- Класифікація дисметаболічної нефропатії
- Причини дисметаболічної нефропатії в дитини
- Симптоми дисметаболічної нефропатії в дитини
- Діагностика дисметаболічної нефропатії
- Лікування дисметаболічної нефропатії у дітей
- Прогноз та профілактика захворювання
Дисметаболічна нефропатія у дітей представляє собою функціональні та структурні патологічні відхилення у нирках. Ознаки хвороби проявляються на фоні неправильного обміну речовин з проявами кристалурії. Слід також зазначити, що дисметаболічна нефропатія в дитини може також викликати свербіння шкіри, алергічні реакції, болі в попереку, набряки, помутніння сечі та гіпотонію. Як правило, дисметаболічна нефропатія у дітей вперше виявляється під час проведення загального аналізу сечі. Після цього лікар призначає біохімічний аналіз сечі та повну діагностику, в яку входить ультразвукове дослідження нирок. Щодо лікування дисметаболічної нефропатії у дітей, воно призначається в першу чергу залежно від виду захворювання і може включати не лише сувору дієту, але й фітотерапію, медикаментозне лікування метаболічних відхилень організму, а також корекцію фізико-хімічних властивостей сечі.
Дисметаболічною нефропатією у дітей називають ряд порушень обміну речовин, при яких спостерігається підвищена екскреція сечі з такими солями, як фосфати, оксалати, урати та ін. Внаслідок цього відбувається ушкодження структури нирок. В педіатрії загалом та урології зокрема до дисметаболічних нефропатій належить близько 50 – 60 % від загальної кількості захворювань сечовидільної системи. В педіатричній практиці ознаки таких захворювань виявляються приблизно в однієї дитини з трьох обстежених. При цьому діти, що хворіють на дисметаболічну нефропатію, належать до групи ризику щодо розвитку сечокам’яної хвороби, пієлонефриту та інтерстиціального нефриту.
Класифікація дисметаболічної нефропатії
Враховуючи різний склад солей, лікарі класифікують дисметаболічні нефропатії у дітей залежно від кристалурії:
- фосфатна (від 3 до 10 %);
- оксалатно-кальцієва (від 80 до 90 %);
- уратна (близько 5 %);
- цистинова (близько 3 %);
- змішана (оксалатна і фосфатно-уратна).
Враховуючи причини виникнення захворювання нефропатії поділяють на первинні та вторинні. Первинна нефропатія в дитини – захворювання, що в основному спровоковане спадковими факторами. Такому захворюванню характерний прогресуючий перебіг, що в кінцевому результаті призводить до хронічної ниркової недостатності в дитини і нефролітазу. До розряду вторинної нефропатії належать різноманітні дисметаболічні порушення, які супроводжуються кристалурією та розвиваються під час ураження інших внутрішніх органів дитини.
Причини дисметаболічної нефропатії в дитини
Дисметаболічна нефропатія в дитини – це поліетіологічний синдром, який проявляється під впливом великої кількості факторів. Основними причинами прояву захворювання можуть бути інтоксикації, отруєння, тривалий прийом медичних препаратів, фізичні перевантаження, монодефіцитні дієти і т.п. Лікарями було встановлено, що розвиток дисметаболічної нефропатії у дітей, що народилися внаслідок перебігу вагітності з гіпоксією плода та пізнім токсикозом, або у дітей, що страждають на нервово-артритичний діатез. Первинна нефропатія часто пов’язана з метаболічними захворюваннями родичів дитини і накопиченими мутаціями, які впливають на баланс регуляторних клітинних механізмів у дитини. Однак, не менш важливе значення у прогресуванні будь-якого виду дисметаболічної нефропатії має вплив зовнішніх факторів.
