Апендицит в дитини потребує негайного реагування


апендицит симптоми
– Симптоми апендициту в дитини
– Патогенез та причини апендициту в дітей
– Лікування апендициту в дітей
– Прогноз та профілактика апендициту в дітей

Апендицит в дітей – гостре (хронічне) запалення в червоподібному відростку (апендиксі). Апендицит в дитини протікає з болями в животі, блювотою, проносом, температурною реакцією, зниженням активності, занепокоєнням. Діагностика апендициту включає пальпацію живота, ректальне пальцеве обстеження, дослідження загального аналізу крові та сечі, рентгенографію або КТ черевної порожнини, УЗД, діагностичну лапароскопію. Виявлення апендициту в дитини потребує проведення апендектомії, яка виконується переважно лапароскопічним шляхом.

Гострий апендицит є найпоширенішим ургентним захворюванням в дитячій хірургії (75% екстрених операцій). З апендицитом у дітей доводиться стикатися не лише хірургам, але й педіатрам, дитячим гастроентерологам, дитячим гінекологам. В дитячому віці запалення відростка сліпої кишки розвивається стрімко, що обумовлює наростання деструктивних змін в апендиксі протягом дуже короткого часу. При апендициті запальний процес часто поширюється на очеревину, призводячи до розвитку апендикулярного перитоніту.

Пік захворюваності на апендицит в дітей (понад 80% випадків) припадає на шкільний вік, в той час як дошкільнята хворіють на апендицит лише в 13% випадків від загальної кількості захворювань, а в дітей ясельного віку апендицит зустрічається в 5% випадків.

Симптоми апендициту в дитини

Клінічна картина гострого апендициту може бути дуже різноманітною та залежати від віку дитини, розташування відростка, морфологічної стадії запалення.

Першою ознакою апендициту в дітей служить біль, який в класичному випадку локалізується в епігастральній області або поряд з пупком, а потім зміщується в проекцію апендикса (частіше праву клубову область). При ретроцекальному розташуванні апендикса біль визначається в попереку, при під печінковому розташуванні – в правому підребер’ї, а при тазовому – в надлобковій області. Діти старшого віку точно вказують на локалізацію болю. Основними симптомами апендициту в дитини молодшого віку є занепокоєння, плач, порушення сну, підтягування ніжок до живота, опір при огляді лікарем.

Больовий синдром при апендициті практично завжди поєднується з відмовою від їжі. Патогномонічною ознакою апендициту є блювота: одноразова, як правило, у старших дітей, та багаторазова у малюків. При апендициті в дитини може відзначатися затримка калу, а в маленьких дітей, як правило, кал стає більш рідким з домішками слизу (діарейний апендицит), що може швидко призвести до дегідратації.

Температура тіла підвищується до субфебрильних або фебрильних значень (38-40 градусів). Для дітей старшої вікової групи типовим є симптом «ножиць», що виявляється невідповідністю температури та пульсу. Почастішання сечовипускання (полакіурія) зазвичай спостерігається при тазовій локалізації апендикса.

При катаральному апендициті у дітей вологий язик з нальотом в області кореня, при флегмонозному – язик також є вологим, але вся його поверхня покрита білим нальотом. У випадку гангренозного апендициту язик сухий і повністю покритий білим нальотом.

Гострий апендицит в дитини може ускладнюватися перфорацією відростка, перитонітом, перпендикулярним інфільтратом або апендикулярним абсцесом, кишковою непрохідностю, сепсисом.

Хронічний апендицит в дітей зустрічається рідше, ніж у дорослих. Він супроводжується рецидивуючими нападами болю в правій клубовій області з нудотою та підвищенням температури.

Патогенез та причини апендициту в дітей

Апендицит у дітей є наслідком обструкції червоподібного відростка і подальшої бактеріальної інвазії. Причиною обструкції апендикса можуть служити сформовані або калові камені (копроліти), що потрапили в просвіт відростка, а також чужорідні тіла або глисти, гіперплазія лімфоїдних фолікулів, запальні стриктури, вроджені аномалії (вигини, перекрути) червоподібного відростка.

Механічна обструкція та гіперпродукція слизу створюють підвищений тиск у просвіті червоподібного відростка, що супроводжується набряком слизової апендикса та підвищенням напруженості його стінок. В свою чергу це викликає зниження перфузії відростка, венозний застій та розмноження бактеріальної флори. Через 12 годин розвивається трансмуральне запалення та починається роздратування очеревини. У випадку невирішеної обструкції надалі порушується артеріальне кровопостачання апендикса з виникненням тканинної ішемії та некрозу всієї товщі апендикулярної стінки. Наступною стадією може стати перфорація стінки апендикса з виходом в черевну порожнину гнійного та фекального вмісту. Повний розвиток апендициту в дітей займає менше 36 годин.

Діти до 2-х років хворіють гострим апендицитом досить рідко, що пояснюється особливостями їх харчування та анатомією червоподібного відростка, яка сприяє його спорожненню. Однією з причин нечастого виникнення апендициту в дітей цього віку служить слабкий розвиток лімфатичних фолікулів в червоподібному відростку. До 6-8 років фолікулярний апарат повністю дозріває, паралельно з цим збільшується й частота виникнення апендициту в дітей.

В процесі розвитку апендициту провідну роль відіграє власна мікрофлора кишечника та червоподібного відростка. Нерідко має місце гематогенне та лімфогенне інфікування, оскільки простежується зв’язок розвитку апендициту у дітей з такими захворюваннями, як ГРВІ, кір, отит, фолікулярна ангіна, синусит та ін.

Деякі інфекційні захворювання (черевний тиф, туберкульоз, амебіаз) можуть самостійно викликати апендицит в дитини. Також факторами, що призводять до апендициту в дітей, можуть виступати: переїдання, раціон з пониженим вмістом клітковини та підвищеним вмістом цукру, запори, гельмінтоз (аскаридоз у дітей), гастроентерит, дисбактеріоз.

Лікування апендициту в дітей

При підозрі на апендицит необхідна негайна госпіталізація nf обстеження дитини фахівцями. Ні в якому разі не можна прикладати до живота грілку, ставити очисну клізму, давати знеболюючі препарати або проносне.

Наявність гострого та хронічного апендициту в дітей будь-якого віку служить абсолютним показанням до оперативного лікування. У педіатрії перевага віддається малотравматичній лапароскопічній апендектомії, що дозволяє скоротити терміни післяопераційного відновлення.

При деструктивних формах апендициту передопераційна підготовка не повинна перевищувати 2-4 годин; при цьому дитині вводяться антибіотики, проводиться інфузійна терапія. Якщо в дитини ускладнений апендицит – виконується відкрита апендектомія.

Прогноз та профілактика апендициту в дітей

Прогноз при у випадку своєчасно проведення операції є сприятливим. Після деструктивних форм апендициту може розвинутися спайкова хвороба. Летальність при апендициті в дітей становить 0,1-0,3%.

Велике профілактичне значення має правильний режим харчування, спостереження за регулярним випорожненням кишечника дитини, лікування хронічних запальних захворювань. Також слід пам’ятати, що розвиток цього захворювання в дітей завжди є дуже стрімким та часто атиповим. Тому при будь-якому нездужанні (абдомінальних болях, диспепсичних розладах, підвищенні температури) необхідна консультація педіатра.

Коментарів немає