Стрептококова інфекція в дитини – лікування та профілактика


ознаки стрептококової інфекції
– Характеристика збудника стрептококових інфекцій
– Клінічні форми стрептококової інфекції у дітей
– Ускладнення стрептококових інфекцій
– Діагностика стрептококової інфекції
– Лікування стрептококових інфекцій у дітей
– Профілактика стрептококових інфекцій

Стрептококова інфекція у дітей – це група захворювань, яка об’єднує інфекції, що спровоковані стрептококовою флорою різного типу і проявляються у формі ураження шкіри та дихальних шляхів. До стрептококових інфекцій належать: стрептодермії, ревматизм, стрептококовий васкуліт, стрептококові імпетиго, ангіна, гломерулонефрит, скарлатина та інші захворювання. Ці інфекції є небезпечними через схильність до постінфекційних ускладнень, які можуть уражати різні органи та системи. У зв’язку з цим діагностика таких захворювань включає не лише виявлення збудника, але й відповідне обстеження дихальної, серцево-судинної і сечовидільної систем.

Характеристика збудника стрептококових інфекцій

Мікроорганізми Streptococcus представляють собою рід грампозитивних факультативно-анаеробних кулястих бактерій, що відрізняються стійкістю у навколишньому середовищі. Стрептококи є дуже стійкими до висушування і зберігаються у сухих біологічних матеріалах (гній, мокротиння) кілька місяців. Гинуть ці бактерії при температурі 60 градусів протягом 30 хвилин, а під впливом дезинфікуючих хімічних препаратів – протягом 15 хвилин.

Джерелом стрептококових інфекцій для дітей є носії бактерій або люди, що хворіють однією з форм цієї інфекції. Здебільшого інфекція передається аерозольним шляхом. Збудники захворювань виділяються хворою дитиною при чханні, кашлі, та під час розмови, тобто, зараження відбувається повітряно-крапельним методом. У зв’язку з цим основним джерелом зараження є діти і дорослі з ураженням дихальних шляхів (скарлатина, ангіна). Однак радіус зараження не перевищує відстань 3 метри. В окремих випадках може спостерігатись аліментарний і контактний шлях зараження (через заражену їжу або брудні руки).

Такий спосіб поширення характерний для стрептококів групи А, для яких сприятливим живильним середовищем є такі продукти харчування, як молоко, шинка, яйця, молюски та ін. В таких середовищах стрептококи групи А розмножуються і тривалий час зберігають вірулентні властивості. Ймовірність появи у дітей гнійних ускладнень при зараженні стрептококами є досить високою, особливо у випадку поранень, опіків, післяопераційних ран, а також у вагітних і новонароджених.

Стрептококи, що належать до групи В, найчастіше є причиною інфекції сечостатевої системи і можуть поширюватись при статевих контактах. Новонароджені діти часто заражаються інфекцію при інфікуванні навколоплідних вод або під час проходження родових шляхів. Природна сприйнятливість дітей до стрептококових бактерій є дуже високою. При цьому у дітей виробляється типоспецифічний імунітет, який не захищає від зараження дитини стрептококами іншого типу.

Клінічні форми стрептококової інфекції у дітей

Симптоматика стрептококових інфекцій у дітей є дуже розмаїтою, що пов’язано в першу чергу з великою кількістю ймовірних місць локалізації вогнищ ураження, а також широким діапазоном збудників. Крім цього, різноманітність та інтенсивність симптоматики значно залежить від загального стану організму інфікованої дитини.

Стрептококи групи А найчастіше є причиною ураження верхніх дихальних шляхів у дітей, а також шкірних покривів (стрептодермія) і слухового апарату. До речі, а дану групу входять збудники пики і скарлатини. Всі захворювання, які є причиною ураження стрептококами групи А, поділяються за формами на первинні і вторинні.

До первинних форм належать запальні інфекційні захворювання органів, які були місцем проникнення інфекції (ларингіт, фарингіт, отит, ангіна, імпетиго).

До вторинних форм належать захворювання дітей, що розвинулись під час включення токсикоз-септичних та аутоімунних механізмів розвитку запалення в будь-яких органах. Вторинні форми стрептококових інфекцій у дітей з аутоімунним механізмом перебігу включають в себе такі захворювання, як стрептококовий васкуліт, ревматизм і гломерулонефрит. Токсико-інфекційний характер є типовим для некротичних уражень м’яких тканин, метатонзилярних і перитонзилярних абсцесів, стрептококового сепсису.

До рідкісних клінічних форм стрептококових інфекцій у дітей належать некротичні запалення м’язів, синдром токсичного шоку, ентерит, інфекційні вогнищеві ураження тканин та органів.

Стрептококи групи В зазвичай є збудниками інфекцій у новонароджених дітей, хоча можуть зустрічатись у дітей різного віку. В першу чергу це пов’язано з прерогативою ураження даним типом збудників сечостатевих шляхів та передачі інфекції новонародженим дітям інтранатально. Стрептококові інфекції у немовлят проявляються в формі бактеріємії (у 30% випадків), менінгіту і пневмонії (у 35% випадків. При цьому в 50% випадків клінічні прояви інфекції спостерігаються вже у першу добу життя новонародженої дитини.

