Перейти до контенту

Блекота чорна – хімічний склад та вживання


рецепти препаратів з блекоти Блекота чорна (Hyoscyamus niger, білена, білун, блекіт, зубовик, люльник, люлюх, німиця, собачий мак) – всі ці назви носить трав'яниста дворічна лікарська рослина з неприємним запахом та висотою стебла від 20 до 40 см. Прикореневі листки черешкові, а стеблові —яйцеподібні, сидячі, довгасті, з зубчастими великими краями, які обгортають наполовину стебло. Зверху листки темно-зелені, а знизу - більш світлого відтінку. Поверхня блекоти чорної опушена м'якими волосками. Квіти цієї рослини великі, дзвоникоподібні, неправильні, з віночком брудно-жовтого кольору. Цвіте блекота чорна з червня по серпень. Її плодами є глечикоподібні коробочки з кришечками, які дозрівають у кінці липня та на початку серпня.

Блекота чорна належить до рудеральних (сміттєвих) рослин. Вона зустрічається біля будинків, вздовж доріг, на перелогових луках і городах. Росте ця лікарська рослина по всій території України. Трапляється вона також в Західному і Східному Сибіру, а також у Забайкаллі (Читинській області).

Хімічний склад блекоти чорної

Всі частини рослини містять токсичні речовини, що складаються з сильнодіючих алкалоїдів гіосціаміну, скополаміну та атропіну, хоча найчастіше люди отруюються насінням цієї рослини

При отруєнні у людей виникає почервоніння шкіри та сухість у роті, потім з’являється висипка на шкірі, нудота, спрага, блювання, судоми, порушення серцевої діяльності, і психічні розлади. Ці симптоми прогресують досить швидко - від кількох хвилин до кількох години. У випадку виникнення ознак отруєння слід негайно викликати лікаря.

Застосування блекоти чорної в медицині

Препарати з цієї рослини застосовують у медицині так само, як і ліки з блекоти чеської, але тільки при погодженні з лікарем. Слід також пам’ятати, що потрапляння в організм значних доз блекоти порушує звичайну поведінку людей.