- Причини баланопоститу в дітей
- Симптоми баланопоститу в хлопчиків
- Діагностика баланопоститу в дітей
- Лікування баланопоститу в хлопчиків
- Профілактика захворювання
Баланопостит у хлопчиків – це запальне захворювання, що уражає головку статевого члена і крайню плоть (внутрішній листок препуціального мішка). При баланопоститі у хлопчиків виникає відчуття жару і свербіння в районі головки, а також почервоніння крайньої плоті та набряк. В цей час значно погіршується сечовипускання, а в сечі спостерігається вміст гнійних виділень, що походять з препуціального мішка. Діагноз баланопостит встановлюється методом зовнішнього обстеження і лабораторних досліджень (ПЛР, ОАК, ІФА, ОАМ, бактеріологічний посів виділень). Лікування баланопоститу в дітей передбачає застосування місцевих дезінфікуючих ванночок, очищення головки члена від смегми, ополіскування, використання протизапальних засобів та протимікробних мазей. У випадку хронічної форми захворювання може призначатися циркумцизія.
Баланопоститом у хлопчиків називають запалення, під час перебігу якого уражається головка статевого члена і внутрішній листок крайньої плоті. Ця хвороба діагностується приблизно у 5 % хлопчиків та 10 % чоловіків, які мають необрізану крайню плоть. При цьому баланіт (запалення головки статевого члена) і постит (запалення крайньої плоті) найчастіше виникає у хлопчиків, яким ще не виповнилося 5 років, а також в дорослих чоловіків, що живуть активним статевим життям. Терапія цієї хвороби вважається однією з найсерйозніших тем у дитячій хірургії, урологія та педіатрії. Однак, регулярна профілактика баланопоститу, як і вчасне лікування, вважається запорукою здоров’я в майбутньому.
Причини баланопоститу в дітей
Основною причиною баланопоститу в дітей вважається неналежний гігієнічний догляд за органами статевої системи. В результаті ураження під крайньою плоттю починає накопичуватися смегма (секрет препуціальних залоз), у якій швидко розмножуються хвороботворні мікроорганізми. Таким чином у тканинах починається запалення.
Виникненню баланопоститу в хлопчиків також сприяє патологія, що називається фізіологічним фімозом. Таке відхилення з’являється у дітей віком після 4 - 5 років і значно ускладнює гігієнічний догляд, оскільки повністю звільнити головку члена від крайньої плоті майже неможливо. Інколи така патологія може виникнути, коли батьки намагаються оголити головку із прикладенням зусилля. При цьому із зовнішнього середовища всередину препуціального мішка потрапляють збудники захворювання. Погіршенню самостійного очищення препуціального мішка сприяють також синехії крайньої плоті. Щодо збудників, які найчастіше викликають баланопостит у хлопчиків, серед них найчастіше трапляються стрептококи, кандиди (дріжджові грибки), стафілококи, віруси герпесу, протей і кишкова паличка.
Слід зазначити, що відомі також випадки, коли захворюваня у хлопчиків розпочинається через надмірне використання гігієнічних засобів і процедур. Наприклад, часте обмивання головки члена з милом може викликати алергічну реакцію, яка переходить в контактний дерматит. Таку ж реакцію може викликати і дитяча білизна, на якій є залишки пральних засобів. Зауважимо, що побутові хімічні засоби і дитяча косметика здатні викликати не тільки баланопостит, але й запальні процеси в районі промежини або сідниць.
До виникнення баланопоститу в дітей може призвести і невчасна заміна підгузників та їх невдалий вибір (занадто тісні або вільні). Щодо більш дорослих хлопчиків, у них хвороба інколи виникає при частому претисканні крайньої плоті швами тісної білизни, гумками вузьких трусиків і т.п. Підгрунтям розвитку баланопоститу в хлопчиків можуть служити урологічні (сечокам’яна хвороба, пієлонефрит, цистит), ендокринні (ожиріння, цукровий діабет) захворювання, авітаміноз і переохолодження статевих органів.
Симптоми баланопоститу в хлопчиків
Найчастіше баланопостит має гострий початок. В цей час, після відвідування туалету, хлопчикм відчувають свербіння та печію на поверхні головки члена. Також може виникати біль під час сечовипускання та ускладнюватися процес вивільнення сечі. Якщо захворювання виникає в маленьких діток, вони плачуть і стають неспокійні. Під час огляду спостерігається набряк і почервоніння головки та крайньої плоті, а після оголення головки на її поверхні залишається скупчення смегми, для якої характерний специфічний неприємний запах. При виникненні баланопоститу в хлопчиків можливі також сильні серозні виділення з препуціального мішка. Статеві органи і шкіра в області промежини можуть покриватися висипкою, попрілостями або тріщинами. Надалі розвиток захворюваня може викликати лущення шкіри та ерозію.
