Перейти до контенту

Аконіт джунгарський – властивості та застосування


трава аконіт в народній медицині Аконіт джунгарський (Aconitum soongaiicum, аконіт каракольський, Aconitum karakolicum) представляє собою багаторічну трав’янисту лікарську рослину родини жовтецевих. Коріння має вигляд великих конусоподібних бульб, які зрослися в ланцюг. Стебло аконіту пряме, голе або опущене у верхній частині. Довжина стебла 70 - 130 см. Листки голі, черешкові, округлої серцеподібної форми, пальчасто-роздільні. Квіти синьо-фіолетові, зигоморфні, зібрані в китицю. Плід збірний, складається з 3-х листянок. Цвіте аконіт джунгарський в липні та серпні. Зустрічається ця рослина в альпійському поясі, поблизу озера Іссик-Куль, а також на берегах річок та схилах гір Тянь-Шань.

Зберігання та заготівля аконіту джунгарського

В лікувальних цілях застосовують корені бульби (Tuber Асоniti), які збирають восени. Після висушування, з 4 кг сирих бульб отримують 1 кг сухої сировини. В нетрадиційній медицині використовують також зелень рослини (Herba Aconiti), яка заготовлюється до періоду цвітіння та сушиться в затінку при добрій вентиляції. Слід також зазначити, що аконіт джунгарський є неофіційною лікарською рослиною.

Фармакологічні властивості та склад аконіту джунгарського

В корінні (бульбах) аконіту джунгарського є значна кількість алкалоїдів (від 1,2 до 3,4 %), а також близько 0,3% кумарину, органічні кислоти і крохмаль. Широкий спектр алкалоїдів, що містяться в корінні аконіту, складається з таких речовин, як аконітин (0,6 %), ацетилзонгорин, аконіфін, зонгорин, зонгорамін, ацетилзонгорамін, ацетилнапелін, ізоболдин, неолін, норзонгорин, караколін, караколідин, напелін та феніл-β-нафтиламін. У надземній частині рослини містяться алкалоїди, аскорбінова кислота і флавоноїди.

Серед фармакологічних властивостей аконіту джунгарського слід зазначити сильну болетамуючу дію. Ця рослина, як і аконіт волотистий та строкатий, має антимікробну дію, а також здатність лікувати пухлини. Застосовують аконіт джунгарський у вигляді настоянки внутрішньо, або у вигляді мазі зовнішньо як болетамуючий засіб при невралгія, ревматизмі, зубному болю та мігрені. Є відомості про те, що в народній медицині рослину використовують для лікування туберкульозу, ішіасу та простудних захворювань.

В лікувальних цілях аконіт застосовують під наглядом лікаря у вигляді настойки. Згідно з даними досліджень, проведених болгарськими лікарями, терапевтична доза аконітину, як одного з найбільш токсичних алкалоїдів, не повинна перевищувати 0,02 - 0,03 мг тричі на добу. Слід пам’ятати, що рослина містить смертельну отруту! Тому при перших симптомах отруєння необхідно негайно звернутись по допомогу.