В дитини бронхіт – симптоми та способи лікування


бронхіт лікування
– Причини бронхіту в дітей
– Патогенез бронхіту в дитини
– Який буває бронхіт у дітей
– Симптоми бронхіту в дитини
– Діагностика бронхіту у дітей
– Лікування бронхіту в дитини
– Профілактика бронхіту

Бронхіт є неспецифічним запаленням нижніх відділів дихальних шляхів, що протікає з поразкою бронхів різного калібру. Захворювання проявляється кашлем (сухим або з мокротою різного характеру), підвищенням температури тіла, болем за грудиною, бронхіальною обструкцією, хрипами. Бронхіт в дитини діагностується на підставі аускультативної картини, даних рентгенографії легенів, загального аналізу крові, дослідження мокротиння, ФЗД, бронхоскопії, бронхографії. Фармакотерапія бронхіту проводиться антибактеріальними препаратами, муколітиками, протикашльовими засобами; фізіотерапевтичним лікування, інгаляціями, УФО, електрофорезом, баночним та вібраційним масажем.

Бронхіт в дитини – це запалення слизової бронхіального дерева різної етіології. На кожну тисячу дітей щорічно припадає від 100 до 200 випадків захворювання бронхітом. Гострий бронхіт становить 50% всіх поразок респіраторного тракту дітей раннього віку. Особливо часто захворювання розвивається в малюків протягом перших 3-х років життя, а найбільш важко захворювання протікає в грудних дітей. Через розмаїття причин виникнення бронхіт є предметом вивчення педіатрії, дитячої пульмонології та алергології-імунології.

Причини бронхіту в дітей

В більшості випадків бронхіт в діток розвивається слідом за такими перенесеними вірусними захворюваннями, як грип, парагрип, риновирусна, аденовірусна та респіраторна інфекція. Дещо рідше бронхіт в дитини може бути викликаний бактеріальними збудниками (стрептококом, пневмококом, гемофільною паличкою, синьогнійною та кишковою паличками та ін.), грибками з роду аспергил і кандида, внутрішньоклітинною інфекцією (хламідії, мікоплазми, цитомегаловіруси). Також бронхіт нерідко супроводжує перебіг кору, дифтерії, коклюшу.

Бронхіт алергічної етіології зустрічається в дітей, сенсибілізованих інгаляційними алергенами, які надходять в бронхіальне дерево з повітрям: домашнім пилом, засобами побутової хімії, пилком рослин та ін. В деяких випадках бронхіт в дитини може бути пов’язаний з подразненням слизової бронхів хімічними або фізичними факторами: забрудненим повітрям, тютюновим димом, парами бензину тощо.

Схильність до бронхіту зазвичай відмічається у дітей з обтяженим перинатальним фоном (родові травми, недоношеність, гіпотрофія), аномаліями конституції (лімфатико-гіпопластичний та ексудативно-катаральний діатез), вродженими вадами органів дихання, частими респіраторними захворюваннями (риніт, ларингіт, фарингіт, трахеїт), порушенням носового дихання (аденоїди, викривлення носової перегородки), хронічною гнійною інфекцією (синусит, хронічний тонзиліт).

В епідеміологічному плані найбільше значення мають холодні пори року (переважно осінньо-зимовий період), сезонні спалахи ГРВІ та грипу, перебування дітей в дитячих колективах, несприятливі соціально-побутові умови.

Патогенез бронхіту в дитини

Специфіка розвитку бронхіту в дітей нерозривно пов’язана з анатомо-фізіологічними особливостями дихальних шляхів у дитячому віці: інтенсивним кровопостачанням слизової, рихлістю підслизових структур. Ці особливості сприяють швидкому поширенню ексудативно-проліферативної реакції з верхніх дихальних шляхів у глибину дихального тракту.

