- Причини гінгівіту в дітей
- Класифікація гінгівіту
- Діагностика гінгівіту в дітей
- Симптоми та форми гінгівіту
- Лікування гінгівіту в дітей
- Профілактика гінгівіту в дітей
Гінгівітом називають запальне захворювання ясен, яке досить часто виникає у дітей при негативному впливі місцевих і загальних факторів, але при цьому не спостерігається порушення з'єднання зубів з яснами. Гінгівіт в дитини супроводжується рихлістю, набряком, кровоточивістю та гіперемією слизової оболонки ясен. Крім цього у дітей може бути неприємний запах з рота. Захворювання діагностується шляхом стоматологічного огляду, під час якого лікар оцінює стан ясен. Лікування гінгівіту в дітей зводиться до ліквідації етіологічних чинників, застосування протизапальних місцевих процедур та дотримання гігієни ротової порожнини.
Загалом гінгівіт вважається патологією періодонту, при якій відбувається запалення крайової частини ясен, яка прилягає до міжзубних ясенних сосочків та шийки зуба. Це Як свідчить статистика, це захворювання турбує дітей досить часто, воно уражає не менш ніж 2 % малюків віком від 2 до 4 років. Гінгівіт є дуже поширеною хворобою в дитячій стоматології, яка діагностується у 2% дітей у віці 2-4 років, а серед дітей старшого віку процент захворюваності значно більший. При цьому найчастішою формою захворювання серед підлітків є хронічний катаральний гінгівіт, що пов'язаний з негативним впливом бактеріального зубного нальоту.
Як відомо, у дитячому віці біологічно активні процеси протікають дуже швидко. В цьому плані не є винятком і тканини пародонта. Тут відбуваються швидкі морфологічні зміни під час прорізування зубів, формування їх коренів та прикусу в дитини. Під час пубертатного періоду на тканини пародонту має сильний вплив гормональний дисбаланс. Вкупі ці фактори є причиною розвитку запалення ясен в дитини, яке отримало назву гінгівіт.
Причини гінгівіту в дітей
Важливу роль у виникненні гінгівіту в дитини відіграють бактеріальні патогени, що містяться в зубному нальоті. Цей фактор є причиною не менш ніж 80 % випадків захворювання дітей на гінгівіт. З часом мікрофлора зубного нальоту поступово змінюється. При цьому із збільшенням кількості, давності та інтенсивності зубного нальоту збільшується й насиченість його такими анаеробними бактеріями, як спірохети, грамнегативні палички, бактероїди і т.п.. В основному гінгівіт в дитини розвивається за умови скупчення зубного нальоту протягом кількох діб.
Серед місцевих чинників, які провокують виникнення в дітей гінгівіту, слід зазначити неадекватне функціональне навантаження пародонти. Воно найчастіше пов'язане із скупченістю зубів, порушенням прикусу, адентією, короткою під'язиковою зв'язкою та каріозним руйнуванням емалі. Також до появи гінгівіту в дітей призводить недотримання гігієни рота, прорізання зубів, утворення каменю на зубах, застосування ортодонтичних пристроїв, надмірна рухливість молочних зубів, неякісно зашліфовані пломби у проміжках між зубами і поява каріозних порожнин. Також відомо, що причиною гінгівіту в дитини може бути хронічна аутотравма, яка виникає при регулярному неправильному чищенні зубів, при якому відбувається травмуванням слизової оболонки ясен.
Щодо загальних факторів, які значно зменшують локальні захисні функції ясен до медіаторів і токсинів (продуктів мікробної флори), серед них потрібно відзначити гіповітаміноз, алергічні та інфекційні захворювання, такі як грип, ГРВІ, тонзиліт, туберкульоз, а також такі хвороби, як дисбактеріоз, цукровий діабет, холецистит, ревматизм та різноманітні захворювання крові. Досить часто гінгівіт в дітей супроводжується перебігом стоматиту. В такому випадку стоматологи говорять про наявність гінгівостоматиту.
