Герань криваво-червона (Geranium sanguineum) – це трав'яниста багаторічна відстовбурчено-волосиста лікарська рослина, яка належить до родини геранієвих. У неї здерев'яніле товсте коріння. Стебло при основі розгалужене, інколи може бути пряме, висхідне або лежаче, довжиною 30 - 50 см. Листя герані криваво-червоної округле або ниркоподібної форми, пальчасто-роздільне, має широко надрізані сегменти, що ділять листок на три і більше частин. Квітки цієї рослини двостатеві, правильні, п’ятипелюсткові, одиничні, криваво-червоного кольору, розташовані на довгих квітконіжках. Сухі плоди герані криваво-червоної розпадаються на п’ять однонасінних частинок.
Герань криваво-червона зустрічається в усіх лісостепових та лісових регіонах України, а також в гірських районах Криму. Інколи цю рослину можна побачити в чагарниках степів.
Хімічний склад, заготівля та зберігання герані криваво-червоної
Для лікування захворювань застосовують коріння і надземну частину рослини. Траву герані криваво-червоної збирають під час цвітіння, а коріння викопують восени, коли дозріють плоди. Після сушіння вага коренів зменшується до 20 %. Для зберігання сировини використовують прохолодні сухі приміщення. В аптеках ця рослина не відпускається, до лікарських трав належить неофіційно.
Хімічний склад герані криваво-червоної є недостатньо вивчений. Відомо, що у надземній частині цієї рослини містяться такі речовини, як каротин, аскорбінова кислота, слизисті та гіркі речовини. В корінні рослини є близько 3 % гераніїну та галова кислота. Крім цього, кореневище і надземна частина герані криваво-червоної багаті смолистими і дубильними речовинами.
Фармакологічні властивості герані криваво-червоної
Фармакологічні властивості цієї лікарської рослини досить обмежені. Завдяки наявності дубильних речовин ця трава характеризується протизапальними і в'яжучими властивостями, що дозволяє застосовувати її для ефективного лікування ряду запальних захворювань кишечника.
Настій трави герані криваво-червоної використовують у формі полоскань, які допомагають боротись із запальними процесами слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Відвар коріння цієї рослини використовують іноді в народній медицині як ефективний засіб від пухлин та в дерматології.
Для внутрішнього вживання готують настій, для якого 1 чайну ложку сушеної трави заливають склянкою холодної води і доводять до кипіння. Після цього траву настоюють протягом 2 годин, відціджують і вживають по 1 столовій ложці що дві-три години протягом дня.
Зовнішньо застосовують настій або відвар коріння герані для полоскань. Щоб приготувати настій, потрібно 2 чайні ложки подрібненого коріння залити двома склянками холодної води і настоювати 8 - 10 годин. Ці ліки ефективні при алергічних дерматитах. Щоб приготувати відвар, необхідно 2 столові ложки коріння кип’ятити протягом 1- хвилин у літрі води. Цей відвар використовують для примочок при лікуванні тріщин заднього проходу.
