Лишай в дітей – різновиди та способи лікування


лікування лишаю – Причини захворювання лишаєм
– Симптоми лишаю в дитини
– Стригучий лишай
– Висівкоподібний (кольоровий) лишай
– Рожевий лишай
– Червоний плоский лишай
– Оперізуючий лишай
– Лікування лишаю в дитини
– Профілактика лишаю

Лишай в дітей – це група інфекційних дерматозів грибкової або вірусної природи, що протікають з висипаннями, сверблячкою, лущенням, порушенням пігментації шкіри, випаданням волосся. У дітей зустрічаються різні види лишаю (стригучий, різнокольоровий, червоний плоский, висівкоподібний, оперізуючий), що мають специфічні прояви. Для виявлення захворювання проводиться дерматологічна діагностика: огляд шкіри під лампою Вуда, мікроскопія скребків, вірусологічне та культуральне дослідження. Лікування лишаю в дитини включає карантинні заходи, обробку ділянок шкіри протигрибковими, противірусними, кортикостероїдними препаратами, фізіотерапевтичний вплив.

Лишай в дітей є терміном, що позначає вірусні та грибкові захворювання шкіри різної етіології, з різними зовнішніми проявами і течією. Відповідно до статистики, тим чи іншим видом лишаю хворіють близько 90% дітей, які відвідують різні дитячі установи. У дитячій дерматології лишай частіше діагностується у дітей віком до 14 років. З огляду на те, що деякі види цього захворювання є небезпечними для оточуючих дітей і дорослих, при будь-яких шкірних змінах необхідно показати дитину педіатру, дитячому дерматологу або інфекціоністу.

Фахівцям в галузі педіатрії найбільш часто доводиться стикатися з випадками стригучого лишаю (трихофітією та мікроспорією), рубцевого (різнобарвним), рожевого (лишай Жибера), червоного плоского та оперізуючого лишаю у дітей.

Причини захворювання лишаєм

Відповідно до типу збудників, лишай в дитини може бути грибковим або вірусним. Зараження зазвичай відбувається в колективах (дитячому садку, школі, таборі), громадських місцях (басейнах, лазнях, перукарнях), при тісному контакті з тваринами (собаками, кішками), недотриманні правил особистої гігієни.

Стригучий лишай в дитини має два різновиди: мікроспорія та трихофітія. Перший викликається паразитичними грибками Microsporum canis, а другий – Trichophyton tonsurans. Основними носіями зараження стригучим лишаєм для дітей виступають хворі грибковою інфекцією тварини та люди. В деяких випадках захворювання передається через предмети побуту, що містять спори грибка, та особисті речі (іграшки, мочалки, гребінці, головні убори).

Рубцевий або різнокольоровий лишай відноситься до микозів шкіри, що викликаються дріжджеподібним грибком трьох видів: Pityrosporum orbiculare, P. Ovale та Malassezia furfur. Цей грибок нерідко мешкає на шкірних покривах, не викликаючи патологічних змін. Поштовхом для розвитку грибкової інфекції можуть служити інфекційні захворювання (туберкульоз, СНІД), гормональні порушення (цукровий діабет, колоїдний зоб, ожиріння, хвороба Кушінга), гіпергідроз, себорея, ревматизм, лімфогрануломатоз, лейкоз, спадкова схильність. Кольоровий лишай є малоконтагіозним і частіше зустрічається в підлітковому віці. Улюбленими місцями проживання патогенних грибків служать ділянки шкіри з великим скупченням потових залоз.

Рожевий лишай в дитини зазвичай виникає після перенесених респіраторних та кишкових інфекцій, щеплення, гострих гарячкових станів. Причини захворювання точно не відомі. Ймовірно збудником рожевого лишаю є вірус герпесу людини типу 7 (HHV7), а інфекція передається повітряно-крапельним або контактним шляхом. Рожевим лишаєм хворіють діти і дорослі вікової категорії 10 – 35 років.

