Кератит у дітей – симптоми та лікування захворювання


діагноз кератит в дитини – Основні причини кератиту у дітей
– Класифікація та форми кератитів
– Типові симптоми кератиту у дітей
– Методи діагностики кератитів
– Лікування кератиту у дітей
– Профілактика і прогноз при кератиті

Кератит в дитини – це запальне ураження рогівки ока, тобто, його прозорої передньої оболонки. Захворювання може мати різну етіологію, призводити до зниження зору та помутніння рогівки ока. Всім різновидам кератитів властивий рогівковий синдром, при якому виникає блефароспазм, світлобоязнь і сльозотеча. В дітей при цьому виникає ріжучий біль, що нагадує відчуття потрапляння стороннього тіла в око, знижується зір та підвищується чутливість рогівки. Діагностика кератиту у дітей передбачає біомікроскопію, бактеріологічний і цитологічний аналіз мазка рогівки та кон’юнктиви, флуоресцеїнові проби, виконання алергологічних та імунологічних проб. При остаточному встановленні діагнозу застосовується етіотропне лікування, що включає антибактеріальну, проти алергічну та противірусну терапію. У випадку появи виразки рогівки може проводитись кератопластика (мікрохірургічне втручання).

Загалом в дитячій офтальмології запальні захворювання вважаються найчастішою патологією. При цьому 67 % всіх випадків становлять кон’юнктивіти, а кератит у дітей зустрічається приблизно в 5 % випадків. В кон’юнктивальній порожнині ока завжди існує своя мікрофлора, що викликає запальні процеси навіть при незначних пошкодженнях рогівки. Приблизно в 50 % випадків захворювання кератитом спостерігається стійке погіршення гостроти зору, для виправлення якого необхідне мікрохірургічне втручання з метою відновлення оптичних характеристик рогівки. В окремих випадках кератит в дитини може стати причиною повної сліпоти. У випадку гнійної виразки рогівки під час розвитку кератиту приблизно 6 – 8 % випадків закінчуються анатомічною загибеллю ока, а в 15 % виникає необхідність енуклеація очного яблука, оскільки консервативне лікування є безуспішним.

Основні причини кератиту у дітей

Причиною найбільшої кількості випадків кератиту у дітей є зазвичай вірусна етіологія. Приблизно в 70 % випадків розвиток кератиту в дитини викликають віруси звичайного та оперізуючого герпесу (Зостера). Крім цього причиною захворювання (найчастіше у дітей) буває вітряна віспа, кір і аденовірусна інфекція.

Наступна причина виникнення кератиту – гнійне ураження рогівки ока, що викликане неспецифічною бактеріальною мікрофлорою (стрептококом, стафілококом, диплококом, пневмококом, кишковою і синьогнійною паличкою, протеєм, клебсієлою) та збудниками таких захворювань, як дифтерія, сальмонельоз, туберкульоз, бруцельоз, хламідіоз, сифіліс, гонорея, малярія та ін.

Важкий перебіг кератиту у дітей спостерігається при ураженні амебною інфекцією, що спричинена бактерією Acanthamoeba. Найчастіше ця форма кератиту в дитини виникає при застосуванні контактних лінз і через тривалий час вона може призвести до повної сліпоти. Також в дітей буває кератомікоз (мікозний кератит) причиною якого є кандиди, аспергіли і фузаріуми.

Також відомо, що кератит в дитини виникає як місцева алергічна реакція при глистяній інвазії, полінозі, застосуванні ряду лікарських препаратів, високій чутливості до пилку рослин і деяких продуктів харчування. До імунно-запального ураження ока інколи призводить ревматоїдний артрит в дитини, а також синдром Бергена і вузликовий періартрит. Така форма захворювання як фотокератит інколи виникає в дітей при тривалому інтенсивному опроміненні очей ультрафіолетом.

Майже завжди до розвитку кератиту у дітей призводить фізична, термічна або хімічна травма рогівки ока, а також інтраопераційні пошкодження рогівки під час виконання офтальмологічних операцій. Захворювання також може бути наслідком блефаритів (запалень повік), кон’юнктивітів (запалень слизових очей), дакріоциститів (запалень сльозових мішечків), каналікулітів (запалень сльозових каналів), мейбомітів (запалень сальних залоз повік). Ще однією досить частою причиною розвитку кератиту є порушення правил користування контактними лінзами (відсутність дезінфекції, неправильне зберігання).