Класифікація гінгівіту
За характером перебігу гінгівіт буває хронічний та гострий. Крім цього, враховуючи степінь впливу на слизову оболонку ясен, розрізняють виразкову, катаральну, атрофічну та гіпертрофічну форму захворювання. Також гінгівіт може бути локального або генералізованого характеру, залежно від зони ураження запальним процесом. Якщо уражений лише один міжзубний проміжок, йде мова локальну форму гінгівіту, що носить назву папіліт, а у випадку ураження значної частини ясен лікарі діагностують генералізовану форму захворювання.
Степінь важкості та складності гінгівіту в дитини визначається глибиною запального процесу. При легкій степені характерним є ураженням лише міжзубного сосочка. Середня степінь характеризується запаленням всієї крайової поверхні ясна, а при важкій степені уражається вільна та прикріплена (альвеолярна) частина ясен.
Діагностика гінгівіту в дітей
Ознаки захворювання дитини на гінвігвіт визначаються стоматологом або пародонтологом під час візуального або інструментального обстеження. Слід зазначити, що при будь-якій клініко-морфологічній формі захворювання завжди спостерігається в дитини значна кількість назубних відкладень, що представляють собою м'який та пігментований наліт, а також зубного каменю і харчових залишків. Крім цього характерною ознакою є запалення ясен, що проявляється у формі кровоточивості, гіпертрофії, гіперемії, порушення з’єднання ясен з зубами та відсутність ясенних кишень.
Зазвичай у дітей, що страждають гінгівітом, виникають дефекти у місцях пломбування зубів, що проявляються у формі карієсу, прикріплення вуздечок губ і язика, аномалії прикусу тощо. Однак під час проведення рентгенографії зубів кісткова тканина зубів залишається без змін.
Симптоми та форми гінгівіту
Типовими симптомами та ознаками гінгівіту в дитини є такі патології, як набряклість, гіперемія, гіпертрофія, кровоточивість та виразка ясен. При цьому кожна клінічна форма має власні патологічні зміни, особливості перебігу та характерні причини.
Катаральна форма
Поява катаральної гострої форми захворювання у дітей найчастіше співпадає з періодом прорізування та заміни молочних зубів постійними, або спостерігається під час загально соматичної патології та захворювань інфекційними хворобами. Зазвичай про катаральний гінгівіт в дитини свідчать неприємні болісні відчуття в яснах під час вживання їжі або чищення зубів, їх кровоточивість та сверблячка. Також характерними є такі ознаки, як неприємний запах з рота і спотворення смаку їжі. Болі в дитини часто посилюються під дією різких температурних змін та впливу хімічних подразників. Під час перебігу гострої катаральної форми гінгівіту в дітей може спостерігатись загальне нездужання та субфебрилітет, однак при цьому загальний стан організму зазвичай залишається задовільним.
Найбільш характерними симптомами катарального гінгівіту вважаються: гіперемія з ціанотичним відтінком, набряк ясен, кровоточивість при подразненні, рихлість та потовщення слизової оболонки, поява одиничних ерозій та присутність локальних вогнищ десквамації.
Гіпертрофічна форма
Гіпертрофічний гінгівіт в дитини належить до однієї з поширених форм хронічного запалення ясен, під час якої спостерігаються виразні проліферативні явища. При цьому по характеру проліферації тканин розрізняють набряковий (запальний) та фіброзний (гранулюючий) гіпертрофічний гінгівіт.
При набряковій гіпертрофічній формі гінгівіту діти зазвичай скаржаться на біль, кровоточивість та свербіння. Ці симптоми дуже відчуваються при прийомі їжі та суттєво ускладнюють процес жування. Щодо фіброзної гіпертрофічної форми захворювання, вона дуже часто характеризується значним збільшенням сосочків, у зв’язку з чим змінюється форма ясен.
Під час огляду ротової порожнини стоматологом в дитини з гіпертрофічною формою гінгівіту діагностується значне збільшення ясен, під час якого частково перекриваються коронки зубів, а також набряклість та рихлість ясенних сосочків, велика кількість зубного нальоту і утворення зайвих ясенних кишень. Гіпертрофічний гінгівіт у дітей найчастіше виявляється під час пре пубертатного і пубертатного періодів. Причиною цього є вплив статевих гормонів у ранньому віці на епітелій ясен.
