Отит в дитини – класифікація, симптоми та лікування


в дитини середній отит
– Класифікація отиту в дітей
– Причини отиту в дитини
– Симптоми отиту в дитини
– Можливі ускладнення отиту
– Діагностика отиту в дітей
– Лікування отиту в дітей
– Профілактика отиту

Отит в дитини – це запальне ураження зовнішнього (зовнішній отит), середнього (середній отит) або внутрішнього вуха (лабіринтит). Захворювання супроводжується гострим болем і закладеністю вуха, зниженням слуху, витоком гною, занепокоєнням дитини, високою температурою тіла. Діагностика отитів у дітей проводиться дитячим отоларингологом на підставі отоскопії, бактеріологічного посіву з вуха. Лікування отиту в дитини може включати антибактеріальну терапію (місцеву або загальну), фізіотерапію, промивання середнього вуха, при необхідності – парацентез барабанної перетинки, шунтування барабанної порожнини.

Запальне захворювання вуха, яке називається отит – найбільш часта патологія в педіатрії та дитячої отоларингології. У ранньому дитячому віці отитами хворіють близько 80% дітей, а до 7 років – 90-95% дітей. Перебіг та наслідок отиту в дитини може бути різним. Досить часто захворювання набуває рецидивного перебігу, а у важких випадках призводить до небезпечних ускладнень (отоантритів, паралічу лицьового нерва, менінгіту, енцефаліту, сепсису та ін.). У 25% випадків отит, перенесений дитиною в дитячому віці, служить причиною розвитку приглухуватості у дорослих.

Класифікація отиту в дітей

Залежно від рівня запалення розрізняють зовнішній отит, середній отит і внутрішній отит у дітей. Нерідко, розпочавшись в зовнішньому вусі, запальний процес поширюється на глибші відділи. Таким чином, зовнішній отит переходить в середній, а середній – у внутрішній.

При зовнішньому отиті в дитини уражається вушна раковина і зовнішній слуховий прохід. Захворювання може протікати в двох формах – обмеженій (фурункул зовнішнього слухового проходу) і дифузійній (запалення зовнішнього вуха на всьому проміжку). Середній отит може бути гострим, рецидивуючим та хронічним. За характером утворення запального ексудату гострий середній отит в дитини може бути катаральним або гнійним. Гострий середній отит у дітей проходить 5 стадій: гострого євстахіїту, гострого катарального запалення, доперфоративну стадію гнійного запалення, постперфоративну стадію гнійного запалення та репаративну стадію.

Формами хронічного запалення середнього вуха служать ексудативний середній отит, гнійний середній отит та адгезивний середній отит. Лабіринтит може протікати гостро або хронічно, у формі серозного, гнійного або некротичного запалення. Крім цього, він може мати обмежений або дифузний характер.

Причини отиту в дитини

Зовнішній отит в дитини виникає в результаті інфікування волосяних фолікулів хрящового відділу зовнішнього слухового проходу. До розвитку інфекції призводять садна та подряпини зовнішнього вуха, цукровий діабет, генетичні задатки. Збудниками зовнішнього отиту у дітей найчастіше служать синьогнійна паличка, кишкова паличка, протей, стафілокок та в 20% випадках грибки.

Середній отит в дитини зазвичай є ускладненням після ГРВІ, аденовірусної інфекції, грипу, кору, скарлатини, дифтерії. Нерідко це захворювання є супутником інший ЛОР-патології дитячого віку: аденоїдів, риніту, синуситу, ангіни, тонзиліту, фарингіту, сторонніх тіл у вусі, атрезії хоан і т.п. З боку зовнішнього слухового проходу проникнення інфекції в середнє вухо можливе при травмі барабанної перетинки. Середній отит може розвиватися навіть у новонароджених дітей при інфікуванні від матері, хворої на мастит, пієлонефрит, ендометрит та ін. При мікробіологічному дослідженні виділень з вуха частіше висівається пневмокок, гемофільна паличка, моракселла, гемолітичний стрептокок, грибкові збудники.