До ендогенних причин розвитку кератиту у дітей слід віднести цукровий діабет, подагру, зменшення місцевого або загального імунітету, фізичне виснаження і недостаток вітамінів.

При важкій формі кератиту в дитини можуть розвиватися виразки рогівки, мікро абсцеси і некрози. При цьому виразки рогівки можуть перетворюватись на рубці, що призводить до появи більма на оці.

Класифікація та форми кератитів

Класифікація кератитів передбачає встановлення глибини ураження рогівки, інтенсивності перебігу запалення, місця знаходження запального інфільтрату, етіології та інших факторів.

За глибиною ураження офтальмологи розрізняють глибокий та поверхневий кератит. У випадку поверхневого кератиту в дитини до запального процесу залучається не більше третини товщини рогівки (верхній стромальний шар та епітелій), а при глибокому кератиті запалення поширюється на всю строму.

Щодо місця знаходження інфільтрату захворювання може бути центральним (якщо інфільтрат знаходиться безпосередньо в зіниці), парацентральним (якщо інфільтрат знаходиться у проекції пояса райдужної оболонки), та периферійним (якщо інфільтрат є у проекції циліарного пояса райдужної оболонки, тобто, в зоні лімба). Чим ближче до центру знаходиться інфільтрат – тим більше це впливає на гостроту зору дитини, як при перебігу захворювання, так і після нього.

За етіологією кератити класифікуються як ендогенні та екзогенні. Екзогенним кератитом вважається ерозія рогівки, травматична форма захворювання, кератити грибкового, бактеріального і вірусного генезу, а також форми захворювання, що викликані ураженням кон’юнктив, повік та мейбомієвих залоз. До розряду ендогенних також належать кератити бруцельозної, туберкульозної, малярійної та сифілітичної етіології. Крім цього, розрізняють нейрогенні, алергічні, авітамінозні та гіповітамінозні форми захворювання. До ендогенних форм цього захворюван8ня невідомої етіології належить розацеа-кератит і нитчастий кератит, який переходить у виразку рогівки.

Типові симптоми кератиту у дітей

Загальним характерними симптомом всіх форм кератиту у дітей є розвиток так званого рогівкового синдрому. Під час його розвитку дитина відчуває різкий біль в очах, непереносимість штучного, або природного яскравого світла, спостерігається погіршення зору, сльозотеча, відчуття стороннього тіла в оці, що супроводжується мимовільним закриванням повік (рефлекторний блефароспазм), і перикорінеальна ін’єкція очного яблука.

При появі кератиту рогівковий синдром викликається подразненням рогівкових нервових закінчень та утворенням інфільтрату. При цьому інфільтрація впливає на блиск і прозорість рогівки, викликаючи помутніння, погіршення чутливості та порушення сферичності форми. При нейрогенному кератиті в дитини виразність синдрому рогівки та її чутливість понижуються.

Колір інфільтрату може бути різний. Якщо відбувається накопичення лімфоїдних клітин, інфільтрат буде сіруватого кольору, якщо будуть нагромаджуватись в основному лейкоцити, колір його буде жовтуватим (так званий гнійний інфільтрат). Якщо в дитини поверхневий кератит, інфільтрат може повністю розсмоктатися. При більш глибокому ураженні в місці скупчення інфільтрату залишаються помутніння рогівки різної степені, які в тій чи іншій мірі будуть впливати на гостроту зору.

При несприятливому перебігу кератиту, як правило, утворюється виразка рогівки. Після злущування та відшарування епітелію залишається поверхнева ерозія рогівки. Продовження відторгнення епітелію та розвиток некрозу тканин завершуються виразкою рогівки – утворенням дефекту у вигляді сірого каламутного дна, покритого ексудатом. Якщо після розвитку кератиту в дитини відбувається рубцювання строми, це призводить до утворення більма (помутніння рогівки). При важких формах спостерігається глибока виразка, що проникає в передню камеру ока дитини, призводячи до утворення грижі десцеметової оболонки, прориву, розвитку ендофтальміту, утворення передніх синехій, ускладненої катаракти, вторинної глаукоми і невриту зорового нерва.

Методи діагностики кератитів

Під час проведення діагностики дуже важливим є зв’язок кератиту з іншими загальними захворюваннями, такими як бактеріальні та вірусні інфекції, мікротравми та інші запалення очей. Проведення зовнішнього огляду офтальмологом націлене на визначення місцевих змін та рогівкового синдрому.