Етіологія червоного плоского лишаю також вивчена недостатньо. В даний час розглядається ряд теорій (спадкова, вірусна, імуноалергічна, неврогенна, інтоксикаційна).
Оперізуючий лишай в дітей більш відомий як оперізуючий герпес. Захворювання викликається вірусом герпесу Varicella zoster, який також є збудником вітряної віспи. Після перенесеної вітрянки вірус «засинає» в нервових гангліях і активізується під впливом несприятливих факторів. Серонегативні діти, які контактували з хворою дитиною, можуть захворіти вітрянкою.

Найбільша захворюваність грибковим лишаєм серед дітей відзначається в теплу пору року, а вірусним – в осінньо-зимовий сезон. До виникнення таких захворювань в дитини призводить ослаблення імунітету, нестача вітамінів, перевтома, наявність ГРВІ, алергічних реакцій, вегетоневрозів, підвищеної пітливості, дрібних пошкоджень шкіри.

Симптоми лишаю в дитини

Стригучий лишай

Стригучий лишай є найпоширенішим серед дітей грибковим захворюванням, що вражає шкіру, волосся, нігті. Від моменту зараження грибком до появи симптомів лишаю в дитини може пройти від 5 днів до 6 тижнів. При ураженні шкіри утворюються відмежовані круглі або овальні плями червонуватого кольору. Шкіра на цих ділянках покрита кірочками та лусочками, сильно лущиться, може свербіти та пекти.

Якщо стригучий лишай у дітей вражає волосяну частину голови, це супроводжується утворенням великої ділянки облисіння округлої форми, в межах якої волосся облітає, наче під час стриження, на рівні кількох міліметрів від шкіри голови. Навколо основної ділянки можуть розташовуватися дрібніші. Іноді їх може бути досить велика кількість.

В ослаблених дітей це захворювання може протікати з лімфаденітом, підвищенням температури, зниженням апетиту, головним болем, піодермією, фолікулітом та перифолікулітом голови.

Висівкоподібний (кольоровий) лишай

Улюбленою локалізацією висівкоподібного лишаю в дітей є так звані себорейні зони – волосиста частина голови та верхня половина тулуба. При початку захворювання навколо основ волосяних фолікулів з’являються жовтуваті точки, які потім трансформуються в пляму рожево-жовтого (коричнево-жовтого) кольору, покритого висівкоподібними лусочками. Елементи поступово розростаються по периферії, зливаючись в більш великі вогнища. При дряпанні лусочок вони починають сипатись.

Забарвлення уражених ділянок шкіри може змінюватись від світло-кремового до темно-бурого кольору, що і стало причиною подвійної назви цього виду лишаю в дітей. Зони шкіри з лишаєм мають властивість не темніти під час засмаги, що пояснює появу на шкірі у дітей гіпопігментованих ділянок.

Себорейний або атопічний дерматит в дитини, що асоціюється із збудником лишаю – P. orbiculare (ovale), створює загрозу формування ускладнених та резистентних до традиційної терапії форм.

Рожевий лишай

При типовій формі рожевого лишаю на тулубі дитини спочатку утворюється первинний осередок – одинична материнська бляшка. Вона має вигляд яскраво-рожевої овальної плями розміром від 2 до 5 см. Приблизно через 7 – 10 днів з’являються вторинні висипання більш дрібного розміру (1-2 см) овальної форми у великій кількості. Для висипань характерна наявність лущення в центрі плями та червона облямівка, вільна від лусочок по периферії, що нагадує медальйон. Як правило, плями розташовуються в природних складках шкіри.

При ураженні рожевим лишаєм дітей може турбувати невелике свербіння. Період висипань триває 4 – 6 тижнів, потім елементи самостійно безслідно зникають. При постійному подразненні уражених ділянок шкіри (митті, терті об одяг, ультрафіолетовому опроміненні) висипання можуть інфікуватися, приводячи до гнійних ускладнень: фолікуліту, імпетиго, гідраденіу.

Червоний плоский лишай

Цей різновид лишаю зустрічається дуже рідко. При захворюванні уражається шкіра, слизові оболонки, іноді нігті. Дерматоз характеризується мономорфним висипом у вигляді плоских вузликів яскраво-червоного або синюшного кольору з блискучою поверхнею, діаметром 2-3 мм. Червоний плоский лишай супроводжується інтенсивним свербінням, що позбавляє дітей сну. Зливаючись, вузлики утворюють невеликі бляшки з дрібними лусочками на їх поверхні.

