Билинець запашний (Gymnadenia odoratissima) - трав'яниста багаторічна лікарська рослина, яка належить до родини обхідних (зозулинцевих). Коріння - пальчастороздільні бульби. Листя вузько-ланцетне, чергове, в напрямі верхівки стебла поступово зменшується в розмірі та переходить в приквіти. Квітконосне стебло увінчане колосоподібним густим суцвіттям із зигоморфними рожево-пурпуровими двостатевими квітками, які мають циліндричну тупу шпорку із запахом ванілі. Плоди билинця запашного - коробочки. Цвіте ця рослина з червня по липень.
Билинець запашний належить до зникаючих рослин, тому він занесений до Червоної книги України. Зустрічається вкрай рідко на території Полісся, Лісостепу, Опілля та Карпат.
Фармакологічні властивості та хімічний склад билинця запашного
Застосування і фармакологічні властивості цієї рослини, як і билинця комариного, є дещо специфічними. Це чудовий обволікаючий і протизапальний засіб, який вживають при захворюваннях органів травлення (гастрити, виразки, коліти), дизентерії, проносах, токсичних отруєннях, хронічному та гострому бронхітах.
Щодо хімічного складу билинця запашного, його бульби-корені мають близько 50% слизу, 27% крохмалю, а також сахарозу, декстрин, пентозами та інші речовини.
Ліки з билинця запашного
У фармацевтичній промисловості з цієї рослини виготовляють препарат, який називається салеп (Mucilago Salep). Це ефективні обволікаючі, протизапальні та загальнозміцнюючі ліки у формі слизу, які перешкоджають всмоктуванню з шлунково-кишкового тракту токсичних речовин. У якості обволікаючого і протизапального засобу салеп вживають при хронічних і гострих захворюваннях дихальних шляхів, а також при запаленні шлунково-кишкового тракту.
Дуже ефективним препаратом вважається салеп у випадку загального виснаження організму, що зумовлене фізичною і розумовою перевтомою, тривалими кровотечами, туберкульозом та іншими захворюваннями. Листя билинця запашного прикладають до наривів, а насіння використовують як ліки від епілепсії.
