- Характеристика збудника вітряної віспи
- Патогенез вітряної віспи у дітей
- Симптоми вітряної віспи в дитини
- Ускладнення вітряної віспи у дітей
- Діагностика вітряної віспи
- Лікування вітряної віспи у дітей
- Прогноз та профілактика при вітрянці
Вітряна віспа є гострим інфекційним захворюванням вірусної етіології, яке характеризується виникненням характерного бульбашкового висипу на тлі загального інтоксикаційного синдрому. Збудник вітряної віспи у дітей - вірус герпесу 3 типу, що передається від хворого повітряно-крапельним шляхом. Вітряна віспа відноситься до найбільш поширених дитячих інфекцій. Вона проявляється характерним сильним свербінням та висипкою, що з'являються на фоні лихоманки і загальноінфекційних проявів. Типова клініка дозволяє діагностувати захворювання, не проводячи ніяких додаткових досліджень. Лікування вітряної віспи в дитини в основному є симптоматичним. Для профілактики вторинного інфікування рекомендована антисептична обробка елементів висипу.
Характеристика збудника вітряної віспи
Вітряну віспу у дітей викликає вірус Varicella Zoster сімейства герпесвірусів, він же - вірус герпесу 3 типу. Це малостійкий у зовнішньому середовищі ДНК-вірус, що здатний до реплікації тільки в організмі людини. Інактивація вірусу відбувається досить швидко при впливі сонячного світла, ультрафіолетового опромінення, а також при нагріванні та висушуванні. Джерелом вітряної віспи для дитини є інші хворі діти протягом 10 останніх днів інкубаційного періоду і п'ятих-семи діб періоду висипання.
Вітряна віспа передається аерозольним повітряно-крапельним шляхом. Зважаючи на слабку стійкість вірусу контактно-побутова передача малоймовірна. Поширення вірусу з дрібнодисперсним аерозолем, виділеним хворими при кашлі, чханні, розмові, можливо на досить велику відстань в межах кімнати, вірогідне також поширення в інші приміщення через рух повітря. Також існує ймовірність передачі інфекції трансплацентарно.
Діти в основному характеризуються високою сприйнятливістю до інфекції, але після перенесення вітряної віспи зберігається постійний довічний імунітет. Діти перших місяців життя захищені від інфекції отриманими від матері антитілами.
Вітрянкою найчастіше хворіють діти дошкільного та молодшого шкільного віку, які відвідують організовані дитячі колективи. Порядку 70-90 % населення переносить це захворювання у віці до 15 років. Захворюваність в містах більш ніж в 2 рази більша, ніж у сільських населених пунктах. Пік захворюваності на вітрянку припадає на осінньо-зимовий період.
Патогенез вітряної віспи у дітей
Входом для інфекції є слизова оболонка дихальних шляхів. Вірус проникає та накопичується в клітинах епітелію, поширюючись далі в регіонарні лімфовузли і загальний кровотік. Циркуляція вірусу з потоком крові викликає в дитини явища загальної інтоксикації. Вірус вітрянки має спорідненість до епітелію покривних тканин. Реплікація вірусу в епітеліальній клітині сприяє її загибелі, на місці відмерлих клітин залишаються порожнини, що наповнюються ексудатом (запальною рідиною), в результаті чого формується везикула. Після розтину везикул залишаються скоринки, а після відділення скоринки під нею виявляється знову сформований епідерміс. Висипання при вітряній віспі у дітей можуть утворюватися не лише на шкірі, але й на слизових оболонках, де досить швидко везикули прогресують в ерозії. Вітрянка в дитини з ослабленою імунною системою протікає у важкій формі, сприяє розвитку ускладнень, вторинного інфікування, загострення хронічних захворювань.
При вагітності вірогідність передачі вітрянки дитині від матері складає в перші 14 тижнів 0,4% і збільшується до 1% аж до 20 тижня, після чого ризик зараження плода практично відсутній. В якості ефективної профілактичної вагітним жінкам, які хворіють на вітрянку, призначають специфічні імуноглобуліни, які допомагають знизити ймовірність передачі інфекції дитині до мінімуму. Більш небезпечна вітрянка, що розвинулася за тиждень до пологів та в наступний після пологів місяць.
Стійкий довічний імунітет надійно захищає організм дитини від повторної інфекції, однак при значному зниженні імунних властивостей організму дорослі, що хворіли вітрянкою в дитинстві, можуть заразитися знову. Також має місце феномен латентного носійства вірусу вітряної віспи, що накопичується в клітинах нервових вузлів і здатен активізуватися, викликаючи оперізуючий лишай. Механізми вірусної активації при такому носійстві поки що недостатньо вивчені.
Симптоми вітряної віспи в дитини
Інкубаційний період вітряної віспи коливається в межах 1-3 тижнів. У дітей продромальні явища слабо виражені, або зовсім не спостерігаються. В цілому спостерігається легке погіршення загального стану. Дорослі схильні до більш важкого перебігу вітряної віспи з вираженою симптоматикою інтоксикації (озноб, головний біль, ломота в тілі), лихоманкою, іноді відзначається нудота і блювота.
Висипання у дітей можуть виникнути несподівано на тлі відсутності будь-якої спільної симптоматики. Висипка при вітряній віспі у дітей носить характер дерматиту і має вигляд поодиноких елементів, що виникають на будь-яких ділянках тіла і поширюються без будь-якої закономірності. Елементи висипу спочатку виглядають як червоні цятки, що прогресують в папули, а потім - у дрібні рівні однокамерні везикули з прозорою рідиною, що здуваються при проколюванні. Везикули що розкрилися утворюють скоринки. Для вітряної віспи характерне одночасне існування елементів на різних стадіях розвитку (досипання).