Характерна локалізація висипань при такому захворюванні в дітей – згини передпліч, променезап’ясткові суглоби, внутрішні поверхні стегон, пахові та пахвові області, слизові оболонки рота.

Оперізуючий лишай

Оперізуючий лишай або герпес розвивається в дітей віком від 10 років та дорослих, які перенесли в минулому вітряну віспу. Появі шкірних висипань у дітей передує грипоподібний стан: нездужання, озноб, підвищення температури, відчуття печіння, оніміння або поколювання по ходу чутливих нервів в зоні майбутніх висипань.

Через 1-2 доби на еритематозно-набряковому тлі з’являються групи пухирців розміром 0,3-0,5 см, заповнені прозорим вмістом. Висип розташовується лінійно, по ходу великих нервових стовбурів та нервових гілок. В період активних висипань відзначається висока лихоманка, болі у місцях міжреберних та трійчастого нерва, лімфаденіт. Через кілька днів вміст бульбашок каламутніє і підсихає, на їх місці утворюються кірочки, які потім відпадають, залишаючи після себе легку пігментацію. Одужання зазвичай настає в період від 15 днів до 1 місяця.

При оперізуючому лишаї в дитини може розвиватися стоматит, кон’юнктивіт, кератит, іридоцикліт, неврит зорового та окорухового нерву, невралгія. В ослаблених дітей захворювання може ускладнюватися серозним менінгітом, енцефалітом, міелітом.

Лікування лишаю в дитини

Схема лікування лишаю у дітей залежить від типу інфекції та вираженості проявів. У всіх випадках лікування повинно проводитися під контролем лікаря-дерматолога. Заразні форми лишаю вимагають ізоляції хворої дитини та тимчасового припинення контактів іншими дітьми.

Лікування лишаю в дитини, що викликаний грибковими збудниками, припускає зістригання волосся в зоні ураження, прийом системних антимікотиків (гризеофульвіну), обробку шкіри протигрибковими мазями, проведення загальнозміцнюючої вітамінотерапії, імуномодулюючої терапії. При сильному свербінні шкіри призначаються антигістамінні препарати, кортикостероїдні мазі. У випадку поразки волосистої частини голови застосовуються лікувальні шампуні на фунгіцидній основі (Себозол, Нізорал, Кетоконазол). Критерієм успішного лікування грибкового лишаю в дитини служить триразовий негативний аналіз на гриби.

Лікування оперізуючого лишаю в дітей проводиться противірусними препаратами місцевої та загальної дії (інтерферон, ацикловір), анальгетиками, НПЗЗ. Також здійснюється змазування ділянок висипань зеленкою та іншими дезінфікуючими розчинами для попередження ускладнень. Дуже ефективні при цьому типі лишаю фізіотерапевтичні процедури – солюкс, УФО, ультразвукова терапія, електрофорез, діатермія, магнітотерапія. При вираженому больовому синдромі проводяться новокаїнові блокади та рефлексотерапія.

Важливим моментом при лікуванні є суворе дотримання правил гігієни (регулярна зміна білизни та одягу дитини, їх прання та прасування, недопущення подразнення ділянок шкіри, дезінфекція предметів особистої гігієни), тимчасове виключення загальних водних процедур, гіпоалергенне харчування.

Профілактика лишаю

Чинниками, що дозволяють запобігти зараженню лишаєм, служать: повна ізоляція хворої дитини від здорових дітей, обмеження контактів дітей з бездомними тваринами та регулярний огляд домашніх тварин ветеринаром. Вкрай важливо приділяти увагу зміцненню імунітету дітей, прищеплювати дітям гігієнічні навички.

Лікування лишаю – це довгий процес, що вимагає терпіння. Найчастіше зникнення видимих проявів зовсім не означає повного одужання, тому необхідно строго витримувати позначені лікарем терміни лікування та карантину.

Коментарів немає

Опитування

Чи повинна бути медицина платною?

Loading ... Loading ...