- Причини та форми ГВ у дітей
- Симптоми ГВ у дітей
- Діагностика геморагічного васкуліту
- Лікування геморагічного васкуліту
- Прогноз і профілактика ГВ у дітей
Геморагічний васкуліт (ГВ) вважається одним з найбільш поширених видів геморагічних захворювань у дітей. Частота виявлення нових випадків цього захворювання становить від 13 до 20 на 100 тисяч дітей в рік. Геморагічним васкулітом називається системне захворювання, якому характерне імунне запалення дрібних судин та капілярів шкіри, суглобів, нирок, травного тракту, однак ця патологія може вражати й будь-які інші органи дитини.
Різноманіття клінічних проявів геморагічного васкуліту на початку захворювання (шкірні висипання, болі в животі, запалення суглобів) досить часто призводять до звернення за консультацією до лікарів різного профілю, однак діагностика буває своєчасною не завжди. При затягуванні лікування часто виникають ускладнення, які значно погіршують прогноз. Захворювання може розвинутись в дитини віком від 6 місяців до 16 років, але критичний період геморагічного васкуліту зазвичай відмічається у віці від 4 (7) до 12 (14) років. При цьому хлопчики хворіють ГВ майже удвічі частіше, ніж дівчатка. Пік захворюваності щороку відмічається весною та восени (з лютого по березень і з жовтня по листопад).
Причини та форми ГВ у дітей
Визначити причину розвитку геморагічного васкуліту в дитини вдається далеко не завжди. Лікарі вважають, що при ГВ у дітей є спадкова схильність до імунопатологічних реакцій, а провокуючими факторами можуть бути інфекції (такі, як стрептокок, ієрсинії, хламідії, мікоплазми, вірус герпесу, цитомегаловірус та вірус Епштейна-Барр), щеплення (від кору, краснухи, тифу), переохолодження, укуси комах, медикаментозна та харчова алергія, фізичні та психічні перевантаження.
Основним проявом цього захворювання є ушкодження мікросудин, їх асептичне запалення під впливом імунних комплексів (антиген-антитіло) на стінки судин, що викликає утворення тромбів та порушення кровообігу в даній ділянці тканини. Такі патологічні процеси можуть протікати в будь-яких тканинах організму дитини, але частіше відмічаються пошкодження тканин шкіри, суглобів, слизової шлунково-кишкового тракту і нирок.
В медицині розрізняють наступні клінічні форми геморагічного васкуліту:
- проста (шкірна ізольована);
- шкірно-суглобова;
- шкірно-абдомінальна;
- змішана (з шкірним, суглобовим, абдомінальним і нирковим синдромами).
За характером перебігу геморагічний васкуліт буває:
- блискавичним;
- гострим (до 2 місяців);
- підгострим (від 2 до 6 місяців);
- хронічним (понад 6 місяців);
- рецидивуючим (поява симптомів ГВ через місяць після одужання).
Симптоми ГВ у дітей
Клінічна картина ГВ складається з декількох синдромів в різному їх поєднанні: шкірний, суглобовий, абдомінальний і нирковий. Значно рідше захворювання уражає серце, легені, головний мозок. При цьому у 100 % випадків у дітей розвивається шкірний синдром. Для нього характерна поява на шкірі папульозно-геморагічної висипки у вигляді цяток, які трохи підносяться над поверхнею шкіри і нагадують дрібні крововиливи. Вони не зникають і не змінюють колір при натисканні. Розміри елементів висипки зазвичай становлять від 2 до 5 мм. Існує тенденція їх злиття з утворення некрозів у місці висипки. Висипка в дитини при ГВ симетрична, найчастіше виникає на розгинальних поверхнях ліктьових та колінних суглобів, сідницях, значно рідше на грудях, шиї та обличчі. Після тривалого стояння або ходіння дитину обсипає знову.
Суглобовий синдром у дітей виникає зазвичай одночасно або через 2 - 7 днів після шкірного. Найчастіше він уражає гомілковостопні, колінні та променезап'ясткові суглоби. Вони набрякають та болять при рухах і пальпації. Суглобовий синдром зазвичай проходить через 2 - 5 днів сам по собі, не залишаючи деформації.