В додаток до локальних зовнішніх ознак захворювання у дітей можуть проявлятися і загальні симптоми, такі як дратівливість, поганий апетит, безсоння, загальна слабкість. Іноді в хлопчиків також збільшуються лімфовузли та підвищується температура тіла до 37,5 - 38 градусів. Через намагання хлопчиків затримувати болюче сечовипускання може виникати тимчасовий нічний і денний енурез.
Ознаки гострого баланопоститу в дітей посилюються протягом тижня (від 4 до 6 днів). Самолікування цього захворювання може призвести до серйозних ускладнень, а при невчасному або неналежному лікуванні захворювання воно часто переходить у хронічну фазу. Під час переходу в хронічну форму баланопостит супроводжується прогресуванням фімозу, виникненням рубцювання на крайньої плоті, розвитком уретриту, парафімозу і деформацією головки члена.
Діагностика баланопоститу в дітей
Якщо батьки запідозрили в дитини баланопостит, потрібно відразу звернутися до дитячого уролога або хірурга, які допоможуть швидко і максимально ефективно вирішити проблему. Найчастіше діагностика баланопоститу в хлопчиків не потребує застосування якихось спеціальних аналізів та досліджень. Вичерпну інформацію про захворювання лікар під час зовнішнього огляду та аналізу скарг, а також після проведення деяких лабораторних досліджень.
При загальному аналізі сечі дитини, у якої розвивається баланопостит, як правило, проявляється бактеріурія і лейкоцитоз. З метою виявлення збудника захворюваня інколи виконують бактеріологічне дослідження сечі та виділень препуціального мішка. Також роблять бакпосів на кандидоз. Для більш точного визначення збудника баланопоститу можливе проведення ІФА або ПЛР діагностики. Виключити ймовірність супутніх захворювань у дитини можна за допомогою ретельного огляду нефрологом, ендокринологом, дерматологом, та проведенням УЗД нирок, визначенням рівня глюкози в крові.
Лікування баланопоститу в хлопчиків
При розвитку гострого баланопоститу в хлопчиків найчастіше застосовується локальне лікування. Дітям призначають ванночки з антисептичних розчинів (фурацилін, марганцівка) або відварів лікарських трав (ромашка і т.п.). В окремих випадках можливе застосування інстиляцій антисептичними розчинами (мірамістин, хлоргексидин) всередину крайньої плоті. При обмиванні головки члена дитини потрібно дуже обережно підняти крайню плоть, очистити поверхню від смегми та інших виділень, змастити всередині препуціальний мішок клотримазолом (при грибковій формі захворювання) або лініментом синтоміцину, звільнити крайню плоть і надати їй звичайного положення. Якщо оголити головку члена самостійно не вдається, тоді потрібно звернутися до дитячого хірурга або уролога, які застосують хірургічні методи для очищення препуціального мішка.
Для того, щоб зменшити набряклість та біль, рекомендується застосувати такі знеболюючі засоби, як ібупрофен або їм подібні. Якщо баланопостит у хлопчика набув важкої форми, тоді необхідно буде застосовувати антибіотики, сульфаніламіди і протигрибкові засоби. У випадку повторних рецидивів баланопоститу і переходу його в хронічну форму найчастіше призначається циркумцизія (обрізання).
Профілактика захворювання
Щоб попередити розвиток баланопоститу в дитини достатньо привчити її до дбайливого дотримання гігієни статевих органів. Щодо маленьких дітей, то їм буде потрібний ретельний підбір підгузників та їх своєчасна заміна, а також регулярний догляд за статевими органами та шкірою в районі промежини. При цьому слід користуватися тільки спеціальними дитячими засобами, що не викликають алергію.
Для більш дорослих хлопчиків ефективними засобом профілактики баланопоститу буде щоденний прийом гігієнічного душу з видяленням смегми і часта заміна білизни. Слід також звернути увагу на нормалізацію ваги дитини, що також є одним з важливих факторів ризику розвитку захворювання. Останнім фактором, який може сприяти розвитку хвороби, є супутні захворюваня, які слід вчасно виявляти і лікувати.
