Перейти до контенту

Епідемічний паротит у дітей – методи лікування та профілактики


як лікувати свинку - Характеристика збудника епідемічного паротиту
- Симптоми свинки в дитини
- Ускладнення від свинки
- Діагностика епідемічного паротиту
- Лікування свинки у дітей
- Профілактика епідемічного паротиту

Епідемічний паротит (свинка) в дитини – це гостра інфекція, причиною якої є РНК-вірус, що відноситься до роду Paramyxovirus. Ці віруси найчастіше вражають у дітей нервові клітини і слинні залози. Захворювання поширюється повітряно-крапельним або контактним шляхом через предмети, на які вірус потрапляє через слину хворої дитини. Захворювання свинкою починається з ознак інтоксикації та лихоманки, на фоні яких збільшується болючість та припухлість привушної ділянки. Слід зазначити, що специфічні типові ознаки епідемічного паротиту дозволяють встановити діагноз дитині без будь-яких додаткових обстежень. Відповідно, лікування свинки проводиться симптоматично.

Характеристика збудника епідемічного паротиту

Вірус епідемічного паротиту зазвичай викликає захворювання на свинку в дітей та дорослих, однак відзначалися випадки, коли від людей заражались їх собаки. Це вірус є дуже нестійким у зовнішньому середовищі, відразу гине при підвищенні температури та висушуванні, боїться ультрафіолетового проміння. При відповідно низькій температурі повітря навколишнього середовища він іноді зберігає життєздатність до року.

Джерелом поширення збудника епідемічного паротиту завжди є хвора дитина або доросла людина, у якої вірус виділяється з сечею, слиною, грудним молоком. При цьому збудник інфекції поширюється по організмі з ліквором та кров’ю.

Виділення вірусів свинки починається через 2 дні, після перших клінічних симптомів і продовжується приблизно 7 днів. Слід зазначити, що від 30 до 50% випадків захворювання дітей на епідемічний паротит мають безсимптомний перебіг і протікають в стертій формі, хоча у хворих при цьому активно відбувається виділення вірусу.

Збудник епідемічного паротиту поширюється повітряно-крапельним шляхом, під час чхання та близького контакту дітей. Лише в окремих випадках, якщо врахувати нестійкість вірусу в навколишньому середовищі, допускається передача інфекції через побутові предмети, які можуть бути забруднені слиною хворої дитини.

Відомі також випадки так званого вертикального шляху поширення інфекції від матері до дитини, який може відбутись до пологів, від час пологів або при лактації. Також відомо, що сприйнятливість дітей та людей до вірусу епідемічного паротиту є досить висока, а імунітет, який виробляється після перебігу захворювання, характеризується великою тривалістю та стійкістю.

Щодо вікової категорії хворих, найчастіше епідемічним паротитом заражаються діти віком від 5 до 15 років, оскільки вони найчастіше контактують між собою. При цьому діти раннього віку та немовлята страждають від свинки значно рідше, оскільки ймовірність контакту з хворими у них значно менша і захиститись допомагають материнські антитіла. Також відомо, що свинкою набагато частіше хворіють хлопчики, ніж дівчата.

Сезонністю дане захворювання не характеризується. Кількість випадків зараження епідемічним паротитом є однаковою протягом року з незначним підвищення м восени та зимою.

Симптоми свинки в дитини

Тривалість інкубаційного періоду цього захворювання змінюється від декількох днів до декількох тижнів. В середньому вона становить 15-20 днів.

Під час перебігу епідемічного паротиту діти інколи скаржаться на такі продромальні симптоми, як головний біль, артралгію, міальгію, легкий озноб, сухість у роті та дискомфорт в районі привушних залоз. Зазвичай свинка у дітей розпочинається досить гостро, з швидким наростанням ознобу і лихоманки, яка часто триває до 6-7 днів. При цьому помітні симптоми інтоксикації: загальна слабкість, головний біль, порушення сну. Основним специфічним симптомом епідемічного паротиту є запалення слинних привушних залоз.

Часто в запальний процес включаються також під’язикові та підщелепні залози. Підчас запалення слинні залози припухають, стають м’якими тістоподібними на дотик, при дотику відчувається біль в центральній частині. Значний набряк слинних залози значно видозмінює форму обличчя дитини, яке набуває грушоподібної форми. Шкіра у зоні слинних залоз не змінює свій колір, але стає натягнутою і майже не утворює складок. Найчастіше свинка у дітей вражає дві привушні залози, хоча в окремих випадках епідемічний паротит залишається одностороннім.

