ДИТЯЧИЙ ЛІКАР

Категорія ‘Фізіологія’

– Причина хрускоту в суглобах у дитини
– Що робити, якщо у дитини хрустять суглоби?
– Тривожні симптоми при хрускоті суглобів у немовлят
– Якщо хруcтять суглоби у підлітка
– Методи діагностики хрускоту в суглобах
– Профілактичні заходи

Зазвичай, коли розмова заходить про хрускіт в суглобах, ми машинально розуміємо, що мова йде або про літніх людей, або хоча б про тих, чий вік перевищив 40 – 45 років. Але виявляється, що хрустіння в суглобах буває у людей різного віку, в тому числі у дітей. Якщо ж такі симптоми були виявлені у пацієнтів молодшої вікової категорії? Що робити і коли починати турбуватися, а також, які причини викликають підозрілі звуки в суглобах дітей? Зараз ми розглянемо всі ці питання.

Причина хрускоту в суглобах у дитини

Якщо суглоби здорові, то вони рухаються плавно, і не видають ніяких звуків, тому що в цьому їм допомагає суглобова рідина, що змащує суглоб. Хрускіт суглоба може вказувати на порушення роботи суглобової тканини або бути нормою. Давайте розглянемо випадки, коли хруст у суглобах дитини можна вважати нормальним явищем, а коли – патологічним.

Батьки повинні бити на сполох, якщо у дитини спостерігаються такі ознаки і симптоми:

– постійний хрускіт якого-небудь одного суглоба;
– хрускіт триває досить тривалий час;
– хрускіт чути при згинанні або розгинанні частини тіла;
– проявляється асиметрія шкірних складок і дитині важко розсунути кінцівки;
– дитина пхикає, вередує, плаче при хрустінні суглобів, в області хрускоту видно почервоніння або припухлість.

Такі симптоми повинні насторожити батьків і стати приводом для звернення до фахівця.

Особливості хрускоту суглобів у немовлят

Кожна мама турбується про свого малюка, особливо в грудному віці. Звичайно, цей вік вважається найбільш несприятливим, оскільки малюк ще не в змозі пояснити, що конкретно його турбує. У такому віці часто зустрічаються будь-які патології. Тому коли батьки чують хоч найменше похрускування, починають турбуватися, чи все в порядку з малюком.

Причинами хрускоту у немовлят є:

1. Вік. Так як малюк до 1 року росте дуже швидко, суглоби не встигають рости разом з ним, тому можливе хрустіння.

2. Спадковість. Недостатньо сформовані суглоби, кістки і зв’язки можуть говорити про те, що у когось в родині є такі захворювання і малюкові вони передалися у спадок.

3. Запалення зчленування. Якщо у дитини спостерігається запалення, то хрускіт чується досить часто, так само все це супроводжується занепокоєнням, плачем дитини, появою набряків і почервоніння. Таке порушення в медицині має назву артрит. Найчастіше артрит уражає колінні суглоби.

Діти віком від 3 до 8 років: особливості патології

Якщо хрустіння виникає в суглобі дитини віком від 3 до 8 років, то потрібно дуже серйозно насторожитися, оскільки найчастіше це буває патологією.

Причиною є:

1. Активне зростання. Дитина починає інтенсивно рости, витягуватися у рості і додавати у вазі. Тоді такий хрускіт цілком можливо буде вважатися нормою.

2. У дитини спостерігається дефіцит вітамінів та мікроелементів. Таке може бути, якщо у дитини в раціоні відсутні фрукти, овочі, а також вона проводить мало часу на вулиці.

3. Дефіцит рідини. Вода відіграє велику роль в організмі будь-якої людини, а особливо дитини. Якщо дитина вживає мало рідини, саме води (не соки, чаї, компоти, а саме води), то в організмі не вистачає її. Як наслідок падає рівень внутрішньосуглобової рідини.

4. Фізичні навантаження. Організм дитини не відразу звикає до будь-яких фізичних навантажень, тут випливає причина хрускоту в суглобі.

