Дельфіній сітчастоплодий (Delphinium dictyocarpum) – це трав'яниста багаторічна лікарська трава. Ця рослина належить до родини жовтецевих. Дельфіній має ребристе пряме стебло довжиною від 50 до 90 см. Листя рослини черешкове, чергове, голе, серцеподібне, округле, пальчасто-розсічене, містить 5 - 7 ромбоподібних часток. При основі та вздовж жилок листки мають рідкі щетинки. Квіти дельфінію неправильні, розташовані на тонких квітконіжках та зібрані в густі китиці діаметром від 15 до 30 см. Оцвітина цієї лікарської рослини п'ятичленна, проста, віночкоподібна, синього або темно-синього кольору. Верхній листок оцвітини має шпорку. Пелюстки і пелюсткоподібні стамінодії дельфінію сітчастоплодого блакитного або білявого відтінку. Ця рослина цвіте з червня по серпень, плоди її складаються з трьох багатонасінних листянок.
Дельфіній сітчастоплодий в дикій природі зустрічається в гірській місцевості на Сході Казахстану, у південній частині Західного Сибіру і на Півдні Уралу. В нашій країні цю рослину вирощують як лікарську сировину.
Хімічний склад і заготівля дельфінію сітчастоплодого
Для потреб медицини використовується трава дельфінію (Herba Delphinii). Цю сировину в фармацевтичній промисловості застосовують для виготовлення препарату меліктин. Збирають рослину в період бутонізації, на початковій фазі цвітіння. Під час заготівлі зрізають лише верхню частину стебла з листям. Зібрану сировину сушать на сонці або в тіні, однак при сушінні на сонці якість сировини дещо погіршується. Заготована сировина належить до сильнодіючих препаратів, оскільки ця лікарська трава отруйна. Термін її придатності складає два роки. Після збору рослини та її обробки потрібно ретельно вимити руки.
Хімічний склад дельфінію сітчастоплодого досить специфічний. Рослина має від 0,4 до 1,2 % алкалоїдів дельпірину, дельсеміну, метиллікаконітину, антраноїллікоктоніну, ельделіну, диктіокарпіну, делектину, ельделідину, лікоктоніну, ізоболдину, диктіоніну, диктизину, О-ацетилделектину, ацетилделектину та метиллауротетаніну. Крім цього до її складу входять мінеральні сполуки та органічні кислоти. У складі алкалоїдів міститься найбільша частка метиллікаконітину, концентрація якого становить близько 0,6 %.
Лікувальні властивості дельфінію сітчастоплодого
Основною активною речовиною цієї лікарської рослини є алкалоїд метиллікаконітин, що має курареподібні властивості. Він проявляє подібну до d-тубокурарину дію по конкурентному типу, блокуючи передачу імпульсів з нервів до м'язів і значно сповільнюючи н-холінореактивні системи вегетативних гангліїв та скелетних м'язів. Таким чином скелетні м'язи втрачають можливість взаємодії з ацетилхоліном, який є медіатором нервового збудження, що передається з закінчень рухових нервів. На відміну від d-тубокурарину, що діє в основному на н-холінореактивні системи скелетних м'язів, метиллікаконітин значно ефективніше блокує н-холінореактивні системи вегетативних вузлів, що призводить до значного падіння артеріального тиску.
Крім описаних вище властивостей метиллікаконітин пригнічує функціонування вищих відділів центральної нервової системи, впливаючи безпосередньо на субкортикальні центри головного мозку. Ліки меліктин (Mellictinum) застосовуються для лікування неврологічних хвороб, для яких характерний патологічно високий тонус м'язів, а також при різних видах розладів рухових функцій (каталепсія, гіперкінез), що спровоковані патологією центральної нервової системи (розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, травматичний спастичний параліч). Іноді препарат меліктин (Mellictinum) застосовується і при ураженнях спинного мозку, лікування травматичних та післяопераційних інфекційних захворювань.
Внутрішньо ліки меліктин вживають по таблетці від 1 до 5 разів на добу. При цьому початкова доза становить одну таблетку і поступово збільшується до п’яти таблеток на добу. Курс лікування триває від 4 до 8 тижнів, після перерви у кілька місяців лікування повторюється.
Препарат меліктин отруйний, тому застосовувати його для самолікування заборонено. Прийом та дозування призначається тільки лікарем. У випадку підвищеної чутливості до цього препарату та при перевищенні дози проводиться штучне дихання, застосовуються кисневі маски і внутрішньовенне введення галактаміну або прозерину.
