Перейти до контенту

Бронхоектатична хвороба у дітей – причини виникнення і методи лікування

чіпси


лікування бронхоектатичної хвороби
- Розвиток бронхоектатичної хвороби
- Причини розвитку хвороби у дітей
- Класифікація і симптоми бронхоектатичної хвороби
- Діагностика бронхоектатичної хвороби
- Лікування бронхоектатичної хвороби у дітей
- Прогноз і профілактика захворювання

Бронхоектатична хвороба у дітей (БЕХ) представляє собою хронічне захворювання дихальних шляхів набутого характеру. Це захворювання призводить до деформації та розширення бронхів на тлі гнійного запалення. Проявами бронхоектатичної хвороби є вологий кашель, дихальна недостатність, виділення мокроти, періодичне виникнення бронхіту і деформація грудної клітки. Встановити діагноз БЕХ у дитини можна за допомогою бронхоскопії, рентгенографії та КТ грудної клітки. Для лікування бронхоектатичної хвороби в дитини застосовується фізіотерапія, лікування антибіотиками, бронхолітиками, муколітиками, а також використання інгаляційних глюкокортикоїдів. Іноді в особливо важких випадках може застосовуватись хірургічне втручання.

Розвиток бронхоектатичної хвороби

Під бронхоектатичною хворобою в дітей розуміють хронічне гетерогенне ураження легень і бронхів, під час якого відбувається незворотна деформація грудної клітки. Яскраво вираженими є запальні процеси з нагноєнням в бронхіальному дереві, що проявляються у формі рецидивуючих бронхітів. Це захворювання було вперше ідентифіковане і досліджене у Франціїх в 1819 році лікарем-анатомом Рене Лаеннеком. На сьогоднішній день поширеність цього захворювання складає приблизно 2 - 12 випадків на 1000 дітей. Здебільшого БЕХ у дітей виникає в зонах з несприятливою екологією або коли в сім'ї часто курять в присутності дітей. При цьому хлопчиків бронхоектатична хвороба уражає вдвічі частіше ніж дівчаток. Було помічено, що протягом останніх років поширеність хвороби значно зменшилась. Причиною такого явища вважається зменшення кількості інфекційних захворювань в цілому та підвищення ефективності антибактеріальної терапії.

Причини розвитку хвороби у дітей

Бронхоектатична хвороба відноситься до поліетіологічних захворювань. Перші бронхоектази здебільшого утворюються внаслідок перенесеного раніше рецидивуючого або важкого вірусного або бактеріального захворювання (грип, пневмонія, кір, бронхіт, коклюш). В дитини перші бронхоектази можуть проявитись протягом 48 годин, що пояснюється морфологічною незрілістю тканин легенів. Іноді ця хвороба розвивається у дітей після потрапляння у дихальні шляхи стороннього тіла. У випадку масивної обтурації деформація тканин може розвинутись вже через пару годин. До загострення бронхоектатичної хвороби в дитини найчастіше призводять такі вірусні респіраторні захворювання, як риніт, грип, пара грип, аденовірусна інфекція. При хронічному бронхіті в дитини перебіг бронхоектатичної хвороби ускладнюється. Це ускладнення відбувається внаслідок ураження пневмококами, стафілококами і гемофільною паличкою.

пастилки

симптоми та ознаки бронхоектатичної хвороби

Відомо також, що розвиток бронхоектатичної хвороби в дитини спричиняється рядом факторів, які мають значний вплив на організм. Сюди слід віднести спадкову схильність, що полягає у генетично спричиненому дефекті стінок бронхів, вживання жінкою під час вагітності тютюнових виробів, наркотичних речовин та алкоголю. Крім цього до факторів, що підвищують схильність до хвороби, належить пасивне куріння, ателектази різної етіології, забруднене навколишнє середовище, погіршення імунітету, гастроезофагеальна рефлексна хвороба та ін. Ще слід додати результат неправильно призначеного лікування і локалізація запалення при потенційно небезпечних хворобах в базальних відділах легенів.

Основу патогенезу цього захворювання у дітей складають два фактори - погіршення прохідності та запалення бронхів. При цьому запалення спричиняє виразку епітелію і метаплазію слизової, склерозування стінок, деструкцію хрящових кілець, гладких та еластичних волокон. Внаслідок впливу цих чинників погіршується резистентність та еластичність бронхів до кашльового поштовху, після чого виникає порушення мукоциліарного кліренсу та утворюється деформація.

Все це викликає розширення бронхів та збільшення внутрішньобронхіального тиску і спонукає до розвитку бронхоектатичної хвороби в дитини. Погіршення прохідності з бронхів повітря, що залишилось у дихальних шляхах, в свою чергу теж викликає внутрішньобронхіальну гіпертензію і розвиток запалення.

Класифікація і симптоми бронхоектатичної хвороби

В педіатрії зазвичай використовуються такі способи класифікації захворювання:

1. Відносно форми деформації бронхів: кістоподібна, мішкувата, циліндрична, веретеноподібна, змішана.
2. За степенем важкості перебігу: легка, середньоважка, важка.
3. За етапом перебігу: загострення або ремісія.
4. За степенем ураження: часткова, полісегментна, сегментарна, тотальна.

