Порушення постави в дитини


Порушення постави у дітей – Причини порушення осанки у дітей
– Класифікація порушень постави
– Симптоми порушення постави
– Виправлення осанки в дитини
– Профілактика порушень осанки

Порушення постави у дітей пов’язані із змінами фізіологічного стану хребта, що обумовлені структурними та функціональними розладами опорно-рухового апарату. Порушення осанки в дитини може проявлятися сутулістю, асиметрією хребта, болями в грудній клітці або спині, головними болями, астеновегетативним синдромом. Діагностика таких порушень включає візуальний огляд, рентгенографію (КТ, МРТ) хребта. Корекція осанки проводиться за допомогою лікувальної фізкультури, масажу, мануальної терапії. За призначенням лікаря може бути призначено одягання коригуючого корсету.

Порушення осанки у дітей представляють собою різного роду деформації хребта у фронтальній та сагітальній площині. Такі патології зустрічаються у 2,1% дітей раннього віку, в 15-17% дітей дошкільного віку, в 33% школярів молодших класів, та у 67% учнів старших класів. При своєчасному проведенні оздоровчих заходів порушення постави є процесом оборотним, проте в запущених випадках це може призвести до обмеження рухливості грудної клітки та діафрагми, зниження амортизаційної функції хребта, порушення діяльності дихальної, серцево-судинної та центральної нервової системи. Порушення постави у дитини можуть бути попередниками таких захворювань опорно-рухового апарату, як сколіоз, остеохондроз, міжхребцева грижа. Саме тому питання профілактики таких відхилень в дітей є актуальними для сучасної педіатрії.

Причини порушення осанки у дітей

Дефекти постави можуть носити вроджений або набутий характер. Вроджені відхилення від норми пов’язані з внутрішньоутробними процесами формування хребта (клиноподібною деформацією хребців, утворенням додаткових хребців), дисплазією сполучної тканини, міотонічним синдромом та ін. До порушення постави можуть призвести родові травми, насамперед, підвивих першого шийного хребця (травма атланта ), кривошия.

Набуті порушення осанки зустрічаються в 90-95% випадків і зазвичай виявляються у дітей, що мають астенічну статуру. Безпосередніми причинами, що призводять до порушення постави в дитини, можуть виступати несприятливі соціально-гігієнічні умови: недостатня фізична активність (гіпокінезія), невідповідність навчальних меблів (стола, стільця) росту дитини та низька освітленість робочого місця, носіння портфеля в одній і тій же руці. Всі перераховані фактори сприяють тривалій неправильній фіксації положення тіла і вироблення навичок патологічної установки тіла. Тут же слід зазначити несприятливий вплив, який формує дитячу поставу під дією дорослих. Прикладом може бути постійне носіння немовляти на одній руці, спроби занадто рано садити дитину або ставити її на ніжки, ведення дитини під час прогулянок за одну і ту ж руку.

Набуті порушення осанки можуть формуватися внаслідок рахіту, туберкульозу, поліомієліту, переломів хребта, остеомієліту, вальгусної деформації стопи, плоскостопості, остеохондрозу, деформуючих рубців на спині, неоднакову довжину кінцівок та ін. Досить часто діти, які страждають короткозорістю, астигматизмом, косоокістю або приглухуватістю, вимушено приймають неправильну позу під час роботи, щоб компенсувати дефект зорового або слухового сприйняття.

Сприяючими факторами формування відхилень осанки в дитини також служать слабкий фізичний розвиток, неправильний режим дня, гіпотрофія або ожиріння, соматичне ослаблення дитини, недостатнє надходження в організм мікроелементів та вітамінів.

Класифікація порушень постави

У дитячій травматології та ортопедії виділяють порушення постави двох видів: в сагітальній та фронтальній площині. Порушення осанки в сагітальній площині характеризуються неправильним співвідношенням фізіологічних вигинів хребта:
– згладжуванням всіх хребетних вигинів (плоска спина);
– збільшенням поперекового лордозу, слабо вираженим шийним лордозом та грудним кіфозом (плоско-увігнута спина);
– збільшенням грудного кіфозу зі зменшенням поперекового лордозу (сутулості);
– збільшенням грудного кіфозу при майже повному згладжуванні поперекового лордозу (кругла спина, кіфотична постава);
– збільшенням всіх фізіологічних вигинів хребта (кругло-увігнута спина, кіфолордотична осанка).

