Струс головного мозку в дитини


струс головного мозку в дітей
– Причини струсу головного мозку в дітей
– Класифікація струсу мозку в дітей
– Симптоми струсу головного мозку
– Діагностика струсу головного мозку в дітей
– Лікування струсу головного мозку в дітей
– Прогноз та профілактика струсу мозку

Струс головного мозку – це легкий ступінь черепно-мозкової травми, що супроводжується незначними функціональними розладами перехідного характеру без порушення цілісності кісток черепа. Струс головного мозку в дітей протікає з короткочасним порушенням свідомості, блювотою, блідістю шкірних покривів, які в подальшому змінюються головним болем, запамороченням, млявістю, шумом у вухах, болем в очних яблуках. При підозрі на струс мозку дітям показані консультації травматолога та невролога, проведення НСГ, ЕхоЕГ, ЕЕГ, рентгенографії черепа. На основі результатів КТ (МРТ) головного мозку можливе виконання люмбальної пункції. Лікувальна тактика при струсі головного мозку включає госпіталізацію, спокій, місцеву гіпотермію, дегідратаційну, седативну, ноотропну терапію.

Струс головного мозку в дитини є одним з різновидів закритої черепно-мозкової травми з оборотними змінами в ЦНС, що проявляються загальномозковою та нестійкою осередковою неврологічною симптоматикою. Така травма відноситься до найлегшим і найпоширених видів пошкоджень в дитячій травматології. В нашій країні струс головного мозку щорічно діагностують приблизно у 30 – 40 тисяч дітей. Серед усіх ЧМТ на частку струсу мозку в дітей припадає 90 % випадків. За статистикою, найбільша кількість випадків струсу мозку відмічається у вікових групах до 5 років та більше 15 років.

Своєрідність перебігу та результату струсу головного мозку в дітей пов’язана з тим, що вплив механічної енергії припадає на зростаючий мозок. З одного боку, пластичність дитячого мозку обумовлює високий ступінь компенсації, а з іншого зрив функцій головного мозку навіть у дитячому віці не завжди проходить безслідно. Відомо, що у віддаленому періоді (через 1 – 3 роки після струсу головного мозку) у 30 % дітей розвивається так званий посткомоційний синдром, що характеризується запамороченням, головними болями, порушенням пам’яті та уваги, апатією, тривожністю, емоційною лабільністю, проблемами зі сном.

Причини струсу головного мозку в дітей

Обставини, що призводять до струсу мозку в дітей, специфічні для різних вікових груп. Травми голови у дітей першого року життя є наслідком недогляду дорослих. Зазвичай немовлята отримують такі травми внаслідок падіння з пеленального столика, з ліжечка, коляски, з рук батьків. Після року, коли малюк починає самостійно ходити, основною причиною струсу головного мозку у дитини виступає падіння з висоти власного зросту. Травми дошкільнят пов’язані з падінням з гірок, гойдалок, сходів, з вікон, ударами по голові і т.п. Школярі та підлітки, як правило, отримують струс головного мозку через власну безпечність та необережність – при падінні з дахів, дерев, заняттях високотравматичними видами спорту, в бійках та ін.

Значному поширенню ЧМТ в дитячому віці сприяє підвищена рухова активність та допитливість дітей, а разом з тим – знижений почуття небезпеки, недосконалість моторики та координації. Враховуючи відносно велику вагу голови у дітей і нерозвиненість навику страховки руками, більшість падінь в дитячому віці закінчується саме травмою голови. Слід зазначити, що струс головного мозку в дитини не завжди вдається виявити відразу, оскільки дорослі, що наглядають за маленькою дитиною (няні, сусіди, родичі), та старші діти можуть свідомо приховувати від батьків факт травми.

Крім цього, струс головного мозку в дітей може відбутися і без механічної травми черепа. Таке явище найбільш характерне для дітей молодшого віку і може виникати внаслідок надмірно інтенсивного заколисування немовлят, грубого поводження з дитиною з боку дорослого, стрибків з висоти на ноги. Патоморфологічні зміни при струсі мозку виявляються лише на молекулярно-клітинному рівні. Для пояснення виникаючих при цьому розладів висунуто ряд теорій.

Класифікація струсу мозку в дітей

Струс головного мозку в дітей відноситься до закритої ЧМТ, як і забій та стисканням головного мозку), та є найбільш легкою формою ЧМТ. Разом з тим, клінічний перебіг струсу головного мозку у дітей також може мати легкий, середньої важкості та важкий ступінь вираженості. При легкому ступені епізоди втрати свідомості відсутні, а симптоми зберігаються не більше 15 хвилин. При середньо-важкому ступені також немає втрати свідомості, однак симптоми зберігаються більш ніж 15 хвилин. Струс важкого ступеня характеризується втратою свідомості будь-якої тривалості.

Симптоми струсу головного мозку

У дітей грудного віку розпізнавання струсу головного мозку ускладнюється у зв’язку з неспецифічністю симптоматики. Свідомість, як правило, не втрачається, проте у малюків виникають рясні зригування при годуванні, блювання, безпричинний плач та занепокоєння, порушення сну та апетиту.

