- Причини аденовірусної інфекції в дитини
- Симптоми аденовірусної інфекції в дітей
- Лікування аденовірусної інфекції в дітей
- Профілактика аденовірусної інфекції
- Прогноз та профілактика амебіазу
Аденовірусна інфекція в дитини – це гострий вірусний інфекційний процес, що супроводжується ураженням дихальних шляхів, очей, лімфоїдної тканини, травного тракту. Ознаками аденовірусної інфекції є помірна інтоксикація, лихоманка, ринорея, осиплість голосу, кашель, гіперемія кон'юнктиви, слизової виділення з очей, порушення функції кишечника. Крім клінічних проявів, при постановці діагнозу застосовуються серологічні та вірусологічні методи дослідження. Терапія аденовірусної інфекції проводиться противірусними препаратами (внутрішньо та місцево), імуномодуляторами та імуностимуляторами, симптоматичними засобами.
Аденовірусна інфекція в дітей належить до ГРВІ захворювань, що викликаються аденовірусом та характеризуються розвитком ринофарингіту, ларинготрахеобронхіту, кон'юнктивіту, лімфаденопатії, диспепсичного синдрому. У загальній структурі гострих респіраторних захворювань серед дітей аденовірусна інфекція становить близько 20% випадків. Найбільшу сприйнятливість до аденовірусу мають діти віком від 6 місяців до 3 років. Вважається, що в дошкільному віці практично всі діти переносять один або кілька епізодів аденовірусної інфекції. Спорадичні випадки аденовірусної інфекції реєструються цілий рік; в холодну пору року захворюваність носить характер епідемічних спалахів. Пильна увага до аденовірусної інфекції прикута з боку інфекційних хвороб, педіатрії, отоларингології, офтальмології.
Причини аденовірусної інфекції в дитини
В даний час відомо більше 30 сероварів вірусів сімейства Adenoviridae, що викликають захворювання в людини. Найбільш частою причиною спалахів аденовірусної інфекції у дорослих виступають 3, 4, 7, 14 та 21 серотипи. Серовар типів 1, 2, 5, 6 зазвичай вражають дітей-дошкільнят. Збудниками фарингокон'юнктивної лихоманки та аденовірусного кон'юнктивіту в більшості випадків є серотипи 3, 4, 7.
Віріони збудника містять дволанкову ДНК, мають діаметр 70-90 нм і три антигени (групоспецифічні А-антигени, В-антиген та типоспецифічний С-антиген). Аденовіруси є відносно стійкими у зовнішньому середовищі. При звичайних умовах вони зберігаються протягом 2 тижнів, добре переносять низькі температури та висушування. Разом з тим, збудник аденовірусної інфекції інактивується при впливі ультрафіолетових променів та хлорвмісних дезінфектантів.
Аденовіруси поширюються від хворих дітей та дорослих, які виділяють збудник з носоглотковим слизом та фекаліями. Тому існує 2 основних шляхи зараження - в ранньому періоді захворювання - повітряно-крапельний, та в пізньому - фекально-оральний. В останньому випадку аденовірусна інфекція в дитини протікає під виглядом кишкової інфекції. Також можливим є водяний шлях зараження, тому аденовірусну інфекцію часто називають «хворобою плавальних басейнів». Джерелом захворювання також можуть бути вірусоносії та діти з безсимптомними формами перебігу хвороби. Імунітет після перенесеної інфекції типоспецифічний, тому можливі повторні захворювання, спричинені іншим серотипом вірусу. Зустрічається також внутрішньолікарняне інфікування, яке буває при проведенні парентеральних лікувальних процедур.
Аденовірус може проникати в організм через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, кишечника або кон'юнктиву. Репродукція вірусу протікає в епітеліальних клітинах, регіонарних лімфатичних вузлах та лімфоїдних утвореннях кишечника дитини, що за часом збігається з інкубаційним періодом аденовірусної інфекції. Після загибелі уражених клітин вірусні частки вивільняються та проникають в кров, викликаючи вірусемію. Зміни розвиваються в оболонці носа, мигдалин, задньої стінки глотки, кон'юнктиви. Запалення супроводжується вираженим ексудативним компонентом, що обумовлює появу серозних виділень з порожнини носа та кон'юнктиви. Вірусемія може призводити до залучення в патологічний процес бронхів, травного тракту, нирок, печінки, селезінки.
Симптоми аденовірусної інфекції в дітей
Основними клінічними синдромами, форму яких може приймати аденовірусна інфекція, служать: катар дихальних шляхів (ринофарингіт, тонзилофарингіт, ларинготрахеобронхіт), фарингокон'юнктивіальна лихоманка, гострий кон'юнктивіт і кератокон'юнктивіт, діарейний синдром. Перебіг аденовірусної інфекції може бути легким, середньоважким та важким, а також ускладненим або неускладненим.
