 років захворювання дуже важко піддається лікуванню.

Досягнення позитивного результату при офтальмологічної корекції амбліопії в першу чергу передбачає усуненням причини. Наприклад, у випадку обскураційної амбліопії потрібно зазвичай видалити катаракту, виправити птоз хірургічним втручанням, провести вітректомію і розсмоктуючу терапію. При дисбінокулярній амбліопії в дитини необхідна корекція косоокості хірургічними методами.

Лікування анізометропічної та рефракційної амбліопії в дітей передбачає застосування консервативних методів. Спочатку дитині призначається необхідна корекція зору, при якій підбираються окуляри або контактні лінзи, а у випадку анізометропії застосовується лазерна корекція зору. Згодом, через три або чотири тижні, офтальмолог починає плеоптичну терапію, що націлена на усунення домінування одного ока над іншим та активацію амбліопічної функції очей. Під час лікування амбліопії в дітей лікарі використовують пасивну та активну плеоптику.

Пасивна плеоптика – це заклеювання (закриття) домінуючого ока. Активна плеоптика складається з аналогічного закриття домінуючого ока і стимуляції сітківки дефектного ока. Прри цьому стимуляція може відбуватись електричними та світловими імпульсами з використанням спеціальних комп’ютерних програм. До найбільш ефективних апаратних методів лікування абліопії в дітей належить лазерна стимуляція, світло стимуляція, кольоростимуляція, електромагнітна та електрична стимуляція, рефлексостимуляція, вібростимуляція та різноманітні комп’ютерні способи стимуляції. Плеоптичні курси лікування тривають до 4 разів на рік.

Лікування амбліопії в дітей віком до 4 років проводиться методом педалізації, тобто, цілеспрямованого зменшення гостроти зору домінуючого ока, що досягається застосуванням гіперкорекції та закапування домінуючого ока атропіном. Після цього домінуюче око втрачає в певній степені гостроту зору, а це в свою чергу спонукає до активної роботи амбліопічне око. Ефективними способами лікування при амбліопії вважаються: рефлексотерапія, електрофорез та вібромасаж.

Після завершення плеоптичного етапу терапії захворювання лікар проводить відновлення бінокулярного зору методом ортоптичного лікування. Виконання цього етапу можливе лише при забезпеченні гостроти зору очей не нижче 0,4 дітям від 4 років. Найчастіше для цього застосовується апарат-синоптофор, в окулярі якого дитина бачить розчленоване на частини зображення, щоб візуально скласти з нього суцільну картинку.

Лікування амбліопії повинно тривати до забезпечення приблизно однакової гостроти зору двох очей. Якщо відбувається лікування істеричної форми амбліопії, офтальмолог призначає також седативні препарати і психотерапію.

Прогноз та профілактика амбліопії

Прогноз при амбліопії в дитини буде в цілому залежати від тривалості перебігу і причин захворювання. При більш ранній корекції амбліопії більш успішним буде і результат лікування. Найкращий результат зазвичай досягається під час лікування дітей до 7 років, поки ще триває формування очей. При своєчасному та ефективному лікуванні дитини амбліопію вдається майже повністю виправити і максимально покращити зір.

Профілактика амбліопії передбачає виконання регулярних диспансерних оглядів офтальмологом, які мають початись з першого місяця життя дитини. Як що було виявлено птоз, помутніння оптичних середовищ, косоокість або ністагму, потрібно якомога раніше виправити ці дефекти. Максимального ефекту лікарям вдається досягти лише після повного курсу терапії та чіткого дотримання батьками дитини вказівок, які передбачають застосування оклюдерів, окулярів, та регулярне обстеження.

Коментарів немає

Опитування

Чи повинна бути медицина платною?

Loading ... Loading ...