Бронхолегенева дисплазія у дітей (БЛД) – симптоми та методи лікування


як правильно лікувати БЛД у дитини – Причини бронхолегеневої дисплазії у дітей
– Класифікація бронхолегеневої дисплазії
– Ознаки бронхолегеневої дисплазії
– Методи діагностики БЛД у дітей
– Лікування бронхолегеневої дисплазії у дітей
– Профілактика і прогноз при БЛД у дітей

Бронхолегеневою дисплазією в новонародженої дитини називається хронічне захворювання дихальних шляхів, що виникає при штучній вентиляції легень при високій концентрації кисню на тлі респіраторних порушень. Проявом дисплазії в дитини є синдром дихальної недостатності, деформація грудної клітки та бронхіальна обструкція. Щоб встановити діагноз в новонародженої дитини бронхолегенева дисплазія виконується рентгенографія грудної клітки. Для лікування цієї патології використовуються неспецифічні методи: вживання симптоматичних препаратів, відповідна респіраторна підтримка, дотримання режиму дня і раціонального харчування.

Бронхолегенева дисплазія у дітей – це гетерогенне порушення в новонароджених, яке виникає на тлі гіпоксемії, бронхообструктивного синдрому і дихальної недостатності. Це захворювання у 1967 році вперше описав відомий американський радіолог і педіатр Нортвей. По природі бронхолегенева дисплазія не є вродженим захворюванням, а належить до ятрогенних порушень, що суперечить його назві. Тим не менш, на сьогоднішній день не введено іншого терміну для цього захворювання. БЛД, згідно статистики, діагностується у 20 – 40 % новонароджених, вага яких менша ніж 1,5 кг. Таким дітям проводять штучну вентиляцію легень. При цьому летальність протягом першого року життя з БЛД становить близько 15 – 20 % від загальної кількості немовлят, що хворіють цим захворюванням.

Причини бронхолегеневої дисплазії у дітей

Бронхолегенева дисплазія в дитини – поліетіологічне захворювання, що виникає під впливом ряду етіологічних факторів, серед яких найвагомішими є: морфологічна незрілість паренхіми легень, баротравма під час проведення штучної вентиляції легень, токсичний вплив кисню при високій концентрації, сукупність антиоксидантної системи і сурфактанту, набряки легень різного ґенезу, інфекційні ураження (пневмоцисти, хламідії, мікоплазми, уреаплазми), генетична схильність, А та Е гіповітамінози, легенева гіпертензія.

Щодо морфології, розвиток бронхолегеневої дисплазії в дітей поділяється на 4 стадії. Протягом першої стадії відбувається розвиток респіраторного дистрес-синдрому. Потім, на наступній стадії починається деструкція епітелію альвеол з наступною регенерацією та утворюються персистуючі гіалінові мембрани. Крім цього виникає некроз бронхіол та набряк інтерстицію. На третій стадії розвитку захворювання формуються емфізематозні зміни, фіброз та ателектази. Протягом четвертої стадії відбувається накопичення в альвеолах колагенних, еластичних та ретикулярних волокон. При цьому відбувається кінцеве формування ділянок фіброзу, емфізем та ателектаз.

Класифікація бронхолегеневої дисплазії

Відповідно до загальноприйнятої класифікації розрізняють дві основні форми цього захворювання.

Важка (класична) форма БЛД – вона є характерною для недоношених дітей і виникає під час інтенсивної респіраторної підтримки новонародженої дитини без застосування препаратів сурфактанту. Проявляється дана форма здуттям легень та утворенням фіброзу.

Легка (нова) форма БЛД буває у дітей, які народилися через тридцять два тижні вагітності з наступним введенням сурфактанту. Під час рентгенологічних досліджень спостерігаються гомогенні затемнення легень при відсутності здуття.

Крім цього в неонатології та педіатрії прийнято виділяти три степені важкості перебігу бронхолегеневої дисплазії.

Легка форма БЛД – при стані спокою частота дихання майже відповідає фізіологічній нормі (не більше 40 на хвилину). В окремих випадках спостерігається незначне тахіпное під навантаженням (до 60 на хвилину). Також можуть бути ознаки бронхіальної обструкції, що виникають під впливом респіраторної інфекції, та помірна емфізема. Необхідності в кисневій підтримці, якщо гестаційний вік становить 36 і більше тижнів, немає.

Середньоважка форма БЛД – під час неспокою, годування і плачу дитини виникає тахіпное з частотою дихання від 60 до 80 на хвилину. У стані спокою можуть відчуватися дрібнопузирчаті або сухі хрипи. На тлі інфекцій зазвичай спостерігається бронхіальна обструкція. Під час рентгенологічних досліджень проявляється пневмосклероз та емфізема. При цій формі захворювання необхідна киснева підтримка < 30 % киснем.

Важка форма БЛД – спостерігається значне тахіпное (більш ніж 80 на хвилину) навіть при стані спокою. Чітко виділяється бронхіальна обструкція та аускультативні ознаки дихальної недостатності. В багатьох випадках утворюється легеневе серце та відбувається гальмування фізичного розвитку. При обстеженні рентгеном очевидними є: нечіткість легеневого малюнка, емфізема, пневмосклероз, значна кількість пери бронхіальних змін і ателектазів. Дитині необхідна респіраторна підтримка, для якої застосовується кисень з концентрацією > 30 %.

