Перейти до контенту

Бешиха (рожа) в дитини – причини, симптоми та лікування


в дитини діагноз бешиха рожа - Характерні симптоми бешихи у дитини
- Методи діагностики бешихи
- Лікування бешихи у дітей
- Профілактика захворювання

Бешиха у дітей (рожа) - це інфекційне шкірне захворювання. Діти, що хворіють на бешиху, малозаразні. Слід зазначити, що дівчата хворіють на бешиху частіше, ніж хлопці. Більш, ніж у 55 % випадків на бешиху хворіють люди віком від 40 років, однак це захворювання часто зустрічається і в дітей. Рожа (бешиха) у більшості випадків характеризується досить чіткою осінньо-літньою сезонністю. Ця хвороба представляє собою дуже поширену стрептококову інфекцію, що уражає м'які тканин.

Джерелом зараження є доросла людина або дитина, що хворіє на одну з поширених форм стрептококової інфекції або стрептококоносій. Відмічається особлива вибіркова сприйнятливість або схильність до бешихи. Деякі діти та дорослі хворіють багаторазово, тому що імунітет, який формується, нестійкий. Зазвичай стрептокок потрапляє в організм дитини або дорослої людини через незначні ушкодження шкіри або слизової оболонки. Крім цього бувають випадки екзогенного інфікування (при користуванні забрудненим інструментом, матеріалами для перев'язки), а також хронічні стрептококові вогнища інфекції (наприклад, від людей, що хворіють хронічним тонзилітом). При цьому дуже важливу роль відіграє стан реактивності організму дитини, який може бути причиною значних коливань сприйнятливості до різних збудників інфекційних захворювань і, зокрема, до стрептококів також.

Інкубаційний період бешихи (рожі) складає від декількох годин до 3 - 5 днів. У дітей з рецидивуючнм перебігом бешихи розвитку кожного наступного загострення зазвичай передують стреси та переохолодження.

Характерні симптоми бешихи у дитини

Найчастіше бешиха (рожа) у дітей починається досить гостро. Протягом початкової фази захворювання спостерігаються значний розвиток інтоксикації. При цьому симптоми підвищення інтоксикації у більшості дітей випереджають перші місцеві прояви захворювання на декілька годин або навіть на 1 - 2 доби. При цьому дитина може відчувати значні головні болі, біль у м’язах, озноб та загальну слабкість. При близько в третини дітей, що захворіли на бешиху, виникає нудота і блювота. Буквально відразу в дитини збільшується температура тіла до 38 градусів. У місцях, де згодом на шкірі мають появитись прояви захворювання, діти відчувають печію, розпирання та біль.

Захворювання прогресує протягом короткого періоду, який триває від декількох годин до 1 - 2 діб, починаючи від перших симптомів. В цей час сягають максимуму явища інтоксикації організму та лихоманка. Відразу після цього з’являються типові місцеві прояви хвороби. У більшості випадків бешиха виникає на поверхні нижніх кінцівок, трохи рідше вона проявляється на верхніх кінцівках та обличчі. Вкрай рідко рожа може виникати на поверхні тулуба. При цьому вона найчастіше локалізується в області промежини, молочної залози або зовнішніх статевих органів.

Початковою ознакою бешихи є виникнення на шкірі невеликої за розміром рожевої або червоної плями, яка через пару годин вже перетворюється на специфічне почервоніння, яке характерне лише цій хворобі. Таке почервоніння має вигляд плями з чіткими нерівними межами, що мають форму язиків (зубців). При цьому в місці почервоніння шкіра стає напруженою, болючою при пальпації та гарячою на дотик. В окремих випадках візуально проявляється так званий крайовий валик - припідняті краї плями у місці почервоніння. Під час почервоніння шкіра поступово набрякає і згодом набряк поширюється далі меж почервоніння. Утворення таких пухирів зумовлене збільшеною пітливістю шкіри в межах запального процесу. Після ушкодження або самовільного розривання з пухирів витікає рідина, після чого на їх місці залишаються поверхневі рани. Якщо ж пухирі не були пошкоджені, то на місці їх утворення згодом залишаються коричневі або жовті плями. Крім цього, серед залишкових явищ захворювання, які спостерігаються ще декілька місяців або тижнів, належить пігментація шкіри, набряк, суха щільна кірка коричнюватого кольору.

