Перейти до контенту

Дурман звичайний – застосування в народній медицині та властивості


Дурман звичайний (Datura stramonium) - це однорічна, трав'яниста лікарська рослина з неприємним запахом, яка належить до родини пасльонових. Вона має прямостояче, порожнисте стебло довжиною від 30 до 100 см. Стебло дурману може бути вилчасте, розгалужене або просте. В нижній частині воно циліндричне, а вгорі тупокутне. Гілки рослини з внутрішньої сторони мають коротке опушення. Листя просте, чергове, черешкове, нерівномірно-загострене, яйцеподібне, вищерблено-зубчасте. Черешки верхніх листків зрощені зі стеблами. Квіти дурману звичайного одиничні, великі, правильні, двостатеві, розташовані на коротких ніжках, вони знаходяться у розвилках гілок і стебла. Віночок квітки лійкоподібний, брижуватий, а пелюстки зрослі, з п’ятилопатевим вигином, білого кольору. Лопаті віночка широкі, трикутні, стрімко звужуються в тонке вістря. Плоди дурману звичайного представляють собою прямостоячі, яйцеподібні, вкриті шипами коробочки. Цвіте рослина з червня по серпень.

Дурман звичайний можна знайти біля доріг, на пустирях та засмічених місцях, біля будинків, на полях, в садах і на городах по всій території нашої країни.

Хімічний склад і заготівля дурману звичайного

Хімічний склад дурману звичайного досить специфічний. Всі частини цієї рослини мають атропін, дарутин, гіосціамін, скополамін та ряд інших тропанових алкалоїдів. Крім цього, насіння рослини містить від 15 до 25 % жирної отруйної олії, а листя має значну кількість ефірної олії.

Для потреб медицини заготовляють листя (Folia Daturae stramonii) і насіння дурману звичайного (Semina Daturae stramonii). Зазвичай листя рослини заготовляють у період від цвітіння аж до перших приморозків, зриваючи їх зі стебел таким чином, щоб залишались черешки довжиною не більше 2 см. Зібрану сировину відразу сушать під наметами на відкритому повітрі, на горищах або в сушарках. Температура повітря повинна становити не більше 40 градусів. Сировина вважається готовою коли середні жилки листків стають ламкими. Зберігають сировину до 2 років. Після сушіння вага її зменшується до 14 % відносно ваги свіжих листків. Для зберігання обов’язково використовують сухі приміщення, оскільки від вологи сировина втрачає властивості. Насіння дурману звичайного заготовляють осінню, коли воно повністю достигне, та ретельно сушать. Воно застосовується лише в нетрадиційній медицині. В аптеках ця рослина непродається.

Слід пам’ятати, до дурман належить до дуже отруйних рослин, тому після його заготівлі слід ретельно мити руки!

Фармакологічні властивості дурману звичайного

За своїми властивостями та дією дурман звичайний дуже схожий на беладону звичайну. Цій рослині властиві типові фармакологічні властивості, які присутні в атропінових сполук. Тобто дурман звичайний має здатність блокувати м-холінореактивні системи організму.

Основна діюча речовина цієї рослини гіосціамін. Вона має проти спазматичні, седативні, наркотичні, знеболюючі та заспокійливі властивості, на тривалий час розширює зіниці очей, пригнічує секрецію шлункових, підшлункових, слинних і потових залоз, а також зменшує тонус гладеньких м'язів. Гіосціамін, на відміну від атропіну, проявляє більш виразну бронхорозширюючу дію, збуджує і тонізує дихальну систему. Цей ефект особливо помітний після пригнічення дихання снотворними препаратами або алкоголем. При цьому сила холінолітичного впливу гіосціаміну значно більша, ніж в атропіну. В традиційній медицині ліки з дурману звичайного застосовуються при лікуванні бронхіту, бронхіальної астми, а також при судорожному кашлі.

В нетрадиційній медицині препарати з дурману звичайного популярні при лікуванні неврастенії, невралгії, психічних та нервових розладів, хореї, коклюшу, епілепсії, а також застосовуються від хворобливої сонливості, тривалої або періодичної гикавки, тривалого напруження статевих органів без збудження та від надмірного статевого потягу в жінок (німфоманії). Дурман звичайний застосовують у формі ванн і спринцювань, а також місцево від хронічного ревматизму, випадання прямої кишки і матки.

Рецепти і препарати з дурману звичайного

Внутрішньо вживають настойку з однієї частини перетертого насіння і п’яти частин 70 % спирту. Ліки настоюють протягом тижня, фільтрують, вживають по дві краплі на столову ложку води від 3 до 5 разів на добу.

Для респіраторного застосування використовують препарати астматин (Asthmatinum) та астматол (Asthmatolum) – цигарки від бронхіальної астми.

Щоб приготувати відвар листя дурману звичайного, беруть 20 грам сировини і варять у склянці води. Спиртова настойка насіння дурману звичайного готується в пропорції 1 до 5. Застосовується вона для вдихання носом протягом 15 - 20 хвилин.

Зовнішньо застосовується відвар з 20 грам листя рослини та відра води. Цей засіб використовується для ванн і допомагає при випаданні матки або товстої кишки, ревматизмі та ряді інших хвороб.

Ліки з дурману звичайного заборонені для вживання при глаукомі. Цю рослину можна застосовувати лише з дозволу та під наглядом лікаря, оскільки вона дуже отруйна.