Лямбліоз в дітей – методи лікування та профілактика


лікування лямбліозу в дітей – Причини лямбліозу в дітей
– Патогенез лямбліозу
– Різновиди лямбліозу в дітей
– Симптоми лямбліозу в дітей
– Діагностика лямбліозу в дітей
– Лікування лямбліозу в дітей
– Профілактика та прогноз при лямбліозі

Лямбліоз в дитини – це паразитарна інвазія, збудниками якої є одноклітинні мікроорганізмами лямблії. Це захворювання може протікати з больовими, диспепсичним, інтоксикаційними, астено-невротичними та алергічно-дерматологічними симптомами. Діагностика лямбліозу включає в себе проведення мікроскопічного та ПЛР досліджень калу і дуоденального вмісту, а також ІФА крові. Лікування лямбліозу в дітей передбачає специфічну протилямбліозну терапію, проведення тюбажів з холекінетики, строгий дієтичний режим, прийом ентеросорбентів та ферментативних препаратів.

Лямбліоз в дітей є протозойною інфекцією, яка провокується мікроскопічними одноклітинними паразитами Lamblia intestinalis. Відповідно до епідеміологічних даних, загальна розповсюдженість лямбліозу серед населення складає 2-5 %, з яких більш ніж половини випадків зараження припадає власне на дітей. В різноманітних дитячих колективах (дитячих садках, інтернатах, школах) масовість зараження дітей лямбліозом сягає іноді 30 %. Сприйнятливість до лямбліозної інфекції серед малих дітей приблизно у 3 рази вища, ніж серед підлітків та дорослих. Захворювання в дитини може перебігати на фоні численних інших інфекцій, тому діагностування і попередження лямбліозу серед дітей є серйозною проблемою дитячої гастроентерології та педіатрії.

Причини лямбліозу в дітей

Збудником захворювання на лямбліоз в дітей та дорослих є мікроорганізм Lamblia intestinalis (Giardia lamblia, Giardia duodenalis, Giardia intestinales). Це одноклітинна джгутикова бактерія, яка є типовим паразитом в кишечнику. В дитячому організмі може існувати дві форми лямблій – вегетативна (верхні відділи тонкого кишечника) та спорова (цистна) в товстій кишці, з якої збудники виділяються в навколишнє середовище з випорожненнями. У навколишньому середовищі, за межами організму, лямблії вегетативної форми швидко гинуть, а цисти у вологому середовищі зберігаються від 60 днів до 3 місяців.

Лямблії часто паразитують в організмі кішок, собак і гризунів, однак їх патогенність для організму дітей зокрема та людей в цілому не є доведена. У зв’язку з цим загальноприйнятим є твердження, що джерелом інфекції є інша хвора на лямбліоз дитина або доросла людина. Слід відмітити, що хвора лямбліозом дитина за добу виділяє з калом майже 1 млрд. цист. При цьому для зараження інших дітей достатньо потрапляння в організм лише 10 цист.

Зараження дітей лямбліозом відбувається фекально-оральним шляхом, коли цисти паразитів потрапляють у травну систему дитини з їжею, водою, або при користуванні спільним посудом, іграшками, та предметами гігієни. Не виключений шлях зараження і через брудні руки. При народженні дитині може бути занесена інфекція при пологах, під час прорізування голівки. В тих сім’ях де є хоча б одна хвора на лямбліоз дитина, інфекцію зазвичай знаходять в усіх членів сім’ї.

Патогенез лямбліозу

У зв’язку з особливостями лямблій їх патогенний вплив на організм дітей є також особливим. Після того, як вони потрапили в організм, бактерії паразитують в просвіті кишечника, присмоктавшись до слизової оболонки, що викликає пошкодження ентероцитів. У результаті пошкодження слизової кишечника починається активізація умовно-патогенної та патогенної мікрофлори. Під час дослідження калу в дітей, що хворіють на лямбліоз, часто виявляють гриби H.pylori, а також зниження рівня лактобактерій, біфідобактерій і кишкової палички. Дисбактеріоз створює сприятливі умови для розмноження лямблій в кишечнику, а також сприяє проникненню токсинів всередину організму дитини.

