Легіонельоз у дітей – причини та лікування


симптоми легіонельозу
– Характеристика збудника легіонельозу
– Симптоми легіонельозу у дітей
– Діагностика легіонельозу
– Лікування легіонельозу в дітей
– Прогноз при легіонельозі у дітей та профілактика захворювання

Легіонельоз у дітей представляє собою важке інфекційне захворювання, перебігу якого характерна загальна інтоксикація, ураженням сечовидільної, дихальної та центральної нервової системи. Легіонели поширюються в основному аерозольним шляхом і характеризуються стійкістю до впливу навколишнього середовища. Вони здатні розповсюджуватись через компресори та охолоджувальні системи, в водоймах, басейнах і душових кабінах. Зазвичай легіонельоз в дитини проявляється у вигляді важкої пневмонії з болем у грудях, задишкою і слизисто-гнійною мокротою. Діагноз цього захворювання встановлюється за допомогою бакпосіву бронхіальних змивів або мокротиння. Терапія легіонельозу в першу чергу передбачає лікування антибіотиками (пефлоксацин, еритроміцин, рифампіцин і т.п.).

Характеристика збудника легіонельозу

Збудниками захворювання є грамнегативні рухливі анаероби, що належать до роду Legionella. Найбільшу небезпеку для дітей представляють 22 з 40 відомих різновидів легіонел. В результаті життєдіяльності ці бактерії виділяють сильнодіючий екзотоксин та ендотоксин. Слід також зазначити високу стійкість легіонер в навколишньому середовищі та здатність зберігатися у воді при температурі 25 градусів більше 100 діб, а при температурі вод 4 градуси – до 150 діб.

Джерелом інфекції лігеонельозу для дітей є водойми з прісною водою (найчастіше зі стоячою водою) та земля. Легіонели швидко розмножуються при температурі 35 – 40 градусів та здатні захищатись від дії дезинфікуючих препаратів, що містять хлор.

Враховуючи значну здатність до адаптації, легіонели часто розмножуються у холодильних системах, градирнях, компресорах, фонтанах, басейнах та душових. Також ці мікроорганізми можуть розповсюдитись у ванні для здійснення бальнеотерапії, пристроях для респіраторних фізіотерапевтичних процедур. При дослідженні було помічено, що штучні умови розмноження в спорудах для легіонел є більш сприятливими, ніж умови об’єктів, створених природою.

Важливо зазначити, що легіонельоз не поширюється між дітьми навіть при дуже близькому контакті. Однак поки що не встановлено, чи здатні поширювати інфекцію птахи і тварини.

Легіонельозом діти заражаються аерозольним шляхом. Зараження відбувається при вдиханні дитиною повітряно-водяної суміші, що містить бактерії. Спалахи епідемій легіонельозу зазвичай пов’язані з масовим розмноженням бактерій у системах водяного охолодження, а також на підприємствах, технологічний процес яких пов’язаний з утворенням дрібнодисперсного аерозолю. Інфекція може накопичуватися всередині систем для кондиціонування повітря, розсіюючись в приміщенні під час роботи такої системи.

У дітей загалом спостерігається висока сприйнятливість до легіонельозу. Розвитку захворювання у підлітків сприяє куріння та вживання алкоголю, а також хронічні захворювання легенів, порушення обміну речовин в організмі та імунодефіцитні стани. Тривалість сформованого імунітету після перенесення легіонельозу поки що не відома, однак захворювання у дітей та дорослих повторно не виникає.

Симптоми легіонельозу у дітей

Інкубаційний період легіонельозу в дітей може відрізнятися в залежності від клінічної форми захворювання і становити від 2 до 10 діб. Середня тривалість інкубаційного періоду – від 4 до 7 діб.

Переважно легіонельоз в дітей протікає у формі важкої пневмонії, яку іноді називають «хворобою легіонерів». В окремих дітей спостерігається продромальний період, тобто, має місце загальна слабкість, головний біль, діарея та погіршення апетиту. У всіх інших випадках захворювання має гострий початок, від різкого підвищення температури і до значного наростання інтоксикації (міальгія, головний біль, пітливість, озноб, артралгія). Потім інтоксикація починає впливати на ЦНС. При цьому відзначається емоційна нестійкість, загальмованість, галюцинації, марення, непритомність та порушення свідомості в дитини. Також можуть мати місце нейродисфункції у формі паралічів очної мускулатури, атаксії, ністагм і дизартрії. Приблизно на 3 добу захворювання на легіонельоз в дитини починається кашель, який спочатку є сухим, а потім з відділенням слизисто-гнійного мокротиння. У дітей в цей період може бути задишка та біль у грудях. При аускультації в легенях дітей відчуваються хрипи, дихання є ослабленим. Якщо при цьому має місце плеврит, то чути шум тертя плеври.

Легіонельоз у дітей погано піддається лікуванню і зазвичай протікає у важкій формі. Захворювання часто ускладнюється абсцесами, плевритами і розвитком інфекційно-токсичного шоку. Досить часто дихальна недостатність, що прогресує, вимагає необхідності переведення хворої дитини на штучну вентиляцію легенів. Як наслідок загальної гіпоксії та важкої інтоксикації виникають серцево-судинні порушення, які провокують розвиток дихальної недостатності.

