В дитини гепатит С – методи лікування та діагностика


гепатит С в дітей
– Причини появи гепатиту C у дітей
– Симптоми гепатиту C у дитини
– Діагностика гепатиту C
– Лікування гепатиту C в дитини
– Профілактика розвитку гепатиту C в дитини

Гепатит C у дітей є дифузним інфекційно-запальним ураженням печінки, яке викликане вірусом гепатиту C. Клінічний перебіг хронічного гепатиту C у дитини часто безсимптомний, а при гострому процесі характерним є астенічний синдром, абдомінальні болі, підвищення температури, нудота, блювання, жовтяниця. Діагноз гепатиту C у дитини встановлюється на основі сукупних даних огляду, анамнезу, функціональних печінкових проб, серологічного та ПЛР-обстеження, біопсії печінки. Лікування цього захворювання включає противірусну та симптоматичну терапію, прийом індукторів інтерферону та імуномодуляторів.

Гепатит C у дитини – це запальний процес, що виникає в паренхімі печінки при інфікуванні вірусом гепатиту C, який потрапляють безпосередньо в кров хворого. Це захворювання в дітей характеризується схильністю до хронізації з переходом в цироз, печінкову недостатність та злоякісні новоутворення. В структурі гострих вірусних гепатитів у дітей до 14 років на гепатит C припадає близько 1%, серед хронічних вірусних гепатитів – до 41%.

Вірус гепатиту C (HCV) – надзвичайно небезпечний РНК-вірус. Він може тривалий час (інколи довічно) перебувати в організмі людини за рахунок високої генетичної мінливості, здатності маскуватися та легко піддаватись контролю з боку імунної системи. Головною ціллю цього вірусу є гепатоцити. Вірус гепатиту C чинить пряму цитопатичну дію на печінкові клітини, активує аутоімунні реакції та імунний цитоліз заражених клітин, викликає некроз та вузлову проліферацію паренхіми, розростання сполучної тканини (фіброзування) печінки. Вірус гепатиту C в організмі дитини може проникати в тканини серця, головного мозку, імунні клітини, провокуючи важкі супутні захворювання (васкуліт, артрит, поліміозит, енцефалопатію).

Причини появи гепатиту C у дітей

Джерелом гепатиту C для дітей є інфікована людина – найчастіше хворий хронічною формою інфекції. Шляхи розповсюдження захворювання – парентеральний та вертикальний (від матері). Вірусом гепатиту C діти і підлітки також можуть заразитися при безпосередньому контакті з інфікованою кров’ю або її препаратами. Зараження може відбутися при різних медичних оперативних та ін’єкційних втручаннях, гемодіалізі, стоматологічному лікуванні (з повторним використанням погано простерилізованих медичних інструментів), трансплантації органів, гемотрансфузії та переливанні препаратів крові (плазми, фібриногену, антигемофільного фактора при гемофілії). Високим є рівень поширення гепатиту C серед наркоманів внаслідок неодноразового використання забруднених шприців при внутрішньовенному введенні наркотиків.

Частота перинатальної передачі вірусу гепатиту C (при пологах або проходженні дитиною родових шляхів інфікованої матері) становить приблизно 5%. При наявності у вагітної жінки інфекції HCV та ВІЛ ступінь ризику інфікування дитини вірусом гепатиту C зростає в 3-4 рази.

Існує ймовірність зараження дітей підліткового віку при недотриманні правил і норм гігієни під час виконання процедур, пов’язаних з пошкодженням шкірних покривів (татуювань, пірсингу), через порізи при користуванні спільними засобами гігієни (зубні щітки, бритви, манікюрні прилади), при незахищеному статевому контакті з носієм вірусу.

Симптоми гепатиту C у дитини

Прихований (інкубаційний) період при гепатиті C у дітей в середньому становить 7-8 тижнів. Гостра форма захворювання починається поступово, з розвитку в дитини астеновегетативного синдрому та диспепсичних порушень. У дітей відзначається абдомінальний больовий синдром, іноді біль у великих суглобах, також можливе підвищення температури тіла до субфебрильних значень, знебарвлення калу та потемніння сечі. Інтоксикація супроводжується нудотою, блювотою, головним болем.