У старших дітей безпосередньо після травми відзначається короткочасне порушення свідомості (оглушення, сопор), блідість шкірних покривів, холодний піт. Також виникає блювота, яка у дітей до 3 років зазвичай є багаторазовою. Після прояснення свідомості основні скарги дитини направлені на головний біль, запаморочення, сонливість та слабкість, дзвін та шум у вухах, тиск і біль в очних яблуках. Після струсу головного мозку в дитини може відзначатися втрата пам’яті на події, що передували травмі або відбувалися слідом за нею (ретроградна і антероградна амнезія).

При струсі головного мозку в дитини може мати місце загострення чутливості до світла і звуків, артеріальна гіпотонія, лабільність пульсу, підвищення температури тіла. Після удару потилицею може відзначатися посттравматична сліпота. При огляді дитини можна помітити окорухові розлади: ністагм, парез погляду, косоокість, анізокорію.

При струсі мозку в дітей суб’єктивна симптоматика і об’єктивні ознаки можуть зустрічатися в різних поєднаннях. Чим молодша дитина – тим складніше виявити у неї симптоми струсу.

Діагностика струсу головного мозку в дітей

Будь-яка травма голови дитини є обов’язковою причиною для лікарського огляду педіатром, дитячим неврологом, травматологом та дитячим хірургом.

Крім окорухових порушень, у дітей зі струсом головного мозку виявляється згладженість носогубної складки, девіація мови, м’язова гіпотонія, анизорефлексия, наявність яскраво вираженого долонно рефлексу. Крім загального та неврологічного огляду, нерідко виникає необхідність у проведенні додаткової діагностики, спрямованої, насамперед, на виключення більш важких ушкоджень мозку.

Для дітей 1 – 2 року життя зі струсом головного мозку обов’язковим дослідженням є проведення нейросонографії через тім’ячко. Ультразвукове дослідження дозволяє добре візуалізувати речовину головного мозку, виявити ознаки набряку, крововиливу та внутрішньочерепні гематоми. Непряму інформацію про стан речовини і шлуночкової системи головного мозку дозволяє отримати ехоенцефалографія. Для оцінки важкості струсу головного мозку в дитини застосовується електроенцефалографія.

З метою виключення тріщин і переломів кісток черепа та шийних хребців виконується рентгенографія черепа та рентгенографія шийного відділу хребта. При наявності показань алгоритм обстеження доповнюється КТ черепа і КТ головного мозку, МРТ головного мозку, люмбальною пункцією. При отриманні даних про перелом черепних кісток, внутрішньочерепних гематом, а також про прогресування симптоматики, дитина має бути проконсультована нейрохірургом.

Необхідність диференціальної діагностики струсу головного мозку виникає з внутрішньочерепними родовими травмами у новонароджених, менінгітом, енцефалітом, забоєм і стисненням головного мозку, відкритою черепно-мозковою травмою.

Лікування струсу головного мозку в дітей

Діти зі струсом головного мозку потребують госпіталізації у відділення дитячої травматології для проведення необхідної діагностики та динамічного спостереження. При наявності ушкоджень м’яких тканин голови (ран, саден, забитих місць) проводиться їх первинна хірургічна обробка. Дитині зі струсом головного мозку призначається постільний режим, психоемоційний спокій, місцева гіпотермія (прикладання льоду до голови), інгаляції зволоженого кисню, гіпербарична оксигенація.

Медикаментозна терапія струсу головного мозку спрямована на профілактику набряку головного мозку, відновлення рівноваги між процесами гальмування та збудження, покращення метаболічних і біоенергетичних процесів мозку. З цією метою застосовуються сечогінні (діакарб, фуросемід), седативні (валеріана, фенобарбітал), ноотропні препарати і вітаміни (гліцин, пантогам, вітаміни групи В, аскорбінова і глутамінова кислота та ін.). При виражених головних болях призначаються анальгетики, при нудоті – протиблювотні препарати.

При відсутності важких ушкоджень мозку та регресії симптоматики дитина вже через 7-10 днів може бути виписана на амбулаторне доліковування протягом ще 1,5-2 тижнів. Відвідування дитячих закладів дозволяється після контрольного огляду невролога із звільненням дитини від фізичних навантажень на 1-2 місяці.

Прогноз та профілактика струсу мозку

Струс головного мозку в дітей зазвичай не тягне за собою значних ускладнень. Найбільш частими наслідками такої травми є посткомоційний синдром, астенічний синдром, вегето-судинна дистонія. При середніх і важких закритих ЧМТ може розвиватися посттравматична епілепсія. Своєчасне звернення до лікаря і повний курс медикаментозної терапії дозволяють виключити віддалені наслідки струсу головного мозку в дітей.

Профілактика струсу мозку в маленьких дітей вимагає постійного і невпинного батьківського контролю. Дітям старшого віку необхідно пояснювати важливість дотримання правил дорожнього руху, обережності при іграх, необхідності захисту голови шоломом при заняттях травматичними видами спорту. При будь-якій травмі голови необхідно показати дитину фахівцеві, який вирішить питання про доцільність подальшого обстеження та лікування.

Коментарів немає