Кон’юнктивіт у дітей – різновиди, лікування та профілактика


лікування кон'юнктивіту
– Причини кон’юнктивіту в дитини
– Симптоми кон’юнктивіту у дітей
– Діагностика кон’юнктивіту
– Лікування кон’юнктивіту у дітей
– Профілактика та попередження кон’юнктивіту

Кон’юнктивіт в дитини – це захворювання передньої частини ока, що характеризується запальною реакцією кон’юнктиви на інфекційні або алергічні подразники. Кон’юнктивіт у дітей протікає з гіперемією, набряком слизової оболонки ока, сльозотечею, світлобоязню, печіння та дискомфортом в очах, виділеннями з кон’юнктивної порожнини слизового або гнійного характеру. Діагностика кон’юнктивіту проводиться за допомогою офтальмологічного обстеження (огляду окуліста, біомікроскопії, мікробіологічного, цитологічного, вірусологічного, імунологічного дослідження виділень з кон’юнктиви). Для лікування цього захворювання застосовуються місцеві лікарські засоби: очні краплі і мазі.

Кон’юнктивіт у дітей є інфекційно-запальним захворюванням слизової оболонки ока різної етіології. У дітей перших 4 років життя кон’юнктивіти складають біля 30% від загальної кількості всіх очних захворювань. З віком цей показник поступово знижується, і в структурі захворюваності дитячої офтальмології починають переважати порушення рефракції (астигматизм, короткозорість, далекозорість). У дитячому віці кон’юнктивіт може призводити до розвитку таких серйозних ускладнень, як порушення зору, кератиту, дакріоциститу, флегмони слізного мішка. Тому захворювання вимагає особливої уваги з боку дитячих фахівців – педіатра, дитячого офтальмолога, дитячого алерголога.

Причини кон’юнктивіту в дитини

Серед дітей дуже поширеними є вірусні, бактеріальні та алергічні кон’юнктивіти, які мають свою специфіку. Найчастіше в педіатрії доводиться стикатися з бактеріальним кон’юнктивітом. По виду збудника виділяють стафілококовий, пневмококовий, стрептококовий, дифтерійний та гострий епідемічний кон’юнктивіт у дітей. Особливу групу бактеріальних очних інфекцій складають кон’юнктивіти у новонароджених – гонобленорея та паратрахома. Вони виникають внаслідок інфікування дитини під час проходження голівки через родові шляхи матері, яка страждає венеричним захворюванням (гонореєю, хламідіозом).

Бактеріальний кон’юнктивіт в дитини може виникати не тільки при інфікуванні зовнішніми агентами, але і внаслідок збільшення патогенності власної мікрофлори очей або наявності гнійно-септичних захворювань (отиту, тонзиліту, синуситу, омфаліту, піодермії). Слізна рідина, що містить імуноглобуліни, компоненти комплементу, лактоферрин, лізоцим, бета-лізин, характеризується певною антибактеріальною активністю, але в умовах ослаблення місцевого та загального імунітету, механічного пошкодження ока, обтюрації носослізного каналу в дитини легко виникає кон’юнктивіт.

Вірусний кон’юнктивіт в дитини зазвичай розвивається на тлі грипу, аденовірусної інфекції, простого герпесу, ентеровірусної інфекції, кору, вітряної віспи та інших захворювань В такому випадку, крім явища кон’юнктивіту, в дитини помічаються клінічні ознаки риніту або фарингіту. Кон’юнктивіт у дітей може бути викликаний не тільки окремими збудниками, але і їх асоціаціями (бактеріями, вірусами).

Алергічний кон’юнктивіт можуть викликати близько 90% від загальної кількості алергенів. Захворювання часто поєднується з ринітом, полінозом, атопічним дерматитом, бронхіальною астмою. Розвиток алергічної реакції в кон’юнктиві може бути пов’язаний з дією харчових, лікарських, пилкових, пилових, бактеріальних, вірусних, грибкових, паразитарних та інших алергенів.