У більшості випадків стрептококові інфекції в немовлят мають дуже важкий перебіг. При цьому близько 37% випадків є летальними. Слід також зазначити, що бактеріємія та менінгіт можуть проявитися значно пізніше. Від цих захворювань гине біля 15-20% дітей, а більш ніж половина дітей, що одужали, страждають різноманітними вадами розвитку.

Стрептококові інфекції групи В у дітей часто бувають причиною післяпологових циститів, ендометритів, аднекситів та ускладнень, що часто спостерігаються в післяопераційний період після виконання кесаревого розтину.

Стрептококова бактеріємія також може відзначатися у дітей із значно ослабленим імунітетом організму, а також при захворюванні синдромом імунодефіциту, цукровим діабетом, злоякісними утвореннями.

Часто на фоні перебігу ГРВІ розвивається в дитини стрептококова пневмонія. Зелений стрептокок інколи буває причиною появи у дитини ендокардиту та клапанних дефектів.
Також існують стрептококи групи mutans, які викликають карієс зубів.

Ускладнення стрептококових інфекцій

До ускладнень стрептококових інфекцій належать аутоімунні і токсикосептичні вторинні ураження систем та органів дитини. Вони можуть викликати такі захворювання, як некротичний міозит, фасцит, сепсис, гломерулонефрит, ревматизм та ін.

Діагностика стрептококової інфекції

Етіологічна діагностика стрептококової інфекції слизових оболонок шкіри і глотки в дитини проводиться методом бактеріологічного дослідження, яке передбачає виділення та ідентифікацію збудника захворювання. Єдиним винятком вважається скарлатина.

Оскільки сьогодні багато різновидів стрептококових бактерій набули певної стійкості до антибіотиків окремих груп, лікування потребує в першу чергу ретельного мікробіологічного дослідження та проведення тесту на чутливість дитини до антибіотиків. Виконана в достатньому об’ємі діагностика сприяє правильному вибору ефективного методу лікування.

Експрес-діагностика стрептококів групи А у дітей дозволяє визначити тип збудника вже через 20-30 хвилин після взяття аналізу, не потребуючи виділення чистої культури. Слід зазначити, що присутність стрептококів ще не є гарантією того, що саме ці мікроорганізми є основним фактором патології. Їх наявність може лише свідчити про факт носійства. Гломерулонефрит і ревматизм майже завжди супроводжуються підвищенням титру антитіл до стрептококів, починаючи з перших днів захворювання. При цьому титр антитіл до позаклітинних антигенів визначається проведенням реакції нейтралізації. Також при потребі виконується обстеження уражених інфекцією органів під час огляду отоларингологом, УЗД сечового міхура, рентгенографія легенів, ЕКГ.

Лікування стрептококових інфекцій у дітей

Етіологічна терапія первинних клінічних форм стрептококових інфекцій у дітей передбачає застосування курсу антибіотиків з ряду пеніцилінів, які мають найсильніший вплив на стрептококи. У випадку неефективності обраного антибіотика, після застосування його протягом п’яти днів педіатр призначає інший препарат. При цьому зазвичай проводиться перевірка культури збудника на чутливість до таких препаратів, як азитроміцин, еритроміцин, оксацилін, кларитроміцин та ін. Це допомагає більш ефективному підбору антибіотика. Як свідчить практика, препарати тетрациклінового ряду, а також канаміцин і гентомицин не забезпечують ефективного результату лікування.

Симптоматичне і патогенетичне лікування стрептококової інфекції в дитини також залежить від клінічної форми. Часто під час тривалих курсів терапії антибіотиками (у випадку повторних рецидивів стрептококової інфекції) дітям призначають препарати пролонгованої дії.

В останні роки лікарі помічають позитивний вплив на лікування захворювання імуностимулюючих препаратів та імуноглобуліну людини.

Профілактика стрептококових інфекцій

Профілактика зараження стрептококовою інфекцією дітей передбачає дотримання правил особистої гігієни, а також індивідуальну профілактику при контактах дітей в колективі, де є діти з респіраторними захворюваннями: обробка посуду, носіння маски, дезинфекція поверхонь, які можуть бути заражені мікроорганізмами, миття рук з милом.

Загальна профілактика стрептококових інфекцій полягає у планомірному контролі за станом здоров’я всіх дітей в колективі з обов’язковими профілактичними оглядами у дитячих садах і школах, а також ізоляція хворих дітей з проведення відповідних лікувальних заходів, виявленням прихованого носійства інфекції та його ліквідації методом лікування.

Особливу увагу слід приділити профілактиці внутрішньолікарняного зараження стрептококовою інфекцією, оскільки ймовірність зараження дітей в стаціонарі, організми яких перебувають в ослабленому стані, є значно вищою, а перебіг захворювання в ослаблених дітей є більш важким.

Коментарів немає