- Зв'язок герпесного стоматиту з герпесом
- Кого вражає герпесний стоматит?
- Зараження герпесним стоматитом
- Cимптоми герпесного стоматиту
- Діагностика герпесного стоматиту
- Лікування герпесного стоматиту в дітей
- Профілактика герпесного стоматиту
Герпесний стоматит - це запалення слизової порожнини рота, що протікає з утворенням на ній нальоту і виразок. Захворювання викликає вірус простого герпесу, і можна сказати, що герпесний стоматит є одним з проявів герпетичної інфекції в організмі людини. Зовнішні прояви хвороби - це реакція імунної системи на подразники, в ході якої активуються лейкоцити, що концентруються навколо збудника, підсумком чого є утворення гнійників. Під час герпесного стоматиту в дитини можуть спостерігатись різноманітні симптоми, які часто бувають схожі на ознаки інших захворювань.
Особливості протікання та симптоми герпетичного стоматиту:
- наявність на слизовій рота пухирців і хворобливих виразок;
- підвищення в'язкості слини;
- гострий початок;
- висока температура;
- приєднання гінгівіту;
- сонливість;
- найчастіше буває саме в дітей дошкільного віку.
Зв'язок герпесного стоматиту з герпесом та періодизація захворювання
Зараження вірусом герпесу не завжди викликає герпесний стоматит. Причиною виникнення хвороби, як правило, є ослаблений імунітет. Часто захворювання виникає напередодні зараження якою-небудь інфекцією, а також під час зараження або після нього.
Дуже часто першопричиною герпетичного стоматиту може бути не сам вірус герпесу, а наявні захворювання порожнини рота: запущений карієс, гінгівіт, парадонтит.
Фактори, які сприяють виникненню герпесного стоматиту:
- порушення цілісності слизової оболонки порожнини рота: травми, опіки, стоматологічні операції;
- сухість слизової порожнини рота, наприклад при зневодненні організму;
- недостатня або надмірна гігієна порожнини рота;
- неякісні або погано встановлені зубні протези;
- нераціональне харчування, яке призводить до авітамінозів і нестачі мікроелементів;
- гормональні зміни в організмі;
- прийом хіміотерапевтичних препаратів;
- супутні захворювання: гастрити, коліти, глистяна інвазія, пухлини, анемії, ВІЛ-інфекція та ін.
Згідно з результатами окремих досліджень, герпетичний стоматит можуть спровокувати зубні пасти, які містять лаурилсульфат натрію.
Кого вражає герпесний стоматит?
Герпесних стоматитом хворіють люди різного віку, але частіше - діти, починаючи з піврічного віку. Це пов'язано з тим, що до цього віку у немовляти ще зберігається імунітет, отриманий від матері, а потім антитіла до вірусу поступово зникають.
Тобто, на першому році життя дитини хвороба може протікати як первинна інфекція, коли герпетичний гінгівіт, стоматит або гінгівостоматит виникають при першому попаданні вірусу в організм. Ризик також зростає при прорізуванні зубів через травматизм слизової оболонки.
Способи зараження герпесним стоматитом
У зв'язку з широким розповсюдженням і високою контагіозністю вірусу заразитися герметичною інфекцією можна де завгодно: на вулиці, на роботі, в кафе, в школі та дитячому садку, в громадському транспорті, в медичних установах.
Основні способи передачі герпесу:
- контактний;
- повітряно-крапельний;
- гематогенний (через кров).
У вигляді герпесного стоматиту інфекція може проявитися за наявності сприятливих для неї факторів. Ризик виникнення захворювання підвищується при безпосередньому контакті збудника зі слизовою порожниною рота. Наприклад, при поцілунках, користуванні зараженою зубною щіткою та інших аналогічних ситуаціях. Є ймовірність зараження від тварини, що переносять вірус на шерсті або слизових оболонках.
Частіше захворювання виникає в холодну пору року у вигляді спорадичних випадків і цілих епідемій в дитячих установах, де можуть захворіти до 75% всіх дітей.
Клінічна картина і симптоми герпесного стоматиту
Інкубаційний період герпесного стоматиту становить від одного до восьми днів. При цьому можуть бути відсутні або турбувати загальні симптоми: нездужання, слабкість, сонливість, млявість, головний біль. Дитина починає вередувати, втрачає апетит. Подібні симптоми можуть супроводжувати найрізноманітніші захворювання, тому відрізнити герпесний стоматит на цьому етапі від інших респіраторних захворювань практично неможливо.
Через деякий час раптово підвищується температура, яка в деяких випадках може досягати 41 градуса. У важких випадках вона може супроводжуватися судомами і блювотою. Слизова рота набрякає, на язику і щоках утворюється білий наліт. Ковтання стає болючим.
На другий-третій день клінічних проявів хвороби на слизовій язика, ясен, щік, мигдалин з'являються висипання. Тобто, стоматит розвивається, якщо уражається тільки язик; гінгівіт - якщо уражаються ясна; гінгівостоматит – при загальному ураженні.
Висипання подібні на одиночні або розташовані групами бульбашки різного розміру, в тому числі й досить великі, з прозорою рідиною всередині. В цій рідині в буквальному сенсі слова знаходяться мільярди вірусів. Незабаром рідина мутніє, везикула тріскає, утворюючи ерозію. Ерозії довго не заживають і перетворюються на виразки, покриті білявим нальотом або плівкою.
