- Характеристика збудника черевного тифу
- Симптоми черевного тифу в дитини
- Ускладнення черевного тифу
- Діагностика черевного тифу
- Лікування черевного тифу в дітей
- Профілактика та прогноз при черевному тифі
Черевний тиф в дитини – це гостра кишкова інфекція, що відрізняється циклічним перебігом з переважним ураженням лімфатичної системи кишечника та супроводжується загальною інтоксикацією і висипкою. Захворювання має аліментарний шлях зараження. Інкубаційний період триває в середньому 2 тижні. Клініка черевного тифу характеризується інтоксикаційним синдромом, лихоманкою, висипаннями дрібних червоних плям (екзантемою), гепатоспленомегалією, у важких випадках - галюцинаціями, загальмованістю. Черевний тиф у дітей діагностують при виявленні збудника в крові, калі або сечі. Серологічні реакції мають лише допоміжне значення.
Характеристика збудника черевного тифу
Черевний тиф в дитини виникає при ураженні бактерією Salmonella typhi, яка представляє собою рухому грампозитивну паличку з безліччю джгутиків. Черевнотифозна паличка здатна зберігати життєздатність у навколишньому середовищі до декількох місяців, деякі харчові продукти є сприятливим середовищем для її розмноження (молоко, сир, м'ясо, фарш). Ці мікроорганізми легко переносять заморожування, кип'ятіння, але хімічні дезінфектанти діють на них згубно.
Джерелом черевного тифу є хвора дитина або дорослий носій інфекції. Вже в кінці інкубаційного періоду починається виділення збудника в навколишнє середовище, яке триває протягом усього періоду клінічних проявів та іноді деякий час після одужання (гостре носійство). У випадку формування хронічного носійства дитина може виділяти інфекцію протягом усього життя, представляючи найбільшу епідеміологічну небезпеку для оточуючих.
Виділення збудника відбувається з сечею та калом. Шлях зараження - водний та харчовий. Інфікування відбувається при вживанні води із забруднених фекаліями джерел, харчових продуктів, недостатньо оброблених термічно. У поширенні черевного тифу беруть участь мухи, що переносять на лапках мікрочастинки фекалій. Пік захворюваності відзначається в літньо-осінній період.
Симптоми черевного тифу в дитини
Інкубаційний період черевного тифу в середньому становить 10-14 днів, але може коливатися в межах 3-25 днів. Початок захворювання частіше поступовий, але може бути і гострим. При поступовому розвитку захворювання проявляється повільним підйомом температури тіла, що досягає високих значень на 4-6 день. Лихоманка супроводжується наростаючою інтоксикацією (слабкість, розбитість, головний та м'язовий біль, порушення сну, апетиту). Гарячковий період становить 2-3 тижні. При цьому в дитини відзначаються значні коливання температури тіла в добовій динаміці. Одним з перших симптомів, що розвиваються в перші дні, є збліднення і сухість шкіри.
Висипання з'являються починаючи з 8-9 дня хвороби і мають вигляд невеликих червоних плям до 3 мм в діаметрі, що при натисканні короткочасно бліднуть. Висипання зберігаються протягом 3-5 днів. У випадку важкого перебігу вони набувають геморагічного характеру. Протягом усього періоду лихоманки і навіть при її відсутності можлива поява нових елементів висипу.
При фізикальному обстеженні дітей відзначається потовщення язика, на якому чітко відображаються внутрішні поверхні зубів. Язик в центрі та біля кореня покритий білим нальотом. При пальпації живота відзначається здуття внаслідок парезу кишечника, бурчання в правому підребер’ї. Діти відзначають схильність до ускладнення дефекації. З 5-7 дня захворювання може відзначатися збільшення розмірів печінки та селезінки.
Початок захворювання може супроводжуватися кашлем, а при аускультації легень відзначаються сухі (в деяких випадках вологі) хрипи. На піку захворювання спостерігається відносна брадикардія при вираженій лихоманці - невідповідність частоти пульсу температурі тіла. Може фіксуватися двохвильовий пульс (дикротія) та приглушення серцевих ударів (артеріальна гіпотонія).
Розпал захворювання характеризується інтенсивним наростанням симптоматики, вираженою інтоксикацією, токсичними ураженням ЦНС (загальмованість, марення, галюцинації). При зниженні температури тіла хворі відзначають загальне покращення стану. У деяких випадках після початку регресу клінічної симптоматики в дитини знову виникає лихоманка та інтоксикація, з'являється розеольозний висип. Це так зване загострення черевного тифу.
