Інші назви - татарське зілля, аїр тростинний, татарська трава, ірний корінь. Батьківщина аїру болотного – східні країни: Китай, Індія, Південна та Східна Азія. В нашу країну, якщо вірити легенді, його завезли татари за часів монголо-татарської навали. Згідно розповідям, татари возили з собою кореневища цієї рослини та використовували їх як загальнозміцнюючий та знезаражуючий засіб. Тому ця рослина й називається в нас татарським зіллям.
Зараз аїр болотний росте по території всієї Європи та на Британських островах, куди його завезли у свій час араби. Також татарське зілля поширене в Америці.
Ця рослина не здатна самозапилюватися в нашому кліматі, оскільки тут немає специфічних комах, котрі здатні його запилювати, рослина не дає плодів та розмножується лише вегетативним способом, тобто кореневищем.
Лепеха (Аїр болотний) - це трав'яниста багаторічна лікарська рослина заввишки 50-70 см. Він полюбляє вологі місця, віддає перевагу тихим заводям, берегам річок, околицям ставків, озер, та заболоченим лукам.
Для лікування використовують в основному кореневища рослини, хоча й листя аїру також має лікувальні властивості. Корінь аїру має червонуватий відтінок, всередині він білий, складається з безлічі колінець при товщині до кількох сантиметрів. Рослина має специфічний не дуже приємний запах.
Кореневища заготовляють восени або ранньою весною. Їх чистять, миють та ріжуть невеличкими кусками. Потім сушать в тіні або в спеціальних сушарках при температурі до +30 градусів. Листя аїру збирають в другій половині літа і також сушать, розкладаючи тонким шаром. Висушену рослину зберігають у паперових пакетах в сухому місці. Максимальний термін зберігання складає 3 роки.
Корінь Аїру – застосування та властивості
Рослина характеризується, знеболюючою, заспокійливою, дезінфікуючою, тонізуючою, протизапальною, протиспазматичною, жарознижуючою, жовчогінною, сечогінною, судинорозширювальною та ранозагоювальною діями.
Рослину використовують як відвар, настій або просто порошок з кореня.
Відвар кореня Аїру є ефективним засобом при проносах, захворюваннях шлунку, кишкових коліках, отруєннях та метеоризмі.
При вживанні аїру покращується робота печінки та збільшується жовчовиділення.
Настій коренів або листя лепехи застосовують для при захворюваннях печінки, жовчних проток та жовчного міхура, а також при пневмонії, бронхіті, бронхіальній астмі, туберкульозі легенів.
Корінь Аїру можна просто розжовувати невеличкими шматками, або приймати у вигляді відвару як тонізуючий засіб у випадку пригнічення центральної нервової системи, для покращення статевої функції, а також при різних психічних захворюваннях, судомах, неврастенії та істерії. Вважається, що лепеха здатна покращувати пам’ять. Порошком з кореня лепехи присипають рани та гнійні виразки.
При укусах ядовитих змій та комах вживають відвар та використовують примочки з відвару або соку цієї рослини. Відвар кореня аїру або настій на листі приймають при тахікардії, для зменшення кров'яного тиску, а також для одужання від перенесеного інфекційного захворювання, при виснаженні організму.
При захворюваннях спинного мозку рекомендується вживати настій рослини, жувати коріння та робити примочки. Відвар Аїру п'ють при грипі, тифі, холері, у якості дезінфікуючого засобу, а також застосовують як профілактичний засіб.
При грибкових захворюваннях шкіри приймають внутрішньо настій лепехи та використовують примочки з відвару. Настій аїру також вживають жінки при нерегулярних менструаціях, та від запальних процесів жіночих органів проводять спринцювання відваром або настоєм кореня аїру.
Ванни з відвару кореня або листя лепехи рекомендуються у випадку хронічного артриту або поліартриту. Такі процедури мають протиартритну та жарознижувальну дію, їх застосовують також при рахіті та захворюваннях кісткової тканини.
Відвар лепехи застосовують для полоскання горла при ангіні, запаленнях в ротовій порожнині, а також для зменшення зубного болю та від неприємного запаху з рота.
Коріння лепехи жують для зменшення тяги до паління. Гнійні рани та виразки можна промивати спиртовою настоянкою рослини, розбавленою у воді. Примочки з відвару кореня аїру використовують при деяких ураженнях нігтів. Відваром кореневищ або листя лепехи миють голову, щоб зміцнити волосся.
Щоб приготувати відвар з коренів аїру беруть три столові ложки подрібненого коріння рослини та заливають двома склянками окропу. Потім варять 20 хвилин на малому вогні, проціджують та охолоджують. Вживати потрібно по півсклянки приготованого відвару тричі на день, за кілька хвилин до прийому їжі. Ефективно при бронхіті та інших згадуваних захворюваннях.
Для ванни використовують відвар з кореня лепехи. Потрібно всипати 300 грам коренів на 5 літрів води, прокип'ятити 10 хвилин, дати настоятись 1 годину та процідити. Тривалість прийому ванни від 15 до 20 хвилин при температурі 36-38 градусів.
Настій на листі аїру: 1 столова ложка різаного листя заливається 1 склянкою окропу та настоюється протягом 30 хвилин. Перед вживання слід процідити. Приймати по 1 столовій ложці тричі в день перед вживанням їжі.
Спиртова настоянка з коренів лепехи (екстракт): 1 столову ложку подрібненого коріння залити склянкою горілки або розбавленого медичного спирту. Настоювати протягом тижня в темному теплому місці. Процідити та вживати по 10-15 крапель після 3-4 рази в день після їжі. Для примочок з екстракту необхідно розвести чайну ложку настоянки в півсклянки води.
Не рекомендується вживати лепеху та препарати на її основі вагітним, при підвищеній кислотності шлунка, можливих гемороїдальних та носових кровотечах, гострих запаленнях нирок та інших органів. Гіпотонікам слід приймати аїр обережно, щоб запобігти зменшенню тиску. При перевищенні дози може виникнути блювота.