Основним методом точної діагностики кератиту у дітей є біомікроскопія ока, при якій встановлюються розмір і характер ураження. При цьому товщина рогівки вимірюється методом оптичної або ультразвукової пахіметрії. Для визначення глибини ураження рогівки застосовується конфокальна та ендотеліальна мікроскопія. Дослідження кривизни поверхні рогівки виконується за допомогою комп’ютерної кератометрії, а визначення рефракції проводиться застосуванням кератотопографії. Корнеальний рефлекс визначається естезіометрією або під час тестів на чутливість рогівки.

Для тогою, щоб виявити виразку рогівки або ерозію призначається флюоресцеїнова інстиляційна проба, при якій на рогівку наноситься 1 % розчин флюоресцеїну натрію. В результаті ерозована поверхня набуває зеленявого відтінку.

Дуже важливим при визначенні методу лікування кератиту в дитини є бактеріологічний посів з країв виразки та її дна, а також ІФА діагностика і цитологічний аналіз зіскрібка епітелію рогівки і кон’юнктиви. В окремих випадках застосовуються також туберкулінові та алергологічні проби.

Лікування кератиту у дітей

Лікування кератиту у дітей завжди проводиться кваліфікованим офтальмологом протягом 2 – 4 тижнів у спеціальному стаціонарі. Загальні методи фармакологічної терапії кератитів у дітей передбачають системну і місцеву етіотропну терапію, при якій використовуються противірусні, антибактеріальні та протигрибкові препарати.

При вірусному кератиті в дитини для знищення інфекції призначаються місцеві інстиляції ацикловіру, інтерферону і пірогеналу. Крім цього застосовуються флореналева, теброфенова і бонафтонова очні мазі та мазь вірулекс. Додатково можуть призначатись внутрішньо імуномодулятори левамізол, тималін і Т-активін.

Бактеріальний кератит в дитини потребує застосування антибіотиків. При цьому лікар враховує чутливість збудника до препарату в формі очних крапель або субкон’юнктивальних ін’єкцій. При важкій формі кератиту можливе парентеральне введення фторхінолону, пеніциліну, аміноглікозиду або цефалоспорину.

Лікування туберкульозного кератиту у дітей вимагає залучення фтизіатра, який призначає протитуберкульозні хіміопрепарати. Алергічний кератит лікується антигістамінними та гормональними препаратами. При гонорейній або сифілітичній формі захворювання необхідне спеціальне лікування, яке призначає венеролог.

Для профілактики глаукоми при всіх видах кератитів можливе місцеве введення мідріатиків (скополаміну, сульфату атропіну), а з метою стимуляції епітелізації дефектів рогівки застосовуються очні краплі тау фон і накладання мазі солкосерил (актовегін). Якщо в дитини погіршився зір, їй додатково призначають електрофорез і фонофорез.

При утворенні виразки рогівки офтальмологи проводять мікрохірургічні операції. При різкому погіршенні зору під час рубцювання і помутніння рогівки застосовуються ексимерлазерні процедури, що націлені на видалення поверхневих рубців. Якщо в результаті перебігу кератиту утворилась вторинна глаукома, офтальмологи вдаються до хірургічного та лазерного лікування. Найважчі форми кератитів передбачають енуклеацію очного яблука.

Профілактика і прогноз при кератиті

Наслідки і результати лікування кератиту у дітей в основному залежать від етіології захворювання, його характеру та місця утворення інфільтрату, а також наявності інших супутніх хвороб. Правильне і своєчасне лікування кератиту зазвичай завершується повним розсмоктуванням інфільтрату рогівки або виникненням незначного помутніння. У випадку глибокого кератиту з виразкою рогівки, а також при центральній або пара центральній локалізації інфільтрату, можуть залишатись помутніння рогівки різної степені.

Як вже згадувалось, наслідком кератиту в дитини може бути вторинна глаукома, більмо на оці, атрофія очного яблука і зорового нерва, або навіть повна втрата зору. Найнебезпечнішими для життя вважаються септичні ускладнення, що мають форму сепсису, флегмони, тромбозів печеристих пазух.

Профілактика кератиту у дітей полягає захисті очей від травмування, своєчасному обстеженні та лікуванні алергії, блефариту, кон’юнктивіту, дакриоциститу, а також інших інфекційних і соматичних захворювань.

Коментарів немає

Опитування

Чи повинна бути медицина платною?

Loading ... Loading ...