Рецидив інфекції відрізняється тим, що розвивається через кілька днів, іноді тижнів, після стихання симптоматики та нормалізації температури. Перебіг рецидивів черевного тифу у дітей зазвичай більш легкий, температура коливається в межах субфебрильних значень. Іноді клініка рецидиву обмежується анеозинофілією в загальному аналізі крові та помірним збільшенням селезінки. Розвитку рецидиву зазвичай передує порушення режиму дня, харчування, психологічний стрес, несвоєчасна відміна антибіотиків.
Абортивна форма черевного тифу у дітей характеризується типовим початком захворювання, короткочасною лихоманкою та швидким регресом симптоматики. При стертій формі черевного тифу клінічні ознаки виражені слабо, інтоксикація незначна, а перебіг короткочасний.
Ускладнення черевного тифу
Черевний тиф в дитини може ускладнюватися кишковою кровотечею (проявляється у вигляді прогресуючої симптоматики гострої геморагічної анемії. Важким та небезпечним ускладненням захворювання може стати перфорація кишкової стінки і подальший перитоніт. Крім цього, черевний тиф може сприяти розвитку пневмонії, тромбофлебіту, холециститу, циститу, міокардиту, а також епідемічного паротиту і отиту.
Діагностика черевного тифу
Черевний тиф діагностують на підставі клінічний проявів та епідеміологічного анамнезу, а діагноз підтверджують за допомогою бактеріологічного та серологічного досліджень. Вже на ранніх термінах захворювання можливе виділення збудника з крові та посів на живильне середовище. Результат зазвичай стає відомий через 4-5 днів. Бактеріологічному дослідженню в обов'язковому порядку підлягають кал та сеча дитини, а в період реконвалесценції - вміст дванадцятипалої кишки, взятий під час дуоденального зондування.
Серологічна діагностика носить допоміжний характер і проводиться за допомогою РНГА. Позитивна реакція спостерігається, починаючи з 4-5 доби захворювання, діагностично-значущий титр антитіл – більше ніж 1:160.
Лікування черевного тифу в дітей
Всі діти, що хворіють черевним тифом, підлягають обов'язковій госпіталізації, оскільки визначальним фактором успішного одужання є якісний догляд. Постільний режим прописаний на весь гарячковий період та наступні після нормалізації температури тіла 6-7 днів. Після цього дітям дозволяється сидіти і лише на 10-12 день після нормалізації температури вони можуть вставати. Дієта при черевному тифі висококалорійна, легкозасвоювана, переважно напіврідка (м'ясні бульйони, супи, парові котлети, кефір, сир, рідкі каші за винятком пшоняної, натуральні соки і т.п.). Рекомендовано також багато напоїв (солодкий теплий чай).
Етіотропна терапія полягає в призначенні курсу антибіотиків (левоміцетину, бісептолу, ампіциліну). Паралельно з прийомом антибіотиків, щоб здійснити профілактику рецидивів захворювання та формування бактеріоносійства, нерідко проводять щеплення. При важкій інтоксикації дезінтоксикаційні суміші (колоїдні та кристалоїдні розчини) призначають внутрівенно. Терапію при необхідності доповнюють симптоматичними засобами: серцево-судинними, седативними препаратами, вітамінними комплексами.
Виписка дитини з лікарні проводиться після повного клінічного одужання і негативних бактеріологічних проб, але не раніше ніж на 23 день після нормалізації температури тіла.
Профілактика та прогноз при черевному тифі
При сучасному наданні медичної допомоги прогноз при черевному тифі у дітей є позитивним, захворювання закінчується повним одужанням. Погіршення прогнозу відзначається при розвитку небезпечних для життя ускладнень: прориву кишкової стінки та сильної кровотечі.
Загальна профілактика черевного тифу полягає в дотриманні санітарно-гігієнічних норм щодо вживання та використання води в побуті. Важливе значення має також контроль за санітарним режимом підприємств харчової промисловості та продуктових магазинів, умовами транспортування та зберігання харчових продуктів. Індивідуальна профілактика передбачає дотримання дітьми особистої гігієни та гігієни харчування, ретельне миття сирих фруктів та овочів тощо.
Щеплення дітей від черевного тифу проводиться за епідеміологічними показниками методом одноразового підшкірного введення рідкої сорбованої вакцини.
