- Основні причини дерматиту в дітей
- Симптоми атопічного дерматиту в дитини
- Симптоми себорейного дерматиту в дитини
- Симптоми пелюшкового дерматиту в дитини
- Симптоми контактного дерматиту в дітей
- Діагностика дерматиту в дітей
- Лікування дерматиту в дітей
- Профілактика дерматиту
Дерматит в дитини – це різноманітні запально-алергічні реакції шкіри, що виникають у відповідь на вплив різних подразників. Дерматит у дітей проявляється еритемою різних ділянок шкіри, свербінням, наявністю висипки або лусочок, зміною чутливості запалених ділянок шкіри, погіршенням загального самопочуття. Діагностика та різновиди дерматиту в дітей засновані на даних візуального огляду, аналізів зіскрібка з ураженої поверхні шкіри, імунологічного та біохімічного обстеження. Лікування дерматиту в дитини передбачає усунення контакту з подразником, обробку уражених ділянок шкіри, прийом антигістамінних, імуномоделюючих та седативних засобів.
Дерматит в дитини є локальним або загальним запаленням шкіри, що розвивається внаслідок прямого або опосередкованого впливу факторів біологічної, фізичної або хімічної природи. В дитячій дерматології та педіатрії дерматити складають 25 - 57 % випадків від загальної кількості шкірних захворювань. В дітей найчастіше зустрічаються атопічний, себорейний, контактний та пелюшковий дерматит. Як правило, дерматит в дитини з’являється на першому році життя, а в дошкільному та шкільному віці перші прояви дерматиту бувають досить рідко. Почавшись в ранньому дитинстві, дерматит може тривати досить довго та призвести до зниження соціальної адаптації дитини.
Основні причини дерматиту в дітей
Атопічний дерматит у дітей є типовим аллергодерматозом, в основі розвитку якого лежить спадкова схильність, алергенні та неалергенні причини. Для позначення атопічного дерматиту педіатри та дерматологи зазвичай використовують такі терміни, як дитяча екзема, ексудативний діатез, алергічний діатез та ін. В дітей з цим захворюванням найчастіше сімейний анамнез є обтяжений такими алергічними захворюваннями, як бронхіальна астма, харчова алергія, поліноз та ін. До атопічного дерматиту схильні діти, що перебувають на штучному вигодовуванні, які страждають харчовою, медикаментозною, пилковою або побутовою алергією, а також такими інфекційно-вірусними захворюваннями, як патологія ШКТ, гастродуоденіт, аскаридоз, дисбактеріоз та імунодефіцит.
Пелюшковий дерматит в дитини пов'язаний з неправильним доглядом: недостатньо частою зміною підгузників або одягу, рідкісним купанням і т.п. Пелюшковий дерматит у дітей може виникати при тривалому контакті шкіри з механічними (тканина пелюшок або підгузників), фізичними (вологість і температура), хімічними (аміак, солі кислот, травні ферменти) і мікробними (умовно-патогенні та патогенні бактерії, дріжджові грибки роду кандида) факторами.
До розвитку пелюшкового дерматиту призводить недостатня морфофункціональна зрілість шкірних покривів дитини грудного віку, зумовлена слабкістю сполучнотканинного компоненту дерми, крихкістю базальних мембран, тонкістю і ранимою епідермісу, недостатньою зволоженістю шкіри, недосконалістю терморегуляторної та імунної функції шкіри. До групи ризику по виникненню пелюшкового дерматиту відносяться недоношені діти, які страждають гіпотрофією, рахітом, дисбактеріозом, частими проносами.
Етіологічним агентом себорейного дерматиту у дітей виступає грибок Malassezia furfu, що є представником нормобіотики здорової шкіри людини. При нормальній імунній реактивності грибок поводиться спокійно, однак при різного роду порушеннях гомеостазу може виникати лупа, фолікуліт або себорея в дитини.
Контактний дерматит в дитини виникає при надмірному впливі на шкіру низьких або високих температур, сонячних променів, УФО, рентгенівських променів, при частій обробці шкіри дезинфікуючими засобами (спиртом, ефіром, йодом); застосуванні засобів гігієни та косметики (пральних порошків, кремів, присипок), контакті з деякими видами рослин (борщівник, молочай, жовтець, примула, арніка) і комах.