Внутрішній отит в дитини найчастіше виникає як ускладнення гнійного запалення середнього вуха або інших бактеріальних інфекцій (гаймориту, менінгіту). Частого виникненню отитів у дітей сприяє незрілість природного імунітету, недоношеність, гіпотрофія, ексудативний діатез, алергії, бронхолегенева патологія, авітаміноз, рахіт. Особливу роль відіграють місцеві анатомічні фактори: слухова труба у дітей більш коротка та більш широка, ніж у дорослих, практично не має вигинів, розташована горизонтально по відношенню до носоглотки.

Симптоми отиту в дитини

Фурункул вуха та дифузний зовнішній отит проявляється підвищенням температури тіла і сильним локальним болем, який посилюється при розмові, пережовуванні їжі, при натисканні на козелок. При огляді виявляється почервоніння слухового проходу, який за рахунок набряку стає звуженим.

Початок гострого середнього отиту в дитини супроводжується різким болем у вусі, високою температурою тіла (до 38-40 градусів), зниженням слуху, загальною інтоксикацією. Грудні діти стають неспокійними, безперервно плачуть, хитають головою, притискаються хворим вухом до подушки, труть вушко рукою. Часто малюки відмовляються від їжі, оскільки смоктання та ковтання підсилює больові відчуття. Періоди занепокоєння у дитини можуть змінюватися пригніченим станом. У дітей молодшого віку часто виникає пронос, зригування та блювота.

Після перфорації барабанної перетинки зменшується біль, спадає температура, знижується інтоксикація, але зниження слуху зберігається. На даній стадії середнього отиту у дітей з’являються гнійні виділення з вуха (оторея). Слідом за припиненням ексудації всі симптоми гострого середнього отиту зникають, відбувається рубцювання перфорації та відновлення слуху. Це захворювання у дітей зазвичай триває близько 2-3 тижнів. У дитячому віці нерідко зустрічаються бурхливо текучі та латентні середні отити.

Рецидивуючі середні отити повторюються кілька разів протягом одного року після повного клінічного одужання. Найчастіше новий епізод захворювання виникає на тлі рецидивуючої пневмонії, вірусної інфекції, розладів травлення, зниження імунітету. Перебіг рецидивуючого отиту є більш легким, супроводжується незначним болем, відчуттям закладеності вуха, слизовими або слизово-гнійними виділеннями з вуха.
Ексудативний середній та адгезивний отит перебігає зі слабкою симптоматикою, яка виражається шумом у вухах та прогресуючим зниженням слуху.

Хронічний гнійний середній отит в дитини характеризується наявністю стійкої перфорації барабанної перетинки, періодичним або постійним витоком гною та прогресуючою приглухуватістю. При загостренні отиту відбувається підвищення температури, з’являються ознаки інтоксикації, посилюються виділення з вуха та больові відчуття. Захворювання зустрічається також у дорослих, які часто хворіли на отит в дитинстві.

Можливі ускладнення отиту

Ускладнення отиту у дітей розвиваються при пізно початому або неправильному лікуванні, а також у випадку дуже важкого перебігу інфекції. При цьому найбільш часто розвивається запалення внутрішнього вуха (лабіринтит), який супроводжується запамороченням, шумом у вухах, зниженням або повною втратою слуху, порушенням рівноваги, нудотою, блювотою, ністагмом.

До переліку ускладнень середнього отиту відносяться поразки скроневої кістки (зигоматицит, мастоїдит), параліч лицьового нерва. При поширенні інфекції вглиб черепа можливе виникнення внутрішньочерепних ускладнень – менінгіту, енцефаліту, абсцесів мозку, сепсису.

На тлі хронічного перебігу середнього отиту вже через кілька років у дитини може розвинутися стійка глухуватість, пов’язана з рубцевими процесами барабанної перетинки та звукосприймаючого апарату. Це в свою чергу несприятливо впливає на формування мови та інтелектуальний розвиток дитини.

