Інтерстиціальний нефрит у дітей – симптоми, діагностика, лікування і профілактика


ознаки та лікування інтерстиціального нефриту в дітей – Епідеміологія інтерстиціального нефриту
– Причини інтерстиціального нефриту в дітей
– Патогенез інтерстиціального нефриту
– Симптоми інтерстиціального нефриту в дитини
– Діагностика інтерстиціального нефриту
– Лікування інтерстиціального нефриту в дітей
– Профілактика інтерстиціального нефриту

Інтерстиціальний нефрит у дитини – це неспецифічне хронічне або гостре абактеріальне захворювання, що представляє собою недеструктивний запальний процес інтерстиціальної тканини нирок, при якому відбувається поширення патологічних змін на лімфатичні та кровоносні судини нирок і канальці. Серйозною проблемою при лікуванні інтерстиціального нефриту в дітей є правильна діагностика захворювання, а також ряд інших факторів, зокрема, схожість симптомів з проявами цілого ряду інших захворювань і відсутність патогномонічних синдромів. Особливо важливо вчасно діагностувати в дитини гострий інтерстиціальний нефрит.

Відповідно до нової класифікації, до категорії тубулоінтерстиціальних нефритів також належить пієлонефрит, який позиціонується як бактеріальна (інфекційна) форма тубулоінтерстиціального нефриту. Таке ототожнення інтерстиціального нефриту в дитини з пієлонефритом пояснюється наявністю однакових морфологічних змін, при яких відбувається ураження канальців та інтерстицію. Тим не менш, у цих двох захворювань різна етіологія і своя специфіка патогенезу, що вимагає абсолютно різного підходу до лікування. Крім цього, при захворюванні дитини на пієлонефрит відбувається також ураження форнікального апарату і балії нирок. Саме така відмінність інтерстиціального нефриту від пієлонефриту не дозволяє розглядати ці два захворювання як різні форми однієї і тієї ж хвороби.

Епідеміологія інтерстиціального нефриту

Наскільки поширений серед дітей інтерстиціальний нефрит – поки що не визначено, що в першу чергу пов’язано з рідкісним проведенням біопсії нирок. Згідно аутопсійних даних, відсоток захворюваності дітей на тубулоінтерстиціальний нефрит щорічно змінюється від 1,3 до 5 %. Під час виконання біопсії нирок у дітей діагноз інтерстиціальний нефрит встановлюється приблизно у 5 % випадків, а при гострій нирковій недостатності відсоток становить 2 %. Значна частина морфологів вважає, що тубулоінтерстиціальні захворювання у дітей бувають значно частіше (у 4,6 % випадків), ніж гломерулярні (у 0,5 % випадків). Крім цього є дані, що тубулоінтерстиціальний нефрит діагностується приблизно у 12 – 15 % дітей, які хворіють на нефропатії та перебувають на диспансерному обліку.

Як свідчить статистика, майже у 35 % випадків захворювання дітей на інтерстиціальний нефрит діагноз безпосередньо в клінічних умовах не встановлюється, а визначається лише під час морфологічних досліджень біоптатів нирок. Тому не повинен викликати сумніву той факт, що тубулоінтерстиціальний нефрит у дітей буває значно частіше, ніж встановлюється діагнозів.

Причини інтерстиціального нефриту в дітей

Етіологія інтерстиціального нефриту в дітей дуже різноманітна. Гостра форма захворювання може виникнути при ураженні різними інфекціями, від отруєнь, після опіків, гострого гемолізу, травми, а також при вживанні ряду медичних препаратів, як форма ускладнення після щеплення та при гострому порушенні кровообігу (колапс, шок).

Хронічний інтерстиціальний нефрит у дітей також належить до гетерогенної поліетіологічної групи захворювань, під час перебігу яких, крім вказаних вище причин, дуже важливими факторами є також порушення обміну речовин, нирковий дизембріогенез, спадковість, інтоксикація організму, хронічні інфекції, наявність імунологічних захворювань, а також шкідливі фактори навколишнього середовища (радіаційне опромінення, потрапляння в організм важких металів). Також слід відмітити, що хронічна форма інтерстиціального нефриту часто є наслідком гострої форми захворювання.

Патогенез інтерстиціального нефриту

На патогенез інтерстиціального нефриту в дітей впливає значна кількість етіологічних факторів. Виникнення захворювання після інфекційного ураження в першу чергу пов’язане з негативною дією токсичних речовин, які виділяються мікроорганізмами, а також їх антигенів на базальну мембрану канальців та ендотелій капілярів інтерстицію. Таким чином провокується ураження клітин, підвищується проникність капілярів та виникають неспецифічні фактори запалення. Паралельно з безпосереднім токсичним ураженням організму виникає імунологічно-опосередковане ураження канальців та ендодтелію.

