- Симптоми аутизму в дитини
- Методи корекції порушень при аутизмі
Відчужений, мовчазний, заглиблений в себе... Погодьтеся, як правило, подібні епітети не підходять для опису звичайних дітей. Але, як відомо, в кожному правилі є винятки. Діти-аутисти люблять самотність, майже не розмовляють, уникають спілкування. Спробуємо зрозуміти, чому ці діти відрізняються від своїх однолітків і чи можна перемогти цю загадкову хворобу?
Аутизм - аномалія психічного розвитку дитини. Подібний стан характеризується загальними порушеннями розвитку і формується, як правило, у дітей віком до трьох років. В основному всі дітки цього віку посміхаються батькам, весело белькочуть, активно вивчають навколишній світ. Якщо в дитини аутизм, вона немов живе у власному світі. Малюк нічим не цікавиться, боїться змін, відводить очі від пильного погляду матері та батька.
Іноді (але далеко не завжди) аутизм супроводжується іншими порушеннями - недорозвиненням мови, розумовою відсталістю. Навіть досвідченому фахівцеві буває непросто поставити дитині подібний діагноз, оскільки деякі ознаки аутизму схожі з симптомами інших захворювань. Для того, щоб підтвердити діагноз аутизм необхідно ретельне спостереження за поведінковими реакціями та комунікативними навичками дитини з подальшим аналізом картини подібного психічного порушення.
Найчастіше батьки дітей-аутистів з різних причин не звертаються до фахівця вчасно, що може бути причиною незворотних порушень психічного стану малюка. Варто пам'ятати про те, що чим раніше (перші ознаки аутизму зазвичай бувають помітні ще до досягнення дитиною півтора року) батьки звернуться до лікаря, тим більш високою буде ймовірність успішного лікування.
Симптоми аутизму в дитини
Існує ряд «сигналів», які повинні насторожити батьків маленької дитини. Перерахуємо деякі з них:
- дитина уникає контакту «очі в очі» (дивиться ніби «крізь співрозмовника»);
- голос дитини монотонний (нагадує повторення завченого напам'ять тексту), а жести хаотичні;
- малюк віддає перевагу самотності;
- відмовляється від тактильного контакту з батьками (проблеми сенсорної регуляції);
- дитина ніколи не звертається за допомогою до дорослих;
- не відгукується на власне ім'я (за відсутності проблем зі слухом).
Зрозуміло, наявність одного або навіть декількох симптомів може бути викликано тимчасовими проблемами і не обов'язково вказує на аутизм. Однак у випадку, якщо подібні симптоми присутні постійно, батькам варто звернутися до дитячого психіатра.
Методи корекції порушень при аутизмі
Батьків дітей-аутистів турбує питання, чи можлива успішна соціальна адаптація їх малюка. Тут багато що залежить від ступені важкості патології. Але не менш важлива і реакція батьків на подібний діагноз. Від їхнього терпіння, цілеспрямованості, віри в дитину та власні сили залежить дуже багато. Люди, що страждають важкими формами аутизму, потребують опіки все життя. З іншого боку, є багато прикладів, коли страждаючі аутизмом домагалися значних висот у професійній сфері, одружувалися і народжували здорових діточок.
Остаточний діагноз аутизм, як правило, можна поставити лише по досягненні дитиною трьох років. Однак корекцію порушень можна проводити і раніше, навіть якщо діагноз не підтвердиться, шкоди це не завдасть.
Кожен випадок дитячого аутизму по-своєму унікальний. Відповідно, схема корекції даного захворювання складається фахівцем на підставі точних даних про перебіг захворювання. В деяких випадках може знадобитися медикаментозне лікування. Однак провідне місце, як правило, відводиться психолого-педагогічній роботі. Коректуюча робота будується на основі програми, розробленої дитячим лікарем індивідуально для конкретної дитини. В ідеалі реабілітація проводиться комплексно, за участю фахівців різного профілю: педагога-дефектолога, психолога, психіатра.
