Глід український (Crataegus ucrainica) - невеликий кущ або дерево, що належить до родини трояндових. Висота рослини становить від 2 до 4 метрів. Неплідні пазушні пагони частково перетворені в облистнені колючки. Листя глоду українського ромбічної або широко-яйцеподібної форми. Нижні листки трьох- або семилопатеві, тонкі шкірясті. Листя на плодоносних пагонах п'яти або семилопатеве, пилчасте або надрізано-зубчасте, а листя неплідних пагонів є більш глибоко розсіченим. Квіти цього куща двостатеві, двостовпчикові, правильні, іноді одно- або тристовпчикові, мають п'ять рожевих або блідо-рожевих пелюсток. Квіти розміщені по 10 - 20 в рідких щиткоподібних суцвіттях. Плоди глоду українського кулясті, яблуподібні, опушені, темного червоного відтінку, мають всередині 2 кісточки. Цей кущ цвіте з травня по червень.
Глід український зустрічається в лісах і на узліссях північних лісових та лісостепових регіонів України.
Заготівля та хімічний склад глоду українського
В медицині застосовуються квітки, листя і плоди глоду українського. Квіти з листям (або окремо) заготовляють в момент розцвітання рослини, поки значна більшість квітів ще не розкрилась. Зібрані квіти висушують у затінку, після чого сировина зменшує вагу до 20 %. Термін зберігання сушених квітів та листя глоду українського складає один рік. Плоди цього куща обривають після їх достигання і висушують при температурі не більше +60 градусів. Готової до зберігання сировини отримують 40 %. Зберігати сушені плоди глоду можна протягом двох років. Ця лікувальна сировина відпускається аптеками.
Хімічний склад глоду українського майже не відрізняється від глоду східного, глоду кривочашечкового, та інших рослин цього ряду. У квітах є кверцетин, сапонаретин, орієнтин, гомоорієнтин, вітексин, гіперозид, аміни холін, ацетилхолін, три метиламін, рамнозиди вітексину, кавова та хлорогенова кислоти. Плоди глоду українського містять від 2 до 6 мг% пектинових речовин, цукор, органічні кислоти, сорбіт, від 0,5 до 2,5 мг% fi-каротину, вітамін К, близько 80 мг% аскорбінової кислоти, стерини, катехіни, урсолову та олеанолову три терпенові кислоти, флавоноли, від 0,8 до 3,5 % кумаринів, до 1200 мг% антоціанів та від 500 до 1500 мг% лейкоантоціанів.
Лікувальні властивості і використання глоду українського
З глоду українського виготовляють популярні галенові препарати, що проявляють кардіотонічні, седативні, спазмолітичні, гіпотензивні та десенсибілізуючі влпстивості. Рослина має унікальну здатність нормалізувати тиск крові (зменшити підвищений або збільшити понижений), а також може збільшувати силу скорочень серцевого м'язу, зменшує збудження нервової системи, покращує та зміцнює сон, після якого людина не відчуває стану психічного пригнічення.
Потрібно зауважити, що спрямованість лікувальної дії настої, екстрактів та відварів з глоду українського буде залежати від прийнятої дози. При цьому малі дози здатні тонізувати серцеву діяльність, звичайні терапевтичні дози діють на організм к седативні та спазмолітині препарати, а значно більші за традиційні дози (в 3 - 5 разів) викликають підвищену сонливість та уповільнення ударів серця.
Всі ліки, що виготовляються з глоду українського, не містять токсичних сполук, тому після їх вживання людина не відчуває кумулятивного ефекту і вони не викликають побічних реакцій. Екстракти, відвари і настої з цієї рослини застосовуються при захворюваннях серцевого м'яза, таких як коронарити, перебіг яких відбувається на фоні стенокардії, а також для лікування гіпертонічної хвороби, особливо при вегетативно-нервовій та склеротичній формі. Застосовуються ліки з глоду і від артеріосклерозу, психічного і нервового перезбудження, ревматизму, запаморочень, а також як допоміжний лікувальний засіб від клімактеричних неврозів, що допомагає знизити збудження нервової системи та зменшити больові симптоми.
Лікарські препарати і рецепти з глоду українського
Внутрішньо вживають настій з квітів. Для його приготування необхідно залити 20 грам свіжих квітів глоду склянкою 70 % спирту або горілки та настояти два тижні. Потім настій з глоду українського проціджують та вживають по 30 крапель, додавши у чарку води, протягом дня 2 бо 3 рази. Щоб отримати седативний ефект або досягти десенсибілізуючої дії, прийняту дозу слід збільшити у 3 - 4 рази.
Для приготування настою з квітів рослини потрібно 5 грам сировини (одна столова ложка сушеного цвіту) залити склянкою окропу, настояти протягом однієї години та приймати по третині або півсклянки три рази на добу.
Настій плодів глоду українського готують також з 10 грам сушеної сировини і півсклянки міцної горілки або 70 % спирту. Настоювати ліки необхідно протягом 10-14 днів, після чого процідити і пити по 30 - 40 крапель, розбавивши настій у невеликій кількості води.
Для приготування екстракту з плодів цього куща потрібно взяти 25 грам мелених сушених плодів, додати склянку води і варити до зменшення кількість відвару удвічі. Вживати це й препарат слід по 20 - 40 крапель тричі на добу.
Суміш з 10 грам цвіту глоду українського (повної столової ложки), 20 грам собачої кропиви, 20 грам маренки запашної, 25 грам листя ожини сизої та 15 грам сухоцвіту багнового запарюють склянкою окропу і відстоюють приблизно 15 хвилин. Потім настій проціджують і вживають по склянці три рази на день. це допомагає зменшити дратівливість, усунути напади істерії, та позбутись клімактеричного неврозу.
Також можна приготувати суміш з квітів та плодів глоду українського, хвоща польового, омели білої, 40 грам трави деревію звичайного, 30 грам зубців часнику, 10 грам цвіту арніки гірської. Суміш рослин у кількості столової ложки запарюють склянкою окропу та п'ють по півсклянки три або чотири рази на день для лікування гіпертонії.
В аптеках продається готовий настій глоду (Tinctura Crataegi). Його слід приймати по 20 - 30 крапель. Також можна купити рідкий екстракт глоду (Extractum Crataegi fluidum), який приймають по 20 - 40 крапель три рази на добу до їди.
