Горицвіт весняний (Adonis vernalis, заячий мак, жовтоцвіт весняний, польовий кріп, купавник, чорногірка, стародубка) - це трав'яниста багаторічна лікарська рослина з родини жовтецевих. Вона має трохи опушені або голі, розгалужені або прості, чисельні стебла завдовжки 10 - 20 см. Нижні листки лускоподібні, бурого кольору, середні листки тричіперисторозсічені, сидячі, з вузьколінійннми частками. Квіти горицвіту весняного правильні, одиничні, діаметром від 4 до 6 см, розміщені на верхівках гілок і стебел. У квітів яскраво-жовті, яйцеподібні, видовжені пелюстки, їх кількість може бути від 12 до 20. Плоди цієї рослини сім'янки, вона цвіте з квітня по травень.
Горицвіт весняний можна зустріти всюди на Україні. Ця лікарська трава росте у степових та лісостепових регіонах, на кримському півострові та іноді у південних районах Полісся.
Хімічний склад та заготівля горицвіту весняного
Хімічний склад горицвіту весняного досить специфічний. Ця лікарська рослина містить такі серцеві глікозиди, як цимарин, адонітоксин, ацетиладонітоксин, адонітоксол, вернадин і К-строфантин-р. Також до складу цієї трави входять флавоноїди адоніверніт, вітексин, спиртадоніт, гомоадоніверніт, фітостерин, та геніни строфадогенін, ацетил-строфадогенін, Р-строфантидин та ін.
Для виготовлення ліків застосовується трава горицвіту весняного (Herba Adonidis vernalis). Лікувальну сировину збирають протягом довгого періоду, починаючи від періоду зацвітання аж до періоду достигання плодів – від початку травня до середини липня. Найбільш ефективною вважається сировина, що зібрана у період зацвітання цієї лікарської рослини. Стебла зрізують на кілька сантиметрі вище від поверхні землі, відокремлюють темні частини рослин і висушують при температурі до 50 градусів у спеціальних сушарках, на горищах або відкритому повітрі при хорошій погоді. Сушеної сировини отримують 17 - 20 %. Термін зберігання сушеного горицвіту 1 рік, в аптеках ця сировина не продається.
Застосування та властивості горицвіту весняного
За специфікою дії на організм препарати з горицвіту весняного відносяться до розряду серцевих глікозидів та займають проміжне положення між наперстянкою та строфантом. Ця рослина характеризується кардіотонічним впливом, вона подовжує діастолу, посилює систолу, сповільнює ритм серця, помірно зменшує внутрішню провідність серця та збільшує ударний об'єм крові. Горицвіт весняний починає діяти швидше, однак його вплив більш короткочасний та слабший, ніж дія дигіталісу. Ліки з горицвіту весняного призначають при серцевій недостатності, при якій спостерігається порушення провідності серця, бо в таких випадках дигіталіс може призвести до серцевого блоку.
Препарати з цієї лікарської рослини, у порівняння з іншими глікозидами, характеризуються більш виразною діуретичною і седативною дією. При цьому діуретичний ефект спричиняється наявністю в рослини цимарину, що характеризується високою біологічною активністю. За силою впливу на організм цимарин наближається до строфантину, однак у нього проявляються сильні кумулятивні властивості. В той же час кумулятивна дія глікозидів горицвіту значно менша за аналогічний вплив наперстянки.
Горицвіт весняний часто використовується при лікуванні функціональних неврозів серця, інфекційних хвороб, які супроводжуються ослабленням роботи серця, вегетосудинної дистонії, нервово-психічних розладів, захворювань нирок та серцево-судинної системи з явищами недостатності, а також при гострій глаукомі. Ця лікарська трава з давніх часів застосовувалась у народній медицині як засіб лікування ниркових та серцевих захворювань. Горицвіт призначали хворим від набряків серцевого походження, а також як заспокійливий засіб від кашлю, судом, коклюшу. Використовувалась ця рослина і як обезболюючий засіб при ревматизмі та болях у м'язах.
Відомо, що ліки з горицвіту є досить ефективними й від таких захворювань, як емфізема, туберкульоз, запалення легень, жовтяниця, водянка, лихоманка, скарлатина, тиф і грип.
Рецепти з горицвіту весняного
Внутрішньо вживають настій з 5 - 10 грам трави горицвіту і склянки окропу. Ліки приймають по столовій ложці від 3 до 5 разів на добу. Дітям дають по чайній або десертній ложці настою.
Сухий екстракт горицвіту (Extractum Adonidis vernalis) використовується для приготування настою у співвідношенні 4:200 або 6:200 або у формі таблеток.
Препарат адонізид (Adonisidum) вживають тричі на добу по 25 - 40 крапель для дорослих. Дітям дають таку кількість крапель, скільки їм років.
Сухий адонізид (Adonisidum siccum) дорослі люди вживають по 1 таблетці від 2 до 4 разів на добу.
Також можна приготувати настій з 10 грам трави горицвіту весняного, 40 грам меліси лікарської, 20 грам коріння валеріани лікарської та 30 грам собачої кропиви п'ятилопатевої. Взявши столову ложку суміші цих трав її запарюють склянкою окропу та витримують протягом 10 - 15 хвилин. Потім ліки проціджують і приймають по третині або чверті склянки зранку і перед сном при лікуванні неврозу серця.
Інший варіант настою готується з 40 грам горицвіту весняного, 30 грам бруньок берези білої пухнастої, 50 грам листя мучниці звичайної та 20 грам хвоща польового. Столову ложку приготованої суміші заливають склянкою води і варять на малому вогні протягом 10 хвилин. Ці ліки п'ють по 1 столовій ложці раз на день від набряків серцевого і ниркового походження, паралельно приймаючи теплі ванни та застосовуючи безсольову дієту.
Відомо також, що горицвіт весняний використовується для приготування таких препаратів, як мікстура Бехтєрєва та кардіовален. Горицвіт весняний відноситься до сильнодіючих лікарських рослин, його не рекомендується вживати при ентероколіті, гастриті, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки. Тому перед вживанням препаратів з цієї трави бажано проконсультуватись у лікаря.