Ознаки бронхолегеневої дисплазії

Специфічних симптомів цього захворювання не визначено. Загалом БЛД проявляється у вигляді дихальної недостатності при високій концентрації кисню або штучній вентиляції легень. Стан дитини при цьому буде залежати від важкості захворювання, яке в основному буває важким або середньої степені важкості. При цьому форма грудної клітки змінюється і набуває специфічного «бочкоподібного» вигляду з горизонтальним розташуванням ребер. Характерним є збільшення розміру грудної клітки в задньо-передньому напрямку, витискання міжреберних проміжків та їх втягування під час дихання дитини. Як було зазначено вище, при БЛД у дитини спостерігається тахіпное до 100 на хвилину, а також дифузний ціаноз або акроціаноз. Якщо спробувати застосувати більш легкий режим штучної вентиляції, може розвинутися гостра недостатність дихальної системи, при якій виникає гіпоксемія або гіперкапнія. У випадку припинення штучної підтримки на тлі спонтанного дихання залишаються помітними ознаки бронхіальної обструкції.

Крім цього у дітей, що страждають від БЛД, спостерігається емфізема, пневмомедіастинум, брадикардія, пневмоторакс, пневмонія, напади апное та рецидивуючий бронхіт. Можливий також дефіцит вітамінів груп А, Е, D, напади блювоти, аспірація харчової маси і гастроезофагеальний рефлекс. Іноді буває ураження сітківки та неврологічні розлади. Серед ускладнень цього захворювання слід відмітити недостатність правого шлуночка, легеневе серце, обмежені ателектази легень, бронхіти, пневмонії, бронхіоліти, хронічна недостатність дихальної системи, анемія, атопічна бронхіальна астма та артеріальна гіпертензія, сповільнення фізичного і психічного розвитку.

Методи діагностики БЛД у дітей

Діагностика захворювання зводиться до об’єктивного огляду, збору анамнестичних даних, інструментальних і лабораторних обстежень. Під час збору анамнезу лікар звертає увагу на строк вагітності перед родами, наявність ймовірних етіологічних факторів. При об’єктивному обстеженні визначаються типові клінічні прояви захворювання: деформація грудної клітки, дихальна недостатність і т.п. Загальний аналіз крові дитини вказує на нормохромну гіпорегенераторну анемію, збільшення кількості еозинофілів та нейтрофілів. При біохімічному аналізі крові дитини іноді виявляються гіпонатріємія, гіпокаліємія, зменшення рН, гіпохлоремія, підвищення концентрації сечовини і креатиніну. Типовою ознакою БЛД також є низький парціальний тиск кисню в крові (близько 40 – 50 мм.рт.ст.)

Серед інструментальних методів діагностики захворювання найактуальнішими вважаються магніторезонансна томографія, комп’ютерна томографія і рентгенографія органів грудної клітки. При цьому найпопулярнішим вважається застосування рентгенологічного методу, який забезпечує точне виявлення типові ознаки БЛД і встановлення степені важкості та стадію морфологічних змін в легенях дитини. За допомогою МРТ і КТ також можна встановити ознаки хвороби. Тим не менш, ці методи використовуються значно рідше через більш високу вартість і відсутність переваг над рентгенографічним методом.

Лікування бронхолегеневої дисплазії у дітей

Специфічних методів лікування бронхолегеневої дисплазії у дітей поки що не розроблено. Поширеними лікувальними засобами цього захворювання є застосування кисневої підтримки, дотримання режиму і використання симптоматичних медичних препаратів. Слід врахувати, що штучна вентиляція легень дитини є одночасно причиною і найважливішим засобом лікування. Застосовується вентиляція легень для підтримки показників крові в допустимих межах.

Не менш важливу роль під час лікування БЛД у дітей відіграє режим харчування. Діти, що хворіють на бронхолегеневу дисплазію, відрізняються високим метаболізмом на тлі необхідності відповідного росту легень. При таких умовах найефективнішою вважається калорійність близько 120 – 150 ккал/кг/добу. Протягом періоду лікування дитина повинна перебувати в максимальному спокої, їй необхідне багаторазове годування з підтримкою температури тіла 36,5 градуса. До медичних препаратів, які іноді застосовуються при лікуванні БЛД, використовуються діуретичні засоби, муколітики і бронхолітики, вітаміни А і Е, антибіотики, бета-2-агоністи і глюкокортикостероїди.

Профілактика і прогноз при БЛД у дітей

Прогноз при розвитку бронхолегеневої дисплазії завжди дуже серйозний. Летальним наслідком завершується приблизно 20 – 30 % випадків захворювання дітей протягом перших трьох місяців після народження, а до 12 років цей показник зменшується до 15 – 20 %. Після перебігу БЛД, якщо дитина залишилась живою, відбувається відновлення роботи легень, але морфологічні зміни можуть зберігатися у 50 – 80 % випадків. В дошкільний період такі діти відрізняються високою резистентністю бронхіального дерева, а в шкільному віці розвивається схильність до гіперреактивності. Однак, якщо лікування захворювання було проведено максимально адекватно, це суттєво зменшує ймовірність летального наслідку протягом перших двох років життя дитини, а після чотирьох років життя зазвичай настає повне одужання.

Профілактика БЛД у дітей зводиться до антенатального захисту плоду, унеможливлення передчасних родів, забезпечення вітамінами, застосування поміркованого режиму штучної вентиляції легень при мінімальному терміні проведення, введення препаратів сурфактанту. У випадку загрози передчасних родів матері вводяться глюкокортикостероїди, щоб здійснити профілактику розвитку захворювання у дитини.

Коментарів немає

Опитування

Чи повинна бути медицина платною?

Loading ... Loading ...