Фарингіт у дітей – причини та способи лікування


фарингіт рецепти лікування – Причини фарингіту в дитини
– Класифікація фарингіту
– Симптоми фарингіту в дитини
– Діагностика фарингіту
– Лікування фарингіту в дитини
– Профілактика фарингіту в дітей

Фарингіт в дитини – це інфекційно-запальне захворювання слизової оболонки та лімфоїдних тканин ротової порожнини і глотки. Це захворювання супроводжується у дітей відчуттям печії, сухості, першіння та болю у горлі. При фарингіті діти підкашлюють, їх голос стає сиплим. Діагностика фарингіту в дітей базується на фарингоскопічній картині та показниках мікробіологічного аналізу мазка, взятого з задньої стінки горла. Для лікування фарингіту в дитини застосовується зазвичай місцева терапія: полоскання горла, змащування задньої стінки глотки спеціальними антисептичними препаратами, проведення інгаляцій та зрошування горла антисептичними аерозолями.

Фарингіт у дітей є одним з поширених проявів гострої респіраторної інфекції, яка супроводжується запаленим процесом слизової оболонки і лімфоїдних структур задньої стінки горла. Серед дітей, які часто хворіють, фарингіт буває приблизно у 40% із загальної кількості випадків захворювань. В дитячій отоларингології кількість дітей, які хворіють хронічним фарингітом, становить близько 10 % від загальної кількості інфекційних хвороб дихальних шляхів. Слід зазначити, що діти є схильними до різноманітних дифузних уражень респіраторного апарату, тому фарингіт в дитини може часто супроводжуватись такими захворюваннями, як ларингіт, риніт, бронхіт або трахеїт.

Причини фарингіту в дитини

Фарингіт розвивається у дітей як самостійна нозологія, під безпосередньою дією збудників інфекції на слизову оболонку глотки. Також необхідно додати, що гострий фарингіт в дитини може бути проявом загальних інфекційних захворювань, запального захворювання верхніх дихальних шляхів або кишкових інфекцій.

Дуже важливу роль в етіології фарингіту відіграють віруси герпесу, грипу, ентеровіруси та аденовіруси, а також бактерії такого роду, як мораксели, гемофільні палички, стрептококи груп А, С, G, бактерії дифтерії, диплококи, грибки і внутрішньоклітинні мікоплазми та хламідії. Гострі форми захворювання вірусної етіології складають у дітей біля 70 % випадків, а бактеріальні фарингіти бувають у 30 % випадків.

Гострий фарингіт в дитини інколи супроводжується клінічним перебігом скарлатини, ГРВІ, кору, інфекційного мононуклеозу і т.п. В деяких випадках захворювння може бути спровоковане потраплянням у глотку чужорідних тіл та опіки. Що стосується хронічних форм фарингітів у дітей, то вони найчастіше пов’язані з такими захворюваннями, як риніт, ангіна, синусит, аденоїдит, хронічний тонзиліт, карієс, стоматит, гастроезофагеальний рефлюкс, дисбактеріоз, алергічні реакції і т.п. Тонзилектомія, виконана дитині віком від 3 до 7 років, під час активного імуногенезу може стати причиною компенсаторної гіпертрофії лімфоїдних тканин задньої стінки горла та виникнення в дитини хронічного фарингіту.

Захворювання фарингітом у дітей може викликатись місцевим або загальним переохолодженням, дією на слизову оболонку глотки таких подразників, як тютюновий дим, гостра їжа, холодного повітря та пилу. Також причиною фарингіту в дитини може бути гіповітаміноз, аномалія конституції та ендокринні розлади такого типу, як гіпотиреоз і цукровий діабет.

Класифікація фарингіту

Залежно від характеру запального процесу глотки фарингіт у дітей ділиться на гострий (який триває не більше 1 місяця), затяжний (більше 1 місяця) та хронічний (может продовжуватись протягом кількох місяців з періодичними загостреннями). Крім цього, гострий фарингіт свою чергу ділиться на катаральну, гіперпластичну (гранульозну) та атрофічну форми.

Враховуючи те, що бактеріальні та вірусні агенти характеризуються тропізмом до епітелію нижніх та верхніх дихальних шляхів, фарингіт в дитини часто представляє собою не ізольоване захворювання, а виступає у формі фаринготрахеїту, назофарингіту, фаринголарингіту, фарингобронхіту.

З точки зору впливу етіологічних факторів фарингіт в дитини може бути вірусним, бактеріальним, алергічним, грибковим та травматичним.

Симптоми фарингіту в дитини

Симптомами гострого фарингіту в дитини є різка печія, першіння та сухість у горлі, біль при ковтанні. При цьому відмічається осиплість голосу та характерний поверхневий кашель. Температура в дитини зазвичай субфебрильна або нормальна, але при вірусній інфекції вона може бути високою. Також може виникати виражений головний біль, реґіонарний лімфаденіт та інтоксикаційний синдром. Грудні діти хворіють фарингітом значно важче. У них під час перебігу захворювання переважає загальна симптоматика, тобто, порушується сон, з’являється виражена лихоманка, погіршується апетит, спостерігається дисфагія, салівація, нежить, диспепсія і кон’юнктивіт. Інколи з’являється висипка на тілі.

В загальному картина перебігу фарингіту в дітей характеризується значною гіперемією та вираженою судинною ін’єкцією піднебінно-глоткових дужок, задньої стінки горла, м’якого піднебіння. Також виникають виступаючі запальні фолікули, які мають вигляд червоних зерен. Якщо в дитини бічний фарингіт, набряк та гіперемія уражають бічні валики язичка і глотки.