Медичні препарати, шкідливі хімічні сполуки, важкі метали – всі вони під час елімінації у нирках здатні викликати негативний вплив на епітелій канальців. Тим не менш, основною причиною розвитку запального процесу, і в першу чергу при тубулоінтерстиціальному нефриті від медичних препаратів, є виникнення імунної реакції. Під час цього процесу медичні препарати виконують функцію алергенів.

Симптоми інтерстиціального нефриту в дитини

Як вже згадувалось вище, ознаки інтерстиціального нефриту в дітей у більшості випадків неспецифічні та зазвичай малосимптомні, тому діагностика захворювання є досить складною. Якщо в дитини розвивається гострий тубулоінтерстиіиальний нефрит, переважають симптоми основного захворювання. Це може бути гемоліз, ГРВІ, шок, сепсис і т.п. Під час перебігу основного захворювання діагностується помірна канальцева протеїнурія, гематурія, гіпостенурія, олігурія. Лікарі пояснюють такі симптоми гострою нирковою недостатністю.

Діагностика інтерстиціального нефриту

Ознаки дисфункції канальців нирок проявляються у формі зменшення титрованої кислотності, концентраційної здатності та зменшенні екскреції аміаку. Існує ймовірність порушення реабсорбції і виникнення таких захворювань, як ацидоз, аміноацидурія, гіпокаліємія, глюкозурія, гіпомагніємія, гіпостенурія та гіпонатріємія.

При аналізі ферментів, що є маркерами мітохондріальної активності, визначається мітохондріальна дисфункція. Аналіз ферментів сечі під час активної фази перебігу гострого інтерстиціального нефриту в першу чергу виявляє збільшення лужної фосфатази, у-глютамілтрансферази і бета-галактозидази, холінестази та ацетил-О-глюкозамінідази, що вказує на включення у патологічний процес гломерулярного апарату.

За результатами ультразвукової діагностики приблизно в 50 % дітей, які хворіють на гострий тубулоінтерстиціальний нефрит, наявне збільшення ехогенності паренхіми нирок. При цьому майже у п’ятої частини хворих дітей спостерігається також збільшення розмірів нирок. При режимі КДК ознаки погіршення кровотоку в артеріях не проявляються. А при проведенні імпульсної доплерометрії у третини хворих на інтерстиціальний нефрит дітей проявляється зменшення індексу інфляції резистентності на рівні дугової та міждолевої артерій.

Для обстеження дітей застосовуються наступні методи діагностики:

– обстеження нирок;
– рентген нирок;
– ультразвукова діагностика сечоводів та нирок.

Крім цього, необхідно провести ряд таких аналізів:

загальний аналіз сечі;
вміст альбуміну;
вміст білка в сечі;
– бактеріоскопічне дослідження осаду.

Лікування інтерстиціального нефриту в дітей

Поліетіологічна специфіка інтерстиціального нефриту в дітей потребує диференційованого підходу до визначення методів лікування та призначення індивідуального курсу терапії в кожному окремому випадку. Однак існують і загальні принципи лікування інтерстиціального нефриту в дітей, які базуються на:

– усуненні негативної дії етіологічних факторів (інфекційних, фізичних, хімічних, аутоімунних, токсичних та алергічних) на інтерстицій тканин нирок;
– дотриманні індивідуальних та спільних рухових режимів, що націлені на зниження функціональних навантажень на тканини нирок;
– максимальному дотриманні раціонального режиму дієтичного харчування, що спрямований на зниження метаболічних навантажень на нирки;
– усунення абактеріальних запальних процесів ниркової тканини;
– профілактиці склерозування інтерстицію;
– усуненні порушень обміну речовин в організмі;
– відновлені нормального функціонування нирок.

Профілактика інтерстиціального нефриту

Для профілактики цього захворювання слід в першу чергу усунути етіологічні фактори, що можуть призвести до появи інтерстиціального нефриту в дитини. Тому профілактичні заходи першочергово передбачають правильне та обережне призначення і вживання медичних препаратів. Слід зазначити, що ця проблема особливо важлива для дітей з підвищеною чутливістю до препаратів.

Як свідчить практика, на нинішній день не існує жодного медичного препарату, який можна назвати стовідсотково безпечним у плані виникнення інтерстиціального нефриту в результаті прийому цього препарату. Такими чином, при визначенні оптимального медичного препарату слід обов’язково враховувати ймовірність виникнення інтерстиціального нефриту в дитини. Для цього потрібно уважно зібрати анамнез щодо індивідуальної чутливості дитини до певного препарату, яким планується лікування.

Коментарів немає

Опитування

Чи повинна бути медицина платною?

Loading ... Loading ...