Виразкова форма
Ця форма захворювання в дітей дуже часто є одним з етапів катарального запалення ясен, яке спостерігається при зниженні імунітету і захисних функцій організму після перебігу герпетичного стоматиту, грипу та інших захворювань. Перед появою виразкового гінгівіту в дитини виникають ознаки катарального запалення – виникає гіперемія, біль, набряк, свербіння і кровоточивість ясен. Після цього на краях ясен з'являються виразки з сіро-зеленим нальотом, підвищується густина слини і з рота відчувається дуже неприємний запах. В цей період діти часто скаржаться на загальне самопочуття, що погіршується під впливом інтоксикації. Дитина стає капризною, у неї порушується сон та апетит.
Атрофічна форма
Атрофічний гінгівіт в дітей зазвичай виникає після неправильного ортодонтичного лікування при аномалії прикріплення вуздечок та наявності інших значних факторів впливу. Ця форма захворювання супроводжується незначними симптомами запалення, однак при цьому спостерігаються дистрофічні прогресуючу зміни країв ясен з оголенням шийок зубів. При перебігу атрофічного гінгівіту дитина сильно відчуває температурне подразнення ясен.
Лікування гінгівіту в дітей
Під час лікування гінгівіту в дітей лікарі застосовують індивідуальний та комплексний підхід. Будь-яка клінічна форма потребує в першу чергу ліквідації етіологічних причин і передбачає лікування карієсу, пластику вуздечки губи та язика, корекцію ортодонтичної системи, усунення вогнищ інфекції в носоглотці, пластику тяжів слизової оболонки та лікування загальносоматичних захворювань. У зв’язку з цим на відповідних етапах лікування до процесу підключається дитячий ортодонт, ендокринолог, отоларинголог, хірург-стоматолог, гастроентеролог, алерголог-імунолог та педіатр.
Стоматологічні процедури по лікуванню гінгівіту в дітей в першу чергу передбачають професійну гігієну рота, під час якої відбувається видалення зубних відкладень і зняття м'якого нальоту з зубів. Після цього лікар зазвичай призначає ряд протизапальних процедур, що зводяться до полоскання ротової порожнини антисептичними розчинами та відварами лікарських рослин (ромашки, шавлії, евкаліпту і м'яти). Полоскання застосовуються три рази на день після вживання їжі та чищення зубів. При цьому дітям, що самостійно не можуть ще полоскати рот, роблять аплікації спеціальними гелями та обробляють слизову оболонку рота антисептичними препаратами.
При лікуванні гінгівіту в дитини часто призначається лазеротерапія слизової рота, УФО та електрофорез. У випадку запущеної форми гіпертрофічного гінгівіту, яка не підлягає консервативному лікуванню, можливе хірургічне втручання з криодеструкцією та діатермокоагуляцією ясенних сосочків, а також виконання гінгівопластики. Дуже важливим при лікуванні гінгівіту є вживання дитиною достатньої кількості вітамінів, регулярність та режим дієтичного харчування, при якому збільшується кількість овочів та фруктів при обмеженні вуглеводів.
Профілактика гінгівіту в дітей
Якщо батьки дитини стежать за дотриманням рекомендацій стоматолога та регулярно проводять гігієну ротової порожнини дитині невдовзі настає повне одужання. Слід зазначити, що довготривалий розвиток гінгівіту в дитини згодом призводить до парадонтиту з поширення запалення на опорний апарат зуба.
Важливе значення при профілактиці гінгівіту має вибір дитячої зубної щітки, яка повинна мати м’яку щетину та підбиратись відповідно до віку. Також потрібно звернути особливу увагу на придбання спеціальної зубної пасти з екстрактами лікарських трав і регулярно замінювати дитячі зубні щітки. Крім цього лікарі рекомендують регулярно проводити професійні гігієнічні комплекси в дитячій стоматологічній поліклініці, частота яких повинна бути не менша, ніж два рази на рік. Дитину потрібно постійно вчити правильно чистити зуби.