Висипка при вітряній віспі викликає в дітей інтенсивне свербіння, при розчісуванні можливе інфікування везикул з формуванням пустул. Пустули при заживанні можуть залишити після себе рубець. Неінфіковані везикули рубців не залишають, після відділення кірочок виявляється здоровий новий епітелій. При нагноєнні висипаних елементів загальний стан зазвичай погіршується, інтоксикація посилюється.
Висипання у дітей поширюється практично по всій поверхні тіла за винятком долонь та підошов, переважно локалізуючись в області волосистої частини голови, на обличчі, шиї. Підсипання (виникнення нових елементів) можливе протягом 3-8 днів. Інтоксикація спадає одночасно з припиненням нових висипань. Також висипка може з'являтися на слизових оболонках ротової порожнини, статевих органів, іноді - на кон'юнктиві. При цьому висипані елементи на слизових оболонках прогресують в ерозії та виразки.
Крім типового перебігу, розрізняють скриту форму вітряної віспи, що протікає без ознак інтоксикації і з короткочасним рідкісним висипанням, а також важкі форми, що розподіляються на бульозну, геморагічну та гангренозну.
Бульозна форма вітрянки у дітей характеризується висипом у вигляді великих в'ялих пухирів, що залишають після розтину довго загоюються виразкові дефекти. Така форма характерна для дітей з важкими хронічними захворюваннями. Геморагічна форма супроводжується геморагічним діатезом. На шкірі та слизових оболонках відзначаються дрібні крововиливи, можуть виникати кровотечі з носа. Везикули мають коричневий відтінок за рахунок геморагічного вмісту. В дітей із значно ослабленим організмом вітряна віспа може протікати в гангренозній формі, тобто, швидко зростаючі везикули з геморагічним вмістом розкриваються з формуванням некротичних чорних кірок, оточених обводом запаленої шкіри.
Ускладнення вітряної віспи у дітей
У переважній більшості випадків перебіг вітрянки у дітей є доброякісним, а ускладнення відзначаються не більше ніж у 5% хворих. Серед них переважають захворювання, викликані вторинною інфекцією: абсцеси, флегмони, сепсис. Небезпечним, що важко піддається терапії ускладненням є вірусна пневмонія. У деяких випадках вітряна віспа може провокувати кератит, енцефаліт, міокардит, нефрит, артрити, гепатит. До ускладнень схильні важкі форми захворювань, особливо при супутніх хронічних патологіях та ослабленій імунній системі, хоча в дітей ускладнення зустрічаються у виняткових випадках.
Діагностика вітряної віспи
Діагностика вітряної віспи в клінічній практиці проводиться на підставі характерної клінічної картини. Загальний аналіз крові при вітрянці неспецифічний, патологічні зміни можуть обмежуватися прискоренням ШОЕ, або сигналізувати про запальне захворювання з інтенсивністю, пропорційною загальній інтоксикаційній симптоматиці.
Вірусологічне дослідження передбачає виявлення віріонів при електромікроскопії везикулярної рідини, забарвленої срібленням. Серологічна діагностика має ретроспективне значення і проводиться за допомогою РСК, РГГА в парних сироватках.
Лікування вітряної віспи у дітей
Вітрянку в дітей лікують амбулаторно, за винятком випадків важкого перебігу з інтенсивними інтоксикаційними проявами. Етіотропна терапія не розроблена, у випадку формування пустул вдаються до лікування вітрянки антибіотиками нетривалим курсом в середніх дозах.
Дітям з імунною недостатністю можуть бути призначені противірусні препарати: ацикловір, відарабін, лейкинферон (інтерферон нового покоління). Раннє призначення інтерферону сприяє легшому та короткочасному протіканню інфекції, а також знижує ризик розвитку ускладнень.
Лікування вітряної віспи також включає заходи по догляду за шкірою дитини з метою попередження гнійних ускладнень: везикули змащуються антисептичними розчинами: 1%-й розчин брильянтового зеленого та концентрований розчин перманганату калію («зеленка» та «марганцівка»). Виразки слизової обробляються перекисом водню або етакридину лактатом. Інтенсивний свербіж в області висипань полегшують, змащуючи ділянки шкіри гліцерином або обтираючи розведеним оцтом та спиртом. В якості патогенетичного засобу призначають антигістамінні препарати.
Прогноз та профілактика при вітрянці
Прогноз сприятливий, захворювання закінчується одужанням. Везикули зникають без слідів, пустули можуть залишати віспяні рубці. Значне погіршення прогнозу буває в дітей з імунодефіцитом та важкими системними захворюваннями.
Профілактика вітряної віспи полягає в попередженні занесення інфекції в дитячі колективи, для чого при виявленні випадків захворювання застосовуються карантинні заходи. Дітей, які контактували з хворими дітьми, ізолюють на 9 днів з моменту появи висипань. У випадку коли день контакту з хворою дитиною визначений точно, дитина, що могла заразитись, не допускається в колектив з 11 по 21 день після контакту. Контактним дітям, що не хворіли раніше вітряною віспою, але мають ослаблений імунітет, в якості профілактичного заходу призначають противісповий імуноглобулін.
