Перейти до контенту

Асфіксія в дитини після народження – лікування, причини і наслідки

діагноз асфіксія в дитини
- Причини і патогенез асфіксії
- Класифікація асфіксії за ступенем важкості
- Діагностика асфіксії новонародженої дитини
- Лікування асфіксії у дітей
- Прогноз та профілактика при асфіксії

Асфіксія новонародженої дитини відноситься до захворювань раннього неонатального періоду. Ця патологія пов’язана з розвитком гіпоксії та порушенням дихання дитини після її народження. Іншими словами, асфіксія означає неможливість самостійного дихання новонародженої дитини в перші хвилини її життя після народження, а також виникнення судомного або поверхневого дихання. При цьому робота серця дитини не припиняється. При виникненні такої патології потрібні негайні реанімаційні процедури, від проведення яких в цілому буде залежати життя дитини. Також важливе значення має важкість асфіксії та швидкість надання допомоги.

Асфіксія новонародженої дитини зустрічається приблизно в 5 % немовлят із загальної кількості дітей, що народжуються. Складність патології залежить від того, наскільки значним є порушення газообміну. Тут йде мова про недостатню кількість кисню та накопичення вуглекислого газу в тканинах і крові дитини. Залежно від тривалості розвитку, асфіксія може бути внутрішньоутробною (первинною) або позаутробною (вторинною). В останньому випадку мова йде про першу добу життя дитини відразу після народження. Слід зазначити, що дана патологія належить до загрозливих для життя станів, що часто призводять до неонатальної смерті або народження мертвої дитини.

Причини і патогенез асфіксії

Відомо, що асфіксія новонародженої дитини може розвинутися при різноманітних відхиленнях при перебігу вагітності, до яких належать захворювання плоду або вагітної жінки. Причиною первинної асфіксії зазвичай буває внутрішньоутробна гостра або хронічна киснева недостатність, що може виникнути внаслідок внутрішньочерепної травми або інфекційних захворювань (сифіліс, краснуха, герпес, хламідіоз, цитомегаловірусна інфекція, токсоплазмоз і т.п.). Крім цього до асфіксії може призвести порушення розвитку плоду, несумісність крові дитини і матері, повна або часткова обтурація дихальної системи новонародженої дитини слизом та навколоплідними водами. В останньому випадку лікарі говорять про аспіраційну асфіксію.

В певних випадках розвиток асфіксії може початися через екстрагенітальну патологію вагітної жінки, а саме: легеневі хвороби, анемію, пороки серця, цукровий діабет, тиреотоксикоз та інфекційні захворювання. Ще одна причина цього екстремального стану - наявність у жінки шкідливих звичок. Щодо причин вторинної асфіксії новонародженої дитини, сюди можна віднести пневмопатії та неправильний кровообіг в мозку дитини. До пневмопатій належать неінфекційні перинатальні легеневі хвороби, що викликані порушенням розправлення легеневих тканин, хворобою гіалінових мембран, геморагічним синдромом або ателектазами.

Незалежно від того, яка саме етіологія призвела до асфіксії, в організмі народженої дитини спостерігається розвиток однакових порушень мікроциркуляції, метаболізму та гемодинаміки. При цьому степінь важкості патології буде залежати від інтенсивності та тривалості гіпоксії. Коли в організмі дитини недостатньо кисню починається респіраторно-метаболічний ацидоз, при якому спостерігається гіпоглікемія, азотемія та гіперкаліємія, що поступово переходить в гіпокаліємію. Дисбаланс електролітів в організмі дитини викликає клітинну гіпергідратацію.

При розвитку гострої асфіксії в дитини відбувається збільшення об’єму крові, що пов’язано ростом числа еритроцитів. У випадку перебігу асфіксії на тлі гіпоксії може виникати гіповолемія. Як результат, відбувається збільшення густини і в'язкості крові. Збільшується також агрегація еритроцитів і тромбоцитів. Все це призводить до ураження головного мозку дитини, а також серця, нирок, печінки і надниркових залоз. Це може спричинити гіпоксію, ішемію, набряк та крововилив, що в кінцевому результаті може викликати збій периферичної та центральної гемодинаміки, зменшення хвилинного та ударного об’єму викиду, падіння артеріального тиску.

Класифікація асфіксії за ступенем важкості

Визначальним критерієм розвитку асфіксії в дитини вважаються розлади дихальної системи, які спричиняють порушення роботи серця, гемодинаміки, рефлексів і тонусу м’язів. За важкістю проявів гінекологи розрізняють три степені асфіксії новонароджених дітей. При цьому степінь патології встановлюється на першій хвилині життя дитини після її народження за десятибальною шкалою Апгар (відповідно до спеціальної методики). Важка асфіксія – від 1 до 3 балів, середня – від 4 до 5 балів, та легка – від 6 до 7 балів. Згідно цієї шкали клінічна смерть позначається як 0 балів. Щодо критеріїв, за якими встановлюється важкість асфіксії в дитини, сюди відноситься дихання, серцебиття, колір шкіри, тонус м’язів та рефлекторна збудливість.

