Гірчиця чорна (Sinapis nigra, Brassica nigra) - це трав'яниста однорічна лікарська рослина. Вона належить до родини капустяних (хрестоцвітих), має розгалужене, розсіяно-волосисте у нижній частині, пряме стебло заввишки 50-150 мм. Листя гірчиці чорної черешкове, ліроподібної форми. Листки мають великі нерівномірні зубчасто-виїмчасті вершки. Верхнє листя ланцетне, з цілими краями. Квіти цієї рослини двостатеві, правильні, чотирипелюсткові, розміщені у китицеподібних суцвіттях. Пелюстки квіток обернено-яйцеподібної форми, яскравого жовтого кольору, довжиною 5 - 6 мм. Цвіте ця лікарська трава все літо, з червня по серпень, її плоди чотиригранні стручки, що прилягають до стебла.
Гірчиця чорна зустрічається як здичавіла або дика рослина майже всюди по території нашої країни за виключенням Криму та Карпатських регіонів. Вона росте вздовж берегів водойм, серед бур'янів. Зрідка цю траву вирощують штучно.
Зберігання, заготівля та хімічний склад гірчиці чорної
Для приготування лікувальних засобів використовується насіння гірчиці чорної (Semina Sinapis), яке заготовляють після дозрівання середніх і нижніх стручків, коли надземна частина рослини набуває жовтого забарвлення і починають опадати нижні листки. Зібрані рослини висушують складеними у невеличкі снопики, постійно спостерігаючи за тим, щоб сировина не пересушилась і не почало висипатись з неї насіння. Як тільки рослини підсушаться їх молотять і зібране насіння просівають за допомогою сита. Готове до вживання насіння зберігають в сухих кімнатах що добре провітрюються. В аптеках насіння гірчиці чорної не продається.
Хімічний склад гірчиці чорної приблизно такий же, як гірчиці білої та сарептської. Насіння трави містить слиз, білки, жирну олію, глікозид синігрин, що під дією води і ферменту мирозину розпадається на глюкозу, сульфат калію та гірчичну ефірну олію. Ця олія характеризується сильною подразнюючою дією на шкіру. Жирна олія з насіння гірчиці містить у складі гліцериди олеїнової, міристинової, ерукової, лінолевої та бегенової кислот.
Лікувальні властивості та рецепти приготування гірчиці чорної
Насіння цієї трави покращує травлення і апетит, викликаючи збільшене виділення шлункового соку. Воно має антисептичну і протизапальну дію та використовується як одна з складових частин шлункового чаю, який призначають дорослим та дітям з метою нормалізації функціонування шлунково-кишкової системи. Також насіння гірчиці чорної відоме як засіб від запорів та отруєння опіумом, що викликає пронос і блювоту.
Для місцевого застосування застосовують вироби з гірчичного порошку, що відомі як гірчичники, а також приймають ванни, ставлять компреси або просто застосовують натирання гірчичним спиртом. В усіх цих способах використовується здатність насіння цієї лікарської рослини подразнювати шкіру і таким чином покращувати перерозподіл в тканинах крові. В результаті кровопостачання відповідних ділянок шкіри значно покращується. З давніх часів такий засіб як гірчичники застосовувався при плевритах, бронхітах, бронхопневмоніях та інших простудних захворюваннях. Допомагають гірчичники і при лікування невралгій та радикуліту.
Щоб досягти рефлекторної дії на систему кровообігу під час гіпертонічних кризів, передінсультних станів і стенокардії призначається накладання гірчичників на груди в області серця, литкові м'язи та потилицю.
Для натирань тіла використовується гірчичний спирт, який вважається ефективним засобом лікування невритів, радикулітів, ревматизму та більшості простудних хвороб.
Як додаткову процедуру можна застосовувати гірчичні ванни місцевої та загальної дії. Вони допомагають позбутись простудних захворювань і вважаються чудовим профілактичним засобом від такого типу хвороб. Зазвичай гірчичні ванни приймають після тривалого перебування на холоді.
Лікувальні засоби з гірчиці чорної протипоказані у випадку захворювання на запалення нирок, ниркову недостатність і туберкульоз легень.