На м'яких ділянках слизової виразки видно добре, а на твердих яснах вони подібні на дрібні крапки. У важких випадках можуть утворюватися некротичні виразки.
Все це супроводжується вираженою хворобливістю і почуттям печії. Тому діти можуть кричати і плакати, стають неспокійними, втрачають сон. Для дорослих подібні симптоми теж малоприємні. Майже завжди збільшуються в розмірах підщелепні лімфовузли. Часто буває висип на шкірі носа і губ. При зараженні вірусом простого герпесу другого типу хвороба може супроводжуватися висипаннями на статевих органах. При зараженні від тварин часто спостерігається сильна інтоксикація та виражені болі в суглобах.
По важкості протікання герпесного стоматиту виділяють три форми.
Легка форма герпесного стоматиту. Везикули поодинокі або відсутні. Дитину турбують лихоманка, головний біль, катаральні явища у верхніх дихальних шляхах, слабкий набряк слизової рота.
Середня форма герпесного стоматиту характеризується вираженими симптомами інтоксикації з високою температурою (до 39 градусів), ураженням слизової рота і збільшенням підщелепних лімфовузлів. Висипань багато, можуть виникати нудота, турбувати сильний головний біль, також спостерігається кровоточивість ясен.
Важка форма герпесного стоматиту зустрічається рідко. Починається з головного болю, болю в суглобах, апатії. Апетит відсутній, сон порушений. Потім до вкрай високих значень підвищується температура. Слизова оболонка рота і очей набрякає, з'являється нежить. Через кілька днів з'являється висипка. Бульбашки покривають не тільки слизову рота, але і вражають шкіру обличчя, мочки вух, пальці рук. З'являється поганий запах з рота.
Тривалість герпесного стоматиту до двох тижнів. У 40% людей спостерігаються рецидиви захворювання. Але повторні випадки вже не супроводжуються бурхливою клінічною картиною, високою інтоксикацією, і можуть носити локалізований характер.
Діагностика герпесного стоматиту
Важливе місце в діагностиці герпесного стоматиту займає огляд пацієнта з метою отримання об'єктивних даних. На більш пізніх стадіях захворювання про наявність герпесного стоматиту будуть свідчити бульбашкові висипання. На інших стадіях хворобу можна легко сплутати з іншими захворюваннями ротової порожнини. Тому важливу роль при діагностиці герпесного стоматиту відіграє ретельний збір анамнезу. У батьків дитини слід з'ясувати, чи хворіла вона раніше будь-яким видом герпесної інфекції, чи була в контакті з хворими герпесом, чи немає висипань на статевих органах або інших місцях, прихованих одягом? Якщо є - потрібно їх оглянути, щоб зробити висновок про наявність чи відсутність генітального та інших видів герпесу.
Значну допомогу в діагностиці надають лабораторні методи досліджень:
- вірусологічне дослідження;
- реакція імунофлюоресценції (РІФ);
- полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР).
Це досить дорогі методи діагностики. Їх використання в більшості клінік нашої країни є обмеженим.
Також використовується серологічний метод з визначенням титру IgM, що виявляє захворювання, але не дозволяє визначити тип вірусу. Імуноточечний глікопротеїн G-специфічний HCV-тест - точний аналіз, в 98% випадків дозволяє не тільки виявити наявність, але й тип вірусу герпесу.
Лікування герпесного стоматиту в дітей
Лікуванням герпесного стоматиту повинен займатися тільки лікар. Особливо якщо хвора дитина. Використовуються антивірусні препарати, такі як Ацикловір (Зовіракс). Таблетки приймають всередину по 200 мг кожні 4 години протягом п'яти днів. У важких випадках Ацикловір вводиться внутрівенно крапельно. Для дітей доза береться з розрахунку 20 мг на 1 кг маси тіла, але не більше 800 мг. Точну дозу повинен розрахувати педіатр.
Місцево на висипання наносять противірусні мазі: Оксолінову, Зовіракс та інші. Хороший ефект дає застосування імуноглобулінів (Віферон, Анаферон). Для зменшення ознак інтоксикації і зниження температури призначають симптоматичну терапію.
Під час вживання їжі потрібно уникати подразнюючих речовин: гарячих, солоних та гострих страв, особливо, якщо герпесний стоматит в дитини. Після їжі рот потрібно обов'язково прополоскати теплою водою, або відварами календули, ромашки. Полоскання бажано виконувати часто, протягом дня. Маленьким дітям можна протирати слизову рота ватним тампоном, змоченим у відварі трав або змазаним маслом обліпихи. Важлива частина лікування - підвищення імунітету. Для цього використовують імуномодулятори та вітаміни.
Профілактика герпесного стоматиту
Як такої профілактики герпесного стоматиту не існує. Попередити потрапляння вірусу в організм допомагають елементарні правила гігієни: миття рук, використання противірусних мазей під час епідемій, гігієнічні серветки та дезінфікуючі гелі.
Для попередження рецидивів рекомендується вести здоровий спосіб життя, виключити травматизацію слизової оболонки рота. Велике значення має стан імунітету, який потрібно зміцнювати всіма можливими методами: достатком вітамінів в раціоні, загартовуванням, активним способом життя. Для дітей це особливо актуально, і тому саме правильне ставлення до зміцнення імунітету дозволить уникнути розвитку герпесного стоматиту.