У випадку легкої степені патології дитина робить перший вдих повітря протягом першої хвилини свого життя після народження. Однак дихання дитини є слабким, спостерігається посиніння носо-губної області, акроціаноз, недостатній тонус м’язів. Середня степінь важкості асфіксії встановлюється при вдиху на першій хвилині, якщо в дитини слабке нерегулярне (або регулярне) дихання, тихий крик, дуже низький тонус м’язів, брадикардія, синюватий відтінок шкіри рук, стоп та обличчя, пульсація пуповини.

Важка степінь асфіксії новонародженої дитини встановлюється при апное або нерегулярному диханні, відсутності рефлексів, слабкому серцебитті, відсутності крику, виразній гіпотонії або атонії м’язів та блідому відтінку шкіри. Крім цього в більшості випадків відбувається розвиток надниркової недостатності. Протягом першої доби після народження в дитини можливий розвиток постгіпоксичного синдрому, який проявляється у порушенні кровообігу мозку та ураженні центральної нервової системи.

Діагностика асфіксії новонародженої дитини

Діагноз асфіксія встановлюється протягом першої хвилини після народження дитини. При цьому враховується адекватність та наявність дихання, тонус м'язів, серцебиття, колір шкіри і рефлекторна збудливість. Оцінивши важкість стану дитини за шкалою Апгар після зовнішнього огляду діагностика асфіксії продовжується за допомогою кислотно-лужного аналізу крові.

Іноді додатково призначається ультрасонографія (ультразвукова діагностика головного мозку) і неврологічне обстеження новонародженої дитини. Таким чином встановлюється наявність травматичного та гіпотоксичного ураження центральної нервової системи. Про патологію свідчать внутрішньо шлуночкові, субарахноїдальні та субдуральні крововиливи. Для дітей, що народилися з гіпоксичним ураженням, властива значна рефлекторна збудливість та відсутність осередкової симптоматики. У випадку важкої форми асфіксії в дитини спостерігається пригнічення центральної нервової системи.

Лікування асфіксії у дітей

Дітям, що народилися з асфіксією, необхідна термінова реанімаційна допомога, що спрямована на нормалізацію дихання і роботи серця. Крім цього потрібне відновлення електролітного обміну, метаболізму та усунення розладів геодинаміки.

Лікування асфіксії середньої та легкої степені важкості проводиться методом аспірації рідини з ротової порожнини, шлунка і носоглотки. Додатково застосовується вентиляція легенів за допомогою маски і введення в вену пуповини 20 % розчину кокарбоксилази і глюкози. При середній степені важкості асфіксії дихання після описаних вище процедур може не відновитися. В такому випадку лікар проводить аспірацію рідини з дихальної системи та інтубацію трахеї з додатковою внутрівенною ін'єкцією гідрокарбонату натрію.

При важкій асфіксії в дитини теж необхідне проведення штучної вентиляції легень, а у випадку асистолії або брадикардії виконується непрямий масаж серця, а також введення адреналіну, кокарбоксилази, глюкози, глюкози, преднізолону та глюконату кальцію. Процес реанімації недоношеної дитини є дещо іншим, ніж звичайна реанімація дітей після народження.

Після невідкладних реанімаційних заходів дитина підлягає подальшому спостереженню та лікуванню. Їй проводиться киснева підтримка, вводяться вітаміни та інші розчини, залежно від симптоматики. При легкій формі асфіксії в новонародженої дитини її кладуть в кисневу палатку, а при важкій та середній формі застосовується кувез. Щодо годування та його способів - ці питання розглядаються виходячи з конкретної ситуації, залежно від стану дитини. Після того, як мама з дитиною після асфіксії покидає пологове відділення, здійснюється постійне обстеження у невролога.

Прогноз та профілактика при асфіксії

Загалом прогноз при асфіксії в дитини буде залежати від степені важкості патології, а також від правильного і своєчасного надання допомоги. Щоб дати певний прогноз спочатку необхідно оцінити важкість стану дитини за шкалою Апгар, що здійснюється через п'ять хвилин після народження.

Протягом першого року життя дитини, яка перенесла асфіксію, можуть виникати синдроми гіпозбудженості та гіперзбудженості, судомна перинатальна або гіпертензійно-гідроцефальна енцефалопатії, гіпоталамічні порушення. В окремих випадках наслідком асфіксії може бути летальний наслідок.

Профілактика асфіксії новонароджених дітей зводиться до застосування певних заходів, які зводяться до оцінки факторів ризику при перебігу вагітності, вчасне лікування екстрагенітальних порушень у жінки, здійснення внутрішньоутробного спостереження за станом плоду і плаценти методом застосування ультразвукової діагностики та інших засобів.

Важлива роль в профілактиці асфіксії відводиться й самим жінкам, які повинні в період вагітності повністю відмовитися від шкідливих звичок, дотримуватися порад гінеколога і правильного режиму.