Герпетична інфекція в дітей – симптоми захворювання та методи лікування


лікування герпетичної інфекції
– Класифікація герпетичної інфекції
– Симптоми герметичної інфекції в дитини
– Діагностика герметичної інфекції у дітей
– Лікування герметичної інфекції у дітей
– Прогноз при герпетичній інфекції та профілактика захворювання

Герпетична інфекція в дитини представляє собою хронічне рецидивуюче захворювання, що викликається вірусом простого герпесу і характеризується переважним ураженням покривних тканин та нервових клітин. Основний шлях передачі герпетичної інфекції – контактний, хоча можливе повітряно-крапельне або трансплацентарне зараження. Характерною особливістю герпетичної інфекції в дітей є здатність вірусів тривалий час персистувати в нервових гангліях, що призводить до виникнення рецидивів герпесу в періоди зниження захисних сил організму. До проявів герпетичної інфекції відносяться: герпес лабіаліс, генітальний герпес, вісціральний герпес, генералізований герпес, герпетичний стоматит і кон’юнктивіт.

На сьогодні розрізняють два типи вірусу простого герпесу. Перший тип вірусу переважно вражає слизові оболонки та шкірні покриви рота, носа, очей. Він передається переважно контактно-побутовим шляхом. Другий тип викликає генітальний герпес і передається переважно статевим шляхом. Джерелом герпетичної інфекції для дітей є хворі люди та носії. Виділення збудника може тривати досить тривалий час.

Механізм передачі серед дітей контактний, вірус виділяється на поверхню уражених слизових оболонок та шкірних покривів. Крім основних шляхів передача першого типу вірусу може також відбуватись його повітряно-крапельним та повітряно-пиловим поширення, а другого типу – шляхом передачі від матері до дитини (трансплацентарно та інтранатально).

Віруси, які проникли в організм, схильні до тривалого збереження (переважно в клітинах гангліїв), викликаючи рецидиви інфекції в періоди ослаблення захисних сил організму (застуди, авітаміноз). Найчастіше первинна інфекція протікає латентно, захворювання проявляється пізніше, гостра інфекція відзначається тільки у 10-20 % дітей.

Класифікація герпетичної інфекції

Герпетична інфекція в дітей класифікується відповідно до ураження тих чи інших тканин: герпес шкіри, слизової оболонки рота, очей, ГРВІ, генітальний герпес, вісцеральний герпес, герпетичне ураження нервової системи, герпес новонароджених, генералізована форма.

Симптоми герпетичної інфекції в дитини

Інкубаційний період герпетичної інфекції в дитини зазвичай становить 2-12 днів, початок може бути як гострим, так і поступовим. Часто первинна інфекція зовсім залишається непоміченою хворим, а перебіг захворювання стає рецидивуючим. Рецидиви можуть виникати як 2-3 рази на рік, так і вкрай рідко – 1-2 рази на 10 років, або ще рідше. Рецидиви схильні розвиватися на тлі ослаблення імунітету, тому нерідко клінічні прояви герпесу супроводжують ГРВІ, пневмонії, інші гострі інфекційні захворювання.

Герпетичні ураження шкіри локалізуються в дітей переважно на губах та крилах носа. Спочатку суб’єктивно відчувається свербіж та печіння у відповідній області шкіри, а потім ця область ущільнюється, на ній формуються везикули, наповнені прозорим вмістом, який поступово мутніє. Пухирці розкриваються, залишаючи після себе неглибокі ерозії, кірочки, загоюються через кілька днів без наслідків. Іноді через пошкоджені покриви проникає бактеріальна флора, викликаючи вторинне нагноєння що ускладнює загоєння. Може відзначатися реґіонарний лімфаденіт (вузли збільшені, злегка болючі). Загальна симптоматика не спостерігається, або захворювання протікає на тлі інших інфекцій, що викликають додаткову клініку.

Герпетичні ураження слизової оболонки рота у дітей характеризується виникненням гострого або рецидивуючого стоматиту. Захворювання може супроводжуватися явищами загальної інтоксикації, лихоманкою. Слизова оболонка ротової порожнини в дитини покривається групами дрібних везикул, наповнених прозорим вмістом, що швидко розкриваються і залишають хворобливі ерозії. Ерозії в ротовій порожнині можуть гоїтися до 2 тижнів. Захворювання може протікати у вигляді афтозного стоматиту (відбувається формування афт – одиничних ерозій слизової оболонки порожнини рота, які дуже повільно гояться). При цьому загальні клінічні прояви (інтоксикація, гіпертермія) в дитини як правило, відсутні. Слід пам’ятати, що герпетичний стоматит схильний до рецидиву.