5. Часто діти при грі або просто прогулянці отримують різні травми, від яких виникає патологія суглобів.

Якщо у дитини було захворювання, яке торкнулося зчленування і суглобів, то наслідком такого захворювання буде хрустіння.

Хрустіння в суглобах у підлітків

Підлітки, так само як і діти, схильні до такої недуги, але в такому віці великий відсоток буде на тому, що це патологія.

Причини:

1. У підлітковому віці відбувається гормональний дисбаланс, в організмі відбувається так звана перебудова. З гормонами зробити нічого не можна, варто лише чекати, коли перебудова закінчиться.

2. Якщо дитина має чудову гнучкість, а зв’язки дуже слабкі, то у таких дітей хрустіння буде відчуватися протягом усього життя.

3. Неправильний розподіл фізичного навантаження при заняттях спортом. Не можна відразу навантажувати організм дитини великим фізичним навантаженням, потрібно все робити поступово.

4. Зайва вага дитини дуже впливає на суглоби і кістки, тому і виникає хрускіт.

5. Плоскостопість. Якщо дане захворювання не було виправлено, то відбувається, так само як і при зайвій вазі, великий вплив на суглоби.

6. Отримані будь-які травми, пов’язані з кістками, суглобами так само можуть призвести до хрускоту.

7. Запальні процеси в суглобах.

У будь-якому випадку про серйозність проблеми у дітей різних вікових груп може судити кваліфікований фахівець. Тому, якщо батьки помітили у дитини похрускування в суглобах, вони повинні звернутися за консультацією до ортопеда. Після проведених досліджень і діагностики лікар оцінить серйозність стану малюка і наявність у нього патології, після чого дасть рекомендації щодо лікування або профілактики хвороби.

Що робити якщо у дитини хруcтять суглоби?

Насамперед, що варто зробити при наявності відповідних симптомів, це звернутися до лікаря. Після того, як лікар проведе огляд, він зможе сказати патологія це чи ні, та призначить необхідне лікування.

Меню дитини в такому випадку зазнає деяких змін. У раціоні харчування дитини має з’явитися більше продуктів, багатих кальцієм, так як саме цей мікроелемент як ніщо інше зміцнює кістки і суглоби. Кальцій входить в такі продукти як: молоко, риба, сир. Крім цього дитину варто навчити пити більше води, хоча б склянку вранці і наступну склянку перед їдою.

У підлітків все набагато складніше, тут всього два варіанти: або це патологія, або гормональний дисбаланс. Патологія це такі захворювання як: артрит, артроз і хвороба Бехтєрєва. Якщо ж все-таки це гормони, тоді, як тільки вони прийдуть в норму, хрустіння щезне.

Якщо ж дитина при ходьбі, присіданні та згинанні коліна відчуває дискомфорт, слід негайно звернутися до лікаря. Лікар випише мазі, препарати, а можливо призначить уколи, які полегшать біль. У таких випадках дитину варто відгородити від великих фізичних навантажень, взяти довідку для спеціальної групи в школі та записатися на курс ЛФК.

Тривожні симптоми при хрускоті суглобів у немовлят

Якщо дитині не виповнилося ще й року, то такі симптоми повинні насторожити батьків.

1. При рухах кінцівок дитини чути систематичний хруст якого-небудь одного суглоба.

2. При масажі малюка, згинанні ніжок і ручок чути клацання.

3. Складки, які утворюються на ніжках, асиметричні, стегна важко розводити. Ця ознака може бути наслідком вивиху, але остаточний діагноз може поставити тільки лікар ортопед.

4. При хрустких звуках в суглобах дитина починає турбуватися, хникати або плакати.

5. На поверхені суглоба є припухлість і почервоніння.

Якщо хруcтять суглоби у підлітка

Хрускіт суглобів у підлітків не завжди буде свідчити про захворювання. Найчастіше хрускіт у підлітків чути в районі шиї, спини і виною всьому найчастіше фізичні навантаження. У таких випадках варто зменшити фізичні навантаження на якийсь час і почати вводити їх поступово. Тільки після того як організм почне поступово звикати, хрустіння зникне.

