- Чому і в кого виникає діастаз?
- Основні причини післяпологового діастазу
- Чим небезпечний діастаз для жінок?
- Тест на виявлення діастазу
- Методи лікування діастазу
- Операція при розходженні черевних м'язів
Практично всі жінки, що народили дітей, виходять зі стін пологового будинку з животом різного розміру. Навіть якщо новоспечена матуся дуже спортивна, все одно у неї буде невеликий животик. Як правило, через якийсь час м'язи живота повертаються до свого нормального початкового стану. Мама гарнішає, стає більш стрункою, і вже практично неможливо уявити, що зовсім недавно вона носила перед собою «хатинку для малюка». Але не всім жінкам вдається повернути свої колишні форми і знову мати плоский живіт. Під впливом ряду факторів у них відбувається розходження черевних м'язів. Такий стан лікарі називають післяпологовим діастазом.
Чому і в кого виникає діастаз?
Багато жінок страждають діастазом після пологів. Це стан, при якому м'язи очеревини розходяться. Під час вагітності це трапляється з переважною більшістю жінок через тиск, який чинить на ці м'язи зростаючий живіт. Коли живіт надмірно збільшується, відбувається подібне розходження по центральній лінії, м'язові волокна розширюються та діастазуються. Це явище викликає збільшення об’єму черевної порожнини, виникає ризик розвитку пупкових гриж, відчувається дискомфорт у спині та слабкості тазового дна у вигляді нетримання. Можливі також проблем з травленням.
Основну частину хворих становлять жінки в період виношування плоду. Це майже 35 % жінок, від загальної кількості, що народжують. М'язи та сухожилля розтягуються і не повертаються в початковий стан. Варто відзначити ще той факт, що до діастазу схильні мами, які вели малорухливий спосіб життя до вагітності, не приділяли своїй фігурі належної уваги. Якщо жінка активна, стежить за собою, то вона навряд чи зіткнеться з такою проблемою.
Під час вагітності в організмі жінки відбувається ряд гормональних змін, таких як підвищений рівень релаксину, прогестерону і естрогену. Ці гормони впливають на склад і вироблення колагену, який відповідає за повернення м'язів у попереднє положення після пологів.
Якщо колагену недостатньо, сполучна тканина послаблюється і м'язи не можуть повернутися в своє природне положення. Крім того, збільшення обсягу матки і тиску в животі, зміна осі тіла та зміна таза можуть також впливати на розвиток діастазу. Ось чому жінки, які набрали велику вагу під час вагітності, в яких були складні або багаторазові пологи, або які зазнали кесаревого розтину, часто страждають від болю в спині, нетримання сечі та проблем з травленням. Все це наслідки діастазу.
Основні причини післяпологового діастазу
Серед найпоширеніших причин, які здатні викликати розвиток діастазу в жінок, слід відмітити:
- особливості жіночої фізіології (вироблення релаксину). Цей гормон сприяє комфортному розвитку плода. Він робить м'якими тазостегнові суглоби, надає більше рухливості й еластичності м'язам і зв'язкам;
- великий розмір плода (понад 4 кг);
- багатоводдя.
До інших можливих причин діастазу належать:
- вроджена слабкість м'язів живота;
- швидке збільшення або зменшення ваги;
- післяпологовий тривалий кашель;
- неконтрольовані навантаження на організм;
- наявність целюліту;
- надмірний набір ваги за час виношування плоду;
- одночасне виношування 2 і більше плодів;
- багаторазові пологи.
Не потрібно панікувати матері, яка намацала так звані «великі діри» в животі протягом перших кількох тижнів після пологів. Сполучна тканина серединної лінії після пологів досить м'яка, проте з часом і при виконанні відповідних вправ вона повільно, але безумовно поверне собі колишню щільність та еластичність, зменшуючи розмір «дірок».
Чим небезпечний діастаз для жінок?
