Трахеїт в дитини – методи лікування та симптоми


трахеїт в дитини – Хронічний трахеїт в дитини
– Лікування трахеїту в дітей

Трахеїт (tracheitis) – це запалення слизової оболонки трахеї. Він буває гострий та хронічний. Гострий трахеїт в дитини рідко зустрічається у чистому вигляді. Найчастіше він протікає у поєднанні з такими захворюваннями як гострий риніт, фарингіт або ларингіт. Найбільш частою причиною виникнення гострого трахеїту є вірусна інфекція, хоча іноді захворювання може бути спровоковане стафілококом або стрептококом. Виникненню та прогресуванню трахеїту сприяє вдихання холодного, сухого та запиленого повітря, подразнюючих газів та випаровувань.

Морфологічні зміни в трахеї при гострому трахеїті характеризуються набряком, інфільтрацією та гіперемією слизової оболонки, на поверхні якої можна виявити скупчення слизу, в ряді випадків (наприклад, при грипі), можливі точкові крововиливи.

Хронічний трахеїт в дитини

Він може бути наслідком гострої форми захворювання. Найчастіше з’являється у результаті застійних явищах дихальних шляхів на основі емфіземи легенів, серцевих та ниркових захворювань. Досить часто причиною хронічного трахеїту можуть бути хронічні запальні захворювання порожнини носа та навколоносових пазух.

При хронічному трахеїті можуть спостерігатися як гіпертрофічні, так і атрофічні зміни слизової оболонки трахеї. Гіпертрофічний трахеїт характеризується розширенням судин і набуханням слизової оболонки, посиленим виділенням слизу та гнійної мокроти. При атрофії слизова оболонка стає тоншою, набуває сіруватого кольору, стає гладкою, блискучою, іноді покривається дрібними кірками, що викликають болісний кашель. Атрофічний хронічний трахеїт зазвичай супроводжує атрофії слизової оболонки вище розташованих дихальних шляхів.

Симптоми гострого трахеїту зазвичай проявляються слідом за розвитком гострого запалення верхніх відділів дихальних шляхів. Найбільш характерна ознака трахеїту – сухий кашель вночі та вранці, а також напади кашлю при глибокому вдиху, сміху, плачі, при зміні температури повітря. Під час та після нападу кашлю відчувається сильна біль в глотці та за грудиною, внаслідок чого хворі намагаються обмежити дихальні рухи. У таких випадках дихання дітей стає поверхневим та прискореним. Навіть невелике скупчення мокротиння в області біфуркації трахеї викликає черговий напад сильного судомного кашлю. При супутньому ларингіті голос стає хрипким. При перкусії та аускультації легень відхилень від норми зазвичай не відзначається. Загальний стан дитини зазвичай не є вкрай негативним, температура тіла лише трохи підвищена, особливо вечорами, хоча в окремих дітей вона може сягати навіть 39 градусів. Мокрота спочатку в’язка, слизиста, відходить в невеликій кількості. Через 3 – 4 дні вона стає слизисто-гнійною, більш густою, легше відділяється легше, а біль під час кашлю стає менш інтенсивним.

Іноді одночасно з трахеєю запальний процес захоплює великі бронхи та клінічна картина набуває характеру трахеобронхіту при якому кашель більш болісний та постійний, ніж при трахеїті, температура тіла також буде значно вищою.

Найбільш частим ускладненням трахеїту та трахеобронхіту є поширення запального процесу на слизову оболонку нижніх дихальних шляхів. Особливо небезпечним є прогресування бронхіоліту в малих дітей.

Основний симптом хронічного трахеїту – нападоподібний болісний кашель, особливо вночі та в ранкові години, котрий супроводжується болями в області грудей. Мокрота в дитини, котра хворіє хронічним трахеїтом, в одних випадках може бути мізерною та в’язкою, а в інших – густою та слизисто-гнійною. Однак, незважаючи на свою консистенцію, практично завжди вона дуже легко відділяється. Перебіг хвороби у більшості дітей є тривалим, та супроводжується загостреннями.