Вірусні та бактеріальні токсини пригнічують рухову активність миготливого епітелію. В результаті інфільтрації та набряку слизової, а також через підвищену секрецію в’язкого слизу, «мерехтіння» війок ще більш сповільнюється, чим вимикається основний механізм самоочищення бронхів. Це призводить до різкого зниження дренажної функції бронхів та ускладнення відтоку мокротиння з нижніх відділів респіраторного тракту. На такому фоні створюються умови для подальшого розмноження та поширення інфекції.

Таким чином, особливостями бронхіту в дітей служать значна протяжність та глибина ураження бронхіальної стінки, вираженість запальної реакції.

Який буває бронхіт у дітей

За походженням розрізняють первинний і вторинний бронхіт. Первинний бронхіт починається в бронхах та уражає лише бронхіальне дерево. Вторинний бронхіт є продовженням або ускладненням іншої патології респіраторного тракту.

Перебіг бронхіту в дитини може бути гострим, хронічним або рецидивуючим. Враховуючи тривалість запалення, виділяють: обмежений бронхіт (запалення бронхів в межах одного сегменту або частини легені), загальний бронхіт (запалення бронхів двох та більше частин) та дифузний бронхіт (двостороннє запалення бронхів).

Залежно від характеру запальної реакції, бронхіт в дітей може носити катаральний, гнійний, фібринозний, геморагічний, виразковий, некротичний і змішаний характер. Найчастіше в дітей зустрічається катаральний, катарально-гнійний та гнійний бронхіт. Особливе місце серед уражень дихальних шляхів займає бронхіоліт (в т.ч. облітеруючий бронхоліт) – двостороннє запалення термінальних відділів бронхіального дерева.

По етіології розрізняють вірусні, бактеріальні, вірусно-бактеріальні, грибкові, іратиційні та алергічні бронхіти в дітей. За наявністю обструктивного компоненту виділяють необструктивний та обструктивний бронхіт.

Симптоми бронхіту в дитини

Розвитку гострого бронхіту в більшості випадків передують ознаки вірусної інфекції: першіння в горлі, підкашлювання, хриплість, нежить, кон’юнктивіт. Незабаром на початку захворювання виникає нав’язливий сухий кашель, а через 5-7 днів він стає більш м’яким, вологим та продуктивним з відділенням слизової або слизово-гнійної мокроти. При гострому бронхіті в дітей відзначається підвищення температури тіла до 38 – 38,5 градусів, пітливість, нездужання, біль в грудній клітці при кашлі, а в малюків раннього віку може спостерігатись задишка. Перебіг гострого бронхіту зазвичай сприятливий, захворювання закінчується одужанням приблизно через 10-14 днів. Але в окремих випадках гострий бронхіт в дитини може ускладнитися бронхопневмонією.

Гострий бронхіоліт розвивається переважно у дітей на першому році життя. Під час бронхіоліту в дітей буває лихоманка, важкий загальний стан, інтоксикація, виражені ознаки дихальної недостатності (посиніння носогубного трикутника, акроціаноз). Ускладненнями бронхіоліту в дитини найчастіше бувають апное та асфіксія.

Обструктивний бронхіт в дитини найчастіше буває на 2-3-му році життя. Основною ознакою захворювання є бронхіальна обструкція, яка виражається в нападоподібному кашлі, свистячому диханні, подовженому видиху, дистанційних хрипах. Температура тіла може бути нормальною або субфебрильною. Загальний стан дитини зазвичай залишається задовільним. Тахіпное, задишка, участь в диханні допоміжної мускулатури виражені менше, ніж при бронхіоліті. Важкий обструктивний бронхіт може також призвести до дихальної недостатності та розвитку гострого легеневого серця.

Алергічний бронхіт у дітей зазвичай має рецидивуючий перебіг. У періоди загострень відзначається пітливість, слабкість, кашель з відділенням слизистої мокроти. Температура тіла залишається нормальною. Алергічний бронхіт в дитини може поєднуватись з алергічним кон’юнктивітом, ринітом, атопічним дерматитом та переходити в астматичний бронхіт або бронхіальну астму.