Оксалурія або оксалатна дисметаболічна нефропатія в дитини завжди пов'язана з неправильним обміном оксалатів (солі щавлевої кислоти) і кальцію. Вагоме значення в розвитку цього захворювання має недостатня кількість вітамінів А, Е, В6, калію та магнію, а також перебільшення доз вітаміну D, що трапляється внаслідок неправильного лікування рахіту. Також іноді спостерігається надмірне вживання оксалатів у продуктах харчування. Оксалатна дисметаболічна нефропатія в більшості випадків буває у дітей, що страждають від коліту, ентериту, хвороби Крона, цукрового діабету, хронічного панкреатиту, пієлонефриту і дискінезії жовчних шляхів.
Уратна дисметаболічна нефропатія в дитини супроводжується специфічними виділенням у сечі та накопиченням уратів (натрієва сіль сечової кислоти) у нирках. Спадкова або первинна уратурія зазвичай виникає у дітей, що страждають від синдрому Леша-Найхана. Вторинна уратна нефропатія в дитини спостерігається в основному при перебігу гемолітичної анемії, еритреми, пієлонефриту та мієломної хвороби у дитини. Крім цього, уратна дисметаболічна нефропатія буває у дітей після вживання саліцилатів, тіазидових діуретиків, цитостатиків і циклоспорину А.
Виникнення в дитини фосфатурії може провокувати хронічна сечова інфекція, хвороби ЦНС, а також первинний і вторинний гіперпаратиреоз. Цистинурія у дітей буває при загальному розладі обміну цистину. Хворобі характерне внутрішньоклітинне і позаклітинне накопичення кристалів цистину в селезінці, каналах нирок, печінці, інтерстиції, кістковому мозку, клітинах крові, лімфовузлах, а також у м’язових тканинах і нервових клітинах. Щодо вторинної цистинової дисметаболічної нефропатії, вона часто виникає на тлі тубулярного інтерстиціального нефриту або пієлонефриту.
Симптоми дисметаболічної нефропатії в дитини
Симптоми оксалатної дисметаболічної нефропатії у дітей можуть проявлятися навіть після народження, однак, у більшості випадків ця хвороба протягом тривалого часу розвивається безсимптомно. Слід також відмітити, що по родинній лінії у дітей з дисметаболічною нефропатією часто бувають такі захворювання, як подагра, артропатія, жовчнокам’яна і сечокам’яна хвороба, спондильоз і цукровий діабет.
Зазвичай кристалурія в дитини віком від 4 до 7 років діагностується випадково, під час аналізу сечі. При цьому батьки помічають каламутність сечі та наявність у ній осаду, який вкриває внутрішню поверхню горщика і погано змивається.
Під час перебігу дисметаболічної нефропатії в дитини спостерігаються прояви шкірних алергічних реакцій, головні болі, гіпотонія, вегето-судинна дистонія, ожиріння та артралгія. Дитина при цьому часто відчуває поколювання в попереку, постійну втому, болюче і часте сечовипускання, свербіння і почервоніння статевих органів, енурез, диспепсію, м'язову гіпотонію, здуття живота і субфебрилітет.
Загострення та розвиток дисметаболічної нефропатії спостерігається під час пубертатного періоді, що можна пояснити гормональними змінами в організмі дитини. Це захворювання у дітей можна назвати фактором ризику утворення в ринках і сечовому каменів, виникнення хронічної ниркової недостатності та хронічного пієлонефриту.
Діагностика дисметаболічної нефропатії
Діагностикою дисметаболічної нефропатії у дітей займається не лише педіатр, але й обов'язково дитячий уролог та нефролог. При проведенні загального аналізу сечі визначається гематурія, протеїнурія, кристалурія, циліндрурія та абактеріальна лейкоцитурія. Щодо біохімічного аналізу сечі, він допомагає виявити підвищений вміст певних солей (уратів, фосфатів, оксалатів та ін.). При комплексній діагностиці захворювання також беруться функціональні проби сечі за Нечипоренко, Аддіс-Каковським, Зимницьким, та обов’язково визначається pH сечі. Якщо було встановлено вторинну бактеріальну інфекцію, виконується аналіз сечі на мікрофлору.