Висока частота кон’юнктивітів серед дітей пояснюється особливостями дитячої фізіології і специфікою соціалізації. Поширення очної інфекції в дитячих колективах відбувається дуже швидко контактним або повітряно-крапельним шляхом. Як правило, протягом інкубаційного періоду дитина-носій інфекції продовжує активно спілкуватися з однолітками і є джерелом зараження великої кількості дітей. Розвитку кон’юнктивіту сприяють дефекти догляду за дитиною, сухість повітря в приміщенні, яскраве світло, неправильне харчування.

Симптоми кон’юнктивіту у дітей

Захворювання може протікати ізольовано. В окремих випадках очним симптомам передують катаральні ознаки. При кон’юнктивіті в дитини будь-якої етіології розвивається комплекс симптомів, що включає набряк повік, гіперемію кон’юнктиви, підвищену сльозотечу, подразнення світлом, відчуття стороннього тіла, біль в очах, блефароспазм. В малюків запідозрити очну інфекцію можна ще до появи клінічно значущих проявів по неспокійній поведінці, частому плачу, постійних спробам потерти очі кулачками. При ізольованому кон’юнктивіті температура тіла зазвичай є нормальною або субфебрильною. При загальних інфекціях температура може підніматися до високих значень.

Внаслідок потовщення кон’юнктиви, в якій містяться велика кількість кровоносних судин, під час кон’юнктивіту в дитини може незначно погіршуватись зір. Однак погіршення зору в даному випадку є тимчасовим. При правильному лікуванні кон’юнктивіту зір відновлюється одразу після одужання дитини.

Бактеріальний кон’юнктивіт у дітей викликає двостороннє ураження очей дитини. Найчастіше воно носить послідовний характер. Спочатку інфекція розвивається на одному оці, а через 2-3 дні вона переходить на інше око. Типовою ознакою бактеріального кон’юнктивіту є слизисте або в’язке гнійне виділення з кон’юнктивної порожнини, злипання повік, засихання кірочок на віях. Колір кон’юнктивного виділення може змінюватись від світло-жовтого до жовто-зеленого. Під час цього захворювання в дитини може виникати блефарит або кератокон’юнктивіт. Глибокі кератити і виразки рогівки розвиваються рідко, головним чином, на тлі загального ослаблення організму – гіповітамінозу, анемії, гіпотрофії, бронхоаденіту.

Гонобленорея у немовлят розвивається на 2-3 добу після народження. Симптоматика кон’юнктивіту гонорейної етіології характеризується щільним набряком повік, синюшно-багряним забарвленням шкіри, інфільтрацією та гіперемією кон’юнктиви, серозно-геморагічними рясними гнійними виділеннями. Небезпека гонококового кон’юнктивіту для дітей полягає у ймовірності розвитку гнійних інфільтратів та виразок рогівки. Це може призвести до формування більма, різкого зниження зору або навіть сліпоти. При проникненні інфекції у внутрішні відділи ока кон’юнктивіт може призвести до виникнення ендофтальміту або панофтальміту.

Хламідійний кон’юнктивіт у дітей розвивається на 5-10 день після народження. У більш старшому віці зараження може відбуватися в закритих водоймах, у зв’язку з чим спалахи захворювання нерідко позначаються під час відвідування дітьми басейну. Клінічна картина характеризується гіперемією та інфільтрацією слизової оболонки повік, птозом повік, наявністю в кон’юнктивній порожнині рідкого гнійного секрету, гіпертрофією сосочків. Також в дітей часто можливі позаочні прояви інфекції: фарингіти, отити, пневмонії, вульвовагініти.

Дифтерійний кон’юнктивіт зазвичай розвивається на тлі дифтерії зіва, в дітей віком до 4 років. Слід зазначити, що в даний час, завдяки обов’язковому щепленню дітей проти дифтерії, відзначаються лише поодинокі випадки інфекції. Поразка очей характеризується болючим набряком та ущільненням повік, при розплющуванні яких виділяється мутний серозно-геморагічний секрет. На поверхні кон’юнктиви з’являється сіра плівка, після видалення якої поверхня починає кровоточити. Ускладнення дифтерійного кон’юнктивіту в дитини можуть включати в себе інфільтрати і виразки рогівки, помутніння рогівки, прорив виразки та повне руйнування очей.