Хронічний бронхіт у дітей характеризується загостреннями запального процесу 2-3 рази на рік, виникаючими послідовно протягом як мінімум двох років поспіль. Кашель є найбільш постійною ознакою хронічного бронхіту в дитини. У період ремісії він є сухим, під час загострень – вологим. Мокротиння відкашлюється важко і в невеликій кількості, воно має слизисто-гнійний або гнійний характер. Відзначається незначна і непостійна лихоманка. Хронічний гнійно-запальний процес в бронхах може супроводжуватися розвитком деформуючого бронхіту та бронхоектазів.

Діагностика бронхіту у дітей

Первинна діагностика бронхіту у дітей проводиться педіатром, уточнююча – дитячим пульмонологом та дитячим алергологом-імунологом. При встановленні форми бронхіту враховуються клінічні дані (характер кашлю та харкотиння, частота і тривалість загострень, особливості перебігу і т.п.), аускультативні дані, результати лабораторних та інструментальних досліджень.

Аускультативна картина при бронхіті в дитини характеризується розсіяними сухими (при обструкції бронхів – свистячими) та вологими хрипами. При загальному аналізі крові на пік розвитку запального процесу виявляється нейтрофільний лейкоцитоз, лімфоцитоз, збільшення ШОЕ. Для алергічного бронхіту характерна еозинофілія. Дослідження газового складу крові призначаються при бронхіоліті для визначення ступеня гіпоксемії. Особливе значення при діагностиці бронхіту в дітей має аналіз мокротиння: мікроскопічне дослідження, бакпосів, дослідження на КУБ, ПЛР-аналіз. При неможливості самостійного відкашлювання дитиною секрету бронхів проводиться бронхоскопія із забором мокротиння.

Лікування бронхіту в дитини

В період загострення дітям призначається постільний режим, спокій, багато напоїв та повноцінне вітамінізоване харчування.

Специфічна терапія призначається з урахуванням етіології бронхіту в дитини. Вона може включати противірусні препарати (арбідол, анаферон, альгирем та ін.), антибіотики (пеніциліни, цефалоспорини, макроліди), протигрибкові засоби. Обов’язковим компонентом лікування бронхіту є муколітики та відхаркувальні препарати, що підсилюють розрідження мокротиння і стимулюють активність миготливого епітелію бронхів (амброксол, лазолван, бромгексин, мукалтин, грудні збори). При сухому виснажливому кашлі призначаються протикашльові препарати (тусупрекс, лібексин), а при бронхообструкції – аерозольні бронхолітики. Дітям з алергічним бронхітом дають антигістамінні препарати, а при бронхіоліті проводяться інгаляції та призначають кортикостероїдні препарати.

З методів фізіотерапії для лікування бронхіту використовуються лікарські, масляні та лужні інгаляції, небулайзерна терапія, УФО, УВЧ та електрофорез на грудну клітку, мікрохвильова терапія та інші процедури. В якості додаткової терапії корисними будуть гірчичники і банки. При важкому відходженні мокротиння призначається масаж грудної клітки, вібраційний масаж, санаційні бронхоскопії, ЛФК.

Профілактика бронхіту

Профілактика бронхіту в дітей включає попередження вірусних інфекцій, раннє застосування противірусних препаратів, виключення контакту з алергічними чинниками, захист дитини від переохолоджень та загартовування. Важливу роль відіграє своєчасна профілактична вакцинація дітей проти грипу та пневмококової інфекції.

Діти з рецидивуючими та хронічними бронхітами потребують спостереження педіатра і дитячого пульмонолога до повного припинення загострень протягом 2-х років, а також проведення протирецидивного лікування в осінньо-зимовий період. Вакцинна профілактика протипоказана тільки дітям з алергічним бронхітом.

Коментарів немає