Методи діагностики бешихи

Діагностика бешихи у дітей здійснюється лікарем-терапевтом або інфекціоністом. При встановленні дитині клінічного діагнозу бешиха (рожа) беруть до уваги гострий початок захворювання з лихоманкою та іншими проявами інтоксикації, що найчастіше випереджають появу типових місцевих явищ (у ряді випадків з'являються одночасно), характерну локалізацію місцевих запальних реакцій (нижні кінцівки, обличчя, рідше - інші області шкірних покривів), розвиток регіонарного лімфаденіту в дитини, відсутність виражених болів у стані спокою.

Лікування бешихи у дітей

Лікування рожі (бешихи) у дітей завжди відбувається з урахуванням відповідної форми захворювання, відсутності або наявності ускладнень, значності та характеру ураження, наслідків та інших факторів. Як правило, більшість дітей, у яких діагностовано легкий перебіг бешихи, та більшість пацієнтів, у яких виявлена форма середньої важкості цього захворювання, проходять курс лікування в умовах поліклініки. Причинами для госпіталізації в інфекційні відділення лікарень є:

- важкий перебіг захворювання;
- важкі супутніх захворювання;
- часті рецидиви;
- ранній вік.

Основну роль при комплексному лікуванні дітей, що хворіють на бешиху, відіграє протимікробна терапія. У випадку лікування дитини в домашніх умовах з відвідуванням поліклініки доцільним є застосування антибіотиків у формі таблеток:

- олететрин, еритроміцин, спіраміцин, доксициклін (курс від 7 до 10 днів);
- ципрофлоксацин, азитроміцин (курс від 5 до 7 днів);
- рифампіцин (курс від 7 до 10 днів).

При неперенесенні дитиною антибіотиків застосовуються фуразолідон (курс 10 днів) та делагіл (курс 10 днів). Лікування бешихи у дітей в стаціонарних умовах досить часто проводиться із застосуванням бензилпеніциліну (курс від 7 до 10 днів). Якщо було встановлено важку форму захворювання або виникли ускладнення (флегмона, абсцес), крім застосування бензилпеніциліну призначається ще гентаміцин. В окремих випадках можуть також використовуватись цефалоспорини.

У випадку вираженого запалення шкіри дітям також дають протизапальні препарати бутадіон та хлотазол (курс від 10 до 15 діб). Крім цього дитині, що хворіє на бешиху, обов’язково призначається терапія вітамінами, яка може тривати до 4 тижнів. Якщо в дитини спостерігається важкий перебіг бешихи, їй призначають дезінтоксикаційну внутрівенну терапію із застосуванням реополіглюкіну, гемодезу, фізрозчину та розчину глюкози. Крім цього може використовуватись преднізолон та 5 % розчин аскорбінової кислоти у кількості 5 - 10 мл. Додатково можуть застосовуватися жарознижувальні, сечогінні та серцево-судинні засоби. Якщо в дитини діагноз еритематозна бешиха, їй призначають фізіотерапевтичні процедури, зокрема, ультрафіолетове опромінення (УФО), що діє на бактерії бактеріостатично.

Профілактика захворювання

З метою профілактики бешихи у дітей потрібно дотримуватись певних правил, а саме:

- уникати потертостей і травмування ніг;
- вчасно лікувати інфекційні хвороби, що викликані стрептококом;
- вчасно лікувати первинні захворювання, що можуть викликати розвиток бешихи;
- періодично застосовувати профілактику медикаментами, використовуючи антибіотики пролонгованого впливу, які зупиняють розвиток стрептококів в організмі дитини.

Слід зазначити, що медикаментозна профілактика є актуальною лише для дітей, яких періодично турбують рецидиви бешихи. Препарати слід вживати тривалий час, який іноді може тривати майже рік. Однак призначати проведення профілактики бешихи медикаментами може лише лікар.