Як відомо, під час життєдіяльності лямблії виділяють токсичні речовини метаболізму, які значно погіршують засвоєння вуглеводів, білків, жирів, вітамінів, мікроелементів і мінеральних речовин, створюючи дефіцит мікронутрієнтів і полівітамінну недостатність. При лямбліозі в дитини порушується синтез травних ферментів, що виражається в розвитку лактозної недостатності та синдрому мальабсорбції.

Подразнення нервових закінчень стінок кишок провокує патологічні вісцеральні рефлекси, викликаючи розвиток абдомінального синдрому. Сенсибілізація організму метаболічними сполуками та загибель лямблій є причинами різних алергічних реакцій.

Тривалий перебіг лямбліозу в дітей та вплив токсинів на різні органи викликає синдром ендогенної хронічної інтоксикації, невротичну реакцію та вторинну імунну недостатність.

Різновиди лямбліозу в дітей

Згідно з типовою класифікацією МОЗ, лімбліозоносійство буває безсимптомним та клінічновираженим. Відповідно до особливостей клінічних проявів розрізняють первинну інвазію (при цьому гостра форма лямбліозу зустрічається зазвичай в дітей молодшо віку) і рецидивуючу затяжну інфекцію (так званий хронічний лямбліоз, характерний підліткам та дорослим).

В залежності від клінічного перебігу лямбліоз в дитини може мати кишкову форму (дуоденіт, ентерит, ентероколіт, дискінезія дванадцятипалої кишки), гепатобіліарну форму (холангіт, холецистит, дискінезія жовчовивідних шляхів), або проявлятися як супутнє захворювання.

У всіх дітей, незалежно від їхнього віку, лямбліоз може протікати у клінічній формі з характерними больовими, диспепсичними, алергічно-дерматологічними, астенічно-невротичними та інтоксикаційними синдромами.

Симптоми лямбліозу в дітей

Практично у всіх дітей з лямбліозом спостерігається абдомінальний синдром, що характеризується нападоподібним болем у животі (в епігастрії, районі пупка, правому підребер’ї), що не пов’язаний з прийомом їжі. Іноді виразність больового синдрому в дитини може нагадувати клініку гострого живота.

Диспепсичний синдром в дитини при лямбліозі може проявлятися в зниженні апетиту, наявності відрижки, гіркоти у роті, печії, нудоти, здуття живота. На фоні супутнього дисбактеріозу кишечника кал стає рідким, пінистим, смердючим, а частота дефекацій збільшується до 3-5 разів на добу. При дослідженні копрограми виявляється стеаторея. Іноді при лямбліозі в дитини відзначається чергування запорів та діареї. Наслідком порушення кишкового всмоктування і розладів випорожнення служить зменшення маси тіла та гіпотрофія.

Алергічно-дерматологічні прояви лямбліозу в дитини є неспецифічними. У ряді випадків на шкірі з’являється дрібноточковий рожевий висип на зразок кропив’янки, невгамовний свербіж шкіри. У підлітків з’являються або підсилюються юнацькі вугрі. Може розвиватися алергічний риніт, алергічний кон’юнктивіт, атопічний дерматит, набряк Квінке, бронхіальна астма. Іноді лямбліоз в дитини дає про себе знати нападами артралгії та артриту.

Астено-невротичний синдром при лямбліозі в дітей представляє собою наслідок пригнічення ЦНС продуктами життєдіяльності лямблій. Прояви синдрому виражаються в підвищеній стомлюваності, зниженні працездатності та емоційного тонусу дитини, головних болях, дратівливості, запамороченнях, плаксивості, виникнення скрипу зубів (бруксизм) та нервових тиків.

Інтоксикація при лямбліозі в дитини супроводжується гепатоліенальним синдромом, збільшенням аденоїдів та мигдалин, лімфаденопатією, раптовим підвищенням температури тіла до 37-38 градусів.

Хронічний лямбліоз в дітей не є яскраво вираженим. Тому перебіг захворювання в цьому випадку характеризується лише лущенням і сухістю шкіри, фолікулярним кератозом, маніфестацією або загостренням алергічних захворювань, періодичним субфебрилітетом, підвищенням важкості соматичної патології, ознаками вегето-судинної дистонії.