Діагностика отиту в дітей

Діти з початковими проявами отиту часто потрапляють на прийом до педіатра, тому вкрай важливо своєчасно виявити вушну інфекцію та направити дитину на консультацію до дитячого отоларинголога.

Оскільки отит часто супроводжується іншою патологією, діти потребують повного отоларингологічному обстеженні. При окремих інструментальних методах діагностики важливе місце належить отоскопії, яка дозволяє оглянути барабанну перетинку, побачити її потовщення, ін’єкцію, гіперемію, випинання або перфорацію. При середньому отиті в дитини береться ексудат для бактеріологічного дослідження.

При рентгенографії скроневих кісток може виявлятися зниження пневматизаціі порожнин середнього вуха. При незрозумілих випадках після діагностики, проводиться КТ скроневих кісток.

У випадку рецидивуючого або хронічного отиту в дітей важливе значення має дослідження слухової функції за допомогою аудіометрії або акустичної імпедансометрії, визначення прохідності слухової труби.

При підозрі на розвиток внутрішньочерепних ускладнень діти з отитом повинні бути оглянуті дитячим неврологом.

Лікування отиту в дітей

При зовнішньому отиті, як правило, обмежуються консервативним лікуванням: ретельною чисткою вуха, введенням турунд із спиртовими розчинами, локальним інфрачервоним опроміненням. Якщо протягом 2-3 днів запалення не стихає, вдаються до розтину фурункула слухового проходу.

При середньому отиті дітям призначаються осмотично активні (Отипакс) та антибактеріальні вушні краплі (Отофа, Нормакс, Ципромед). Для зменшення запалення та зняття больового синдрому використовуються анальгетики та НПЗЗ. З метою купірування алергічного компонента призначають антигістамінні препарати. При ускладненні носового дихання необхідно проводити анемізацію порожнини носа, закапування судинозвужувальних крапель в ніс. Системна антимікробна терапія найчастіше проводиться пеніцилінами, фторхінолонами, цефалоспоринами, макролідами.
При неперфоративному гнійному отиті в дитини виникає необхідність проведення парацентезу барабанної перетинки для забезпечення відтоку гнійного секрету з барабанної порожнини назовні. Перехід захворювання в постперфоративну стадію передбачає очищення зовнішнього слухового проходу від гною турундами, промивання середнього вуха лікарськими препаратами.

Після стихання гострих рецидивів з метою покращення функції слухової труби проводиться продування вух по Політцеру, пневмомасаж барабанної перетинки. У комплекс лікувальних заходів включають різні фізіопроцедури: УВЧ, УФО, СВЧ-терапію, лазеротерапію, електрофорез, ультрафонофорез.

При ексудативному отиті у дітей для видалення секрету може знадобитися проведення тимпанопункціі, мірінготоміі, шунтування барабанної порожнини, ревізійної тимпанотомія. Якщо консервативне лікування адгезивного середнього отиту виявляється неефективним, а глухуватість прогресує, можливе виконання тимпанопластики з протезуванням зруйнованої слухової кісточки.

Профілактика отиту

При типовому перебігу гострого зовнішнього та середнього отиту в дитини, а також своєчасній комплексній терапії, настає одужання з повним відновленням слухової функції. При збереженні причин захворювання можливий рецидивуючий та хронічний перебіг отиту в дитини з важкими наслідками.

Профілактика отиту в дітей вимагає підвищення загальної резистентності організму, виключення травматизації зовнішнього слухового проходу і барабанної перетинки сторонніми предметами (ватяними паличками, сірниками, шпильками та ін.), навчання дитини правильному сяканню. При виявленні у дитини супутніх захворювань ЛОР-органів необхідно їх лікування, включаючи планове хірургічне втручання (аденотомія, тонзилектомія, поліпотомія носа і т.п.).

Не слід займатися самолікуванням цього захворювання. У випадку скарг дитини, що вказують на запалення вуха, її негайно повинен оглянути дитячий фахівець.

Коментарів немає