- Симптоми анорексії в дитини
- Діагностика анорексії в дитини
- Лікування анорексії в дітей
- Прогноз при анорексії
Анорексія в дитини належить до нервово-психічних захворювань. Це порушення виражається у прагненні до зменшення ваги тіла методом постійного тривалого цілеспрямованого обмеження себе в їжі. Таке самообмеження, як правило, викликане страхом збільшення ваги свого тіла та ожиріння. Під час анорексії в дитини часто виникають гормональні порушення, збої у роботі нервової системи, функціональні розлади та порушення обміну речовин. Внаслідок анорексії часто виникає небезпечне для життя виснаження організму.
Симптоми анорексії в дитини
Під час цього захворювання у підлітків виникає переконання у зайвій повноті свого тіла, хоча це зазвичай не співпадає з очевидними фактами, але переконати дитину в протилежній думці неможливо. Навіть при сильному виснаженні у дітей відсутнє критичне ставлення до свого стану. Це супроводжується страхом збільшення ваги тіла та ожиріння, який зберігається навіть при сильному виснажені. При захворюванні на анорексію підлітки часто приймають блювотні препарати, а також сечогінні та проносні засоби. Іноді можуть навіть вживатись засоби для зменшення апетиту. Характерним проявом анорексії у підлітків також є самостійне надмірне фізичне навантаження. Діти, як правило, приховують від своїх близьких та рідних справжні мотиви, що заставляють їх відмовлятись від їжі. Вони намагаються окремо харчуватися, а також вдаються до різних хитрощів щоб не вживати їжу. Підлітки можуть непомітно перекладати свою їжу в інші тарілки, викидати її, віддавати домашнім тваринам, десь ховати і т.п. Під час голодування в дітей виникає бажання перегодовувати інших членів родити та близьких. В більшості випадків підлітки намагаються годувати своїх братів та сестер. Вони надають перевагу складному приготуванню їжі та різноманітним харчовим ритуалам.
Діагностика анорексії в дитини
При візуальному обстеженні дітей лікарі в першу чергу звертають увагу на зовнішній вигляд. Яскравими ознаками захворювання є стомлений виснажений вигляд. Крім цього типовими симптомами анорексії у підлітків є збільшення слинних залоз привушної ділянки, ознаки повторної блювоти, наявність ущільнень типу мозолів на тильній поверхні рук та ушкодження емалі зубів.
Лікування анорексії в дітей
Для лікування цього захворювання дітям часто призначають постільний режим та контрольований прийом їжі для збільшення ваги тіла не менш ніж на 10 кілограмів. Під час лікування відбувається поступове підвищення калорійності продуктів харчування. Потім дітям призначають поступове збільшення фізичних навантажень, яке повинно узгоджуватися з приростом ваги тіла. Дуже важливо під час лікування анорексії проводити зважування, яке має виконуватися кожен день, а згодом через кожні три дні або двічі на тиждень.
Госпіталізація дитини при анорексії призначається у випадку, коли вага тіла зменшилась більш ніж на 30 % відносно початкової за 6 місяців. За допомогою ЕКГ досліджується порушення електролітичного балансу. Крім цього госпіталізація може бути призначена, якщо виникає небезпечний для дитини ризик самогубства внаслідок повного виснаження, а лікування амбулаторними методами є неефективним.
Щодо медичних препаратів для лікування анорексії, в першу чергу застосовуються транквілізатори. Дітям можуть призначатись такі препарати, як алпразолам у дозі 0,25 міліграм, або оксазепам по 15 міліграм. Препарати рекомендується вживати перед кожним прийомом їжі. Також в незначних дозах застосовуються похідні фенотіазіну. Ще підліткам може бути призначений хлорпромазін у кількості від 10 до 25 міліграм на добу. Потрібно зауважити, що такі дози застосовуються при стаціонарному лікуванні. Ефективним при лікуванні анорексії вважається також ципрогептадин, який призначається по 4 міліграми на добу з поступовим збільшенням дози до 25 - 30 міліграм на добу.
Для лікування анорексії в підлітків також можуть застосовуватися антидепресанти, серед яких найпопулярнішим є флуоксетин. Його дають у дозі 25 мг на добу одноразово, або заміняють сертраліном з дозуванням від 50 до 100 мг на добу. Обидва препарати рекомендується вживати зранку. В окремих випадках замість флуоксетину і сертраліну лікар може призначити іміпрамін по 10 міліграм на добу із збільшенням дози до 150 - 200 міліграм на добу.
Паралельно з транквілізаторами та антидепресантами дітям також призначають комплексні препарати для збільшення в організмі мінеральних речовин та вітамінів.
Основними методами амбулаторного лікування цього захворювання є психотерапія, яка передбачає в першу чергу психологічну підтримку та відволікання думок про свою фігуру і вагу, а також подолання життєвих труднощів. За процесом лікування потрібно постійно стежити, бо через декілька місяців може настати повторний рецидив захворювання, після якого неминуча госпіталізація. Слід зазначити, що повне одужання настає приблизно у половини дітей, а більшість з хворих на анорексію збільшують свою вагу тіла майже до норми. Що стосується екстреної допомоги, вона зводиться в першу чергу до корекції водно-електролітичних розладів. Якщо при цьому кількість калію в сироватці зменшується до 3 мекв/л у дитини можуть виникати порушення у роботі серця, які створюють загрозу для життя. У зв’язку з цим в першу чергу ліквідовується дефіцит калію в організмі. І якщо при нервовій булімії введення калію відбувається перорально, то при анорексії необхідне внутрівенне введення калію.
Прогноз при анорексії
Із загальної кількості дітей, що хворіють на анорексію, видужує приблизно 30 відсотків, ще 30 відсотків значно покращують свій стан. У решті 35 відсотків випадків хвороба набуває хронічної форми, а летальні випадки бувають лише в 5 відсотках випадків захворювання на анорексію. Як правило, діти гинуть внаслідок повного виснаження організму або самогубства.