В привушній області дитина відчуває біль (особливо вночі), розпирання, може виникати біль та шум у вухах (що є наслідком пере тискання Євстахієвої труби). В цей період у дітей часто погіршується слух. Також специфічним симптомом при свинці в дитини є позитивний симптом Філатова, що виражається у болючості при натисканні позаду мочок вух. Значна болючість може заважати дітям при жуванні, в деяких випадках навіть розвивається тризм жувальної мускулатури. Під час епідемічного паротиту зменшується слиновиділення. Болі в районі слинних залоз тривають 3-4 дні, віддаючи іноді в шию або вуха. Згодом біль вгамовується а набряклість шиї збільшується. Важливо пам’ятати, що при епідемічному паротиті збільшення лімфатичних вузлів не спостерігається.

Ускладнення від свинки

У більшості випадків гостра фаза епідемічного паротиту проходить порівняно легко, а після її завершення можуть з’явитись такі ускладнення, як оофорит, орхіт, серозний менінгіт (менінгоенцефаліт), епідидиміт, гострий панкреатит. Існує думка, що поява одного з перелічених ускладнень свідчить про дуже важкий перебіг епідемічного паротиту, адже вірус свинки може вражати залізисті та нервові тканини.

Діагностика епідемічного паротиту

Діагностика епідемічного паротиту в дітей виконується на основі специфічних клінічних ознак. При цьому лабораторні аналізи практично не виявляють суттєвої діагностичної інформації. В окремих випадках, коли виникають сумніви щодо діагнозу, можуть виконуватись такі серологічні аналізи, як РГГА, ІФА, РСК. Крім цього, в перші дні перебігу епідемічного паротиту в дітей може застосовуватись методика роздільного виявлення антитіл до V і S антигенів вірусу. Ще одним додатковим критерієм визначення захворювання є степінь активності ферментів амілази та діастаза в сечі і крові.

Лікування свинки у дітей

Якщо в дитини неускладнений епідемічний паротит, то його зазвичай лікують в домашніх умовах. Лікування в шпиталі застосовується лише при важких ускладненнях, або при карантинних заходах. При виявленні ускладнень в дитини, що хворіє на епідемічний паротит, необхідна консультація отоларинголога, андролога і сурдолога.

Під час сильної лихоманки дитині необхідний постільний режим незалежно від її самопочуття. При цьому бажано протягом кількох днів давати дитині рідку їжу і більше напоїв. Крім цього потрібно уважно стежити за гігієною рота, застосовувати полоскання кип'яченою водою з невеликою кількістю соди і обов’язково чистити зуби. На поверхню шкіри, що знаходиться в районі залоз накладають теплий сухий компрес. Крім цього лікар може призначити такі фізіотерапевтичні процедури, як УФО, УВЧ і діатермія. Дезінтоксикаційна терапія застосовується залежно від важкості інтоксикації. При цьому дитині можуть призначатись невеликі дози глюкокортикоїдів (стероїдів), які можуть застосовуватись лише при стаціонарному лікуванні. У перший день захворювання відчутний лікувальний ефект може забезпечити введення інтерферону людини або його синтетичних аналогів.

При ускладненні свинки орхітом в процесі лікування застосовується суспензорія. У перші 3 дні на яєчка накладають холодний компрес, а потім зігрівають. При цьому рекомендується раннє застосування глюкокортикостероїдів.

Профілактика епідемічного паротиту

Основним методом специфічної профілактики епідемічного паротиту у дітей є щеплення живою вакциною ЖПВ, яке відбувається планово при досягненні дитиною річного віку. Потім виконується повторне щеплення в 6 років тривакциною від краснухи, кору і свинки. Щеплення дітей дозволяє значно зменшити захворюваність на епідемічний паротит та ризик появи ускладнень.

Що стосується загальних методів профілактики, вони полягають в ізоляції дитини до повного одужання. При цьому ізоляція триває не менше 9 днів, а ймовірне вогнище захворювання дезинфікують.

При виявленні епідемічного паротиту в групі дітей карантинні заходи проводяться протягом 21 дня. При цьому нещеплені діти, що контактують з хворим, також підлягають вакцинації.