У дітей під час легіонельозу відзначається порушення ритму і артеріальна гіпотензія (брадикардія переходить у тахікардію). Приблизно в третини хворих дітей інфекція впливає на травну систему, виникають болі в животі, діарея і жовтяниця. При цьому спостерігаються характерні зміни в біохімічному аналізі крові. Порушення функціонування сечовидільної системи, включаючи гостру ниркову недостатність, можуть тривалий час залишатися у формі наслідків захворювання. Астенічний синдром (підвищена стомлюваність, слабкість, погіршення пам’яті) продовжується протягом кількох тижнів після перебігу легіонельозу.

Іноді легіонельоз проявляється у формі гострого альвеоліту. Цей різновид захворювання також містить наростаючу інтоксикацію, сухий кашель і лихоманку, які починаються з першого дня. Надалі кашель стає вологим, в дитини розвивається задишка. Альвеоли наповнюються еритроцитами і фібрином, перегородки набрякають. Якщо має місце затяжний прогресуючий перебіг альвеоліту в дитини часто виникають вогнища фіброзу легенів.

Однією з особливих форм легіонельозу є так звана лихоманка Понтіак, під час якої захворювання протікає у вигляді ГРЗ. Цій формі легіонельозу в дітей також властива значна інтоксикація, температура може досягати 40 градусів з ознаками риніту і запалення верхніх дихальних шляхів. У дітей під час лихоманки Понтіак починається блювота, болі у животі, розлади ЦНС (запаморочення, порушення свідомості і координації рухів, безсоння). Цій формі легіонельозу властивий кількаденний період основних клінічних симптомів та доброякісний перебіг інфекції. Після одужання у дітей також тривалий час спостерігається загальна астенія.

Ще одна форма легіонельозу, яка протікає у вигляді сильної лихоманки, називається лихоманкою Форту Брег. Під час цього захворювання мають місце висипання, яким не характерна специфіка та певна локалізація. Після такої висипки не залишається слідів лущення.

Діагностика легіонельозу

Загальний аналіз крові під час легіонельозу в дитини вказує на гостру неспецифічну бактеріальну інфекцію – нейтрофільний лейкоцитоз із характерним зсувом лейкоцитарної формули вліво, та підвищення ШОЕ. Загальні заходи діагностики (загальний і біохімічний аналіз сечі і крові) виконуються в основному для спостереження за станом органів дитини під час перебігу захворювання. При легіонельозній пневмонії рентгенографія легенів виявляє вогнищеві інфільтрати (часткову, субтотальную або тотальну пневмонію) з ознаками плевриту.

Як вже зазначалось, збудник легіонельозу виділяють методом бакпосіву плевральної рідини, мокротиння або змивів з бронхів.

Найбільш точним та специфічним методом діагностики захворювання є бактеріологічне дослідження. Однак часто, враховуючи його складність виконання, лікарі обмежуються серологічними дослідженнями РИФ та ІФА. Також антитіла до легіонельозу виявляють за допомогою РНІФ та РМА. Під час гострого період захворювання за допомогою ІФА та ПЛР також виділяють антиген збудника.

Лікування легіонельозу в дітей

Етіотропна терапія легіонельозу в дитини зводиться до призначення дитині курсу антибіотиків з групи макролідів (еритроміцин). У складних випадках цей антибіотик вводиться внутрівенно. Враховуючи то, що легіонели погано піддаються дії антибіотиків, лікування доповнюють рифампіцином. Підсилення ефективності лікування отримують також при застосуванні фторхінолонів (пефлоксацину). Повний курс лікування легіонельозу в дитини зазвичай триває 2 – 3 тижні.

Додаткові комплексні заходи спрямовуються на корекцію дихальної недостатності, зниження загальної інтоксикації та лікування відхилень під час роботи різних органів. Якщо спостерігається розвиток небезпечних ускладнень, для лікування застосовують традиційні методи інтенсивної терапії. Дітям з важкою формою пневмонії призначається оксигенація та штучна вентиляція легенів.

Прогноз при легіонельозі у дітей та профілактика захворювання

Летальним наслідком закінчується приблизно 10 – 12 % випадків захворювання на легіонельоз. Більшість таких випадків безпосередньо пов’язана з несвоєчасною медичною допомогою і загальним ослабленням організму дитини. При цьому супутні хронічні захворювання та імунодефіцитні стани у дітей додатково підвищують ймовірність детального наслідку в 2 – 3 рази.

Після перебігу легіонельозу негативних наслідків для організму дітей зазвичай не буває. В окремих випадках відзначаються лише залишкові вогнища фіброзу в легенях.

Профілактика легіонельозу зводиться до контролю над станом вентиляційних систем та кондиціонерів, покращення гігієнічних умов душових і ванних кімнат, дезінфікація обладнання для медичних процедур.

Коментарів немає

Опитування

Чи повинна бути медицина платною?

Loading ... Loading ...