Анемія в дітей – діагностика та методи лікування

- Причини анемії в дитини
- Норма гемоглобіну в дітей
- Методи лікування анемії в дітей
- Профілактика анемії

Анемія в дитини (недокрів'я) – це патологічний стан, що супроводжується зниженням рівня гемоглобіну та еритроцитів у крові. Анемія в дітей є надзвичайно поширеним захворюванням. Приблизно 40% випадків анемії діагностується в дітей віком до 3 років, ще 30% - в пубертатний період, і решта - в інші вікові періоди розвитку дитини.

Часто виникнення анемії в дітей зумовлене їх інтенсивним зростанням, активністю процесу еритропоезу, прогресивним збільшенням кількості формених елементів і ОЦК. Разом з тим апарати кровотворення в дітей є функціонально незрілими і дуже вразливими під дією різних впливів. Нормальне кровотворення в дітей вимагає великої кількості заліза, білка, вітамінів та мікроелементів, тому будь-які похибки вигодовування, інфекції, токсичні впливи на кістковий мозок здатні викликати розвиток анемії в дитини. Особливо чутливими у цьому плані опиняються діти віком від 6 до 12 місяців, у яких виснажені неонатальні резерви заліза. Довготривала анемія в дитини супроводжується розвитком гіпоксії, глибокими тканинними та органічними змінами. При цьому діти відстають у фізичному та розумовому розвитку від своїх здорових однолітків, частіше страждають іншими захворюваннями, схильні до розвитку хронічних патологічних процесів та різних ускладнень.

В процесі діагностики визначається форма та ступінь важкості анемії. Ступінь важкості оцінюється відносно змісту еритроцитів та гемоглобіну під час аналізу крові:

Перший ступінь: Hb 110-90 г / л, Er - до 3,5х1012 / л;
Другий ступінь: Hb 90-70 г / л, Er - до 2,5х1012 / л;
Третій ступінь: Hb менше 70г / л, Er - менш 2,5х1012 / л.

Анемія в дитини – основні причини

Фактори, що сприяють розвитку анемії в дітей, діляться на антенатальні, інтранатальні та постнатальні. Антенатальні фактори діють протягом внутрішньоутробного розвитку. Для нормального протікання процесів кровотворення в дитини за період вагітності її організм повинен отримати від матері та накопичити достатню кількість заліза (близько 300 мг). Найбільш інтенсивна передача заліза від вагітної та його депонування у плода відбувається на 28-32 тижнях гестації. Порушення нормального перебігу вагітності в цей період (гестоз, фетоплацентарна недостатність, загроза самовільного переривання вагітності, передчасне відшарування плаценти, кровотеча, інфекційні захворювання, загострення хронічних процесів) призводить до порушення обміну залізом і його недостатнього накопичення в організмі дитини.

Анемія в дитини виникає в тому випадку, якщо жінка також страждала анемією під час вагітності. Передчасні пологи призводять до того, що анемія виявляється у всіх недоношених дітей від народження або приблизно з 3 місяця життя. Розвитку анемії у новонароджених дітей також сприяє багатоплідна вагітність.

Інтранатальні фактори анемії пов'язані в основному з крововтратою під час пологів. Крововтрата можлива у випадку передчасного відшарування плаценти в період пологів, під час ранньої або пізньої перев'язки пуповини, витікання крові з пуповинного залишку при його неналежній обробці, застосування травматичних акушерських засобів.

Постнатальні фактори анемії в дітей виникають після народження і можуть бути ендогенними або екзогенними. Причинами ендогенної анемії у дітей можуть служити пошкодження еритроцитів внаслідок гемолітичної хвороби новонароджених, аномалії синтезу гемоглобіну, первинна недостатність кісткового мозку. Екзогенна анемія в дітей найчастіше зумовлена аліментарними причинами. Тобто захворювання розвивається переважно в дітей першого року життя, що знаходяться на одноманітному молочному вигодовуванні. Анемія в ранньому віці може виникати при недостатньому вмісті заліза в грудному молоці, при ранньому переведенні дитини на штучне або змішане вигодовування, використанні неадаптованих сумішей, коров'ячого або козячого молока, а також при пізньому введенні в раціон дитини прикорму.

Анемії в дітей може виникати внаслідок регулярних крововтрат, тобто під час носових кровотеч, хвороб крові (гемофілії, хвороби Віллебранда), шлунково-кишкових кровотеч та оперативних втручань. В дітей з харчовими алергіями, ексудативним діатезом, нейродермітом відзначається підвищена втрата заліза через епітелій шкірних покривів, тому такі діти складають групу ризику по розвитку залізодефіцитної анемії.

Крім втрати заліза, до розвитку анемії у дитини може призвести порушення його всмоктування та обміну. Такі розлади зазвичай зустрічаються при синдромі мальабсорбції (гіпотрофії, рахіті, лактозній недостатності, кишковій формі муковісцидозу). Анемія в дітей може бути наслідком будь-якого інфекційного або хронічного соматичного захворювання (туберкульозу, бактеріального ендокардиту, бронхоектатичної хвороби, пієлонефриту та ін.), а також після лейкозу, мікозу, глистяної інвазії, колагенозу (ВКВ, ревматоїдного артриту).

У виникненні анемії певне значення має також дефіцит вітамінів групи B, мікроелементів (магнію, міді, кобальту), невідповідні гігієнічні умови, виснаження запасів ендогенного заліза, що наступає у немовлят до 5-6 місяців.

Норма гемоглобіну в дітей

Як свідчить практика, діти з анемією можуть потребувати консультацій вузьких фахівців (гастроентеролога, ревматолога, нефролога, гінеколога та ін.), обстеження ЕГДС, УЗД черевної порожнини та нирок.

Методи лікування анемії в дітей

При лікуванні анемії необхідно забезпечити правильний режим дня та збалансоване харчування, проведення лікарської терапії та заходів для загального зміцнення організму. Дітям рекомендується достатнє перебування на свіжому повітрі, додатковий сон; призначається гімнастика, масаж, УФО.

Дітям з анемією, які знаходяться на грудному вигодовуванні, слід своєчасно вводити прикорм (соки, яєчний жовток, овочі, м'ясне пюре). Одночасно необхідно скорегувати раціон годуючої жінки, додати прийом полівітамінів та препаратів заліза. Дітям, які отримують штучне вигодовування, призначаються адаптовані молочні суміші, збагачені залізом. Дієта дітей старшого віку повинна містити печінку, яловичину, бобові, зелень, морепродукти, фруктові та овочеві соки.

Медикаментозне лікування анемії в дітей включає призначення препаратів заліза (гемофер, актіферрін, ферроплекс, конферон) та полівітамінних препаратів до повної нормалізації клініко-лабораторних показників ( приблизно від 6 до 10 тижнів). У важких випадках може знадобитися також проведення гемотрансфузії.

Профілактика анемії

Прогноз залізодефіцитних анемій в дітей зазвичай є сприятливим. При своєчасній діагностиці, правильній організації харчування та лікуванні анемії настає повне одужання. Важка анемія в дитини може бути підставою для перенесення строків вакцинації.

Антенатальний етап профілактики цього захворювання включає повноцінне харчування вагітної жінки, достатнє перебування на свіжому повітрі, прийом мінерально-вітамінних комплексів, що містять залізо. Постнатальне попередження анемії в дітей зводиться до природного вигодовування, введення прикорму в рекомендовані строки, профілактики захворювань раннього віку, організації відповідного догляду та оптимального режиму для дитини, проведенню превентивних лікувально-профілактичних курсів у групах ризику.