Ще однією причиною хрустіння суглобів у підлітків є гормональний дисбаланс. Як сказано було вище, нічого вдіяти з цим лікарі та батьки не зможуть, варто лише дочекатися, коли гормональний фон поернеться до норми і хрустіння пройде.

Методи діагностики хрускоту в суглобах

Говорити про те, що людина не може сама собі поставити діагноз, навіть не варто, оскільки це всім відомо. Але якщо звичайно вона не є лікарем. Для того, щоб провести діагностику і дізнатися в чому причина хрустіння, слід звернутися до лікаря. Систематичний хрускіт суглобів вказує на присутність проблем зі здоров’ям дитини. В такому випадку слід пройти ретельне обстеження, щоб уникнути подальших ускладнень.

При хрускоті в суглобах лікар найчастіше призначає біохімічний і загальний аналіз крові. Біохімічний аналіз крові покаже, чи не підвищений у крові вміст білка. А загальний аналіз крові покаже, чи не підвищене ШОЕ. Якщо так, то це вказує на запальні процеси.

Причин, через які відбувається хрускіт суглобів, дуже багато. Перш ніж лікар призначить лікування, потрібно пройти комплексну діагностику. До такої комплексної діагностики відноситься: комп’ютерна томографія, МРТ, рентгенографія та УЗД суглобових зчленувань. Такі процедури допоможуть розпізнати, побачити і виявити причини хрустіння, а також зміни в суглобах і прилеглих тканинах. Рентген вкаже на зміни тільки в кістках. УЗД для визначення патології в зчленуваннях. МРТ дає повну інформацію про стан суглобів.

Для діагностики патології у немовлят їх вкладають на кушетку і згинають по черзі всі суглоби, а також розводять в різні сторони. Якщо лікареві вдається розвести стегна так, щоб вони торкнулися кушетки, тоді патології немає. Якщо ж цього все ж не вдалося зробити, значить є вивих.

Як тільки виникло хрустіння суглобів у дітей, слід звернутися до лікаря, а також переглянути раціон харчування і проведення часу. У раціоні повинні бути присутніми овочі та фрукти, молоко, сир, щоб уникнути дефіциту вітамінів. Також слід звернути увагу на фізичні навантаження дитини і збільшити перебування на свіжому повітрі.

Профілактичні заходи

Для того, щоб уникнути проблем з хрускотом суглобів, потрібно проводити профілактичні заходи, стежити за харчуванням дитини, гуляти з нею частіше, а також привчити до профілактики. За всім цим повинні стежити батьки.

До таких профілактичних заходів відноситься:

1. Як би банально не звучало, але це вітаміни, мінерали та поживні речовини. Все це можна взяти з продуктів харчування і навколишнього середовища. Дітям з дитинства варто включати в меню такі продукти як, сир, брокколі, банани, родзинки і так далі. Плюсом до всього цього буде щоденна прогулянка на свіжому повітрі.

2. Вода. Вона відіграє велику роль в житті кожної людини, вона приводить в норму всі обмінні процеси організму. З води так само виробляється рідина, яка знаходиться в суглобах. Давайте дитині пити стільки, скільки вона хоче.

3. Активність. В життя дитини варто додати рухову активність, плавання, їзду на велосипеді, гімнастику, танці, футбол і так далі. Активність буде розминати всі суглоби, зв’язки і кістки дитини. Але все це повинно бути в помірних кількостях.

– Чому у дитини розвивається заяча губа?
– Чим небезпечне захворювання
– Різновиди заячої губи
– Ознаки заячої губи
– Діагностика заячої губи
– Анатомія ураженої області
– Методи лікування заячої губи в дитини

Заяча губа – порок розвитку, що представлений у вигляді незарощення верхньої губи. З даною патологією народжується 0,05 % немовлят, частіше хлопчики. Формування ущелин відбувається внутрішньоутробно приблизно до восьмого тижня вагітності при закладці щелепно-лицьових органів. Такі пороки рідко є ізольованими і представлявляють собою комплекс синдромів.