Посилити перебіг різних видів дерматиту можуть кліматично-географічні та метеорологічні фактори, побутові умови, ГРВІ, анемії, ожиріння, психологічні стреси, щеплення.
Симптоми атопічного дерматиту в дитини
Атопічний дерматит в дитини зазвичай маніфестує на першому півріччі життя. Значно рідше він розвивається в дошкільному, шкільному та підлітковому віці. Шкірні висипання при атопічному дерматиті можуть бути представлені стійкою гіперемією або швидкоплинною еритемою, сухістю та лущенням шкіри, мокрим папульозно-везикульозним висипом на еритематозному тлі. До характерних ознак атопічного дерматиту в дітей належать симетричність ураження шкіри на обличчі, кінцівках, згинальних поверхнях суглобів та свербіж різної інтенсивності. Досить часто при атопічному дерматиті виявляється складчастість долонь та підошов, фолікулярний гіперкератоз ліктів, передпліч, плечей, білий дермографізм, піодермія, гіперпігментація повік («алергічне сяйво»), хейліт, кропив'янка, кератоконус, рецидивуючий кон'юнктивіт та ін.
Типовим результатом прогресування цього захворювання при відсутності належного лікування може стати так званий атопічний марш або атопічна хвороба, що характеризується приєднанням інших алергічних захворювань: алергічного кон'юнктивіту, алергічного риніту, бронхіальної астми.
Симптоми себорейного дерматиту в дитини
Себорейний дерматит зустрічається приблизно у 10 % дітей протягом перших 3 місяців життя і повністю припиняється до 2 - 4 років. Перші прояви захворювання можуть з'явитися вже на 2 - 3 тижні життя. При цьому на волосистих ділянках голови утворюються сіруваті висівкоподібні лусочки (гнейс), які зливаються і перетворюються на суцільну сальну кірку. Гнейс може поширюватися на шкіру лоба, брів, завушну область з появою іноді плямисто-папульозних висипань, покритих лусочками на периферії, виявляються в природних складках тулуба та кінцівок.
Характерними рисами себорейного дерматиту в дитини служить мінімальна вираженість свербежу та відсутність ексудації (сухі лусочки). При навмисному знятті кірочки оголюється яскраво гіперемована шкіра, яка схильна до легкої інфікації.
Симптоми пелюшкового дерматиту в дитини
Пелюшковий дерматит у дітей характеризується роздратуванням шкірних покривів сідничної області, внутрішньої поверхні стегон, паху, попереку, живота, тобто ділянок шкіри, що стикаються з мокрими забрудненими підгузниками, пелюшками, повзунками. Пелюшковий дерматит зустрічається у 35 - 50 % немовлят, частіше розвивається у дівчаток віком від 6 до 12 місяців.
За ступенем вираженості клінічних проявів виділяють 3 ступеня пелюшкового дерматиту. При легких проявах дерматиту в дітей виникає помірна гіперемія шкіри, неяскраво виражена висипка та мацерація шкіри в місцях типової локалізації. Захворювання середнього ступеня важкості характеризується утворенням папул, пустул та інфільтратів на роздратованих ділянках шкірних покривів. Важкий пелюшковий дерматит в дітей протікає з розкриттям бульбашок, утворенням ділянок ерозії, обширних зливних інфільтратів.
Розвиток пелюшкового дерматиту впливає на загальне самопочуття дітей. Вони стають неспокійними, часто плачуть, погано сплять, оскільки запалені ділянки шкіри сильно сверблять, а дотик до них викликає біль та дискомфорт. У дівчаток пелюшковий дерматит може призводити до розвитку вульвіту.
Симптоми контактного дерматиту в дітей
Прояви контактного дерматиту в дітей виникають безпосередньо на тій ділянці шкіри, з якою стикався який-небудь подразник. Основні ознаки контактного дерматиту у дітей включають набряклість та гіперемію шкіри з різкими межами, сильний свербіж, печію, болючість, утворення пухирів, розтин яких призводить до формування мокрих ерозивних ділянок.
Контактний дерматит в дитини може мати гостру або хронічну форму. Гостра фаза настає відразу після контакту з подразником і припиняється незабаром після завершення впливу. Хронічного перебігу захворювання набуває після частого повторного впливу агресивного фактора.