Абдомінальний синдром у дітей частіше виникає до 10 років в результаті геморагічних висипань на слизовій кишечника. Проявляється постійними або періодичними болями в животі, блювотою (іноді з домішкою крові), діареєю (можливо з кров'ю), та іноді запорами. Нерідко поява абдомінального синдрому в дитини передує появі висипань на шкірі, що істотно ускладнює своєчасну діагностику захворювання та змушує виключати гостру хірургічну патологію.
Нирковий синдром у дітей діагностується за даними різних фахівців у 22 – 65 % випадків геморагічного васкуліту. Він виникає зазвичай через 1 - 3 тижні після початку захворювання і проявляється зміною кольору сечі (від слабо рожевого до червонувато-коричневого) та її прозорості. Причиною такого явища є потрапляння в сечу еритроцитів (гематурія), білка (протеїнурія), лейкоцитів та інших елементів крові.
Діагностика геморагічного васкуліту
У показниках лабораторних досліджень немає специфічних змін, що характерні тільки для геморагічного васкуліту. У клінічному аналізі крові спостерігаються ознаки запалення (лейкоцитоз, нейтрофільоз, лімфоцитоз, прискорення ШОЕ), зміни в біохімічних показниках (зміни показників білкових фракцій - підвищення α2- і γ-глобулінів, гострофазових показників) і в коагулограмі (порушення показників системи згортання і гіперкоагуляції). При цьому регулярно контролюється клінічний аналіз сечі дитини, проводяться ультразвукові дослідження органів черевної порожнини, нирок і серця. Контроль лабораторних показників необхідний для оцінки важкості стану дитини, активності запального процесу, процесів згортання, з метою призначення адекватної терапії та контролю за розвитком ускладнень (особливо з боку нирок).
Лікування геморагічного васкуліту
Лікування геморагічного васкуліту в дітей проводиться тільки в стаціонарі. Тактика його проведення залежить від форми, перебігу, степені важкості захворювання. На перші 2 - 3 тижні обов'язково призначається постільний режим, потім його продовжують, скасовуючи не швидше, ніж через 5 днів після появи останніх висипань.
Призначається сувора гіпоалергенна дієта з виключенням цитрусових, ягід, томатів, яєць, какао, консервантів, здоби, копченостей, рафінованих цукрів, гострих приправ і т.п.
З фармацевтичних препаратів призначають дезагреганти, антикоагулянти (не допускають утворення тромбів та покращують реологічні властивості крові), інфузійну терапію (внутрівенне введення розчинів для зменшення інтоксикації та покращення мікро циркуляції крові), сорбенти, антигістамінні препарати. Залежно від причин захворювання, призначаються також антибактеріальні або противірусні препарати. При важкому перебігу ГВ з високим ступенем активності та ураженням внутрішніх органів дітям призначають гормональні препарати (глюкокортикоїди) короткими курсами з паралельним введенням гепарину (антикоагулянта прямої дії).
Прогноз і профілактика ГВ у дітей
Після виписки зі стаціонару дитина повинна перебувати під наглядом педіатра і періодично здавати клінічні аналізи крові та сечі протягом двох років. Важливою умовою успішного одужання є оптимізація режиму дня дитини. Потрібно виключити емоційні та фізичні перевантаження, зменшити тривалість перегляду телевізора, комп'ютерних ігор, забезпечити повноцінний 10-годинний нічний сон, прогулянки на свіжому повітрі. Також необхідне правильне харчування дитини. З раціону слід виключити облігатні алергени, забезпечити регулярне вживання клітковини, риби, рослинної олії, кисломолочних продуктів, овочів та фруктів, що багаті на вітаміни та мікроелементи (петрушка, цибуля-порей, часник, гречка, перець солодкий, чорна смородина, морська капуста, родзинки, курага). Для профілактики рецидиву захворювання необхідно проводити санацію хронічних вогнищ інфекції (аденоїдит, синусит, тонзиліт).
Слід пам'ятати, що поява геморагічної висипки на шкірі дитини є прямим показанням до госпіталізації навіть при відсутності інших симптомів захворювання і збереженні нормального самопочуття. При виявленні таких елементів у дитини необхідно негайно викликати лікаря або швидку допомогу, а до їх приїзду забезпечити малюкові повний спокій.