Лікування трахеїту в дітей

Лікування повинно бути націлене в першу чергу на усунення причин, котрі сприяють виникненню факторів захворювання. Дітям призначають гірчичники на грудну клітку, а у випадку симптомів інтоксикації та поширенні захворювання на нижні дихальні шляхи – антибіотики та сульфаніламідні препарати, котрі можуть використовуватись у вигляді аерозолів. У випадку болісного кашлю застосовують кодеїн, лібексин, при ускладненому відділенні мокротиння призначають відхаркувальні засоби: алтею, траву термопсису та лужні інгаляції.

У випадку вірусної інфекції (особливо грипу А і В), лікарі призначають прийом ремантадину по схемі: 1-й день – по 0,1 г тричі на день, 2-й та 3-й день – по 0,1 г двічі на день, а з 4-го дня – по 0,1 г раз на день після прийому їжі.

Найефективнішим ремантадин буде в перші дні вживання. У випадку невизначеної вірусної інфекції застосовують частіше інтерферон методом періодичних зрошень (0,6 мг для одного зрошення) носоглотки, трахеї та слизової оболонки. Без застосування противірусних препаратів лікування буде мати симптоматичний характер: накладення гірчичників між лопатки та на область грудини, вживання протизапальних та жарознижуючих препаратів (парацетамол, аспірин), гарячі напої маленькими ковтками та інгаляції.

Для інгаляцій рекомендується використовувати звичайний ультразвуковий або паровий інгалятор. При цьому теплові інгаляції допустимо проводити як в домашніх так і в будь-яких інших умовах. Щоб провести парову інгаляцію можна використати емальовану каструлю, в яку слід влити кілька склянок води та додати необхідні ліки, що характеризуються м’якою протизапальною дією (кілька крапель йоду, пару столових ложок подрібненого листя евкаліпту, чайну ложку ментолової, евкаліптової або анісової олії тощо.

З щільного паперу згортають конусоподібну трубку, широкий кінець щільно притискають покришкою каструлі, а дитина вдихає пару через вузький кінець конуса. Вдихати пару під час інгаляції також можна прикривши голову широким рушником або простирадлом нахиливши голову на відстань 30 – 40 см над каструлею. Інгаляції слід проводити дитині протягом 3 – 5 хвилин 2 – 3 рази на день, протягом 4 – 5 днів.

Для того, щоб успішно лікувати гострий трахеїт в дитини, застосовують також бджолиний прополіс. Це клейка, приємна на запах смолиста речовина зеленкувато-коричневого відтінку, котра виробляється бджолами. Прополіс застосовують для інгаляцій. Взявши 60 грам прополісу та 30 грам бджолиного воску слід помістити ці речовини в посудину об’ємом 300 мл, котру опустити в більшу каструлю з киплячою водою для отримання ефекту парової бані. Такі інгаляції дитині слід проводи двічі на день по 10 хвилин.

У випадку виснажливого сухого кашлю призначають протикашльові засоби: глауцин, кодеїн або лібексин. При складному відходженні мокротиння дітям призначають також відхаркувальні засоби. Якщо трахеїт супроводжується гострим фарингітом або ларингітом, в перші три дні лікування ефективною буде мікстура апоморфіна гідрохлориду, котру слід вживати по чайній ложці кожні 3 – 4 години. Якщо відходить гнійне мокротиння, призначають антибіотики та сульфаніламідні препарати. Також процес лікування слід поєднати з вживанням вітамінів груп А і С, котрі слід давати дітям по 3 мг та 100 мг відповідно двічі на день.

Прогноз неускладненого гострого трахеїту при своєчасному лікуванні зазвичай є позитивним, тобто, дитина одужує через 1-2 тижні.

При лікуванні хронічного трахеїту в дітей застосовуються ті ж принципи, що й при терапії гострого трахеїту. При слизисто-гнійному та гнійному мокротинні дітям призначають відповідні курси антибіотиків в індивідуальному порядку, в залежності від віку та організму кожної дитини.

Позитивний ефект буде також при інгаляціях фітонцидів цибулі та часнику. Для цього сік цих рослин, приготований заздалегідь, змішують з 0,25%-ним розчином новокаїну або розчином хлориду натрію у співвідношенні на 1 частину соку – 3 частини розчинника. Інгаляції дитині проводять двічі на день, а лікування продовжують до 10 днів.

Коментарів немає

Для тех кто обслуживается в ветклинике - бесплатная стрижка собак , мы регулярно проверяем своего Тосика там.
Опитування

Чи повинна бути медицина платною?

Loading ... Loading ...