В основі розвитку такого пороку, як заяча губа, лежить генетичне порушення. При цьому дитина повністю розвинена як у фізіологічному, так і в психічному плані, а проблема проявляється тільки у вигляді зовнішнього дефекту. Дана патологія може успадковуватися, але ймовірність її виникнення складає всього 7 %.

Чому в дитини розвивається заяча губа?

Найбільш поширеними причинами цієї мутації стають:

– прийом алкогольних напоїв, наркотичних речовин, тютюнопаління;
– шкідливі умови навколишнього середовища;
– інфекція;
– надмірна вага або ожиріння;
– недостаток в організмі матері фолієвої кислоти;
– частий стрес;
– токсикоз;
– лікарські засоби;
– вік матері понад 35 років.

Так як формування кісткових структур особи відбувається до 8 тижнів розвитку, майбутня мама може і не знати про своє положення, що в свою чергу рідко, але призводить до виникнення даного стану. Саме тому слід дуже ретельно ставитися до питань планування вагітності.

У період коли сім’я починає серйозно замислюватися про народження дитини, обидва партнери повинні пройти медичне обстеження, при необхідності пролікуватися від виявлених інфекцій і захворювань, переглянути свій спосіб життя, раціон харчування та інше. Такі заходи допоможуть звести до мінімуму ризик розвитку різних патологій у майбутнього потомства.

Чим небезпечне захворювання?

Такий порок розвитку, як заяча губа у дитини має не тільки зовнішню потворність, але і викликає певні незручності життєдіяльності самого малюка. До таких незручностей відносять:

1. Ускладнення смоктання. Якщо дефект яскраво виражений, то годування таких дітей можливе тільки за допомогою носового зонда.

2. Аномалії зубів. Проявляється вона по-різному. Зуби можуть бути відсутніми або додаватися зайві, формується неправильний прикус, також часто рецидивує карієс.

3. Розлади мови: гугнявість, нечітка вимова.

4. Порушення соціальної адаптації в разі відсутності корекції.

У будь-якому випадку, якщо у дитини є такий порок розвитку, як заяча губа, батьки повинні налаштовуватися на проведення операції. Це дозволить уникнути багатьох психологічних і фізичних проблем в подальшому житті дитини.

Різновиди заячої губи

Загальноприйнятою класифікації такої патології розвитку, як заяча губа, не існує, але при цьому виділяють основні групи різновидів цієї проблеми. Зазвичай ущелина формується з одного боку, але в практиці зустрічаються випадки двостороннього дефекту.

Одностороннє незарощення зазвичай розташовується зліва. Заяча губа буває двох форм: повна і неповна. Глибина дефекту і його протяжність можуть бути різні. При легкій формі страждають виключно м’які тканини губи, що не можна сказати про важкі випадки, коли проблема пов’язана з кістковою тканиною.

Такі пороки рідко є ізольованими і представляють собою комплекс синдромів. Встановлення форми і ступеня вираженості дефекту дозволяє лікарю визначитися з подальшою тактикою лікування.

Ознаки заячої губи

Заячу губу можна без зусиль виявити при зовнішньому огляді малюка в пологовому залі, так як типова деформація в області верхньої або нижньої губ вказує на наявність цієї патології. Якщо заячу губу вчасно не піддати корекції, то дитина може соромитися свого зовнішнього вигляду, бути сором’язливою в колективі. Не варто забувати і про дитячу жорстокість.

Процеси смоктання і ковтання також порушуються, немовлята можуть відмовлятися від грудного вигодовування, діти старшого віку часто давляться їжею, що при зниженні імунної системи може призвести до серйозних наслідків. Часто при глибоких дефектах годування стає можливим тільки через носовий зонд. Коли у дитини з’являються зуби і формується прикус, порушується пережовування їжі, особливо твердої. Таких діток намагаються годувати протертою або збитою на блендері їжею.