Прямий м'яз очеревини – це пара довгих сплюснутих м'язів, які йдуть від ребер до лобкової кістки. Він працює як свого роду корсет для нашого тіла, підтримуючи і захищаючи нашу спину. Іноді черевна порожнина закривається природним чином після вагітності, а іноді залишається відкритою. Під час вагітності ці два паралельні м'язи зазвичай діляться посередині, щоб забезпечити зростання плоду в матці. Гормони та фізична праця також можуть сприяти цьому розходженню. Після вагітності ці м'язи можуть повернутися в початкове положення, але часто вони цього не роблять. Вони залишаються розтягнутими, ослабленими і розділеними проміжком до 5 і більше см. Такий вертикальний розподіл дає дуже незначне протиріччя з шлунком та іншими органами, тому живіт багатьох матерів має тенденцію виділятися особливим чином, відмінним від звичайного жиру, який сконцентрований в області талії.
Стан діастазу небезпечний і вимагає лікування. Низ живота болить, виникає відчуття дискомфорту. Фізичні навантаження викликають відчуття важкості. Якщо намагатися самостійно впоратися з діастазом, можна частково втратити працездатність. Також можуть розвинутися такі ускладнення, як пупкова грижа, атрофування м'язових волокон, зміщення внутрішніх органів. Існує також підвищений ризик абдомінальної грижі. Ось чому важливо взяти під контроль цей поділ і спробувати зменшити надмірне випинання живота. Якщо фізіолікування не дасть позитивних результатів, то жінці швидше всього знадобиться оперативне втручання.
Тест на виявлення діастазу
Досить часто деякі особливо вразливі жінки плутають діастаз із надмірною вагою. Тому їм часто здається, що вони все ще вагітні протягом 3 місяців. Ця плутанина може бути дуже небезпечною, тому що для боротьби з животиком зазвичай проводяться вправи на черевній порожнині, що не завжди правильно при діастазі. Потрібно пам'ятати, що усунути діастаз качанням пресу неможливо і небезпечно! Це робити вкрай небажано, адже можна тільки нашкодити собі.
Тест на виявлення діастазу такий:
- ляжте на спину, зігніть коліна - голова, спина і стопи на підлозі;
- розслабте живіт;
- стопи притисніть до сідниць;
- покладіть одну руку за голову;
- голова трохи піднята, вільною рукою пальпують надпупкову область живота;
- виявлення прогалини означає діастаз.
Визначення ступеня тяжкості цього стану здійснюється наступним чином. Перевірте пальцями глибину улоговинки під пупком при підйомі голови:
Важкість хвороби залежить від ширини розходження м'язів.
1 ступінь – розходження від 5 до 7 см, глибина улоговинки 1,5 - 2 см;
2 ступінь – розходження від 7 до 10 см, глибина улоговинки 2 - 2, 5 см;
3 ступінь – розходження більше 10 см при глибині більш ніж 2,5 см.
Додаткові симптоми - нудота, трапляється запор, несильні болі в епігастрії (зона черевної порожнини, де знаходяться печінка, селезінка і шлунок).
Методи лікування діастазу
Після встановлення діагнозу і визначення ступеня розходження м'язів існують різні програми для боротьби з цією травмою, що дуже поширена у вагітних жінок. Метою цієї програми є збільшення сили в області живота і попереку або зміцнення тазового дна. Протягом багатьох років єдиним методом лікування діастазу залишалася тільки операція, але зараз існує неінвазивне лікування в якості альтернативи хірургічному втручанню.
Що включає в себе неінвазивне лікування? Це система, заснована на вправах з фізіотерапевтом. Сюди включені оцінка ступеня важкості діастазу, спеціальні фізичні вправи для відновлення м'язів, корекція щоденних рухів, щоб не пошкодити живіт і носіння спеціального пояса. Перші результати видно вже через пару тижнів дотримання всіх вимог спеціаліста.
Однак жінкам потрібно бути дуже обережними з такими вправами як пілатес або йога, тому що вони можуть бути шкідливими, якщо вони не виконуються правильно.
Успіх лікування діастазу буде в значній мірі залежати від відстані, ширини і глибини розділення м'язів. Найвірніше рішення цього стану - звернутися до лікаря, який оцінює проблему і пропонує індивідуальний план лікування. Однак ви також можете реалізувати наступні рекомендації, які допоможуть усунути або, принаймні, зменшити розходження м'язів живота.
