Евкаліпт попелястий (Eucalyptus cinerea) – це порівняно низьке дерево, висота якого може сягати 15 - 20 метрів. Це вічнозелена рослина, яка належить до родини миртових. Основні гілки і стовбур евкаліпта попелястого мають червоно-коричнювату кору, а на молодих пагонах кора має червонувато-білуватий відтінок. Листя дерева сріблясто-сірого кольору, гетероморфне. Молоде листя сидяче, супротивне, яйцеподібне або округлої форми, біля основи – серцеподібне, шириною 3 - 5 см і довжиною 3 - 4 см. Старе листя чергове або супротивне, шкірясте, майже сидяче, широкої яйцеподібної або ланцетної форми, близько 3 см завширшки і до 10 см завдовжки. Квіти цього дерева дрібні, двостатеві, розташовані в пазушні зонтиках по три квітки. Плоди евкаліпта попелястого коробочки, він цвіте з листопада по грудень.
Евкаліпт попелястий був завезений в Європу з островів Тасманія та з Австралії. У нашій країні це дерево вирощують у Криму як декоративну рослину та культивують як ефіроолійну культуру.
Заготівля і хімічний склад евкаліпта попелястого
У фармакологічній промисловості використовується листя (Folium Eucalypti) та однорічні або трирічні пагони евкаліпта. Листя заготовляють протягом всього року, але найчастіше літом. Молоді листки заготовляють в листопаді, бо в цей період вони мають багато ефірної олії. Зібрану сировину сушать на відкритому повітрі або всередині приміщень, що мають добру вентиляцію. Листя накладають тонкими шарами і час від часу перемішують. При штучному сушінні температура не повинна перевищувати +40 градусів. Сушеного листя виходить близько 42 %. Для зберігання сушеного листя евкаліпта попелястого, яке належить до ароматичної сировини, використовують окрему приміщення та герметичні пакети. Молоді однорічні або трирічні пагони, на яких є бутони, плоди і листя, заготовляють з жовтня до травня. Їх також застосовують для видобування ефірної олії (Oleum Eucalypti). Олія та листя евкаліпта відпускається аптеками. Також в народній медицині застосовується пилок цієї рослини.
Хімічний склад евкаліпта попелястого, як відмічалось, багатий на ефірну олію. В листі цього дерева міститься її близько 3 %. Крім цього, листя містить флавоноїди, елагову кислоту, дубильні речовини, віск та смоли. Також ефірну олію добувають з інших частин рослини. Відомо, що найціннішою для медицини складовою ефірної олії з евкаліпта попелястого є цинеолмоноциклічний терпен, що характеризується значною окисною дією. В пилку евкаліпта є амінокислоти, вуглеводи, білки, стимулятор росту, антибіотики, рутин, фолієва кислота, біотин, вітаміни В1, В2, С і РР.
Застосування і властивості евкаліпта попелястого
Основна лікувальна властивість евкаліпту попелястого - антисептична. Ліки з рослини згубно впливають на стафілококи і стрептококи, кишкову паличку, паличку паратифів А і В та черевного тифу, анаеробних збудників і паличку дизентерії, уповільнюють розмноження трихомонад і дизентерійних амеб. Також відомо, що препарати з рослини характеризуються відчутними протизапальними властивостями, мають слабку седативну і відхаркувальну дію, покращують гоєння ран, вгамовують біль. Засоби з евкаліпту також проявляють загальнозміцнюючу дію на організм людини.
З листя цього дерева готують настої та відвари, які вживають внутрішньо як протизапальні та антисептичні засоби при диспепсичних розладах, гострих кишкових інфекціях, гострих респіраторно-вірусних захворюваннях, запаленнях сечового і жовчного міхура. Листя евкаліпту попелястого, як і евкаліпту кулястого, використовують для отримання препарату для знищення стафілококу, який випускається під назвою хлорофіліпт. Ці ліки серійно виготовляються у формі 0,25 % або 1 % спиртового розчину та у вигляді 2 % олійного розчину. Препарат хлорофіліпт можна застосовувати внутрішньо і зовнішньо.
При зовнішньому застосуванні ліки з евкаліпта використовуються для примочок, обмивань, полоскань, спринцювань і приготування вологих тампонів. В хірургії препарати з евкаліпта попелястого використовуються при наривах, фурункулах, флегмонах, остеомієліті, опіках, гнійних маститах, обмороженнях та відкритих переломах. В стоматологічній практиці засобами з цієї рослини лікують стоматит, запалення слизової оболонки рота, гангренозного пульпіту. Дерматологи застосовують препарати з евкаліпта для лікування гноячкової висипки, гінекологи – при дисплазії шийки матки і кольпітах, офтальмологи – від блефариту. Широко застосовуються ліки з цього дерева і в отоларингології. Ними лікують фарингіт, ангіну, хронічний риніт, дерматит, зовнішній отит і екзему зовнішнього слухового проходу. При трахеїтах, ларингітах та інших респіраторних захворюваннях галенові препарати з евкаліпта попелястого використовуються для інгаляцій.
