Герань великокореневищна (Geranium macrorrhizum) - це кошлатозалозиста, трав'яниста, багаторічна лікарська рослина, що має сильний приємний запах і належить до родини геранієвих. У неї прямостояче, вгорі розгалужене стебло висотою 20 - 40 см. Кореневище герані великокореневищної міцне та довге, товщиною до 1 см. Розміщене воно горизонтально, знаходиться близько від поверхні землі, зверху вкрите залишками минулорічного листя. Прикореневі листки герані великокореневищної пальчасті, довгочерешкові, 5-7-роздільні, зібрані в розетку. Верхні листки три роздільні, супротивні, сидячі. Квіти цієї трави п'ятипелюсткові, правильні, двостатеві, розміщені попарно на довгих квітконосах. Пелюстки квітів мають довжину 10 - 15 мм, криваво-червоний, рожево-фіолетовий або блідо-рожевий колір. Їх тичинки у 2 - 3 рази довші від довжини чашечки. Плоди цієї лікарської трави коробочки, які розпадаються на п'ять однонасінних частинок. Цвіте вона з червня до серпня.
Герань великокореневищна іноді трапляється в горах Карпат та в передгір'ях на кам'янистих місцях. Ці квіти інколи вирощують як запашну декоративну рослину, яка іноді дичавіє. Також ця трава зустрічається в Молдові та Криму.
Заготівля та хімічний склад герані великокореневищної
Для приготування ліків застосовують свіже листя герані (Folia Geranii macrorrhizi) та коріння (Rhizoma Geranii macrorrhizi). При цьому листя заготовляють в період цвітіння. При заготівлі повністю зрізають надземну частину рослини, з якої обривають потім листя. Після цього заготовляють коріння герані великокореневищної, яке також переважно застосовується у свіжому вигляді. До розряду лікарських рослин ця трава відноситься неофіційно.
Хімічний склад герані великокореневищної досить різноманітний. Листя має близько 0,1% ефірної олії, флавоноїди та флобафени. Олія герані містить сексвітерпенові вуглеводи, спирти, кетони, гермакрол (від 50 до 67 %), карвакрол, борнеол, гераніол, терпінолен, цитронелол, селінен, куркумен та цимол. Крім цього всі частини рослини і кореневище мають значну кількість дубильних речовин. Зокрема, в корінні їх близько 15-16 %.
Фармакологічні властивості герані великокореневищної
Герань великокореневищна, так само як герань болотна, здатна понижувати тиск крові, вона має в'яжучі властивості, а флавоноїди в її складі впливають на роботу серця.
В нетрадиційній медицині цю лікарську рослину застосовують при діареї та шлункових розладах, а також з неї роблять ванни для лікування епілепсії, болях в попереку, паралічі лицьового нерва. Компреси з герані допомагають при катаракті, певних шкірних захворюваннях і варикозному розширенні вен. Свіжозібране посічене листя кладуть на рани та прикладають до вен.
Ефірну олію з герані великокореневищної ефективно використовують для виготовлення парфумерної продукції.
Для внутрішнього застосування готують настойку з свіжого листя. Щоб її приготувати потрібно взяти 3 столові ложки трави і півсклянки спирту, настоювати приблизно 3 доби в захищеному від світла місці та відцідивши пити по 15 - 20 крапель, додаючи їх у ложку води. Вживати ці ліки потрібно натщесерце вранці та ввечері перед сном, якщо потрібно зменшити тиск.
Також настій з герані великокореневищної можна приготувати на холодній воді. Для цього 2 чайні ложки свіжого подрібненого коріння заливають охолодженою кип’яченою водою та настоюють 8 годин. Ліки проціджують і порціями випивають за кілька прийомів протягом дня. Таким способом лікують діарею.
Зовнішньо використовують холодний настій герані з свіжого коріння для виготовлення компресів.