Інкубаційний період аденовірусної інфекції в дітей триває від 2 до 12 днів (частіше 5-7 днів), після чого настає маніфестний період з послідовною появою симптомів. Ранніми ознаками служать підвищення температури тіла до 38-39 градусів та помірно виражені симптоми інтоксикації (млявість, погіршення апетиту, м'язові та суглобні болі). Одночасно з гарячкою виникають катаральні зміни у верхніх дихальних шляхах. З'являються серозні виділення з носа, які потім стають слизисто-гнійними, та ускладнюється носове дихання. Відзначається помірна гіперемія та набряк слизової оболонки задньої стінки глотки, точковий білий наліт на мигдалинах. При аденовірусній інфекції виникає реакція з боку підщелепних та шийних лімфовузлів. У випадку розвитку ларинготрахеобронхіту з'являється осиплість голосу, сухий гавкаючий кашель, можливе задихання та розвиток ларингоспазму.
Ураження кон'юнктиви при аденовірусній інфекції в дитини може протікати по типу катарального, фолікулярного або плівкового кон'юнктивіту. Зазвичай в патологічний процес очі залучаються почергово. Турбує різь, печіння, сльозотеча, відчуття присутності стороннього тіла в оці. При огляді дитини виявляється помірне почервоніння і набряк шкіри повік, гіперемія та зернистість кон'юнктиви, ін'єктованість склер, іноді - наявність щільної сірувато-білої плівки на кон'юнктиві. На другому тижні захворювання до кон'юнктивіту можуть приєднуватися ознаки кератиту.
Якщо аденовірусна інфекція в дитини протікає в кишковій формі, виникають болі в припупковій та правій клубовій області, лихоманка, діарея, блювання та лімфаденіт. При вираженому больовому синдромі клініка нагадує гострий апендицит. Лихоманка при аденовірусній інфекції в дітей триває від 1 до 2 тижнів, та може носити хвилеподібний характер. Ознаки риніту і кон'юнктивіту в дітей також стихають через 7-14 днів, катару верхніх дихальних шляхів - через 14-21 день. При важкій формі захворювання уражаються паренхіматозні органи та може розпочатись менінгоенцефаліт. У дітей першого року життя нерідко розвивається аденовірусна пневмонія та виражена дихальна недостатність. Ускладнений перебіг аденовірусної інфекції в дітей зазвичай пов'язаний з нашаруванням вторинних інфекцій. Найчастішими ускладненнями захворювання служать синусит, середній отит, бактеріальні пневмонії.
Лікування аденовірусної інфекції в дітей
Розпізнавання захворювання зазвичай проводиться на підставі клінічних даних: лихоманки, катару дихальних шляхів, кон'юнктивіту, поліаденіту, та послідовного розвитку симптомів. Методом експрес-діагностики аденовірусної інфекції в дітей служить реакція імунофлюоресценції та імунна електронна мікроскопія. Ретроспективне підтвердження етіологічного діагнозу проводиться методами ІФА, РГГА, РЗК. Вірусологічна діагностика передбачає виділення аденовірусу з носоглоткових змивів, зіскрібка з кон'юнктиви та аналізу фекалій дитини, проте зважаючи на складність і тривалість, це рідко використовується в клінічній практиці.
Диференціальну діагностику різних клінічних форм аденовірусної інфекції в дітей проводять з грипом, дифтерією глотки та очей, інфекційним мононуклеозом, мікоплазмовою інфекцією та ієрсиніозом. З цією метою, а також для призначення місцевого етіотропного лікування пацієнти потребують консультації офтальмолога та отоларинголога.
Загальна етіотропна терапія проводиться препаратами антивірусної дії (арбідол, рибавирин, анаферон). Місцева терапія аденовірусної інфекції в дітей включає: інстиляції очних крапель (розчину дезоксирибонуклеази або сульфацилу натрію), аплікації ацикловіру у вигляді очної мазі за повіку, інтраназальне застосування оксалінової мазі, ендоназальну і ендофарингеальну інстиляцію інтерферону. Проводиться симптоматична і посиндромна терапія: інгаляції, прийом жарознижуючих, протикашльових та відхаркувальних препаратів, вітамінів. При аденовірусній інфекції в дитини, що обтяжена бактеріальними ускладненнями, призначаються антибіотики.
Профілактика аденовірусної інфекції
Неускладнені форми такого захворювання закінчуються сприятливо. Смертельні випадки можуть траплятись лише в дітей раннього віку, що пов’язано з виникненням важких бактеріальних ускладнень. Профілактика аденовірусної інфекції в дітей аналогічна попередженню інших ГРВІ. У періоди епідемічних спалахів необхідна ізоляція хворих дітей, проведення поточної дезінфекції, провітрювання та УФО приміщень, а також вживання інтерферону особами, які підпадають під ризик зараження. Спеціальна вакцинація дітей від аденовірусної інфекції не застосовується.