Не менш широко в секторі медицини застосовується й евкаліптова олія. Вона допомагає у лікуванні ерозивних і виразкових уражень слизових оболонок, флегмон, фурункульозу, застосовується для інгаляцій при ангіні, бронхіті та нежиті. Розчинами евкаліптової олії полощуть горло при лікуванні хвороб верхніх дихальних шляхів, використовують їх для натирань при радикуліті, міозиті та плекситі. Відомо, що ефірна олія з евкаліпта є потужним антипаразитарним засобом, що допомагає при педикульозі та може застосовуватись для відлякування мурашок, комарів та москітів. З олії цього дерева виготовляють такі препарати ефкамон, евкатол, камфомен, інгакамф, пектусин.
Пилок евкаліпта попелястого характеризується антибіотичними, жарознижувальними і тонізуючими властивостями, його приймають для покращення роботи шлунку.
Рецепти ліків та препарати з евкаліпта попелястого
Для внутрішнього застосування використовується відвар з 10 грам (2 столові ложки) листя рослини на склянку води. Його слід пити теплим по четверті склянки від 2 до 4 разів на день після вживання їжі. При застосуванні відвару для інгаляцій 1 - 2 столові ложки слід розвести у склянці води.
Для приготування спиртової настойки листя евкаліпта попелястого слід взяти 1 частину сировини і 5 частин 70 % спирту або міцної горілки. Ліки вживають по 15 - 25 крапель три рази на добу після прийому їжі. Для приготування розчину для інгаляцій на склянку води слід додати 10 - 15 крапель вказаної настойки.
Щоб приготувати розчин для інгаляцій евкаліптову олію в кількості 10 - 20 крапель треба розбавити склянкою гарячої води.
Препарат хлорофіліпт (Chlorophyllіptum) застосовується 2 - 4 рази на добу внутрішньо по 3 - 5 мл у вигляді 1 % спиртового розчину. Ліки слід вживати за півгодини до їди від стафілококу в кишечнику. При лікуванні стафілококового перитоніту, пневмонії, сепсису і плевриту 0,25 % спиртовий розчин хлорофіліпту в об’ємі 2 – 4 мл вводиться внутрівенно. Кількість таких процедур може становити від 2 до 4 на добу. Для внутрівенного введення хлорофіліпт розбавляють пропорційно ізотонічним розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:20.
Зовнішньо зазвичай використовується настойка листя евкаліпта попелястого, яку отримують за вказаним вище рецептом. Настойку розводять кип’яченою водою, додаючи до 1 літра води 2 чайні ложки препарату. Такий розчин застосовують для спринцювань.
Для полоскань, примочок та обмивань слід приготувати відвар з 15 грам листя рослини і склянки окропу. Листя потрібно варити до 5 хвилин та після охолодження процідити. Столову ложку такого відвару слід розбавити у склянці кип’яченої води.
Ліки хлорофіліпт призначені також для місцевого використання. Їх застосовують при виразках, опіках і флегмонах для змащування. Потрібно 1 % спиртовий або 2 % олійний розчин хлорофіліпту розводять 0,25 % розчином новокаїну у співвідношенні 1:5. Для лікування ерозії шийки матки застосовуються змащування і тампони. Лікувальний засіб для цього потрібно приготувати з 1 літра води і 1 столової ложки препарату.
Для лікування кольпіту, плекситу, радикуліту, міозиту, дисплазії шийки матки і флегмон можна використовувати ефірну олію з евкаліпта попелястого, яку слід змішати з олією соняшника у співвідношенні 1:50. Цей же засіб можна успішно використовувати від фурункульозу.
Препарат інгаліпт (Inhalyptum) – це комбіновані ліки, які виготовляються фармацевтичною промисловістю у вигляді аерозольних балончиків. Вони призначені для зрошування ротової порожнини та горла. Ліки інгаліпт є ефективним засобом від тонзиліту, ларингіту, фарингіту, афтозного і виразкового стоматиту. Зрошування інгаліптом триває від 1 до 2 секунд. Його слід повторювати від 3 до 5 разів на добу. Після застосування цього препарату його слід затримати в ротовій порожнині, не вживаючи ніякої їжі та напоїв.
Використання інгаліпту заборонене лише при підвищеній чутливості до сульфаніламідів та ефірної олії. Препарат хлорофіліпт можна використовувати тільки після попередньої перевірки чутливості організму до засобу, бо в окремих випадках у людей спостерігається алергічна реакція на препарати з цієї рослини.