Діагностика лямбліозу в дітей

Так як ознаки лямбліозу є неспецифічними, діти зазвичай тривало та безрезультатно проходять лікування в дитячого дерматолога, алерголога, пульмонолога, дитячого невролога і гастроентеролога. При цьому обстеженню на лямбліоз мають підлягати діти з будь-якою патологією шлунково-кишкового тракту, алергічними захворюваннями, невротичними і вегетативними порушеннями, стійкою еозинофілією.

Найбільш досконалим методом діагностики наявності лямбліозу в дітей є визначення цист лямблій в калі. Щоб точно встановити діагноз, потрібна хоча б триразова здача такого аналізу, але оскільки виділення цист проходить циклами, хоча й відбувається постійно, виявити лямблії в калі можна не завжди. В окремих випадках більш точним є аналіз дуоденального вмісту, який отримують методом зондування.

На сьогоднішній день широко застосовується ІФА, тобто, серологічна діагностика лямбліозу в дітей, що передбачає виявлення у крові дитини антитіл до антигенів лямблій, а також ПЛР-дослідження дуоденального вмісту і калу.

Під час діагностики дітям з лямбліозом інколи рекомендують ряд додаткових процедур: аналіз калу на дисбактеріоз, УЗД органів черевної порожнини, копрограму та біохімічне дослідження крові.

Лікування лямбліозу в дитини

Основною ціллю лікування лямбліозу в дітей є повна ерадикація інфекції з ліквідацією клінічної симптоматики. У випадку підтвердження діагнозу захворювання на лямбліоз має проводитись обов’язкове лікування всіх членів сім’ї, включаючи домашніх тварин.

Перед тим, як почати лікування лямбліозу, проводиться підготовчий етап, який передбачає дотримання відповідної дієти і режиму харчування. Щоб підвищити ефективність терапії лямбліозу дітям рекомендується дотримання спеціальної дієти, а саме: вживання висівок, каші, печених овочів та сухофруктів при зменшенні долі легкозасвоюваних вуглеводів. Для того, щоб усунути ендогенну інтоксикацію, призначають прийом ентеросорбентів, а при наявності синдрому мальабсорбції дітям дають ферменти на основі панкреатину. Також під час лікування лямбліозу бажано приймати холекінетики і проводити сліпі тюбажі по Дем’янову. Якщо в дитини дисбактеріоз, тоді проводяться відповідні корективи мікробної флори кишечника.

Для забезпечення етіотропної терапії лямбліозу в дитини застосовуються протилямбліозні медичні препарати, що відносіться до групи нітроімідазолів (метронідазол, орнідазол, тинідазол, нірідазол) та похідні нітрофуранів (ніфуратель, фуразолідон). Підбір ефективних препаратів, тривалості вживання та схеми лікування лямбліозу проводить дитячий гастроентеролог. Протягом перших 3 днів вживання протипаразитарних препаратів в дітей зазвичай спостерігається загострення алергічних проявів та підсилення болю в животі, однак такі прояви вважаються нормальними і не служать приводом для припинення терапії.

Після повного закінчення курсу лікування зазвичай проводиться повторне обстеження та аналіз на лямблії. У випадку гострого перебігу лямбліозу в дитини призначається повторний цикл лікування із застосуванням різних препаратів.

Профілактика та прогноз при лямбліозі

Після проведення повного курсу лікування клініко-лабораторна ремісія спостерігається у 95 % дітей. Однак зустрічаються випадки повторного інфікування і повторного рецидиву лямбліозу в дітей. Тому, після завершення курсу лікування дитину обов’язково повинен оглянути педіатр та призначити трикратне обстеження на лямбліоз. Якщо результати обстежень виявились негативні, щоб запобігти відновленню симптомів лямбліозу дітям необхідно пройти протирецидивний курс лікування.

Профілактика лямбліозу в дітей пов’язана з виявленням і лікуванням безсимптомних паразитоносіїв та цистоносіїв, а також освоєння дітьми гігієнічних навичок, застосування для пиття лише кип’яченої води та обов’язкове миття фруктів і овочів перед вживанням. Також проводяться протиепідемічні заходи в дитячих установах.

Коментарів немає

Опитування

Чи повинна бути медицина платною?

Loading ... Loading ...