- Причини балантидіазу в дітей
- Симптоми балантидіазу в дитини
- Діагностика та лікування балантидіазу
- Прогноз та профілактика балантидіазу
Балантидіаз в дитини є протозойною кишковою інфекцією, що викликається інфузоріями балантидіями. Клінічні прояви балантідіазу служать відображенням запально-виразкових процесів в товстому кишечнику та характеризуються болями в животі, тенезмами, частими рідкими випорожненнями з домішками крові та гною, схудненням, інтоксикаційним синдромом. Для встановлення діагнозу балантідіазу важливе значення мають клініко-епідеміологічні дані, результати ректороманоскопії, виявлення балантидій у випорожненнях та мазках. Етіотропна терапія балантидіазу проводиться метронідазолом, тинідазолом, тетрацикліновими антибіотиками, мономіцином.
Балантидіаз у дітей (інфузорна дизентерія) – це зоонозна протозойна інфекція, що протікає з явищами виразково-геморагічного коліту і загальною інтоксикацією. Спалахи цього захворювання частіше виникають в південних регіонах, однак спорадичні випадки інфікування також реєструються в сільських районах. Балантидіаз в дитини характеризується важким перебігом, а при пізньому початку лікування - високою летальністю, зумовленою кишковими ускладненнями, кахексією, приєднанням сепсису. Поширенню захворювання сприяє відсутність настороженості з боку медичних фахівців до даної патології, низький рівень санітарної культури населення, висока інвазивність сільського населення (до 4-5%).
Причини балантидіазу в дітей
Етіологічним агентом балантидіазу виступає інфузорія Balantidium соli. Балантидії є найбільшими представниками кишкових найпростіших, що паразитують в організмі людини. Їх життєвий цикл проходить 2 стадії - цистну та вегетативну. Цисти балантидій мають діаметр близько 50 мкм, округлу форму і можуть зберігати життєздатність поза організмом людини протягом 3-4 тижнів. Довжина вегетативних форм паразитів - 30-150 мкм, ширина - 30-100 мкм, їх поверхня покрита віями, завдяки яким здійснюється рух. У зовнішньому середовищі вегетативні форми менш стійкі і гинуть через 3-5 годин.
Основним джерелом збудників балантидіазу є свині, інвазія серед яких сягає 60-80%. Рідше джерелом протозойної інфекції виступає інша дитина або доросла людина. Механізм зараження балантидіазом фекально-оральний. Передача балантидій (частіше цистної форми) відбувається через брудні руки, контаміновану воду, фрукти, овочі. Найчастіше балантидіазом хворіють діти, які контактують з працівники свинарських господарств, боєнь, м'ясних цехів. У травному тракті дитини з цист утворюються вегетативні форми, які паразитують в тканинах сліпої, сигмоподібної та прямої кишки. У місцях їх проникнення в слизову товстої кишки, утворюються ділянки гіперемії та набряку, які в подальшому трансформуються в ерозії та виразки. Дефекти слизової оболонки мають кратероподібну форму, нерівні краї, покрите некротичними масами дно. Виразково-деструктивні зміни в кишечнику, всмоктування токсичних речовин, а також живлення паразитів за рахунок організму дитини складають основу патогенезу балантидіазу і визначають його клінічні прояви.
Симптоми балантидіазу в дитини
Від моменту зараження до маніфестації проходить 1-З тижні. За виразністю клінічних проявів розрізняють безсимптомну та маніфестну форму, за характером перебігу - гостру, хронічну і рецидивуючу, а за важкістю перебігу - легку, середньоважку та важку.
При субклінічній формі дисфункція кишечника та інтоксикація відсутні, а балантидіаз в дитини розпізнається на підставі ендоскопічної картини та лабораторних даних. Симптоматика гострої маніфестної форми захворювання нагадує дизентерію. Діти скаржаться на прогресуючу слабкість, головний біль, фебрильну лихоманку, нудоту і блювоту. Одночасно розвиваються ознаки коліту: ріжучі болі в животі, діарея, тенезми. Кал стає рідким, слизисто-гнійним, а потім кров'яним. Випорожнення частішають до 15-20 разів на добу та мають гнильний запах. При важкій формі балантидіазу в дітей відбувається швидка втрата маси тіла, аж до кахексії.
Хронічний балантидіаз у дітей протікає зі слабо вираженим інтоксикаційним синдромом, рідким калом (2 - 5 разів на добу), метеоризмом, болями сліпої та висхідної кишки при пальпації. Гострий та безперервний хронічний перебіг балантидіазу в дитини може призвести до розвитку кишкових та позакишкових ускладнень: кровотечі, перфорації виразок товстої кишки, випадання прямої кишки, перитоніту, абсцесів печінки, гіпохромної анемії. Без специфічного етіотропного лікування при гострій формі балантидіазу дуже високий ризик летального наслідку. Вкрай важкий перебіг захворювання відзначається при його поєднанні з гельмінтозом та гострими кишковими інфекціями.
Діагностика та лікування балантидіазу у дітей
Діти з підозрою на балантидіаз направляються до інфекціоніста. Захворювання може підозрюватись на підставі позитивних даних епідеміологічного анамнезу та клінічних проявів, а остаточне підтвердження діагнозу можливе після проведення ендоскопічного дослідження кишечника та відповідних лабораторних аналізів.
На гострій стадії балантидіазу при ректороманоскопії або колоноскопії виявляються вогнищеві інфільтративно-виразкові зміни стінки кишки, при хронічному перебігу захворювання - катарально-геморагічні або виразкові ураження. Достовірним доказом балантидіазу в дитини служить наявність вегетативних форм балантидій у свіжовиділених фекаліях або в зіскрібках з уражених ділянок кишки. Виявлення цист вказує на транзиторне носійство протозойної інфекції. У ході діагностики балантидіаз диференціюють з бактеріальною дизентерією, амебіазом, лямбліозом, криптоспоридіозом, дисбактеріозом, неспецифічним виразковим колітом.
Діти з підтвердженим діагнозом підлягають госпіталізації в інфекційний стаціонар. В якості етіотропної терапії призначаються антибактеріальні (мономіцин, окситетрациклін, ампіцилін) або протипротозойні препарати (метронідазол, тинідазол). Зазвичай проводиться 2-3 п'ятиденних цикли терапії. Системна лікарська терапія може бути доповнена клізмами з колоїдно-дисперсною сіллю норсульфазолу. Одночасно застосовується дезінтоксикаційна терапія, вітамінотерапія, дотримання раціональної дієти.
Лікування носіїв протозойної інфекції є також обов'язковим. Критеріями вилікування балантидіазу в дітей та дорослих вважаються: відсутність колітичного синдрому, негативне копрологічне дослідження на балантидії, відсутність виразкових змін кишкової стінки.
Прогноз та профілактика балантидіазу
Традиційні на сьогоднішній день методи специфічного лікування балантидіазу в дітей сприяють швидкому одужанню. У випадку пізно розпочатого або неадекватного лікування летальність може досягати 10-12%. Профілактика цього захворювання передбачає дотримання заходів індивідуальної гігієни (кип'ятіння води, миття овочів та фруктів), а також охорони зовнішнього середовища від фекального забруднення (захист водойм, покращення зоогігієнічних умов утримання свиней, знешкодження гною). Окремих методів профілактики балантидіазу на сьогоднішній день не розроблено.