Герпес за типом ГРВІ нерідко протікає без характерних бульбашкових висипань на слизових і шкірі, нагадуючи по клініці інші респіраторні вірусні захворювання. У рідкісних випадках герпетичний везикулярний висип формується на мигдалинах і задній стінці глотки, викликаючи герпетичну ангіну.

Генітальний герпес зазвичай проявляється у вигляді місцевих висипань (везикули переважно утворюються на голівці статевого члена і внутрішньої поверхні крайньої плоті у хлопчиків, та на великих і малих статевих губах у дівчаток), та загальних ознак (лихоманка, інтоксикація, регіонарний лімфаденіт). При цьому діти можуть скаржитись на біль внизу живота, в попереку та місцях локалізації висипу (печіння і свербіж).

Офтальмологічний герпес у дітей проявляється висипанням на рогівці, що в подальшому викликає утворення виразкових дефектів, зниження чутливості рогівки, та стає причиною погіршення зору. Герпес задніх відділів очного яблука в дітей та дорослих зустрічається вкрай рідко. Хронічний рецидивуючий герпес ока може призвести до стійкого помутніння рогівки і навіть сліпоти.

Герпетична інфекція нервової системи у дітей протікає по типу серозного менінгіту (виражається у вигляді загальної та менінгеальної симптоматики, протікає доброякісно), або енцефаліту (виражена інтоксикація, лихоманка досягає вкрай високих значень, відзначається судомний симптом, різноманітні парези, паралічі та розлади свідомості). Герпетичний енцефаліт в 30 % випадків призводить до летального результату, після лікування залишає тяжкі наслідки у вигляді стійких паралічів і парезів.

У новонароджених дітей та хворих з вираженою імунною недостатністю може розвинутися генералізована форма герпетичної інфекції, що характеризується високою поширеністю шкірних проявів, ураженням слизових оболонок і внутрішніх органів на фоні загальної інтоксикації та лихоманки. Генералізована форма у хворих СНІД нерідко протікає у вигляді герпетиформної екземи Капоші.

Діагностика герпетичної інфекції у дітей

Діагностику герпетичної інфекції в дитини проводять за допомогою вірусологічного аналізу вмісту везикул та зіскрібка ерозій. Крім того, збудник може бути виділений з крові, сечі, слини, змивів з носоглотки, ліквору. Виділення вірусу простого герпесу не дає достатніх діагностичних даних про активність процесу.

До додаткових методик діагностування можна віднести РНИФ мазків-відбитків (виявляються гігантські багатоядерні клітини з включеннями Коудрі типу А), РСК, РН, ІФА в парних сироватках. Дослідження імуноглобулінів: наростання титру імуноглобулінів М свідчить про первинному ураженні, а імуноглобуліну G – про рецидив. Останнім часом поширеним методом діагностики герпетичної інфекції є також ПЦР (полімеразна ланцюгова реакція).

Лікування герпетичної інфекції у дітей

Різноманітність клінічних форм герпетичної інфекції обумовлює широке коло фахівців, які займаються її лікуванням. Тактика лікування герпетичної інфекції в дитини вибирається залежно від клінічної форми та перебігу захворювання. До етіотропної терапії можна віднести ацикловір (зовіракс) та інші противірусні препарати. У легких випадках застосовують місцеве лікування (мазь зовіракс, рідину Бурова). Глюкокортикостероїдні мазі для лікування протипоказані.

Загальне лікування противірусними препаратами призначають курсами, при первинному герпесі – до 10 днів, при хронічному рецидивуючому герпесі лікування буває більш тривалим (до року). Генералізовані, вісцеральні форми та герпес нервової системи лікують за допомогою внутрішньовенного введення противірусних препаратів. При цьому бажано починати курс лікування в максимально ранні терміни, тривалість його становить зазвичай 10 днів.

Якщо в дитини герпес часто рецидивує, тоді рекомендована імуностимулююча терапія на період ремісії. Призначаються імуномодулятори, адаптогени, імуноглобуліни, вакцинація, внутрішньовенне лазерне опромінення крові (ВЛОК). Також широко використовується фізіотерапія: УФО, інфрачервоне опромінення, магнітотерапія, КВЧ.

Прогноз при герпетичній інфекції та профілактика захворювання

Несприятливий прогноз має герпетична інфекція з ураженням центральної нервової системи (герпетичний енцефаліт має високий ризик летального результату, після нього залишаються важкі стійкі розлади іннервації та роботи ЦНС), а також герпес у дітей, які страждають СНІД. Герпес рогівки ока, як вже відмічалось, може сприяти розвитку сліпоти. Таке герметичне захворювання як оперізуючий лишай в дітей практично не зустрічається.

Профілактика поширення герпесу серед дітей передбачає загальні заходи попередження респіраторних захворювань. Вторинна профілактика рецидивів герпесу полягає в імуностимулюючій терапії і специфічному щепленні інактивованою герпетичною вакциною.

Коментарів немає