При проведенні ультразвукової діагностики сечового міхура і нирок дитини можуть виявлятися кристалічні включення, які свідчать про наявність в цих органах відповідних конкрементів та піску. Крім цього, лікарям необхідно відрізнити дисметаболічну нефропатію від такого захворювання, як транзиторна кристалурія, що виникає на тлі ГРВІ, та надмірного вживання певних продуктів харчування.
Лікування дисметаболічної нефропатії у дітей
Серед поширених методів лікування дисметаболічної нефропатії у дітей слід в першу чергу відмітити нормалізацію процесів обміну в організмі, встановлення раціонального харчування, прискорене виведення солей з сечовидільної системи та усунення причин утворення кристалів.
При лікуванні оксалатної дисметаболічної нефропатії в дитини серед продуктів харчування не повинно бути щавлю, шпинату, м'ясних бульйонів, буряка, морки, шоколаду і какао. При цьому слід віддавати перевагу стравам з картоплі та капусти. Лікування медичними препаратами проводиться із застосуванням мембранотропних засобів (вітаміни А, В6, диметилоксобутилфосфонілдиметил) та вітаміном Е (антиоксиданти).
Щодо дієти при лікуванні уратної дисметаболічної нефропатії в дитини, в харчуванні не повинно бути продуктів, що містять пуринову основу (м'ясні бульйони, печінка, горох, квасоля, какао та ін.). Перевагу потрібно віддавати рослинним та молочним продуктам. Щоб зменшити вироблення сечової кислоти дітям дають трав’яні чаї, нікотинамід та аллопуринол.
Під час лікування фосфатної дисметаболічної нефропатії в дитини лікарі радять обмежити вживання продуктів, що містять багато фосфору. До таких продуктів належать сири, куряче м’ясо, бобові культури, печінка, шоколад. Також бажано підвищити кислотність сечі, чого можна досягти вживанням аскорбінової кислоти, мінеральних вод, настойки кореня марени фарбувальної та інших засобів.
Лікування цистинозу в дітей відбувається з дотриманням дієти, яка включає обмеження таких продуктів, що мають у складі значну кількість сірковмісних амінокислот і метіоніну. Мова йде про яйця, сири, рибу та інші продукти, вживання яких не бажане. Також дуже важливо збільшити лужність сечі. Для цього використовується бікарбонат натрію, цитратні суміші, лужні мінеральні напої. Для зменшення кристалізації цистину лікарі призначають вживання пеніциламіну.
Загалом при лікуванні будь-якої форми дисметаболічної нефропатії в першу чергу має бути забезпечене достатнє водне навантаження, бо це допомагає зменшити концентрацію в сечі різних солей. Крім цього дуже важливе дотримання регулярного сечовипускання, яке повинно повторюватися в примусовому порядку через кожні 2 години. Як альтернативний метод лікування та нормалізації метаболічних процесів можна застосовувати гомеопатичну терапію під наглядом лікаря-гомеопата.
Прогноз та профілактика захворювання
Якщо дитина буде дотримуватися призначеної терапії та вказаної лікарем дієти, прогноз лікування дисметаболічної нефропатії загалом буде сприятливий. При цьому буде спостерігатися поступова стабілізація біохімічних параметрів сечі. Якщо ж дитиною не дотримувався рекомендований режим лікування, захворювання може призвести до виникнення пієлонефриту і сечокам'яної хвороби. При появі цистинозу дитині в більшості випадків буде потрібна трансплантації нирки, а утворення протягом тривалого часу кристалів цистину може продовжуватися навіть у трансплантаті, що в кінцевому результаті закінчується летальним наслідком у віці до 19 років.
Діти що хворіють на дисметаболічну нефропатією, повинні перебувати на диспансерному обліку в нефролога і педіатра. Профілактика дисметаболічної нефропатії у дітей в першу чергу передбачає збалансоване харчування і періодичне дотримання дієти.