1. Уникайте виконувати традиційні нахили і вправи для пресу. Багато жінок вважають, що кращий спосіб позбутися живота - нескінченні серії присідань. Однак традиційні вправи, що пов'язані з вигином хребта вперед, заборонені при діастазі. Вони представляють собою високий ризик тому що, коли прямі м'язи живота сильно розділені, то при качанні пресу цей розділ лише збільшиться.
2. Спеціальна гімнастика для м'язів живота. Основним методом боротьби з діастазом є відновлення функціональності черевної порожнини. Щоб досягти цього, доведеться працювати з трансверсальним абдоміном (глибоким м'язом живота, який відокремлює внутрішні органи від обох сторін пупка).
Увага! Хорошою вправою від діастазу є гіпопресорна абдомінальна гімнастика, в якій ви будете працювати на черевний обхват. Таке тренування корисне як на рівні глибоких м'язів живота, так і на рівні м'язів тазового дна. Ще можна займатися вправами пілатесу, йоги і Кегеля, але перед цим потрібно проконсультуватись з фахівцем.
3. Уникайте затримувати дихання при намаганні виконати будь-яку складну дію, пов'язану з навантаженням на м'язи живота. Це передбачає більший тиск в животі при піднятті або перенесенні ваги. Не можна також різко підніматись з ліжка.
4. Вчасно лікуйте запор. Крім проблеми з травленням, запор є одним з найбільших ворогів тазового дна та діастазу. Зусилля, які ви вживаєте при евакуації, пов'язані з надлишковим тиском в черевній порожнині, що може збільшити відстань між прямим м'язом черевної порожнини і вплинути на м'язи промежини. Тому потрібно додавати багаті клітковиною продукти у свій раціон та кожен день приділяти пів години часу жвавій прогулянці.
5. Використовуйте спеціальний пояс. Коли поперечні м'язи дуже ослаблені і фасціальна тканина серйозно пошкоджена, можна використовувати пояс, що спеціально призначений для лікування діастазу. Такий пояс має функцію апроксимації прямого м'яза живота, діючи як свого роду натуральний корсет, прискорюючи загоєння пошкодженої тканини.
6. Не слід поспішати повторно вагітніти, якщо під час попередньої вагітності було розходження черевних м'язів.
Якщо вищеописані рекомендації не дають позитивного ефекту, тоді позбутися обвислого живота можна тільки шляхом хірургічного втручання.
Операція при розходженні черевних м'язів
Діастаз - це функціональна і естетична проблема, що дуже поширена серед жінок. Деякі з його наслідків пов'язані з дисфункціями тазового дна, нетриманням сечі, пролапсом і тазовими болями. Але якщо поділ прямого м'яза дуже виразний, наслідки можуть бути більш ніж серйозними: погана стабілізація центру тіла, викривлення хребта, порушення осанки, болі у спині, проблем з травленням.
У важких випадках потрібна операція - відновлення абдомінального провисання після вагітності. При цьому видаляють діастазний простір та зміцнюють стінки живота. До операції вдаються вкрай рідко, бо вона може дати небажані ускладнення. Операція проводиться ендоскопічно з трьома міні-розрізами в області лобка та великим розрізом в нижній частині живота (якщо у жінки був кесарів розтин, розрізи зазвичай роблять по старому шву). Суть процедури полягає у виконанні “склеювання” між собою прямих м'язів живота шляхом їх зшивання. Хірургічне втручання відбувається під загальною анестезією і займає близько години часу. Відновлення після проведення абдомінопластики займає від 2 тижнів до 3 місяців залежно від сили розходження м'язів.
Таким чином, запобігти появі діастазу після вагітності жінки можуть, якщо будуть доглядати м'язи живота до настання вагітності та під час її перебігу. Важливо вести здоровий спосіб життя, займатися спортом, або просто вести активне життя з помірними фізичними навантаженнями, а також стежити за вагою тіла. Під час вагітності важливо не їсти подвійні порції, нормувати продукти харчування, виконувати призначені фахівцем фізичні вправи.
