Дизентерія в дитини – причини захворювання та методи лікування


дизентерія лікування – Причини дизентерії в дітей
– Симптоми дизентерії в дитини
– Лікування дизентерії у дітей
– Профілактика дизентерії

Дизентерія у дітей – гостра бактерійна кишкова інфекція, збудником якої є різні види шигел. Захворювання проявляється інтоксикаційним (лихоманкою, нездужанням, слабкістю, нудотою) та колітичним синдромами (діареєю з домішками крові та слизу, болями в животі, тенезмами). Підтверджують дизентерію в дитини дані бактеріологічного дослідження, ПЛР, ІФА, РНГА, копрограми і ректороманоскопії. Для лікування дизентерії застосовується спеціальна дієта, антибактеріальна та дезінтоксикаційна терапія, імунокорекція, ферменти, пробіотики, фізіотерапія.

Дизентерія в дитини (шигельоз) – це інфекційне захворювання, що характеризується ураженням слизової оболонки товстого кишечника (переважно, його нижнього відділу), діареєю і загальним інтоксикаційним синдромом. Захворювання займає одне з провідних місць серед гострих кишкових інфекцій, причому біля 70% перехворілих нею становлять діти. Більш висока сприйнятливість до дизентерії спостерігається у дітей від 2 до 7 років, значно рідше захворювання зустрічається в перший рік життя дитини. Проблеми зниження захворюваності на дизентерію серед дітей, вдосконалення методів діагностики, покращення результатів лікування та реабілітації дуже актуальні для педіатрії та інфекціології.

Причини дизентерії в дітей

Дане захворювання в дитини викликає велика група антропофільних ентеробактерій роду Shigella, що включає 4 види збудників (S.dysenteriae, S.sonnei, S.flexneri, S.boydii) та близько 50 серотипів. Шигели – морфологічно схожі між собою грамнегативні, що утворюють палички, які є факультативними анаеробами та відрізняються своїми біохімічними і серологічними властивостями. Збудники дизентерії є досить стійкі в зовнішньому середовищі, вони довго зберігаються у воді, грунті та продуктах харчування, добре переносять низькі температури та висушування. При цьому збудники дизентерії чутливі до нагрівання, вони гинуть протягом 30 хвилин при температурі 60 градусів та миттєво при 100 градусів. Також збудники дизентерії бояться прямого сонячного світла і дезинфікуючим препаратів.

Джерелом зараження є хвора дитини або доросла людина, часто з легким або невиразним перебігом дизентерії, рідше – реконвалесцент. Діти з дизентерією заразні для оточуючих з першого дня хвороби, оскільки виділяють з фекаліями велику кількість шигел.

Механізм зараження дизентерією – фекально-оральний, а передача інфекції здійснюється харчовим, водним (через водопровід, при купанні у водоймах і басейнах) та контактно-побутовим (через брудні руки, посуд, білизну, іграшки) шляхами. Ризик інфікування дизентерією зростає при вживанні продуктів, які не пройшли попередню термічну обробку, із закінченим терміном придатності, немитих фруктів і овочів.

Захворювання виникає у вигляді спорадичних випадків або епідемічних спалахів, розвитку яких сприяють аварії водопроводу та каналізації, несприятливі метеоумови (циклони, повені, паводки). Типовим є виникнення сімейних епідемічних осередків дизентерії, тобто, від хворих членів сім’ї заражаються 40% дітей. Пік захворюваності на дизентерію серед дітей припадає на літньо-осінній період. Формування хронічної дизентерії спостерігається у дітей зі зниженим імунітетом, супутніми захворюваннями, при приєднанні інтеркурентних інфекцій.

Симптоми дизентерії в дитини

Клінічні особливості дизентерії залежать від типу збудника (Зонне, Флекснера і т.д.), характеру перебігу (гострий або хронічний), вираженості проявів (легка, середньої тяжкості або важка форма), обсягів поразки шлунково-кишкового тракту (гастроентерит, коліт, гастроентероколіт), преморбідного фону та імунітету дитини.

Інкубаційний період дизентерії в дитини триває від кількох годин до тижня (зазвичай 2-3 дні), після чого настає гострий початок захворювання. Уже в першу добу інфекція проявляється вираженим нездужанням, лихоманкою від 37,5 до 40 градусів), нудотою, блювотою (одноразовою або періодичною). У важких випадках дизентерія викликає пригніченням свідомості, судоми, ціаноз, тахікардію та гіпотонію.

Кишкова дисфункція при дизентерії у дітей характеризується прискореним (від 5 до 25 разів на добу) рідким калом з домішкою зеленого слизу та крові. Відзначається бурчання в товстій кишці, хворобливі, часто помилкові, позиви на дефекацію (тенезми). Виражене і часте натужування (особливо у дітей молодшого віку) може призвести до податливості або зяяння ануса, рідше – випадання слизової оболонки прямої кишки.