Схильність до карієсу, порушення зубного ряду з пропуском зубів або додаванням зайвих, неправильний кут росту зубів є частими супутниками ущелини губи. Ринолалія (розлад мови) часто супроводжує дітей з цією недугою. Мова їх нечітка, гугнява, існують також проблеми з вимовою приголосних.

Діагностика заячої губи

Виявити дане захворювання в наш час не складає труднощів, тому що воно добре виявляється за допомогою УЗД. Все залежить від класу узі-апарату і досвіду лікаря. Найчастіше розглянути дефекти м’яких тканин обличчя і кісткових утворень стає можливим вже з четвертого місяця вагітності, тобто на другому скринінговому обстеженні вагітної жінки. Але остаточний діагноз може встановити тільки лікар неонатолог, який оглядає дитину відразу після її появи на світ. Лікар УЗД-діагностики такого права не має, він може лише написати висновок і попередити майбутніх батьків та гінеколога, щосупроводжує вагітність, про високий ризик даної патології у плода.

Планування наступної вагітності завжди лякає батьків, перша дитина яких народився з даною патологією, так само як і при виявленні дефекту у першої дитини. Що можна сказати про ці два варіанти?

Виявлення дефекту за допомогою УЗД під час вагітності після другого скринінгу

Виявлення дефекту за допомогою УЗ-діагностики під час вагітності можливе після другого скринінгу. Якщо порок розвитку є ізольованим, то ніяких приводів для паніки немає, лікарі завжди радять майбутнім батькам зберегти вагітність, так як після народження захворювання добре піддається корекції і в дорослому житті ніяк не заважає. А ось у разі виявлення множинних вад розвитку, коли існує ризик внутрішньоутробної смерті плода, або смерті дитини в ранньому віці, лікар все-таки радить батькам перервати вагітність, щоб уникнути важких наслідків як для плода, так і для життя та здоров’я матері. Однак рішення завжди приймають батьки.

Планування другої і наступних вагітностей

Нерідко бувають випадки, коли після народження в родині хворої дитини батьки починають сумніватися в плануванні наступних вагітностей. В першу чергу потрібно розібратися, що ж призвело до виникнення даної патології у першої дитини. Причин може бути безліч. Це можуть бути впливи як зовнішніх чинників, так і внутрішніх. Є ймовірність, що один з батьків – носій дефектного гена, тоді ризик виникнення заячої губи у такої пари існує завжди. У таких випадках сімейна пара може звернутися до лікарів медико-генетичної консультації. Якщо ж причина була в перенесеній мамою інфекції, або була пов’язана з вживанням токсичних для плода речовин, то існують всі шанси народження абсолютно здорового малюка.

Анатомія ураженої області

В результаті типової деформації м’якої тканини, а також що лежить під нею хрящової, а потім і кісткової тканин, відбувається формування повної односторонньої заячої губи. У м’язової тканини виникає дисбаланс, що надалі впливає на верхню щелепу, в яку вростає медійна різцева і задньобокова частини.

З Сошникова щілини нижній край передньої носової перегородки зміщується в здорову ніздрю і з боків спирається на дефект, тобто розколину. Внаслідок переміщення каудальной перегородки Колумелла (складка між ніздрями) спотворюється, хрящ викривляється, а бічна ніжка йде назад. Процес цей дуже складний для розуміння, тому не варто загострювати увагу на подібних речах, краще розберемося в головному – як проводити корекцію захворювання.

Методи лікування заячої губи в дитини

Найефективнішим і єдиним методом лікування заячої губи у дітей є оперативне втручання. Однак, в окремих випадках, до нього можуть бути протипоказання у дитини. Розглянемо показання і протипоказання до проведення хірургічного лікування.

Показання до операції

Існує спеціальний спосіб визначення безпечних показань для оперативного лікування. Це так зване правило десяток. Воно полягає в тому, що дитина у віці понад десять тижнів на кожні десять фунтів власної ваги повинна мати до десяти г/дал гемоглобіну. Корекція обов’язково повинна проводитися в ранньому дитинстві, найсприятливішим часом для оперативного лікування таких діток є вік від двох до трьох місяців.