Першим проявом бронхоектатичної хвороби в дитини є хронічний бронхіт. При цьому перші ознаки бронхіту можуть виникати вже в трирічному віці. Саме в цей період життя дитини захворювання має постійний рецидивуючий характер. Потім, коли діти підростають, у них спостерігаються загострення хвороби від 3 до 5 разів на рік. Типовим клінічним симптомом бронхоектатичної хвороби є виділення мокротиння і вологий кашель. Слід зазначити, що виділення мокротиння найбільше відбувається зранку та у значній кількості. Часто при захворюванні у дітей буває гіповітаміноз, який проявляється у вигляді ламкого волосся, сухої шкіри, крихких нігтів і т.п. В окремих випадках помітна деформація грудної клітки. Однак фізичний розвиток дітей порушується досить рідко. В момент загострення захворювання іноді виникає експіраторна задишка, характерна фізичним навантаженням, і астеновегетативний синдром. Можливі також домішки крові в мокротинні та оральна крепітація.

Діагностика бронхоектатичної хвороби

Діагностика захворювання у дітей базується на аналізі анамнестичних даних, інструментальних і лабораторних аналізах, фізикальних обстеженнях. Під час аналізу даних педіатром першочергова увага спрямована на перенесені раніше вірусні та бактеріальні захворювання дихальних шляхів та можливі негативні впливи. Візуальне обстеження дитини, залежно від форми бронхоектатичної хвороби, може виявляти різноманітні симптоми. Під час аускультації чути амфоричні шуми, вологі хрипи і жорстке дихання. Результатами лабораторних аналізів під час загострення хвороби будуть ознаки запалення в організмі дитини, а саме: підвищення рівня лейкоцитів, ШОЕ, зсув формули крові в лівий бік. Для того, щоб встановити вид патогенних мікроорганізмів, які спричинили розвиток захворювання, здійснюється серологічний тест крові, бактеріоскопічні аналізи мокротиння.

Важливе значення під час діагностики бронхоектатичної хвороби має рентгенографія, комп'ютерна томографія я бронхоскопія. Таким чином визначається зміщення і зменшення об'єму легенів, їх деформація та інші ознаки. Слід зазначити, що у більшості випадків захворювання уражає ліву легеню. Під час проведення бронхоскопії очевидними ознаками є структурні та запальні зміни просвіту бронхів, порушення мукоциліарного кліренсу. Основним ознаками хвороби у дітей при застосуванні КТ є погіршення видимості та звуження дистальних відділів бронхіального дерева у крайніх ділянках легенів.

Під час диференціальної діагностики при бронхоектатичній хворобі у дітей визначається наявність інших нозологій, до яких слід віднести синдром Вільямса-Кемпбелла, Муньє-Куна, легеневу форму муковісцидозу, вроджені пороки бронхів, циліарну дискінезію, алергічний бронхолегеневий аспергільоз та ін.

Лікування бронхоектатичної хвороби у дітей

Під час лікування бронхоектатичної хвороби у дітей застосовуються консервативні методи у період загострення. При цьому слід дотримуватися постільного режиму, а в харчуванні повинні бути продукти, багаті на білок, жири, вітаміни А і С. Потрібно зменшити вживання солі та вуглеводів.

Щодо медичних препаратів, які застосовуються для лікування захворювання, в першу чергу це антибактеріальні засоби, які підбирають відповідно до чутливості мікрофлори, що була висіяна з мокротиння. Крім цього лікарі часто призначають бронхолітики і муколітичні препарати, а також кортикостероїди у формі інгаляцій. Іноді, якщо виникає потреба, проводять бронхоскопію для санації бронхіального дерева. Серед фізіотерапевтичних засобів лікування бронхоектатичної хвороби найпоширеніші УВЧ, електрофорез, масаж, позиційний дренаж, аплікації парафіну та озокериту, лазерна терапія та ін.

При важкому перебігу хвороби у дитини застосовується хірургічне втручання, що полягає в полі сегментарній та моно сегментарній резекції легенів. Причиною, що викликає необхідність проведення такої операції, лікарі вважають відсутність очікуваного ефекту при консервативному лікуванні бронхоектатичної хвороби, а також виникнення легеневих кровотеч та інших станів, що загрожують життю дитини.

Прогноз і профілактика захворювання

Загалом при ранній діагностиці та ефективному лікуванні прогноз при бронхоектатичній хворобі у дітей позитивний. Подальший розвиток і поширення хвороби інтактні ділянки бронхіального дерева не відбувається, якщо лікування було підібрано правильно. Після лікування цього захворювання діти нормально адаптуються в соціальному середовищі та практично не втрачають свою працездатність.

Серед методів профілактики бронхоектатичної хвороби основними будуть дії, що спрямовані на блокування розвитку хвороби. Сюди слід віднести антенатальну охорону плода, вчасне лікування і профілактику респіраторних інфекційних захворювань, а також усунення можливих етіологічних факторів. До вторинних методів профілактики БЕХ належать дії, націлені на зменшення частоти загострень і формування стійкої ремісії. Тут потрібно згадати про повноцінне харчування дітей, призначення санаторно-курортного лікування, лікувальну фізкультуру, фізіотерапевтичні методи і, звичайно, усунення провокуючих хворобу факторів.