Діагностика дерматиту в дітей
Поява будь-яких висипів на шкірі в дитини вимагає уважної оцінки з боку педіатра, дитячого дерматолога, дитячого алерголога-імунолога, іноді - дитячого інфекціоніста. При підозрі на дерматит проводиться ретельний збір анамнезу, огляд шкірних покривів, клініко-лабораторне обстеження.
При діагностиці атопічного дерматиту в дитини важливу роль відіграє виявлення в крові еозинофілів, підвищеного рівня загального IgЕ, алергенспецифічних IgE та IgG методами ІФА, RAST, RIST, MAST; наявність позитивних шкірних або провокаційних тестів з алергенами.
При наявності вторинної інфекції проводиться бактеріологічне дослідження мазків. Для виявлення патогенних грибків вивчаються проби з гладкої шкіри. В рамках обстеження дітей з дерматитом важливим є дослідження копрограми, калу на дисбактеріоз та яйця гельмінтів, проведення УЗД органів черевної порожнини. Іноді з метою диференціальної діагностики виконується біопсія шкіри.
В процесі обстеження важливо уточнити причини і форму дерматиту в дитини, а також виключити наявність імунодефіцитних захворювань (синдрому Віскотта-Олдріча, гіперімуноглобулінемії Е), рожевого лишаю, алопеції, мікробної екземи, корости, іхтіозу, псоріазу, лімфоми шкіри.
Лікування дерматиту в дітей
Реалізація комплексного підходу до терапії атопічного дерматиту включає зниження або виключення контакту з алергеном, правильний підбір дієти, медикаментозну терапію, алерген-специфічну імунотерапію. Системна фармакотерапія передбачає прийом антигістамінних препаратів, НПЗЗ, ентеросорбентів, ферментів, вітамінних препаратів, а при важкому перебігу захворювання - глюкокортикоїдів. Для купрування загострень атопічного дерматиту в дітей використовується плазмаферез або гемосорбція.
Топічна терапія спрямована на усунення запалення і сухості шкіри, відновлення бар'єрних властивостей шкіри та профілактику вторинної інфекції. Вона включає зовнішнє застосування кортикостероїдних мазей, нестероїдних гідроліпідних кремів, дезінфікуючих рідин, примочок, вологих пов'язок. При лікування атопічного дерматиту добре себе зарекомендували такі нефармакологічні методи лікування, як рефлексотерапія, гіпербарична оксигенація, індуктотермія, магнітотерапія, світлотерапія.
Основу лікування себорейного дерматиту становить правильна організація догляду за ураженою шкірою за допомогою спеціальних протигрибкових шампунів і кремів. Дітям призначається миття голови дерматологічними шампунями (Нізорал, Келюаль DS, Фридерм дьоготь та ін.), що мають фунгістатичну, фунгіцидну, кераторегулюючу та протизапальну дію. Після цього на шкіру голови наноситься мінеральна або оливкова олія. Для очищення ділянок себореї на гладкій шкірі використовуються спеціальні гелі (Біодерма Сенсібіо DS, Топікрем, Cафорель). Потім шкіра змащується дерматологічним кремом. В середньому курс лікування себорейного дерматиту в дітей триває до 6 тижнів.
При лікуванні пелюшкового дерматиту в дитини головна роль відводиться організації правильного гігієнічного догляду: частій зміні пелюшок та підгузників, підмивання дитини після кожного сечовипускання та дефекації, прийняттю повітряних та трав'яних ванн. Уражені ділянки шкіри дитини повинні ретельно висушуватися, оброблятися присипками та лікувальними засобами гігієни (Бепантен, Мустела Стелактів, Топікрем і т.п.). Під час лікування пелюшкового дерматиту слід уникати призначення топічних кортикостероїдів.
Профілактика дерматиту
При будь-яких формах дерматиту важливі загальні заходи: загартовуючи процедури, правильний догляд за шкірою, використання високоякісної дитячої косметики і гіпоалергенних засобів гігієни, застосування одягу з натуральних матеріалів і т.п. Необхідна зміна підгузників кожні 4 години (або відразу після дефекації), щоб не допустити тривалий контакт шкіри з виділеннями. Важливе значення має корекція раціону харчування, нормалізація діяльності ШКТ.
При атопічному дерматиті в дітей слід уникати контакту з побутовими та харчовими алергенами. Продовженню ремісії сприяють тривалі курси кліматотерапії.