Важким перебігом зазвичай характеризується гострий бактеріальний фарингіт у дітей, який іноді ускладнюється заглотковим абсцесом, гнійним середнім отитом або медіастинітом. Якщо фарингіт приймає хронічну катаральну форму, то дитина відчуває дискомфорт та наявність чужорідного тіла в горлі. Дитину турбує нав’язливий постійний кашель. Під час огляду глотки слизова є розпушеною, гіперемованою і дифузно-інфільтрованою.

Гіперпластичний хронічний фарингіт супроводжується гіперплазією епітелію, лімфоїдних тканин і підслизового шару. При цьому діти повідомляють про сухість і першіння в горлі, скупчення в’язкого слизового секрету з позивами на блювоту, біль при ковтанні, що віддає у вухо. Гіперемія слизової виражена помірно, однак на цьому тлі помітно потовщення слизової оболонки і бічних валиків, наявність лімфоїдних гранул або тяжів лімфоїдної тканини, іноді перекривають гирла слухових труб і призводять до розвитку кондуктивної приглухуватості у дітей.

Атрофічний фарингіт в дитини буває значно рідше і ніколи не протікає як окреме захворювання. Найчастіше його супроводжує ларингіт, атрофічний риніт, трахеїт, сухий нав’язливий кашель та порушенням голосу дисфонічного характеру. Під час огляду горла в дитини спостерігається суха, бліда, потоншена слизова оболонка з просвітом судин і сухими кірочками, які важко знімаються.

Щодо симптоматики при грибковому фарингіті в дитини, який має назву фарінгомікоз, вона суттєво не відрізняється від гіперпластичної та катаральної. Досить часто під час огляду виявляються ерозії і тріщини куточків рота (так звані кандидозні заїди), сирнисто-подібний наліт на задній стінці глотки, збільшення розмірів задніх шийних лімфовузлів, червона яскрава з ерозивними слідами слизова оболонка.

Діагностика фарингіту

Діагностувати фарингіт лікарям досить легко, однак його необхідно диференціювати з катаральною ангіною, дифтерією і рядом інших інфекційних дитячих хвороб. У зв’язку з чим дитині з фарингітом необхідна консультація педіатра, отоларинголога, інфекціоніста і алерголога-імунолога.

При встановленні діагнозу лікарі враховують дані анамнезу і фарингоскопічну картину. Щоб визначити супутні запальні захворювання лікарі виконують риноскопію, аускультацію та отоскопію. Також в дитини досліджується на мікрофлору мазок з глотки, що дозволяє визначити тип збудника захворювання та точно підібрати патогенетичну терапію.

Лікування фарингіту в дитини

В основному при фарингіті лікування дітей обмежується застосуванням місцевої терапії. На період загострення хвороби рекомендується виключення з харчування подразнюючих продуктів (кислих, гострих, гарячих, холодних), а також мінімізується вплив інших подразників та забезпечуються комфортні умови з оптимальною температурою і вологістю повітря в приміщенні. Слід також виключити голосові на навантаження.

Місцева терапія фарингіту в дітей передбачає використання дезинфікуючих полоскань горла (лікарськими травами та антисептиками), зрошення задньої стінки горла розчинами йодинолу або Люголя, застосування лужних інгаляцій, зрошення глотки протизапальними аерозолями типу гексаспрей, біопарокс, інгаліпт, йокс, розсмоктування пастилок Ларіпронт, Фалімінт, Фарингосепт, Стрепсилс з пом’якшувальним, знеболюючим, антибактеріальним ефектом. Дуже малим діткам, що не вміють ще полоскати горло та розсмоктувати пастилки, дають багато напоїв та проводять ендофарінгеальну інстиляцію антисептиків. У випадку загрози виникнення ускладнень в формі низхідних інфекцій передбачається застосування системної протимікробної терапії.

Якщо гіперплазії лімфоїдної тканини є яскраво вираженою, використовується лазерне опромінення гранул глотки, опромінення задньої стінки горла радіохвилями, припікання нітратом срібла, кріодеструкція бічних валиків та гранул.

Щоб виключити можливе загострення при хронічному фарингіті в дитини застосовуються заходи по нормалізації носового дихання, аденотомія, санація вогнищ інфекції, яка включає лікування синуситу, риніту, підслизову резекцію носової перегородки, аденотомію, а також усунення таких супутніх захворювань, як карієс, кишковий дисбактеріоз та ін.

При терапії атрофічного фарингіту в дитини призначають кліматотерапію, масляні інгаляції, закапування носа масляними краплями. У випадку фарингомікозу лікування проводять антимікотичними засобами, такими як дифлюзол, амфотерицин, нізорал, ітраконазол, зрошення і змащування горла протигрибковими розчинами.

Профілактика фарингіту в дітей

Якщо в дитини гостра форма фарингіту, то одужання зазвичай настає через 10-14 днів. Паралельно з основним лікуванням хронічного фарингіту лікарі інколи використовують симптоматичну терапію або хірургічні методи лікування.

Серед популярних методів профілактики фарингіту в дітей найпоширенішими є процедури для зміцнення імунітету у формі загартовування, застосування щеплення проти інфекції, підтримка оптимального для дітей мікроклімату в кімнатах, харчування з повним комплексом вітамінів. Також батьки повинні стежити за наявністю в дітей хронічних ЛОР-патологій, вчасно лікувати захворювання зубів і ясен, шлунково-кишкового тракту.

Коментарів немає