Визначальною ознакою порушень постави у фронтальній площині (сколіотичної постави) служить асиметрія правої та лівої половини тулуба у дітей. На відміну від сколіозу, при порушенні постави у фронтальній площині асиметрія хребта у дітей зникає в положенні лежачи, відсутня торсія хребців, що вказує на функціональний характер деформації.
Степінь такого порушення може бути різною. При першій степені відзначаються незначні зміни постави, які можна усунути шляхом цілеспрямованої концентрації уваги дитини. Друга степінь порушень осанки характеризується більш вираженими деформаціями, які можливо усунути за допомогою розвантаження хребта в горизонтальному положенні або підвішування дитини за пахвові западини. При порушеннях постави третьої степені в дітей відзначаються деформації хребта, які неможливо усунути шляхом розвантаження хребта. У дошкільнят зазвичай спостерігаються порушення постави першої та другої степені, а в дітей шкільного віку – другої та третьої степені.

Симптоми порушення постави

Самі по собі відхилення осанки в дитини ще не є хворобою, але створюють передумови для захворювань опорно-рухового апарату та внутрішніх органів. Головною ознакою порушення постави є зовнішній вигляд стоячої дитини. При сутулуватості голова нахилена вперед, плечі також подаються вперед, лопатки виступають, сідниці сплощені. У дітей з кіфотичною поставою (круглою спиною) відзначається нахил голови вперед, опущення плечей, западання грудної клітки, «крилоподібні» лопатки, напівзігнуті в колінах ноги, сплощення сідниць, слабкий тонус м’язів всього тулуба. Кіфолордотичне порушення (кругло-увігнута спина) характеризується нахилом голови і верхнього плечового пояса вперед, випинанням та звисанням живота (нерідко вісцероптоз внаслідок слабкості м’язів черевного пресу), великим кутом нахилу таза, максимальним розгинанням або надмірним перегином ніг в колінах.

У дітей з плоскою спиною зменшений нахил тазу, грудна клітка зміщена до переду, виступають «крилоподібні лопатки», живіт відвисає. Порушення постави у дитини за типом плоско-увігнутої спини супроводжується вузькістю грудної клітки, збільшенням кута нахилу таза, випинанням живота і сідниць.
При асиметричній поставі у дітей відзначається дугоподібна деформація хребта з вершиною, зверненою вліво або вправо. При цьому спостерігається нахил голови в бік; різнорівневе положення плечей, лопаток, сосків.

Порушення постави в значній степені сприяють зміні функціонування легенів, серця, органів травлення. Так, запала пласкі груди і сутула спина обмежують повну екскурсію грудної клітки, роблять подих поверхневим, що обумовлює кисневу недостатність та зниження рівня обміну речовин. Діти з такими відхиленнями мляві, апатичні, страждають поганою пам’яттю, анемією, схильні до ГРЗ, бронхіту, пневмонії та туберкульозу.

Внаслідок надмірного прогину в поперековому відділі хребта розвивається слабкість м’язів черевного пресу та, як наслідок, опущення шлунка і кишечника. Діти з порушеннями постави різного типу можуть скаржитись на болі в спині, швидке стомлення, головну біль, погіршення зору. З часом такі відхилення в дітей можуть призводити до розвитку дегенеративних змін хребта (остеохондрозу), деформації грудної клітки, міжхребцевих гриж, сколіозу, деформуючого остеоартрозу.

Виправлення осанки в дитини

Лікувальний комплекс такій патології у дітей має бути спрямований на формування повноцінного м’язового корсету, вироблення правильного функціонального стереотипу.
Основна роль в корекції порушень постави належить лікувальній фізкультурі, масажу (загальному, ортопедичному, з елементами ЛФК, м’язів живота, грудної клітки, спини та попереку), мануальної терапії, гідротерапії, лікувального плавання, кінезіотерапії. В дітей шкільного віку в комплекс лікувально-корекційних заходів доцільно включати заняття на гребному тренажері, велотренажері, гімнастичних комплексах. З методів фізіотерапії при порушенні постави в дитини використовується електростимуляція м’язів спини, індуктотермія, електрофорез, загальне УФО, таласотерапія. Також, при необхідності дитині призначається носіння спеціального корсету, що підтримує м’язи спини.

Профілактика порушень осанки

У більшості випадків правильно організований лікувально-руховий режим сприяє повній корекції таких патологічних процесів. При наявності стійких деформацій хребта може знадобитися хірургічна корекція сколіозу.

Для профілактики порушень осанки в дитини вкрай важливі правильний режим дня, повноцінне харчування, сон на ортопедичному матраці та подушці, точний підбір взуття, правильна організація робочого простору. Для вироблення навички правильної осанки дітям необхідна повноцінна рухова активність (прогулянки, рухливі ігри, гімнастика, заняття спортом), загартовування, профілактичний масаж. Діти з відхиленнями постави мають бути на диспансерному обліку в дитячого ортопеда.

Коментарів немає