Протипоказання до операції

Найбільш частими протипоказаннями для оперативного лікування є стани, що загрожують життю і здоров’ю дитини. Ними можуть бути захворювання крові, серцево-судинної системи, інфекції або занадто маленька вага внаслідок недоїдання.

Види оперативного лікування патології верхньої заячої губи в дітей

Після огляду дитини приймає рішення про проведення операції, її форму та необхідність втручання пластичного хірурга. До основних форм операцій відносяться:

1. Хейлопластика – найпростіший варіант операції, який застосовується в разі відсутності дефектів в кістковій і хрящовій тканинах. Тобто, якщо проблема торкнулася тільки м’які тканини, даний вид операції найкращий. Він може бути виконаний навіть у перші дні життя новонародженої дитини і дуже простий в технічному виконанні.

2. Ринохейлопластика – більш складна операція, яка проводиться в разі залучення до процесу не тільки м’якої тканини, але і хрящових та кісткових елементів. Необхідно провести корекцію положення, як хрящів носа, так і кругового м’яза рота. Після операції проводиться тампонада носової порожнини, тобто в порожнину носа занурюють марлевий тампон. Це роблять з метою захисту від слизу і частинок їжі свіжих швів. Щоб хрящі утримувалися в потрібному положенні до самого загоєння післяопераційної рани (а це приблизно три місяці) в ніс встановлюють пластикову трубочку, яка і утримує хрящі в потрібному положенні.

3. Ринохейлогнатопластика – операція, яка виконується в разі залучення до процесу альвеолярного відростка верхньої щелепи, а також в разі її недорозвинення, при сильних і грубих деформаціях носа. Даний вид операції дуже схожий з описаною вище технікою. В післяопераційний період так само встановлюються в порожнину носа тампони, далі різні пластикові трубочки, а також розпірки для утримання кісток і хрящових структур в правильному положенні.

У 85 – 90 % випадків хірургічного лікування заячої губи у дітей вдається повністю відновити правильну форму м’язового каркаса рота, верхньої щелепи і носа. Успішність операції оцінюється через рік і пізніше після проведення корекції. Можливо, лікар прийме рішення про проведення додаткових обстежень і процедур.

– Причини погіршення імунітету в дітей
– Методи покращення імунітету в малих дітей
– Ефективні лікувально-профілактичні заходи для покращення імунітету
– Як загартовувати дитини зі слабким імунітетом?

Навіть звичайний нежить або незначне підвищення температури завжди викликає занепокоєння у батьків. Якщо ж мова йде про інші, більш серйозні хвороби, це викликає справжні страждання. Слід пам’ятати, що основною причиною більшості важких і тривалих захворювань є погіршення імунітету в дитини – ослаблення захисних функцій організму, внаслідок чого він не здатен подолати бактеріальні та вірусні атаки.

Причини погіршення імунітету в дітей

Якщо в малюка погіршився імунітет, його здоров’я буде в цей момент під загрозою, адже більшість бактеріальних інфекцій та вірусних уражень здатні призвести до виникнення хвороби. Потім необхідне буде тривале лікування та реабілітація організму з відновленням імунітету, бо він погіршується і під впливом антибіотиків, що часто застосовуються для лікування дитячих інфекційних хвороб. Давайте перерахуємо основні ознаки того, що в дитини погіршився імунітет:

– апатія, слабкість та сонливість;
– наявність хронічних захворювань;
– періодичне виникнення ГРЗ (декілька разів на рік);
– прояви алергії;
– висипка на шкірі;
– ускладнення внаслідок перенесених захворювань;
– довготривале одужання після хвороби.

Методи покращення імунітету в малих дітей

Якщо батьки виявили у дитини вказані вище ознаки, потрібно відвести малюка до лікаря. Самостійне лікування в даному випадку неприйнятне, як і діагностування захворювання в домашніх умовах. Справа в тому, що імунодефіцит буває не тільки набутим, але й вродженим. Правильний діагноз зможе встановити лише фахівець, який потім і призначить правильне лікування та відновлення функцій імунної системи. Якщо, скажімо, йде мова про набутий імунодефіцит, його вдасться зміцнити природнім шляхом – дотриманням режиму дня, вживанням вітамінів, нормалізацією харчування і загартовуванням організму. При вродженому імунодефіциті потрібно буде використовувати спеціальні медичні препарати, які називаються імуномодуляторами. Вони підвищують здатність дитячого організму протидіяти інфекційним ураженням.