Вірусні кон’юнктивіти зазвичай супроводжують перебіг ГРВІ, тому характеризуються температурної реакцією та катаральними явищами. У цьому випадку запалення очей відбувається послідовно. Для вірусного кон’юнктивіту в дітей характерні інтенсивні рідкі водянисті виділення з кон’юнктивної порожнини, що створюють враження постійної сльозотечі.

При герметичному кон’юнктивіті в дитини на шкірі повік та кон’юнктиви можуть з’являтися висипання у вигляді пухирців. Під час корового кон’юнктивіту висипка є такою ж, як і на інших ділянках шкіри, а якщо в дитини вітряна віспа – в неї з’являються на повіках віспяні пустули, які після розтину перетворюються на рубчики. Іноді вірусний кон’юнктивіт ускладнюється приєднанням вторинної бактеріальної інфекції, що супроводжується появою гнійних виділень з очей.

Діагностика кон’юнктивіту

Встановлення діагнозу передбачає збір анамнезу, консультацію в дитячого офтальмолога (при необхідності також в дитячого алерголога-імунолога), проведення спеціального офтальмологічного та лабораторного обстеження.

Безпосереднє дослідження органу зору включає зовнішній огляд очей, огляд з боковим освітленням, біомікроскопію. Орієнтовну етіологічну діагностику кон’юнктивіту у дітей дозволяє здійснити цитологічне дослідження мазка з кон’юнктиви, а остаточний висновок має бактеріологічне, вірусологічне, імунологічне, серологічне (РІФ) дослідження.

При алергічному кон’юнктивіті в дитини проводиться визначення рівня IgE та еозинофілів, беруться шкірні алергопроби, виконується обстеження на дисбактеріоз та глистяну інвазію.

Лікування кон’юнктивіту у дітей

Дитина з бактеріальним або вірусним кон’юнктивітом повинна бути ізольована від здорових дітей. Відповідне лікування повинен призначити офтальмологом або педіатр. Самолікування кон’юнктивіту є неприпустимим. Категорично забороняється зав’язувати або заклеювати очі, накладати компреси, оскільки в цьому випадку створюються умови для розмноження збудників та запалення рогівки.

Рекомендується проведення дезінфекції очей з використанням настою ромашки, розчину фурациліну або борної кислоти. Обробку кожного ока необхідно проводити 4-8 разів на день новими ватними тампонами в напрямку від зовнішнього кута до внутрішнього кута ока. Основу терапії кон’юнктивітів становить місцеве використання лікарських засобів – очних крапель та мазей.

При кон’юнктивітах бактеріальної етіології призначаються антибактеріальні препарати: краплі з левоміцетином, фузидієвою кислотою, а також тетрациклінова, еритроміцинові та офлоксацинова мазі на обидва ока. При вірусних кон’юнктивітах у дітей застосовуються противірусні очні препарати: офтальмоферон та оксолінова мазь.

Профілактика та попередження кон’юнктивіту

Велика поширеність і висока контагіозність кон’юнктивітів серед дітей вимагає їх своєчасного розпізнавання, правильного лікування та запобігання розповсюдженню. Провідна роль у профілактиці цих захворювань відводиться дотриманню дітьми особистої гігієни, ретельній обробці предметів догляду за новонародженими, ізоляції хворих дітей, дезінфекції приміщень та оточуючих предметів, підвищенню загальної опірності організму.

Попередження кон’юнктивітів полягає у виявленні та лікуванні урогенітальної інфекції у вагітних, обробці родових шляхів антисептиками, проведенні профілактичної обробки очей в дитини зразу після народження.

Коментарів немає

Опитування

Чи повинна бути медицина платною?

Loading ... Loading ...