Ознаки жовтяниці у дітей з гепатитом C (жовтий відтінок склер та шкіри) з’являються лише в 15-40% випадків. Період жовтяниці триває від 1 до 3 тижнів і протікає легше, ніж при інших парентеральних гепатитах. Гостра форма гепатиту C у дитини відзначається в 10-20% випадків, а частим результатом є формування хронічної форми захворювання.

Хронічний гепатит C у дітей протягом багатьох років може протікати без клінічно виражених симптомів, виявляючись при випадкових обстеженнях. При відносно задовільному стані дітей та відсутності скарг захворювання проявляється у у формі гепатомегалії, а в 60% випадків супроводжується спленомегалією. В третини дітей з хронічним гепатитом відзначається астенія, підвищена втомлюваність, позапечінкова симптоматика (телеангіектазії, капілярити).

Незважаючи на мінімально низький ступінь активності хронічного гепатиту C у дітей, спостерігається стійка тенденція до фіброзування печінки (через рік після інфікування в 50% випадків, через 5 років – в 87% випадків). Навіть при слабо вираженому ступені фіброзувания існує ризик розвитку цирозу печінки. До ускладнень гострого гепатиту C в дитини відносяться печінково-клітинна недостатність, кровотечі, важка бактеріальна інфекція, ниркова недостатність.

Діагностика гепатиту C

При діагностиці гепатиту С враховують дані клінічного огляду дітей та епідеміологічного анамнезу, а також результати біохімічного, серологічного (ІФА) і ПЛР досліджень, пункційної біопсії печінки.

У всіх дітей з цим захворюванням в сироватці крові виявляється підвищення активності печінкових ферментів АЛТ і ACT, та в окремих випадках – підвищення рівня загального білірубіну (прямої фракції), зниження протромбінового індексу, диспротеїнемія.

Слід зазначити, що РНК вірус гепатиту з’являється в плазмі крові через 3-4 дні після інфікування (задовго до утворення антитіл). Тому ПЛР в режимі реального часу є найбільш раннім методом діагностики гепатиту C у дітей, що дозволяє виявити РНК HCV, визначити генотип та концентрацію вірусу в крові (вірусне навантаження). Чим більшим є вірусне навантаження – тим важчим є прогноз гепатиту, і тим більш заразним вважається хворий. Генотип вірусу гепатиту C є достовірним прогностичним критерієм подальшого розвитку інфекції, а також тривалості та ефективності противірусної терапії. Найчастіше в дитини з хронічною формою захворювання виділяється генотип 1b вірусу, для якого характерна 90% хронізація інфекції, більш важкий перебіг, менший відсоток успіху лікування.

Лікування гепатиту C в дитини

Загальні принципи терапії гепатиту C схожі з лікуванням інших вірусних гепатитів і включають постільний режим, лікувальну дієту, симптоматичні засоби.

Лікування гепатиту C в дітей спрямоване на запобігання хронізації гострої форми інфекції та перешкоджання розвитку хронічного процесу. В педіатрії при хронічному гепатиті C застосовуються такі препарати, як виферон у вигляді ректальних свічок, реаферон, інтрон А. Схема лікування гепатиту C в дитини підбирається індивідуально. В процесі лікування захворювання дітей віком від 3 до 17 років, які не мають протипоказань, призначається монотерапія с, та комбінація препаратів рекомбінантного ІФН-рибавірину або ремантадину (для дітей від 7 років). Також застосовуються індуктори (циклоферон) та імуномодулятори. Тривалість лікування гепатиту C залежить від багатьох факторів і в середньому становить від 24 до 48 тижнів.

Профілактика розвитку гепатиту C в дитини

Прогноз при вірусному гепатиті C у дітей буває різний. Гостра форма захворювання може закінчитися повним одужанням, яке наступає повільно (приблизно через рік) або переходом в хронічний процес, що протікає багато десятиліть і призводить до розвитку цирозу печінки та первинної (гепатоцелюлярної) карциноми.

При вкрай важких та злоякісних формах гепатиту можливий летальний результат. Неспецифічні заходи профілактики вірусного гепатиту C включають запобігання перинатальному інфікуванню новонароджених, використання одноразових та стерильних багаторазових медичних інструментів, ретельне обстеження донорів крові, тестування препаратів крові, дотримання правил особистої гігієни, боротьбу з наркоманією.

Коментарів немає