Імунітет дитини – це спеціальна захисна система організму, до якої залучається багато життєво важливих органів (легені, кишечник, селезінка, кістковий мозок, мигдалики, вилочкова залоза, слизові оболонки та шкіра). Крім цього, за імунітет відповідають такі клітини організму, як В і Т лімфоцити, лейкоцити, моноцити і макрофаги. Кожному виду клітин відведена певна роль у загальній захисній системі організму. Тому для покращення імунітету дитини необхідно зміцнити увесь організм.

Щоб покращити здоров’я своїх дітей батьки витрачають багато часу, грошей і сил. При цьому більшість батьків здатні затратити будь-які засоби і кошти – обстеження у дорогих платних клініках, реабілітація в санаторіях і на курортах, застосування дуже дорогих препаратів і т.п. Але не потрібно нехтувати такими простими і дієвими методами покращення здоров’я, як загартовування дітей, дотримання дієти, вживання лікувальних відварів і настоїв на травах, туристичні походи і звичайні прогулянки на свіжому повітрі.

Ефективні лікувально-профілактичні заходи для покращення імунітету

Правильне харчування. Більшість імунних клітин організму знаходяться в кишечнику дитини, тому в першу чергу слід нормалізувати харчування. Тож які продукти варто давати дітям для підвищення захисної здатності організму? До таких продуктів потрібно віднести кефір, йогурти, ацидофільне молоко, кислі молокопродукти, сири, яйця, горіхи, рибу, фрукти, овочі та злаки.

Нормалізація режиму дня. Достатній відпочинок та повноцінний нічний сон є основою для відновлення організму в цілому та його захисних функцій. Відповідно постійне перенапруження і надмірна втома значно погіршують імунітет дітей.

Фізичні навантаження і заняття спортом. Лікарями було доведено, що навіть нескладні фізичні вправи, які виконують протягом 15 хвилин на день, є дуже хорошим способом відновлення імунітету і захисту організму від ураження інфекціями. Для більшої ефективності лікарі рекомендують плавання, біг та рухливі ігри на повітрі.

Вживання вітамінів. Це найбільш важливо у другій половині осені, зимою і в першій половині весни. Саме в цей період організм втрачає найбільше вітамінів, які потрібно поновлювати. Тому до харчування малюків необхідно додавати такі продукти, як фрукти,овочі, фруктові відвари і чаї, соки, мед, компоти і відвари з лікарських рослин.

Загартовування організму. Як вже було сказано, після загартовування організм здатен краще протидіяти інфекційним захворюванням, а у випадку хвороби він значно швидше відновлюється. Однак більшість батьків бояться, щоб під час загартовування дитина не застудилася. Тож давайте спочатку поговоримо про те, як загартувати дитину, в якої ослаблений імунітет.

Як загартовувати дитини зі слабким імунітетом?

Основа такого загартовування – поступовість та систематичність, щоб організм звик до самостійного регулювання при різкому перепаді температури слизових оболонок та шкіри. Тобто, внаслідок поступового загартовування відбувається плавне підвищення захисної здатності організму до хвороб. В процесі загартовування можна досягти дуже високої опірності до впливу мікробів та бактерій.

Процедуру загартовування дитини слід проводити таким шляхом: спочатку руки і ноги почергово обливають прохолодною водою (+20 град.) і досить гарячою (+ 35 град.) водою, а через декілька тижнів поступово збільшують зону обливання водою, залучаючи до процедури стегна, живіт, сідниці, спину і груди. Основою успіху загартовування буде його систематичність. Нехай воно проводиться всього по 5-10 хвилин, але має бути кожен день.