В дітей на першому році життя дизентерія спостерігається, як правило, при рахіті, анемії, діатезі, штучному вигодовуванні. Симптоми розвиваються поступово, специфічний токсикоз може бути не різко виражений, а важкість стану обумовлена порушенням гемодинаміки та водно-мінерального обміну. В немовлят, хворих на дизентерію, є схильність до розвитку вторинної бактеріальної інфекції (пневмонії, отитів).

Дизентерія Зонне у дітей частіше має субклінічний, невиразний перебіг з гастроентеритичною поразкою шлунково-кишкового тракту, без деструктивних змін слизової. При дизентерії Флекснера в дитини характерним є більш інтенсивне ураження кишечника та більш важкий перебіг захворювання. При неускладненому перебігу дизентерії клінічне одужання настає зазвичай через 2-3 тижні, але повне відновлення функцій шлунка та кишечника триває кілька місяців з ризиком загострення при порушенні дієти.

Важкі випадки дизентерії в дітей можуть ускладнитися формуванням токсичного мегаколону, перфорацією товстої кишки, перитонітом, а в окремих випадках – розвитком гемолітико-уремічного синдрому, ниркової та серцевої недостатності, токсико-інфекційного шоку та летальним результатом.

Хронічна дизентерія в дитини нерідко протікає при задовільному загальному стані, слабкій інтоксикації, наявності рідкого або напіврідкого калу, іноді зі слизом та прожилками крові. Тривалий перебіг дизентерії послаблює дітей, призводить до гіпотрофії, авітамінозу, анемії.

Лікування дизентерії у дітей

Лікування дизентерії у дітей визначається формою та важкістю захворювання, віком та загальним станом пацієнта. Залежно від цього лікування може проводитися в стаціонарі або амбулаторно. Комплексне лікування дітей з дизентерією включає режим, лікувальне харчування, антимікробну і дезінтоксикаційну терапію, імунокорекцію, відновлення функції травної системи.

В період загострення дизентерії діти повинні дотримуватися постільного режиму. Дієта призначається відповідно до віку дитини. В перші 3 доби харчування повинно бути роздрібнене, із зменшенням добового об’єму їжі та збільшенням кратності прийому. Дітям віком до 1 року, які перебувають на штучному вигодовуванні, вводять кисломолочні продукти (кефір, біолакт). Дітям від 1 року рекомендована механічно та хімічно адаптована їжа: рисова і манна каша, овочевий відвар та пюре, м’ясний фарш, кисіль, слизові супи, сири).

При токсикозі та зневодненні легкого ступеня дітям дають пити сольові розчини (регідрон), а у важких випадках призначається інфузійна терапія. Больовий синдром купіюють спазмолітичними засобами (но-шпа, папаверин).

При важких та середньо-важких формах дизентерії в дітей застосовують антибіотики (ампіцилін, гентаміцин, поліміксин М) і нітрофурани (фуразолідон) з врахуванням чутливості циркулюючих в даній місцевості штамів. Доцільно призначення полівалентного дизентерійного бактеріофагу.

Антидиарейні засоби при дизентерії в дитини грудного та раннього віку не використовуються. Для відновлення функції та біоценозу кишечника призначаються ферменти (пенкреатин, мезим, фестал), пробіотики (колібактерин, лактобактерин, біфідумбактерин) та пребіотики (лактофільтрум). Під час реабілітаційного періоду дітям, які перенесли дизентерію, рекомендовані препарати для підвищення імунітету, вітаміни А, В, С, відвари з лікарських трав та санаторно-курортне лікування.

Затяжні та хронічні форми дизентерії лікуються як гострий процес. Дизентерія вважається вилікуваною після нормалізації клінічної картини і негативного результату контрольного бактеріологічного дослідження. Проте, ще протягом місяця проводяться спостереження з боку дитячого лікаря-інфекціоніста.

Профілактика дизентерії

У випадку проведення повноцінної терапії дизентерія в дитини повністю виліковується. При важкому перебігу захворювання і високому рівні токсемії висока ймовірність ускладнень.

Попередити дизентерію у дітей можна за допомогою дотримання правил особистої гігієни, при суворому контролі джерел водопостачання, норм зберігання, приготування та реалізації продуктів харчування, а також шляхом виявлення хворих на дизентерію в дошкільних та шкільних закладах, серед працівників молочних кухонь, підприємств громадського харчування. При цьому необхідним є проведення відповідних карантинних та санітарних заходів.

Коментарів немає

Опитування

Чи повинна бути медицина платною?

Loading ... Loading ...